 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Російсько-український словник-мінімум наукового мовлення
| АБЗАЦ | абзац, -у; а. документа абзац документа; отдельный а. окремий абзац; последний а. окремий абзац. |
| АБСТРАГИРОВ/АНИЕ | абстрагування; -анный абстрагований; -ать абстрагувати. |
| АБСТРАКТН/ОСТЬ | абстрактність, -ності; -ый абстрактний; -ое искусство абстрактнее мистецтво. |
| АВТОБИОГР/АФИЯ | автобіографія; -афический автобіографічний. |
| АВТОРИТЕТ | авторитет, -у; а. специалиста авторитет фахівця (спеціаліста); служебный, личный, международный, моральный, научный а. службовий, особистий, міжнародний, моральний, науковий авторитет; пользоваться -ом мати авторитет; -ный авторитетний. |
| АВТОРСКИЙ | авторський; -ое право, свидетельство авторське право, свідотство. |
| АДАПТИРОВА/ННЫЙ | адаптований; -ть адаптувати, пристосувати, принатурювати. |
| АДЕКВАТН/ОСТЬ | адекватність, -ності; -ый адекватний, тотожний, рівнозначний. |
| АДРЕСАНТ | (отправитель) адресант, -а; -ка адресантка. |
| АДРЕСАТ | (получатель) адресат, -а; -ка адресатка. |
| АЗБУКА | азбука, абетка, алфавіт, -у. |
| АЗБУЧН/ЫЙ | абетковий, азбучний, алфавітний; в -ом порядке за абеткою, за алфавітом, в алфавітному порядку. |
| АКТУАЛЬНЫЙ | актуальний; а. вопрос актуальне питання. |
| АКЦЕНТ | акцент, -у; делать а. на чем наголошувати на чому. |
| АКЦЕНТИРОВАТЬ | акцентувати, наголошувати, робити наголос. |
| АНАЛОГИЧ/ЕСКИЙ | аналогічний; а. метод аналогічний метод; -ный аналогічний; подібний до чого; -ные условия аналогічні (подібні) умови. |
| АРГУМЕНТ | аргумент, -у; -ация аргументація, аргументування; -ировать аргументувати; -ирующийтой, що аргументує, здатний аргументувати, аргументаційний. |
| АХИ/НЕЯ | нісенітниця, дурниця, бридня, маячня; нести -нею верзти (плести) нісенітниці, казати (молоти, верзти) дурниці (казна-що). |
| Б | |
| БАНАЛЬНОСТЬ | банальність, -ності; -ый банальний, заїжджений. |
| БЕЗЫЗВЕСТНЫЙ | невідомий. |
| БЕЗЫНТЕРЕСНЫЙ | нецікавий. |
| БЕСЕД/А | розмова, бесіда; -овать розмовляти, говорити, гомоніти. |
| БЕСПОЛЕЗНЫЙ | некорисний, непотрібний; безкорисний; (напрасный) марний, даремний. |
| БЕЗПОЧВЕННЫЙ | необґрунтований, безпідставний; -ные обвинения необґрунтовані (безпідставні) звинувачення (обвинувачення); -ные проекты необґрунтовані проекти. |
| БЕСПРЕКОСЛОВНЫЙ | беззаперечний, безсуперечний. |
| БЕСПРИЧИННЫЙ | безпричинний, безпідставний. |
| БЕССМЫСЛЕННЫЙ | безглуздий, нісенітний; (неразумный) безтямний; б. поступок безглуздий (безтямний) вчинок. |
| БЕССОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ | беззмістовний, пустопорожній. |
| БЕССПОРНЫЙ | безперечний. |
| БИОРГАФ/ИЧЕСКИЙ | життєписний, біографічний; -ия життєпис, -у. |
| БЛАГОДАРИТЬ | (кого, что) дякувати (кому, чому); -рю тебя дякую тобі; не за что б. нема за що (ні за що) дякувати. |
| БЛАГОДАРНОСТЬ | 1.(о чувстве) вдячність, -ності; 2.(о выражении чувств) подяка, дяка, віддяка; б. за труд подяка (дяка) за працю (за роботу); в б., в знак -ости на (у) подяку, на (у) віддяку; искренняя б. щира вдячність (подяка); не стоит -ости нема за що (ні за що) (дякувати) не варто (не варт) подяки; объявить б. кому оголосити подяку кому; приношу свою б. складаю свою подяку (дяку); рассыпаться в -остях розсипати подяки; с -остью з вдячністю, з подякою, вдячно; -ый вдячний; очень вам благодарен дуже (щиро) вдячний (дякую) вам, уклінно (красно, красненько) дякую вам. |
| БЛАГОДАРЯ | предл. завдяки; б. тому что завдяки тому що; (вследствие) внаслідок. |
| В | |
| ВАЖН/ЫЙ | 1/(значительный, заслуживающий внимания) важливий, вартісний; быть -ым (иметь значение) бути важливим, важити; -ая особа (персона) важлива особа (персона); -ое событие важлива подія; -ое решение важливе рішення; 2.(исполненный достоинства) важний; (солидный) поважний; (величавый) величний, пишний; (степенный) статечний; с -ым видом з важним (поважним, величним) виглядом; 3.(хорошего качества) разг. добрячий; -ость 1.(значительность) важливість, -ості, вага; дело большой -ости важлива справа, справа (діло) великої ваги; придавать -остинадовати ваги (вагу); 2.(степенность, горделивость) важність, -ності; поважність; величність; статечність. |
| ВВЕДЕНИЕ | 1.(действие) уведення, впровадження, запровадження; в. в действие закона надання чинності законові; в. в действие основ заканодательства надання чинності основам законодавства; в. в заблуждение уведення в оману; в. в убытокпризведення до збитків (втрат), завдання (спричинення) збитків (втрат); 2.(вступление, раздел науки) вступ, -у; в. в языкознание вступ до мовознавства; в. к разделу вступ до розділу. |
| ВЕРОЯТН/ОСТЬ | імовірність, -ності, правдоподібність; можливість, -вості; по всей -ости певно, певне, мабуть, цілком імовірно; з усього видно, (очевидно) очевидно; (наверно) напевно, напевне; -ый імовірний, правдоподібний; (возможный) можливий; -ый исход дела імовірний (можливий) кінець справи; эта причина более -а ця причина правдоподібніша (ймовірніша). |
| ВЕСКИЙ | 1.(тяжелый) важкий, ваговитий; в. товар важкий товар; 2.(перен.: важный) важливий, ваговитий; (убедительный) переконливий; (внушительный) поважний, солідний; в. факт важливий (ваговитий) факт. |
| ВЗАИМО/ОТНОШЕНИЯ | взаємовідносини, -син; (между людьми – обычно) взаємини, -мин, стосунки, -ків; -помощ взаємодопомога; -понимание взаєморозуміння, обопільна згода; -связь взаємозв’язок, -зку, узалежнення, співзалежність, -ності. |
| ВООБРАЖ/АТЬ, ВООБРАЗИТЬ | уявляти, уявити; (предполагать) думати, подумати; много -ать о себебути набто високої думки про себе, заноситися. |
| ВОПИЮ/ЩИЙ | кричущий, волаючий; -щая несправедливость кричуща несправедливість. |
| ВОПЛОЩАТЬ, ВОПЛОТИТЬ | втілювати, втілити; в. в жизнь втілювати, втілити в життя. |
| ВОПРЕКИ | в. всему попри все. |
| ВОСПРИЯТИЕ | сприйняття; сприймання. |
| ВРЕМЕННЫЙ | тимчасовий, минущий, нетривалий. |
| ВСЕГДА | нареч. завжди; (постоянно) повсякчас, повсякчасно, усякчас. |
| ВСПОМАГАТЕЛЬНЫЙ | допоміжний, спомагавчий, помічний. |
| ВЫГОВАРИВАТЬ, ВЫГОВОРИТЬ | 1.(произносить) вимовляти, вимовити; 2.(несов.: делать выговор кому-л.) виговорювати, дорікати, вичитувати, докоряти, картати. |
| ВЫКЛЮЧАТЬ, ВЫКЛЮЧИТЬ | виключати, виключити, вилучити; викреслювати, викреслити; в. из списка викреслювати, викреслити зі списку; (приостанавливать действие чего-л. – обычно) вимикати, вимкнути. |
| ВЫЯСНЯТЬ, ВЫЯСНИТЬ | з’ясовувати, з’ясувати, вияснити, виясняти, вияснювати. |
| Г | |
| ГЕНЕЗИС | ґенеза, генезис, походження. |
| ГРАМОТА | грамота; (умение читать и писать) письмо; -ный грамотний; (умеющий читать и писать) письменний. |
| ГРАФ/А | графа; в первой -е у першій графі. |
| ГРАФИТЬ | графити, лініїти, лініювати. |
| ГРАФИЧЕСКИЙ | графічний; -кая экспертиза графічна експертиза. |
| Д | |
| ДАЛЬНЕЙШИЙ | дальший, подальший; отказаться от -их переговоров відмовитися від дальших (подальших) переговорів (перемов, перемовин); в -ем надалі, згодом; в -ем именуемый надалі (далі) іменований. |
| ДАНН/ЫЕ | в знач. сущ. дані, -них; відомості, -тей; анкетные д. анкетні дані; за отсутствием -ых через брак (відсутність) відомостей; -ый даний; (предоставленный) наданий; (в знач. прил.) цей; в -ое времятепер, у цей час; (сейчас) зараз; в -ом случае у цьому разі; при -ых условиях за цих умов. |
| ДЕВЯТЕРО | дев’ятеро, -тьох. |
| ДЕЙСТВЕННЫЙ | дійовий, дієвий. |
| ДЕЙСТВИЕ | 1.Дія, діяння; (влияние) вплив, -у; (прибывание в силе) чинність, -ності, сила; д. Конституции Украиныдія (чинність) Конституції України; д. договора, закона чинність договору, закону; 2.(поступки, поведение) вчинки, -ків, дії. |
| ДЕЛИКАТНЫЙ | делікатний. |
| ДЕЛЬНО | нареч. до діла, до ладу; (разумно) розумно; (по существу) по суті, за суттю; (о предложении, замечании, вопросе) слушний, путній; (о человеке) тямущий, розумний; (деловой) діловитий. |
| ДЕТАЛИЗ/АЦИЯ | деталізація; -ированный деталізований; (описание) сповнений подробиць; -ировать деталізувати. |
| ДЕТАЛЬНЫЙ | детальний, докладний. |
| ДЕ-ФАКТО | нареч. де-факто, фактично. |
| ДЕФЕКТ | дефект, -у, вада, ґандж, -а; -ность дефектність, -ності; -ный дефектний; -ная ведомость дефектна відомість. |
| ДИВНЫЙ | 1.дивний, чудний, предивний; 2.(прекрасный) чудовий, прекрасний, гарний, прегарний. |
| ДИСК/УССИОННЫЙ | дискусійний; -уссия дискусія; -утировать дискутувати, обговорювати, брати участь у дискусії, вести дискусію; -утирующийякий (що) дискутує, учасник дискусії. |
| ДЛИТЕЛЬНЫЙ | привалий, тривкий; (долговременный) довгочасний, довгий; -ться тривати; (продовжаться) продовжуватися. |
| ДОБАВЛЯТЬ, ДОБАВИТЬ | додавати, додати, добавляти, добавити; долучати, долучити, до плюсувати, доплюсовувати. |
| ДОКАЗ/АТЕЛЬСТВО | довід, -воду, доказ, -у; в д. чего на доказ чого; вещественное, документальное, письменное д. речовий, документальний, письмовий доказ; -уемый довідний, доказовий. |
| ДОКАЗЫВАТЬ, ДОКАЗАТЬ | доводити, довести, доказувати, доказати; -зать на деле довести ділом; что и требовалось доказать що й треба було довести. |
| ДОКЛАД | 1.доповідь, -ді; 2.(сообщение о служебном деле, о приходе посетителя) повідомлення; -ной доповідний; -ная записка доповідна записка; -чик доповідач, -відача; -чица доповідачка. |
| ДОКЛАДІВАТЬ, ДОЛОЖИТЬ | (кому, чему – делать доклад) доповідати, доповісти; (сообщать) повідомляти, повідомити; рапортувати, доносити. |
| Е | |
| ЕДИНОМЫШЛЕНН/ИК | однодумець, -мця; -ица однодумниця; -ый однодумний. |
| ЕДИНООБРАЗ/НЫЙ | 1.(одинаковый) однаковий, стандартний; -ные формы учета однакові (стандартні) форми обліку; 2.(лишенный разнообразия) одноманітний. |
| ЕСЛИ | союз коли, якщо, як; а е.? а що як (коли)?; е. бы якби, коли б, хай би; е. бы не … якби (коли б) не…; е. бы знать якби знаття; е. на то пошло раз так; а е. даже так а хоч би й так. |
| ЕСТЕСТВЕН/НЫЙ | природний, натуральний; (о науках) природничий, природознавчий; -ные багатства природні багатства. |
| Ж | |
| ЖИВОТРЕПЕЩУЩИЙ | серцезворушний, зворушливий, хвильний, почутливий. |
| ЖИЗНЕОПИСАНИЕ | життєпис, -у. |
| З | |
| ЗАБЛУЖДАТЬСЯ | помилятися; -ение помилка; (ошибочное мнение) помилкова (хибна) думка, помилковий (хибний) погляд, -у; (состояние обманувшегося) омана; ввести в -ение ввести в оману; впасть в -ение помилитися; вывести кого из -ения з’ясувати (показати) кому його помилку. |
| ЗАДАВАТЬ, ЗАДАТЬ | 1.задавати, задати; (назначать работу – еще) загадувати, загадати; з. вопрос кому ставити, поставити запитання (питання) кому, питати, спитати (запитувати, запитати) кого; 2.(устраивать) улаштовувати, улаштувати, справляти, справити; 3.(причинять) завдавати, завдати. |
| ЗАДАНИЕ | завдання; з. на проектирование завдання на проектування; непосильное з. заважке завдання. |
| ЗАИНТЕРЕСОВ/АННОСТЬ | зацікавленість, -ності, зацікавлення, заінтересованість; -анный зацікавлений, заінтересований; -ывать, -ать зацікавлювати, цікавити, заінтересовувати, заінтересувати, викликати цікавість. |
| ЗАКЛЮЧЕ/НИЕ | 1.(вывод) висновок, -вку; (окончание) закінчення; (завершение) завершення; в з. на закінчення, на завершення, насамкінець, наприостанку; пришел к -нию виснував, дійшов висновку; 2.(тюремное) ув’язнення; подвергаться -нию ув’язнюватися; 3.(договора, условия и м.п.) укладення, укладання, складання. |
| ЗАКЛЮЧИТЕЛЬ/НЫЙ | підсумковий, прикінцевий, кінцевий, завершальний; (окончательный) остаточний, останній, фінальний; -ное слово докладчика завершальне (прикінцеве) слово доповідача; з. балансостаточний (кінцевий) баланс. |
| ЗАКОНОМЕРН/ОСТЬ | закономірність, -ності; -ыйзакономірний. |
| ЗАКРЕП/ЛЕНИЕ | закріплення, закріплювання; -ленный закріплений; -лять, -ить закріплювати и закріпляти, закріпити; -ляющий в знач. прил. закріпний, закріплювальний; для закріплення. |
| ЗАМЕШАТЕЛЬСТВО | збентеження, зніяковіння, зам’яття, ніяковість, -вості; (растерянность) розгубленість, -ності; приводить, привести в з. кого бентежити, збентежити кого; приходить, прийти в з. бентежитися, збентежитися, ніяковіти, зніяковіти. |
| ЗАМЕЩ/АТЬ, ЗАМЕСТИТЬ | заміщати, замістити; (заменять собой) заміняти и замінювати, замінити; (занимать место кого-л.) заступати, заступити; -ение заміщення; (замена) заміна; -ение должности заміщення посади; конкурс на -ение должности конкурс на заміщення посади. |
| ЗАНИ/МАТЬСЯ, ЗАНЯТЬСЯ | (загораться) займатися, зайнятися, -йметься; заря -мается на світ (зоря, день, на день) займається, світає; огонь -мается вогонь займається; утро -мается займається ранок, світає, благословляється на світ. |
| ЗАНЯТОЙ, ЗАНЯТЫЙ | зайнятий, занятий; я очень занят я дуже зайнятий (занятий), мені ніколи. |
| ЗАСЕД/АНИЕ | засідання; закрытое, открытое, публичное, расширенное, совместное, выездное з. закрите, відкрите, публічне, розширене, спільне, виїзне засідання. |
| ЗАСЛУШИВАТЬ, ЗАСЛУШАТЬ | заслуховувати и заслухувати, заслухати; -ся заслухуватися, заслухатися. |
| ЗАХВАТЫВАЮЩИЙ | в знач. прил. захопливий, захватний, захоплюючий; (произведение) гостросюжетний. |
| ЗАЩИ/ТА | захист, -у; (оборона) оборона; (заступничество) заступництво; брать (взять) под. -ту кого брати (узяти) під захист (під оборону) кого; в -ту кого выступать (говорить) на захист (в оборону) кого виступати (говорити); з. дипломной работы (диссертации) захист дипломної роботи (дисертації); судебный процесс выиграла з. судовий процесс виграв захист. |
| ЗНАЧИТЕЛЬН/О | нареч. (гораздо, много) значно, набагато; з. больше значно (набагато) більше; -ый значний; (большой) великий; (изрядный) чималий, (выдающийся) визначний, видатний; (важный) важливий; (о человеке) поважний; в -ой мере (степени) значною (великою) мірою; -ый человек значна (визначна, видатна, поважна) людина. |
| ЗНАЮЩИЙ | в знач. прил. (понимающий) тямущий; (сведущий) досвідчений; (знакомый с чем) обізнаний, компетентний; знавець, -вця. |
| И | |
| ИГНОРИР/ОВАТЬ | (кого, что) ігнорувати, зігнорувати (кого, що), нехтувати, знехтувати (ким, чим; кого, що); -ующий який, що ігнорує, легковажний; -ующий опасность відчайдух, відважний, хоробрий, безстрашний. |
| ИЗБЕГ/АТЬ, ИЗБЕЖАТЬ и ИЗБЕГНУТЬ | (кого, чего) уникати, уникнути (кого, чого); (уклоняться) ухилятися, ухилитися (від чого); (обходить) обминати, обминути, оминати, оминути (кого, що); (сторониться) цуратися (кого, чого); -ать встречи уникати зустрічі; -ать знакомых уникати (обминати, цуратися) знайомих; -ать неприятных вопросов уникати неприємних питань, обминати неприємні питання, ухилятися від неприємних питань; -жать наказания уникнути кари, утекти від кари; не -нуть (не -жать) наказания кому не минути кари кому; чтобы -жать чего щоб уникнути чого, щоб запобігти чому, щоб не мати чого. |
| ИЗБЫТОЧН/ОСТЬ | надмір, надлишковість, -вості; -ый надмірний, надлишковий; (лишний) зайвий. |
| ИЗВЕСТН/ЫЙ | 1.відомий, знаний; -ое дело (конечно) звичайно, звісна (відома, певна) річ, звісне (відоме) діло, звісно; и. ученый відомий учений; 2.(определенный) певний; (некий) деякий, якийсь, такий собі; в -ых случаях у певний (у деяких) випадках; до (в) -ой степени певною (деякою, якоюсь) мірою, до певної (деякої) міри; печально и. горезвісний, сумнозвісний. |
| ИЗМЕН/ЕНИЕ | зміна, переміна; (действие) змінювання, змінення; и. закона, искового требования, фамилии зміна закону, позовної вимоги, прізвища; -енный змінений, перемінений; -ять, -ить 1.змінювати, змінити; (переменять) переміняти, перемінити; 2.(кому, чему) зраджувати, зрадити (кого, що); -ять, -ить своим убеждениям зраджувати, зрадити свої переконання; відступати, відступити від своїх переконань. |
| ИСПОЛНЯЮЩИЙ | прич. який (що) виконує, зайнятий виконанням; сущ. виконавець, -вця, виконувач, -а; и. обязанности виконувач обов’язків; (заместитель) заступник, -а, замісник, -а. |
| ИССЛЕДОВ/АНИЕ | дослідження, досліджування, розвідка; -атель дослідник, -а; -ательница дослідниця; -ательский (относящийся к исследованию) дослідний, дослідчий; (относящийся к исследователю) дослідницький; -ательская работа дослідна робота; -ательский метод метод дослідження; -ательский ум дослідницький розум; -ать досліджувати, дослідити; вивчати, вивчити; аналізувати, проаналізувати; несов. студіювати, експериментувати. |
| К | |
| КВАЛИФИКАЦ/ИЯ | кваліфікація; производственная к. виробнича кваліфікація; рабочие различной -ии робітники різної кваліфікації; повышать -ию підвищувати кваліфікацію. |
| КНИГОИЗДАТЕЛЬ | книговидавець, -вця; -ский видавничий, книговидавничий; -ство книговидавництво. |
| КНИГОПЕЧАТ/НИК | друкар, -я; -ание друкарство, книгодрукування; -ный друкарський. |
| КОНФЕРЕНЦИЯ | конференція; международная, научная к. міжнародна, наукова конференція. |
| КРУП/НЫЙ | великий, реже масивний; (значительный) значний; -ная неприятностьвелика неприємність; -ная промышленность велика промисловість; -ная фирма велика фірма; -ное зерно велике (грубе, буйне) зерно; -ное предприятие велике (значне) підприємство; к. розговор гостра розмова. |
| Л | |
| ЛЕКСИКО/ГРАФИЧЕСКИЙ | лексикографічний; -графия лексикографія. |
| ЛЕКСИКОН | (запас слов и выражений) лексикон, -у, лексика; (словарь) словник, -а, словниця. |
| ЛИЧНОСТЬ | 1.(человек) особа, людина, постать; удостоверение личности особисте посвідчення, посвідка про особу; 2.(индивидуальность) особистість, -тості. |
| ЛЮБОЗНАТЕЛЬН/О | нареч. допитливо, з цікавістю; -ость допитливість, -вості; -ый допитливий, цікавий до всього, охочий (жадібний) до знання. |
| М | |
| МАГИСТР | магістр, -а; -атура магістратура. |
| МЕТКА | 1.(действие) мічення; 2.(знак, значок) мітка; (пометка) позначка, позначення. |
| МНИМ/ЫЙ | (воображаемый) уявний; нереальний; (вымышленный) вигаданий; (притворный) удаваний; (кажущийся) позірний; (ненастоящий) несправжній; -ые числа мат. уявні числа. |
| МНОГОГРАН/НОСТЬ | багатогранність, -ності; -ный багатогранний. |
| МОТИВИРОВАННЫЙ | мотивований, умотивований, обґрунтований. |
| МОТИВИР/ОВАТЬ | мотивувати, умотивувати, умотивовувати; обґрунтовувати, обґрунтувати; -овка 1.мотивування, умотивування; 2.(совокупность доводов) мотиви, -вів. |
| МЫСЛЯЩИЙ | який (що) мислить, здатний мислити, мислитель, -ля; в знач. прил. тямущий, глибокодумний. |
| Н | |
| НАВЕРНЯКА | нареч. напевно, напевне, певно, обов’язково. |
| НАСТОЯЩ/ИЙ | 1.(теперишний) теперішній, нинішній, сучасний, сьогочасний; 2.(истинный) справжній, достеменний, щирий; -им уведомляем цим повідомляємо; с (до) -его времени відтепер (дотепер). |
| НЕБЕЗОСНОВАТЕЛЬНЫЙ | небезпідставний, обґрунтований, вмотивований, узасаднений. |
| НЕБЕЗЫЗВЕСТНЫЙ | відомий, знаний; (достаточно известный) досить відомий. |
| НЕВЫЯСНЕННЫЙ | нез’ясований, невияснений; (не получивший освещения) невисвітлений. |
| НЕСУЩЕСТВЕННЫЙ | неістотний, несуттєвий. |
| НЕЦЕЛЕСООБРАЗН/О | нареч. недоцільно; -ость недоцільність, -ності; -ый недоцільний; -ая трата времени марнування часу. |
| О | |
| ОБЛАСТЬ | 1. адм. область, -ті; 2.(часть страны; край, регион) край, -ю, регіон, -у; 3.(участок тела) ділянка; в области сердца у ділянці серця; 4.(отрасль) галузь, -зі; сфера, царина; исследования в области чего дослідження в галузі чого. |
| ОБУСЛОВЛ/ЕННОСТЬ | обумовленість, -ності; зумовленість; -енный обумовлений; зумовлений; -ивать, обусловить обумовлювати, обумовити; застерігати, застерегти; (служить причиной) зумовлювати, зумовити; -ивать что-либо в договоре обумовлювати, обумовити що-небуть у договорі (угоді). |
| ОБУЧАТЬ, ОБУЧИТЬ | (кого-л. чему-л.) навчати и учити, навчити (кого-н., чого-н.); о. языку навчати, навчити мови; -ся (чему) навчатися и учитися, навчитися (чого). |
| ОБЩЕПРИЗНАННЫЙ | загальновизнаний, усюди визнаний. |
| ОБЩЕПРИНЯТЫЙ | загальноприйнятий, узвичаєний, поширений усюди. |
| ОБЪЕКТИВ/АЦИЯ | об’єктивація; -изация об’єктивізація; -ировать об’єктивувати; -истский об’єктивістський. |
| ОБЪЕКТИВН/ОСТЬ | об’єктивність, -ності; -ый об’єктивний; -ая действительность об’єктивна дійсність. |
| ОПРЕДЕЛЕНН/ОСТЬ | визначеність, -ності; певність; -о нареч. виразно, точно; безперечно; звичайно; -ый 1. прич. визначений; 2.(в знач. прил.: несомненный) визначений, певний; 3.(з знач. прил.: известный, некоторый) певний; (ясный) виразний, ясний, точний; существует -ый порядок існує певний порядок. |
| ОСНОВОПО/ЛАГАЮЩИЙ | наріжний, засадничий; -ложение засада, основа. |
| ОСПАРИ/ВАТЬ, ОСПОРИТЬ | 1.(выражать несогласие, отрицать) заперечувати, заперечити; -вать мнениезаперечувати думку; 2.(спорить) сперечатися (з ким, за що); (состязаться) змагатися (з ким, за що); -вать чьи-либо правазмагатися за чиїсь права; -вать звание чемпіона боротися за звання чемпіона; (в суде) позиватися. |
| ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ | здійснення, здійснювання; втілення, втілювання; виконування, виконання; справдження, справджування; о. желаний здійснення бажань; о. програм виконання програм; реальное о. реальне втілення (в життя). |
| ОТЗЫВ | 1.(действие) відклик, -у, відкликання; 2.(отклик) відгук, -у; (эхо) луна; 3.(мнение, суждение, рецензия) відгук (на що), відзив, -у (про що); думка, резюме; о. о книге відгук на книгу; лестный (похвальный, одобрительный) о.прихильний відгук. |
| ОТКАЗ | відмова, відмовлення, відмовляння; без -а безвідмовно; о. от участия відмова від участі; до -а (до предела) до межі, до кінця, ущерть, до краю. |
| П | |
| ПЕРЕМЕНН/ОСТЬ | змінність, -ності; мінливість, -вості; -ый змінний; (переменчивый) мінливий; -ая погода мінлива погода; с -ым успехом зі змінним успіхом. |
| ПЕРЕМЕНЧИВ/ОСТЬ | мінливість, -вості; -ый мінливий; -ая погода мінлива погода. |
| ПЛАНИРОВ/АНИЕ | планування; бюджетное, перспективное, производственное, текущее, финансовое, хозяйственное п. бюджетне, перспективне, виробниче, поточне, фінансове, господарське планування; -ать планувати, задумувати, проектувати, складати план. |
| ПОДЗАГОЛОВОК | підзаголовок, -вка. |
| ПОДТВЕРДИТЕЛЬНЫЙ | підтвердний, стверджувальний. |
| ПОДТВЕРЖДАТЬ, ПОДТВЕРД/ИТЬ | підтверджувати, підтвердити; засвідчувати, засвідчити; (признавать правильность сказанного) стверджувати, ствердити; -ить документом задокументувати; -ся, -иться підтверджу-ватися, підтвердитися; стверджуватися, ствердитися. |
| ПОДЧЕРКИВАТЬ, ПОДЧЕРКНУТЬ | підкреслювати, підкреслити; (делать болем выразительным) увиразнювати, увиразнити; наголошувати, наголосити. |
| ПОЛНОТА | повнота, вичерпність, -ності; п. власти повнота влади; во всей -е якнайвичерпніше, з усією повнотою. |
| ПОЯСНЕНИЕ | пояснення; пояснювання. |
| ПЫТЛИВОСТЬ | допитливість, -вості; цікавість; -ый допитливий; (любозна-тельный) цікавий. |
| Р | |
| РАВНОЗНАЧНЫЙ | рівнозначний, рівнорядний. |
| РАЗВИТИЕ | розвиток, -тку; розвій, -вою; р. банковской деятельности розвиток банківської діяльності; р. международного сотрудничестварозвиток міжнародної співпраці. |
| РАЗНООБРАЗ/ИЕ | різноманітність, -ності; розмаїтість, -тості; для -ия для різноманітності; внести р. во что-либо урізноманітнити щось; р. услуг різноманітність послуг; -ный різноманітний; (разный) різний, розмаїтий. |
| РАСПОРЯЖЕН/ИЕ | 1.розпорядження; валютные -ия валютні розпорядження; в моем -ии чася маю годину часу; в р. кого, чего у розпорядженні кого, чого; р. бюджетными средствами розпорядження бюджетними коштами; р. клиента розпорядження клієнта; 2.(указание, приказ) розпорядження, наказ, -у; по его -ию за його наказом (розпорядженням); правительственное, служебное р. урядове, службове розпорядження. |
| РАССКАЗ | 1.(действие) розповідь, -ді; 2.(то, что рассказывается) оповідання; -анный розказаний; -чик оповідач, -відача. |
| РАСТОЛКОВЫВАТЬ, РАСТОЛКОВАТЬ | розтлумачувати, розтлумачити, витлумачувати, витлумачити. |
| РЕДАКТИРОВА/НИЕ | редагування; -нный редагований; правлений; -ть редагувати; (текст) виправляти. |
| РЕФЕРАТ | реферат, -у; -ивный реферативний. |
| РУКОПИСЬ | рукопис, -у; -иси рукописи, -сів. |
| С | |
| САМООБРАЗОВА/НИЕ | самоосвіта; -тельный самоосвітній. |
| СГОВАРИВАТЬСЯ, СГОВОР/ИТЬСЯ | зговорюватися, зговоритися; (с тайной целью) змовлятися, змовитися; -иться дійти згоди, погодитися. |
| СИТУАЦИЯ | ситуація; становище; конкретная жизненная с.конкретна життєва ситуація; конфликтная, кризисная, международная с. конфліктна, кризова, міжнародна ситуація. |
| СКАЗАТЬ | сказати; (произнести) мовити, промовити, вимовити; скажем(вводное слово) скажімо; так с. так би мовити. |
| СИСТЕМАТИЗ/АЦИЯ | систематизація; с. законодательства систематизація законодавства; -ировать систематизувати, приводити в систему. |
| СКАЗЫВАТЬСЯ, СКАЗАТЬСЯ | (давати почувствовать себя) позначатися, позначитися. |
| СОДЕРЖАН/ИЕ | 1.утримування, утримання; тримання; с. под стражей тримання під вартою; 2.(обеспечение) утримання; быть на -ии кого бути на утриманні, утримуватися ким; на своем -ии свої коштом; 3.(с одержимое) вміст, -у; (наличие) наявність, -ності; 4.(состав) склад, -у; 5.(оглавление) зміст, -у; 6.(смысл, сущность) зміст; с. закона, приговора, решениязміст закону, вироку, рішення. |
| СООБРАЖАТЬ, СООБРАЗ/ИТЬ | 1.(обдумывать) міркувати, зміркувати, розмірковувати, розміркувати; 2.(понимать, мыслить) розуміти, зрозуміти; (догадаться) збагнути; (смекать) метикувати, зметикувати; -ить не могу розуму не доберу. |
| СОУЧЕНИК | товариш по навчанню, співучень, -чня. |
| СПЕЦИАЛИСТ | фахівець, -вця, спеціаліст, -а; молодой с. молодий фахівець (спеціаліст); с. по праву фахівець (спеціаліст) із права, фахівець права. |
| СПОР | суперечка, суперека, спір (спору), сперечання; (дискуссия) дискусія; административный, гражданский, жилищный, имущественный, судебный, юридический с. адміністративна, цивільна, житлова, майнова, судова, юридична суперечка; вне -а поза сумнівом; земельные -ы суперечки (супереки) за землю; -у нет безперечно, нема слова, нема що казати. |
| СПОСОБН/ОСТЬ | 1.(свойство) здатність, -ності; здібність, спроможність; придатність; покупательская с. купівельна спроможність; 2.-ости (мн.: талант, дарование) здібності, -тей, хист, -у; прирожденные -ости вроджений хист. |
| Т | |
| ТОЛКОВАНИЕ | 1.(действие) тлумачення; відгадування; т. завещания тлумачення заповіту; 2.(объяснение, текст) тлумачення; адекватное, буквальное, дипломатическое, логическое, научное, неправильное, официальное, превратное, словесное, судебное т. закона адекватне, дослівне, дипломатичне, логічне, наукове, неправильне, офіційне, перекручене (неправильне) словесне, судове тлумачення закону. |
| ТОЛКОВАТЕЛЬ | тлумач, -а, відгадувач, -а. |
| ТРАКТОВАТЬ | трактувати. |
| ТРЕБОВАТЕЛЬН/ОСТЬ | вимогливість, -вості; -ый вимогливий. |
| ТРУДОСПОСОБН/ОСТЬ | працездатність, -ності; общая, ограниченная т. загальна, обмежена працездатність; -ый працездатний. |
| ТРУДОУСТРОЙСТВО | працевлаштування. |
| У | |
| УБЕЖДАТЬ | переконувати, переконати; (склонять к чему-л.) умовляти, умовити. |
| УБЕЖДЕНИЕ | 1.(действие) переконання, переконування; 2.(мн.: взгляды) переконання; внутреннее у. внутрішнє переконання. |
| УВАЖИТЕЛЬН/ЫЙ | 1.(почтительный) шанобливий; 2.(основательный) поважний, важливий; -ая причина поважна причина. |
| УВЕРЕНН/ОСТЬ | упевненість, -ності; певність; -ый упевнений; (в ком, чем – убежденный) упевнений (у кому, чому), певний (щодо кого, чого); -ый в чем певний чого (у чому), впевнений у чому. |
| УВЕРЯТЬ, УВЕРИТЬ | запевняти, запевнити, переконувати, переконати. |
| УМОЗАКЛЮЧАТЬ, УМОЗАКЛЮЧИТЬ | висновувати, виснувати; доходити, дійти висновку. |
| УМОЗАКЛЮЧЕНИЕ | висновок, -вку, умовивід, -воду. |
| УПОРЯДОЧЕНИЕ | упорядкування, упорядковування; у. системы оплаты труда упорядкування системи оплати праці. |
| УСЕРДИЕ | (старательность) старанність, -ності, старання, запопадливість, -вості, ревність; (тщательность) ретельність, пильність. |
| УСТРЕМЛЕНИЕ | (настойчивое стремление л чему-л.) прагнення, стремління. |
| УТВЕРДИТЕЛЬНЫЙ | ствердливий, ствердний, стверджувальний; (положительный) позитивний; у. ответ позитивна відповідь. |
| УЯСНЯТЬ, УЯСНИТЬ | з’ясовувати, з’ясувати; (осознавать) усвідомлювати, усвідомити; (понимать) розуміти, зрозуміти. |
| Ф | |
| ФИЛОЛОГ | філолог; -ический філологічний. |
| ФИЛОЛОГИЯ | філологія. |
| ФОРМАЛЬН/ОСТЬ | формальність, -ності; протокольне -ости протокольні формальності; -ости при составлении документов формальності під час складання документів. |
| ФОРМУЛИРОВАНИЕ | формулювання. |
| ФУНДАМЕНТАЛЬНЫЙ | фундаментальний; (основательный) ґрунтовний, доглибний. |
| ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ | функціонування. |
| Х | |
| ХАРАКТЕРИЗОВАТЬ | характеризувати; -ся характеризуватися. |
| ХАРАКТЕРИЗУЮЩИЙ | який (що) характеризує; (в знач. прил.) характерний (для кого); -ийсяякий (що) характеризується, характеризований; -ийся преимуществом наділений перевагою. |
| ХОДАТАЙСТВО | клопотання; (просьба) прохання; х. обвиняемого клопотання обвинуваченого; х. сторон по делу клопотання сторін у справі; по -у на клопотання. |
| ХОДАТАЙСТВОВАТЬ | клопотатися; просити, прохати. |
| ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ | художній; (относящийся к искусству) мистецький. |
| ХУДОЖНИК | художник, -а, митець, -тця. |
| Ц | |
| ЧЕРНОВИК | чернетка, ж. |
| ЧИСТОПИСАНИЕ | краснопис, -у, чистописання. |
| ЧЛЕНОРАЗДЕЛЬНЫЙ | (внятный) виразний; (разборчивый) розбірливий, розбірний; (понятный) зрозумілий. |
| Ш | |
| ШЕВЧЕНКИАНА | шевченкіана. |
| ШЕВЧЕНКОВЕД | шевченкознавець, -вця; -ение шевченкознавство. |
| ШЕСТИ/ДЕСЯТИЛЕТНИЙ | шістдесятирічний, шістдесятилітній; -десятыйшістдесятий; -дневка шестиденка. |
| ШУТОЧН/ЫЙ | жартівливий, жартливий; дело не -ое неабияка справа, не жарт; непереливки. |
| Щ | |
| ЩЕПЕТИЛЬН/О | нареч. 1.ошатно, чепурно, вишукано; 2.дрібязково; 3.скрупульозно; делікатно; вимогливо; -ый 1.(изысканный) ошатний, чепурний, вишуканий; 2.(мелочный) дрібязковий; 3.(по отношению к чему-л.) скрупульозний; делікатний; обережний; обачний; вимогливий; -ый вопрос делікатне питання. |
| Э | |
| ЭКЗАМЕН | іспит, -у, екзамен, -у; государственные, приемные -ы державні, вступні іспити (екзамени). |
| ЭКСПЕРИМЕНТ | експеримент, -у; научный, судебный э. науковий, судовий експеримент. |
| ЭРУДИРОВАНН/ОСТЬ | ерудованість, -ності; -ый ерудований. |
| Ю | |
| ЮМОРИСТИЧЕКСИЙ | гумористичний. |
| ЮРИСТ | правник, -а, юрист, а. |
| Я | |
| ЯВЛЕНИЕ | 1.(действие) поява, прибуття, прихід, -ходу; 2. (видение) видіння; 3.(событие, случай) явище. |
| ЯВНО | явно, неприховано; вочевидь, навіч, відверто. |
| ЯЗЫК | (речь) мова, ж.; литературный я. літературна мова. |
| ЯЗЫКОВЕД | мовознавець, -вця. |
| ЯЗЫКОЗНАНИЕ | мовознавство. |
Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення. Вид. 2-ге, перероб. і допов. – К.: Вища школа, 2008. – 487с.
[1] Андрущенко В.П. Моральний розвиток суспільства та особистості // В.П.Андрущенко. Організоване суспільство. – К: ТОВ Атлант Ю.М С. – 2006. – С. 494.
Поиск по сайту: