Методичні рекомендації. Тема має вступний загальний характер

Тема має вступний загальний характер. При підготовці до першого питання необхідно визначити місце історії держави і права в системі юридичних наук, з’ясувати її предмет, розмежувати історію держави та права України з історією України та теорією держави та права. Звернути увагу, що основними функціями історії держави і права України є: пізнавальна; прогностична; ідеологічна; виховна.

У другому питанні слід визначити основні підходи до періодизації історії держави і права, а саме:

- формаційний, в основі якого лежить вчення про зміну суспільно-економічної формації, що тягне за собою і зміну держави та права (його дотримувалася радянська історіографія, загалом він зберігається і в сучасній українській історико-правовій та історичній науці);

- цивілізаційний – представником даного підходу серед українських вчених був І. Лисяк-Рудницький;

- хронологічний (Д. Дорошенко).

- державницька періодизація, прихильником якої був В. Липинський;

- народницька періодизація (М. Грушевський).

Історіографічний блок є новим для сприйняття, тому його вивчення слід починати з елементарного історичного екскурсу: від перших описово-історичних праць до формування у середині XIX ст. історичної школи права та огляду сучасних історико-правових шкіл (у цьому аспекті курсанту буде корисно зробити власний огляд підручників з Історії держави та права України).

Основоположниками історико-правової науки в Україні були представники Київської історичної школи права (М. Іванішев, М. Владимирський-Буданов, Ф. Леонтович та ін.), тому вивчення їх наукових поглядів та праць дасть змогу зорієнтуватися і в предметі курсу, і в періодизації.

⃰ ⃰ ⃰

Історіографія – сукупність досліджень з історії, присвячених певній темі чи історичному періоду, або сукупність робіт, які об’єднує ідеологічний, мовний, національний чи інший критерії.

Історична школа права – окремий напрям у правовій думці, що виник наприкінці XVIII ст. в Німеччині. У першій половині XIX ст. цей напрям набув широкої популярності та впливу. У центрі уваги його представників знаходилося питання про виникнення та історичний розвиток права.

Суспільно-економічна формація – історичний тип суспільства, що базується на певному способі виробництва, характеризується специфічною структурою (базисом і надбудовою) і законами виникнення, функціонування й розвитку. Історії відомі п'ять суспільно-економічних формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична.

ü Тести для самоконтролю

1. Що не входить до предмету науки історії держави та права України:

а) особливості формування й розвитку системи органів влади на українських землях;

б) ґенеза інституту шлюбу на українських землях;

в) пам’ятки права.

2. Історія держави та права України є наука –

а) історична; б) юридична; в) суспільна.

3. Як співвідносяться Історія держави та права та Теорія держави та права:

а) Історія держави і права використовує результати узагальнень, категорії та поняття, розроблені теорією, й водночас дає конкретний історико-правовий матеріал для таких узагальнень;

б) як частина і ціле;

в) у них спільний об’єкт та предмет дослідження.

4. Який критерій лежить в основі цивілізаційного підходу до періодизації історії держави та права України:

а) тип суспільно-економічної формації;

б) рівень культури, соціальний добробут, права людини і громадянина;

в) хронологія подій.

5. Установіть відповідність між істориками права та їх творами:

1. Черкаський І.Ю.;

2. Юшков С.В.;

3. Владимирский-Буданов М.Ф.

а) Немецкое право в Польше и Литве;

б) Громадський (копний) суд на Україні-Русі XVI–XVIII вв.;

в) Общественно-политический строй и право Киевского государства.

Питання для самостійного контролю

Ø Який критерій лежить в основі формаційного підходу до періодизації історії держави та права України?

Ø Які видатні юристи працювали в Чернівецькому, Львівському, Новоросійському, Харківському та Київському університетах?

Ø В якому навчальному закладі сформувалася Київська історична школа права?

Ø Визначте коло наукових інтересів академіка М. Слабченка.

Література

1. Антологія української юридичної думки: Т.2–3/ Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України / Ю.С. Шемшученко (заг. ред.), І.Б. Усенко (упоряд.). – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – 356 с., – 402 с.

2. Биографический словарь профессоров и преподавателей имп. Университета Св. Владимира (1834-1884) / Под ред. В.С. Иконникова. - К., 1884; Владимирский-Буданов М. История имп. университета Св. Владимира. В 2-х т. - К., 1884.

3. Бондарук Т.І. Західноруське право: дослідники і дослідження / Відп. ред. І.Б. Усенко. – К.: Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. НАН України, 2000. –160 с.

4. Єгорова О.В. Юридична освіта в університетах України ХІХ – поч. ХХ ст. (етапи та особливості розвитку).: Автореф. дис... к.і.н.: 07.00.01/ Національний гірничий університет. – Дніпропетровськ, 2004. – 20 с.

5. Заруба В.М. Історик держави і права України академік М.Є. Слабченко (1882–1952): Монографія. – Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2004. – 456 с.

6. Кахнич В. С. Розвиток правової науки та освіти на юридичному факультеті Львівського університету за часів Австрії та Австро-Угорщини // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010. – Вип. 50. – С. 66–71.

7. Музичко О. Є. Адміністративна та педагогічна діяльність Ф. І. Леонтовича в Новоросійському університеті // Електронний часопис «Південна Україна». – 2007. – С. 313–322.

8. Одесский университет за 75 лет (1865–1940). – Одесса, 1940. – 197 с.

9. Сокальська О.В. Юридична освіта в Українській державі // Матеріали IV міжнародної наукової конференції «Революції в Україні ХХ–ХХІ ст.: співзвуччя епох». – Одеса, 2008. – С. 87–91.

10. Юридична енциклопедія / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / Ю.С. Шемшученко (ред.). – К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 1998–2003. – Т. 1– 6.

11. Юридична наука і освіта на Україні / Шемшученко Ю. С., Бабій Б. М., Усенко І. Б. та ін. – К.: Наук. думка, 1992. – 304 с.

12. Ящук Т.Ф.Советское юридическое образование в 1930–е годы. // Юридическое образование. – 2004. – № 4. – С. 27–36.

Додаткові інформаційні джерела

Невідома Україна. Як судилися колись в Україні. Етюди з історії права. Фільм 5. Втрачені права. 1993. Україна. Київнаукфільм / документальний фільм.

Поиск по сайту: