Структура вільного часу населення

У структурі вільного часу населення велика його частина витрачається на відпочинок, різновидом якого є заняття спортом, туризмом та ін. Високим є попит на санаторно-курортні й оздоровчі послуги.

Послуги санаторно-курортних і оздоровчих установ характеризуються показниками:

· кількість санаторіїв та пансіонатів з лікуванням і місць у них;

· кількість санаторіїв-профілакторіїв та місць у них;

· кількість будинків і пансіонатів відпочинку й місць у них;

· кількість баз та інших закладів відпочинку й місць у них.

Основними показниками споживання послуг санаторіїв та закладів відпочинку є загальна чисельність населення, яке перебувало в цих установах протягом року, а також питома вага його окремих груп.

Розвиток внутрішнього і зовнішнього екскурсійного туризму (передусім спортивного та екскурсійного) зумовив необхідність статистичного вивчення туристичних послуг як сфери культурної діяльності, яка є інструментом культурно-пізнавального розвитку людини.

Туризм — одна з форм відпочинку населення. Статистика туризму аналізує ринок туристичних послуг через:

¨ вимірювання туристичних ресурсів (природних, оздоровчих, історичних, культурних, що здатні задовольнити потреби і запити туристів);

¨ аналіз потоків у місцях призначення і на маршрутах;

¨ дослідження обсягів, структури й інтенсивності споживання туристичних послуг;

¨ якість і ступінь задоволення населення в цих послугах.

При цьому значний інтерес становить визначення загальної чисельності іноземних туристів, які відпочивають в Україні протягом періоду, що вивчається, та громадян України, котрі відпочивали за кордоном. Споживачами туристичних послуг є особи, які з метою відпочинку тимчасово перебувають у країні, що не є місцем їх проживання. Таких осіб називають відвідувачами або туристами (якщо їх подорож триває від однієї доби до трьох місяців), або екскурсантами (якщо тривалість їх відпочинку є меншою за 24 год).

Відповідно до класифікації Всесвітньої туристичної організації (ВТО) статистика туризму вивчає такі категорії відвідувачів [53]:

· особи, які здійснюють розважальну поїздку або подорож з огляду на сімейні обставини, стан здоров’я;

· особи, які відбувають на наради або у відрядження;

· учасники ділових поїздок;

· студенти й молодь, які мешкають за кордоном в інтернатах чи школах, подорожують під час канікул, і тимчасово працюючі;

· пасажири — учасники морських круїзів;

· транзитні пасажири, які перетинають країну і тривалість їх перебування не обмежена;

· члени екіпажів іноземних кораблів і літаків, які перебувають на ремонті або зупиняються на певний час у країні;

· артисти на гастролях.

Наведені системи показників за сферами культурної діяльності можуть бути використані для оцінки якості функціонування установ і організацій, які надають населенню послуги у галузі культури, мистецтва, інформації, відпочинку, базуючись на взаємозв’язку динаміки окремих показників. У статистиці для досягнення такої цілі застосовується метод побудови соціально-еконо­мічної нормалі.

Під час вивчення даної теми соціально-економічна нормаль являє собою теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників системи обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної системи в країні. Порядок взаємозв’язку факторів, які можуть бути включені в соціально-економічну нормаль, залежатиме від мети вивчення й аналізу. Так, для аналізу ефективності забезпечення населення бібліотечними послугами бібліотечне обслуговування буде якісним за умови, якщо:

а) темп зростання кількості виданих книг та журналів буде не меншим, ніж темп зростання кількості бібліотек;

б) темп збільшення кількості бібліотек буде не меншим, ніж темп збільшення обсягу друкованого фонду;

в) темп підвищення обсягу друкованого фонду бібліотеки буде не меншим, ніж темп підвищення чисельності читачів;

г) темп зростання чисельності читачів буде не меншим, ніж темпи зростання решти складових.

Тоді соціально-економічна нормаль матиме вигляд:

,

де І _В — індекс виданих книг та журналів;

І _Б — індекс кількості бібліотек;

І _Д — індекс обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку;

І _Ч — індекс кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів;

І _Н — індекс виданих книг та журналів у середньому на одного читача.

Мультиплікативний зв’язок між наведеними індексами виражається формулою:

.

На підставі такої залежності будуються аналітичні індекси, за допомогою яких вивчається динаміка результативної ознаки. В цьому випадку індексна система описує вплив кожного з факторів, включених у нормаль наступним чином:

· загальна динаміка виданих книг і журналів:

;

· за рахунок зміни кількості бібліотек:

;

· за рахунок зміни обсягу друкованого фонду, що припадає на одну бібліотеку:

;

· за рахунок зміни кількості читачів на 1000 примірників книг і журналів:

;

· за рахунок зміни виданих книг та журналів у середньому на одного читача:

.

Аналіз динаміки показників забезпечення населення послугами культури на підставі порівняння з нормаллю є своєрідним орієнтиром щодо підвищення якості обслуговування населення в цій сфері.

Поиск по сайту: