АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

РОТОВА ПОРОЖНИНА НЕМОВЛЯТИ

Читайте также:
  1. Ротовая полость

Жувальний апарат людини у віці немовляти чітко відображає спільність форми та функції. У першій половині року після народження у ротовій порож­нині дитини ще немає зубів і всі елементи жувального апарату повністю і цілком пристосовані для акту смоктання, необхідного для вживання грудного молока.

Зупинимося спочатку на взаємозв'язку між формою і функцією у цей пе­ріод. У ротовій порожнині новонародженого для вживання їжі є спеціальні анатомо-фізіологічні пристосування. Найцікавіші з них такі: губи новонародже­ного, ясенна мембрана, піднебінні поперечні складки і жирове тіло щік.

1. Губи новонародженого м'які, дещо припухлі і мають хоботоподібну фор­му. Добре виражений круговий м'яз рота. На губах розвинене утворення, дещо подібне до смоктальної подушечки. Завдяки цьому утворенню дитина з пев­ною силою охоплює напружений сосок грудей.

2. Ясенна мембрана служить також для захоплення соска грудей. Вона являє собою гребенеподібну складку слизової оболонки, розташовану на коміркових відростках верхньої та комірковій частині нижньої щелеп у фронтальній ділянці. Ясенна мембрана багата на маленькі сосочко-подібні горбки і збагачена судинами, внаслідок чого вона має здатність до ущільнення. Це анатомічне утворення особливо добре виражене після заби­рання дитини від грудей.

3. Поперечні піднебінні складки спостерігаються у ново­народжених у значно вираженішій формі, ніж у дорослого. У середньому є 4-5 пар поперечних складок, з яких 2-3 пари відходять від піднебінного сагіталь­ного шва. Поперечні складки складають шорсткуватість слизової оболонки і служать для утримування соска під час ссання.

4. Жирове тіло щік являє собою самостійне часткове тіло, розташоване у власній сполучнотканинній капсулі. Цьому анатомічному утворенню також приписують роль смоктального пристосування. Крім названих анатомічних утворень у ротовій порожнині грудної дитини є ще ряд інших особливостей, які служать для вживання їжі. Так, наприклад, у грудної дитини різко вираже­ний смоктальний рефлекс. Якщо тільки доторкнутися пальцем до язика чи губ, дитина починає смоктати. Сильне защемлення пальця, уведеного в рот дити­ни, свідчить про те, що акт смоктання інстинктивно супроводжується тиском, необхідним для отримання молока з грудей матері.



Сосок материнських грудей, укладений у ротову порожнину грудної ди­тини, подразнює її рефлексогенну зону. Процес збудження, який передається по аферентних волокнах трійчастого нерва, що іннервує органи ротової порож­нини, іде доцентрово до смоктального центру, закладеного в довгастому мозку по обидва боки . У центрі це збудження перетворюється в імпульс, який передається відцентрово по рухових волокнах трьох нервів: під'я­зикового, трійчастого і лицевого; по під'язиковому нерву проходить збудження язика, по трійчастому — збудження жувального, зовнішнього крилоподіб­ного і щічного м'язів, а по лицевому нерву — збудження губ.

М'язи, язик, губи починають скорочуватись і таким чином утворюється смоктальний рефлекс.

Фактом пристосування ротової порожнини новонародженого до вживан­ня їжі є дистальне положення його нижньої щелепи так звана «фізіологічна но­вонароджена ретрогенія». Як відомо, дитина для витискування молока з соска материнських грудей зміщує нижню щелепу допереду. Завдяки цьому вона міцно охоплює сосок і робить ритмічні рухи спереду назад, за допомогою яких видавлюється молоко. Відсутність суглобового горбка полегшує дитині сагі­тальні рухи нижньої щелепи.

Ця ретрогенія до кінця віку новонародженості завдяки ритмічним рухам нижньої щелепи під час акту смоктання перетворюється в ортогнатію.

У грудної дитини топографія гортані інша, ніж у дорослого.

Дорослий не може дихати під час ковтання. Грудна дитина одночасно ков­тає і дихає. Це пояснюється, на думку Гассе, тим, що надгортанник розташова­ний у дорослого глибше, ніж у дитини. У грудної дитини вхід у гортань розта­шований високо, над нижньо-заднім краєм піднебінної завіски, і з'єднаний тільки з носовою порожниною. Шлях для проходження їжі розташований у дитини по боках від гортані, де є сполучення між носовою порожниною і глот­кою. Ці анатомічні співвідношення у ділянці кореня язика і гортані в дитини дають їй можливість одночасно дихати і ковтати їжу. Названа особливість жит­тєво важлива: дитині не потрібно переривати смоктання під час дихальних рухів, що стомлювало б її.

‡агрузка...

Такі анатомо-фізіологічні особливості ротової порожнини дитини, які при­стосовані для акту смоктання у перші б міс життя новонародженого.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)