 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Оцінювання структурних зрушень за формами власності
Головною метою інституційних перетворень в економіці України є формування потужного ефективно функціонуючого недержавного сектору, насамперед реформування відносин власності.
Галузі проводять реструктуризацію виробництва, створюють нові управлінські структури та ін. До аналітичних показників, які характеризують структурні зрушення в галузі за формами власності, належать:
· частка підприємств за формою власності — державна, колективна (з неї — акціонерні товариства, спільні підприємства, орендні), приватна та ін.;
· коефіцієнт структурних зрушень Kс.з, який характеризує, на скільки відсоткових пунктів в середньому змінився розподіл підприємств за формами власності і основними показниками фінансово-господарської їхньої діяльності: чисельність найманих працівників, основний капітал, оборотні активи, витрати виробництва, обсяг виробництва, обсяг реалізації, прибуток від реалізації, валовий прибуток [15]. Коефіцієнт структурних зрушень є узагальнюючою характеристикою і розраховується за формулою:
де w0, w1 — частка показника, що аналізується, за формами власності відповідно у базисному і поточному періодах;
n — кількість позицій структури.
Якщо за нашими розрахунками, наведеними в табл. 7.4, коефіцієнт структурних зрушень у перерозподілі підприємств, наприклад, паливної промисловості за формами власності (державна, колективна, приватна та ін.) за показником «середньооблікова чисельність працюючих» дорівнював 4,8 процентного пункту, а за «обсягом виробництва» — 0,4 процентного пункту, то робиться висновок, що структурні зрушення більш інтенсивні в перерозподілі чисельності працівників.
Але постає запитання: чому такі значні структурні зрушення в перерозподілі чисельності працівників за формами власності не привели до адекватних структурних зрушень в обсязі виробництва? Відповідь на це запитання потребує подальшого аналізу, наприклад, продуктивності праці, аналізу пропорційності перерозподілу підприємств за формами власності за взаємозв’язаними показниками — факторами і результатами виробництва, відповідно:
· чисельність працівників — обсяги виробництва;
· витрати виробництва — обсяги виробництва;
· обсяги реалізації — прибуток від реалізації.
Таблиця 7.4
Поиск по сайту: