Система статистичних показників для оцінювання конкурентоспроможності національної економіки

Одиничні показники. Одним із показників конкурентоспроможності країни може бути валовий внутрішній продукт в розрахунку на душу населення в еквіваленті дол. США порівняно з іншими країнами або щодо країни з найвищим рівнем цього показника (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Відносний рівень валового внутрішнього продукту на душу населення за країнами в 1998 році (щодо Австрії, показники якої взято ЗА 100 %)

Отже, валовий внутрішній продукт на душу населення України становить, наприклад, лише 3 % аналогічного показника австрійського жителя [1]. Це відстань, яка відділяє добробут жителів України від добробуту середнього європейця.

Наступним показником, здатним характеризувати конкурентоспроможність країни, може бути часовий еквівалент доходу, який передбачає порівняльний аналіз ціни і доходу (або заробітної плати). Часовий еквівалент доходу показує, скільки годин і хвилин робочого часу повинен витратити середній працівник країни для того, щоб купити споживчий товар зі споживчого кошика основних товарів і послуг. Часовий еквівалент розраховується за формулою:

.

Наприклад, у середньому на одного працівника в економіці України в 1999 році відпрацьовано 135 год., або 8100 хв. (135 · 60) [2]. Середня ціна за 1 л молока в роздрібній мережі дорівнювала 1 грн 02 коп., або 102 коп., звідки:

Якщо провести порівняльний аналіз часового еквівалента заробітної плати за країнами, то, наприклад, у 1997 році в Австрії на молоко (1 л) витрачалось 4 хв, на хліб (100 г) –– 3 хв, картоплю (1 кг) –– 2 хв, а в Україні за цей самий період було відповідно 58, 40, 25 хв. У динаміці ці показники в Україні далі погіршились, зрісши в 1999 році для молока до 79 хв, для хліба –– до 66 хв, для картоплі –– до 70 хв.

Цей аналіз вказує на низьку продуктивність праці в Україні порівняно з європейськими країнами, що означає, як наслідок, низький рівень реальної заробітної плати, а також значні цінові диспропорції в Україні в термінах частки доходу, необхідної для придбання навіть основних продовольчих товарів.

Соціальні індикатори рівня життя населення. У статистичній практиці Держкомстат України застосовує нові методи та інструменти для характеристики національного добробуту, стабільності й конкурентоспроможності. Із цією метою Держкомстатом України з 1996 року проводяться розрахунки соціальних показників рівня життя населення. Головна частина показників міститься в базі даних міждержавного обміну інформацією, який виконується на єдиній методологічній основі. Зі значної кількості показників, що містяться в методологічних матеріалах щодо статистичного вивчення рівня життя населення, до числа пріоритетних віднесено індикатори, які відповідають таким умовам:

· формування проводиться на базі наявних інформаційних ресурсів і статистичної бази;

· відповідають вимогам міжнародних стандартів та рекомендацій;

· дають змогу отримати необхідні відомості без додаткових фінансових витрат;

· мають інтегрований характер та розраховуються за єдиним методологічним підходом.

Джералами інформації слугують система національних рахунків, дані статистики праці, демографічної статистики, щорічного вибіркового обстеження “Економічна активність населення України”, матеріали вибіркового обстеження домашніх господарств, статистики цін, натурально-вартісні баланси сільськогосподарських продуктів, нормативні акти та ін.

Наведена далі система показників рівня життя населення, що містить десять груп, має визначені поняття, методику розрахунків і джерела інформації [9].

1. Макроекономічні показники

Валовий внутрішній продукт у розрахунку на душу населення

Реальні наявні доходи домашніх господарств

Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств

Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств

Фонд оплати праці

Середньомісячна заробітна плата

Індекс номінальної заробітної плати

Індекс реальної заробітної плати

Індекс споживчих цін

2. Демографічні показники

Постійне населення

Очікувана тривалість життя при народженні

Природний приріст (скорочення)

Вікові коефіцієнти народжуваності

Загальний коефіцієнт народжуваності

Коефіцієнт смертності немовлят

Дитяча смертність

Материнська смертність

3. Охорона здоров’я та безпеки

Умови праці

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря

4. Освіта

Рівень освіти населення

5. Зайнятість населення

Трудові ресурси

Економічно активне населення

Рівень економічної активності населення

Рівень зайнятості

6. Показники матеріальної забезпеченості населення

Розмір та динаміка межі малозабезпеченості

Грошові доходи та сукупні ресурси домашніх господарств (наявні та реальні)

7. Рівень та структура особистого споживання

Динаміка та структура споживчих витрат домашніх господарств

Коефіцієнт Джині, коефіцієнт концентрації доходів (витрат) населення

Квінтильний коефіцієнт диференціації доходів (витрат)

Середньодушове споживання основних продуктів харчування

8. Житлові умови населення

Забезпеченість населення житлом (загальна площа у розрахунку на одного мешканця)

9. Показники пенсійного забезпечення населення

Чисельність пенсіонерів

Суми призначених пенсій

Середній розмір призначених місячних пенсій за віком

Мінімальний розмір пенсії за віком

10. Показники соціальної напруги

Коефіцієнт злочинності

Дебіторська заборгованість

Кредиторська заборгованість

Рівень безробіття

Поиск по сайту: