Тема 3.4.2 Економічна ефективність геолого-екологічних робіт, її сутність, критерії, показники

Оцінку впливу геологорозвідувальних робіт, видобутку і переробки техногенної мінеральної сировини на НС проводять відповідно до «Методичних вказівок по екологічному обґрунтуванню проектів розвідувальних кондицій на мінеральну сировину». При вивченні економічного забезпечення робіт у цьому випадку враховують такі особливості ТР:

- Геологорозвідувальні роботи на техногенну мінеральну сировину завжди ведуть в межах промислово освоєних зон. Тому фактично додатковий збиток від них менш значний, ніж від основного виробництва;

- На відміну від розробки природних родовищ, яка вимагає вилучення земель з господарського обороту, розробка техногенних об’єктів, навпаки, дозволяє повертати їх в сільськогосподарський оборот, під будівництво та ін.

- На можливо більш повне звільнення земель націлена вся організація системи розробки та використання техногенної сировини. У зв’язку з цим якість техногенної сировини, як і природної, оцінюють у відповідності з «Вимогами до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів попутних корисних копалин» для подальшого максимального використання всієї гірничої маси.

Процес видобутку і переробки техногенної сировини в кінцевому рахунку також чинить негативний вплив на НС (запилювання, випаровування шкідливих речовин, порушення режиму і забруднення поверхневих і підземних вод та ін.).

Геолого-економічну оцінку техногенних об’єктів, як і природних родовищ, здійснюють на всіх стадіях їх вивчення згідно «Тимчасових методичних рекомендацій з геолого-економічної оцінки промислового значення родовища твердих корисних копалин». Її проводять відповідно до законодавчих та урядових актів щодо раціонального і комплексного використання надр і охорони НС, положеннями класифікації запасів родовищ і прогнозних ресурсів твердих корисних копалин, тимчасовим керівництвом за змістом, оформленню і порядку подання на державну експертизу ТЕО кондицій на мінеральну сировину, вимогами до комплексного вивчення родовищ, чинним законодавством в галузі екології та охорони НС.

На стадії ревізійно-оціночних робіт у разі встановлення на об’єкті достатніх скупчень техногенної сировини задовільної якості і відсутності очевидних підстав для відбраковування об’єкту складають ТЕМ про перспективи його освоєння. На стадії розвідки розробляють кондиції і виконують ТЕО ефективності промислового освоєння родовища.

Специфікою еколого-економічної оцінки ТР є те, що в розрахунках враховують економічний ефект від звільнення зайнятих відвалами (сховищами) земель, поліпшення загальної екологічної обстановки в районі, скорочення витрат на зберігання, природоохоронні заходи, компенсаційні виплати, штрафи і т.п.

Розрахунок еколого-економічного ефекту від освоєння техногенного родовища (Е) аналогічний оцінці ефективності природоохоронних заходів:

Е = Спр+(ЗЗ1-ЗЗ2)-В,

де Спр - вартість реалізованої товарної продукції;

ЗЗ1(2)- величини залишкового еколого-економічного збитку до і після відпрацювання ТР;

В- сумарні витрати на реалізацію виробництва, включаючи природоохоронні заходи.

До сумарних витрат відносять капітальні (наведені) і експлуатаційні витрати по всіх виробничо-технологічними стадіями вивчення та освоєння ТР (розвідка, видобуток, транспортування, закупівля обладнання, переробка).

При переробці відвалів також враховують витрати на рекультивацію вивільнюваних земельних угідь. Еколого-економічний ефект освоєння ТР, що був джерелом забруднення НС, визначають прямим розрахунком або методом експертних оцінок.

Одним із способів прямого розрахунку є підсумовування витрат, пов’язаних із зберіганням, видаленням, знешкодженням відходів, а також компенсаційних виплат підприємства за шкоду від забруднення НС, вилучення земель та за шкоду, що наноситься сільському господарству. При цьому враховують також прирощення земельної ренти, яке визначають як різницю між її значеннями до ліквідації відвалу і після.

Метод експертних оцінок визначення еколого-економічного ефекту освоєння родовища полягає у використанні при розрахунках витрат, які проводилися де-небудь раніше в аналогічних ситуаціях. Його використовують тоді, коли здійснити прямий розрахунок неможливо.

Техногенна мінеральна сировина, що знаходиться у відвалах і хвостосховищах гірничо-видобувного або переробного підприємства, належить надрокористувачу, що розробляє те чи інше родовище корисних копалин. Для вивчення і використання техногенної мінеральної сировини старих, занедбаних об’єктів необхідно отримання ліцензії у встановленому порядку.

Поиск по сайту: