Допуски та відхилення форми поверхонь

До відхилень форми поверхонь відносяться відхилення плоских і циліндричних деталей.

До відхилення плоских поверхонь відносяться:
- відхилення від площини; - прямолінійності.

Особливими випадками відхиленнями від площини є випуклість (рисунок а,б) та вгнутість (рисунок в,г)

Для тіл обертання існують відхилення:
- від циліндричності; - круглості.

Особливими випадками відхилення від циліндричності є:

- конусоподібність (рисунок ж);
-бочкоподібність (рисунок з);
-сідловидність (рисунок і).

Особливими випадками відхилення від круглості є:
-овальність (рисунок д); - огранка (рисунок е);

І- номінальна поверхня

Малюнок 1. Відхилення і допуски форми

-4- Умовне позначення допусків форми, розташування та сумарних допусків форми і розташування на кресленні

Рисунок 1 Умовне позначення радіального,торцьового та биття в заданному напрямку.

І – базова поверхня;

ІІ – допуск радіального биття відносно базової поверхні А = 0,1 мм.

ІІІ – допуск биття в заданому напрямку;

IV – торцьове биття.

Лекции

Лабораторные

Справочники

Эссе

Вопросы

Стандарты

опубликовать

Тема 5. ШОРСТКІСТЬ ПОВЕРХНІ

1. Поняття шорсткість поверхні та її вплив на якість з’єднання.

2. Параметри шорсткості

3. Знаки шорсткості та умовне позначення шорсткості на кресленні.

4. Методи та засоби вимірювання шорсткості.

1 Поняття шорсткість поверхні та її вплив на якість з’єднання.

Шорсткістю поверхні називають сукупність мікронерівностей з відносно малими кромками в межах базової довжини.

Поверхневий шар деталі, оброблений на металорізальних верстатах або іншим шляхом (литтям, тиском та ін.), має перемінні виступи і западини різної висоти і форми порівняно малих розмірів за висотою та кроком. Висота і форма, а також характер розміщення і напрямок нерівностей залежать від режиму обробки, умов охолодження і мастила, зернистості інструменту, матеріалу заготовки, жорсткості технологічної системи.

Поверхневий шар деталі при експлуатації часто зазнає максимального напруження, тому фізико-механічні властивості його визначають надійність усієї деталі. Шорсткість поверхні відіграє велику роль у рухомих з’єднаннях деталей, значною мірою впливає на тертя і зношення (спрацювання). Зазор або натяг, який можливо визначити при вимірюванні деталей з’єднання, відрізняється від ефективного зазору або натягу, які мають місце при складанні й експлуатації. Ефективний натяг зменшується, а ефективний зазор збільшується тим більше, чим більшу шорсткість мають спряжувані поверхні. Зменшення шорсткості поверхні значно впливає на характер і якість з’єднання деталей.

Шорсткість поверхні пов’язана з такими важливими показниками виробів, як щільність і герметичність з’єднань, відбивна здатність поверхні, контактна шорсткість поверхні, міцність зчеплення при притирці й склеюванні, якість покриття та ін. Шорсткість поверхні впливає на точність вимірювання деталі, її необхідно нормувати, виходячи з функціонального призначення поверхні деталі.

Базова лінія – довжина базової лінії, яка використовується для виділення мікронерівностей, що характеризують шорсткість поверхні. Шорсткість поверхні погіршує якісні показники роботи поверхні. Так в посадках з зазором велика шорсткість призводить до передчасного зносу поверхонь, а при посадці з натягом до послаблення натягу, також погіршенню герметичності та антикорозійної стійкості.

Нерівності поверхні є наслідком способів її отримання. Кількісно параметри шорсткості визначають від середньої лінії профілю, тобто базової лінії, що має форму номінального профілю та наведена так, що у межах базової довжини середнє квадратичне відхилення профілю від цієї лінії є найменшим. Таку систему нормування шорсткості називають системою середньої лінії.

2 Параметри шорсткості:

ГОСТ передбачає такі параметрів шорсткості:

- Ra – середнє арифметичне відхилення точок профілю відносно середньої лінії.

- Rz – середня висота мікронерівностей площини по 10 точкам, 5 з яких найвищих точок виступу і 5 інших найнижчих точок впадин в межах базової довжини,

- R_max – це відстань між найвищим виступом і найнижчою впадиною, в межах базової довжини.

- S – середній крок мікронерівностей по вершинам,

- Sm – середній крок мікронерівностей по середній лінії m.

t_p – відносна опорна довжина профіля.

- базова довжина.

Поиск по сайту: