 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Уживання числівників у наукових текстах
| Так уживають | Так правильно |
| Більше ста опитаних Підвищується у 2 рази У 20 столітті Одна третина учнів Півтора мільйони гривнів У тисячу дев'ятисот шестидесятому році Двохрічна перерва Тривав протягом кількох днів | Понад сто опитаних Підвищується вдвічі У XX столітті Третина учнів Півтора мільйона гривнів У тисяча дев'ятсот шістдесятому році Дворічна перерва Тривав кілька днів |
Із числівниками два, три, чотири іменники вживають у називному відмінку множини (три студенти, чотири учні), із числівниками п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять – у формі родового відмінка множини: шість монографій, вісім зошитів.
Типовою помилкою у наукових текстах є використання числівникових сполук зі словом раз типу два і п'ять десятих рази. Слово раз відмінюється як мільйон, мільярд. З дробовими числівниками уживають раза (два і п'ять десятих раза; збільшити обсяг виробництва в 5,6 раза; знизити собівартість продукції у 2,8 раза.
Якщо мішаний дріб має елемент з половиною, третиною, чвертю, то відмінок залежить від числівника, який позначає цілу частину, тому для числівників два, три і чотири пишуть рази, а для п’ять і більше – разів: у два з половиною рази, у три з половиною рази, у шість з половиною разів. Форму разу уживаютьусполуці з наченні часу: минулого разу, того разу.
Займенник - частина мови, що маловживана в науковому тексті. Не слід використовувати займенники я, ти. Ще наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., за свідченням І. Кочан, авторське я замінили на ми (цей прийом називають множинною скромністю) або іменником автор (цієї статті; зазначений”,„названий”, „вказаний”). Займенником ми послуговуються, коли необхідно представити думку певної групи людей, однак частіше він функціонує у сполуках на нашу думку, на наш погляд.
Займенник ви вживають в усному і писемному науковому мовленні для вираження поваги, пошани і ввічливості: Прошу Вас, шановний колего...; Хотілося б почути Вашу думку стосовно цього…
Не завжди етичне в науковому мовленні використання займенників він, вона, вони. Присутню на засіданні особу слід називати на ім'я і по батькові чи за прізвищем. Поширена форма викладу від 3-ї особи: автор доводить, майстер слова наголошує, вчений розглядає.
В українській науковій мові послуговуються вказівними займенниками цей, той, такий з прийменниками, що визначають логічні зв'язки між частинами висловлювання: в тому випадку, з цією метою. Уживають також означальні займенники інший, увесь, заперечний займенник жоден, натомість не доречні в науковому тексті неозначені займенники щось, дещо, що-небудь. Особливості вживання деяких займенників подано в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Поиск по сайту: