АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Система показників статистики культури, мистецтва та відпочинку

Читайте также:
  1. A) прогрессивная система налогообложения.
  2. C) Систематическими
  3. ERP и CRM система OpenERP
  4. I СИСТЕМА, ИСТОЧНИКИ, ИСТОРИЧЕСКАЯ ТРАДИЦИЯ РИМСКОГО ПРАВА
  5. I. Суспільство як соціальна система.
  6. I.2. Система римского права
  7. NDS і файлова система
  8. SCАDA-системы: основные блоки. Архивирование в SCADA-системах. Архитектура системы архивирования.
  9. WAIS – информационная система широкого пользования
  10. X. Налоги. Налоговая система
  11. А. Система потребностей
  12. Автоматизированная система обработки данных правовой статистики

Функціонування закладів поширення інформації, культури, мистецтва викликає необхідність статистичного дослідження показників діяльності цих закладів як одного з індикаторів соціально-економічного розвитку країни.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності й Державного класифікатора продукції та послуг [1] діяльність, спря­мована на забезпечення умов для культурного, естетичного, фізичного розвитку людини та організації її відпочинку, включає такі розділи [19]:

1) діяльність у галузі радіомистецтва, кіномистецтва, телебачення, театру та інших видів мистецтва, пов’язаних з виробництвом і поширенням культури;

2) діяльність у галузі культури, пов’язана зі збереженням культурних цінностей і популяризацією надбань через функціонування бібліотек, музеїв, виставок тощо;

3) діяльність у галузі спорту та організації відпочинку.

Однією з ознак розвитку суспільства є рівень його інформатизації. Нині процеси інформатизації застосування інформаційних технологій тісно пов’язані не тільки з економічною діяльністю, а й з побутом людини, сферою культури, освіти, мистецтва та відпочинку.

Рівень інформатизації суспільства — це можливість доступу будь-якого його члена до відкритих[2] світових інформаційних ресурсів за допомогою сучасних інформаційних технологій. Одер­жати довідкову інформацію, прослухати лекцію, музику, помилуватися творами живопису або подивитися фільм, тобто отримати відповідні послуги сьогодні людина може, не тільки використовуючи радіоприймач, телевізор або відвідавши кінотеатр, а й за допомогою мобільного телефону чи засобів Internet.

У конкретний момент часу різні люди в різних суспільствах (державах, соціальних верствах) мають як різні інформаційні потреби, так і різні можливості їх задоволення (інтелектуальні, фінансові, технічні).

Отже, сучасні інформаційні технології використовуються при наданні населенню послуг, які є результатом усіх трьох названих видів діяльності. Тому надзвичайно важливим для об’єктивного вивчення соціального значення першого виду діяльності є розгляд його в межах процесів розвитку виробництва інформаційного продукту й формування відповідного ринку в Україні.

При цьому слід мати на увазі наступне. Міжнародні стандарти галузевої класифікації та відповідні документи, що діють в Україні (КВЕД), виділяють види діяльності, суть яких полягає в зборі, опрацюванні та наданні користувачеві інформації або доступу до неї, тобто у виробництві інформаційних продуктів або послуг (ІП). Така діяльність у літературі одержала назву інформаційно-обчислювальної діяльності (ІОД), а відповідна сукупність суб’єктів — галузь ІОД.

Основні особливості ІП такі:

· інформаційний продукт (послуга) зберігає інформацію, яку в собі містить;

· інформація при споживанні не зникає, не зношується, але з часом може втрачати актуальність;

· неможливість оцінити реальну вартість самої інформації;

· можливість використання однієї й тієї ж інформації різними споживачами;

· покупець інформаційного продукту не стає його виключним, одноособовим власником (за винятком ліцензій, патентів та ноу-хау);

· одна й та сама інформація може бути надана в різній формі різним споживачам на різних умовах;

· на відміну від матеріального виробництва, тиражування інформаційного продукту є значно дешевшим за його виробництво;

· в деяких випадках покупець купує носій, а не право копіювання;

· надану споживачеві інформацію, як знання про щось, в деяких випадках неможливо відібрати як матеріальний об’єкт. Можна лише не дати йому законних підстав цю інформацію використовувати.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)