Практичні методи навчання, їх різновид та характеристика. Вибір методів навчання вчителем

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Методи навчання за джерелом знань: словесні, наочні, практичні.

Практичні методи навчання.

Їх використовують для безпосереднього пізнання дійсності. Поглиблення та закріплення знань, формування вмінь та навичок.

Вправи — багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ:

· підготовчі — готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці;

· вступні — сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій;

· пробні — перші завдання на застосування щойно засвоєних знань;

· тренувальні — набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням);

· творчі — за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій;

· контрольні — переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).

Лабораторні роботи призначені для вивчення явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Позитивний аспект цих занять полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, забезпечують набуття суб'єктами учіння навичок і вмінь користування лабораторним обладнанням, формують у них первинні навички та вміння дослідницьких дій. Лабораторні роботи проходять у формі фронтальних занять або індивідуально.

Суть практичних робіт полягає в застосуванні отриманих знань під час вирішення практичних завдань. Вони передбачені навчальними програмами, їх виконують після вивчення теми чи розділу курсу. Конкретна методика практичної роботи та її зміст залежать від специфіки навчального предмета.

Основні етапи проведення практичних робіт:
1) пояснення вчителя (теоретичні аспекти проблеми практичної роботи);
2) показ (інструктаж учителя щодо виконання певних дій);
3) проба (виконання роботи окремими учнями, спостереження іншими);
4) виконання роботи (самостійне виконання роботи кожним учнем, допомога учителя тим, хто має проблеми);
5) контроль (прийом робіт учнів та їх оцінка).

Вибір методів навчання вчителем залежить від:

1. Навчальної дисципліни.

2.Теми, мети і задач уроку.

3. Змісту та об’єму навчального матеріалу.

4. Часу, відведеного на вивчення теми.

5. Віку та рівня підготовленості учнів.

6. Навчально-матеріальної бази школи, класу.

7. Методичної підготовки вчителя, його майстерності.

8. Черговості уроку за розкладом.

9. Індивідуальних особливостей дітей.

15. Наочні методи навчання, їх різновид та характеристика. Значення наочних методів навчання на уроках в початковій школі.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Методи навчання за джерелом знань: словесні, наочні, практичні.

Значення наочних методів навчання:

• Збагачення і розширення чуттєвого досвіду учнів
• Доказовість словесних пояснень
• Розвиток спостережливості учнів
• Пізнання конкретних властивостей предметів

До наочних методів відносять

• Метод ілюстрування
• Метод демонстрування
• Метод спостережень
• Досліди

Ілюстрування – наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символічному зображенні.

Ілюстрування характеризується як допоміжний при словесному методі, його значення полягає в тому, щоб яскравіше виразнити думку педагога. З Основна їхня властивість – нерухливість. Вони мають «оживати» в розповіді педагога.

Види ілюстрування:

• Натуральна наочність – корисні копалини, шкільні речі, елементи рослин, види ґрунтів.
• Предметні та сюжетні малюнки
• картини
• Іграшки
• Макети – муляжі
• Таблиці, схеми, креслення
• Географічні карти, глобус
• Індивідуальні картки

Метод демонстрування – метод навчання, який полягає у показі предметів і процесів у їх динаміці, русі. Демонстрування використовують тоді, коли процес чи явище потрібно продемонструвати з різних сторін.

До демонстрування належить:

• Технічні засоби навчання
• Комп’ютерне зображення
• Інсценування
• Розв’язування прикладу, задачі на дошці
• Виразне читання
• Діючі моделі
• Виробничі процеси
• Навчальна телепередача

Демонстрування характеризується рухливістю засобу показу. Комп'ютери надають можливість моделювати будь-який процес або ситуацію, вибирати найбільш оптимальні варіанти розв'язання навчальної проблеми і, відповідно, значно розширюють можливості наочних методів. В демонструванні – менше елементів супроводу, а більше самостійного значення натурального експоната, тому воно сприймається ефективніше, ніж ілюстрування.

Спостереження – це тривале, цілеспрямоване сприймання об’єктів чи явищ з фіксацією змін, які в них відбуваються. Спостереження виконують дві функції: демонтраційно-ілюстративну, дослідницьку.

Спостереження – це єдність сприймання і мислення.

Бувають: короткочасними, тривалими, фронтальними, індивідуальними.

Поиск по сайту: