АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Менеджменту

Читайте также:
  1. Адміністративні методи менеджменту
  2. АНАЛИЗ ФУНКЦИЙ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО СТРАТЕГИЧЕСКОМУ МЕНЕДЖМЕНТУ И ПОЛНОМОЧИЙ ОРГАНОВ УПРАВЛЕНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ, ПРИНИМАЮЩИХ СТРАТЕГИЧЕСКИЕ РЕШЕНИЯ.
  3. Библиографический список книг В. А. Абчука по экономике, менеджменту, маркетингу и прикладной математике
  4. Види ефектів виробництва, пов’язаних з удосконаленням менеджменту організації
  5. Для факультету менеджменту, 1 курсу
  6. Еволюція концепцій менеджменту
  7. Економічні методи менеджменту
  8. Етапи розвитку менеджменту. Інтегровані підходи до управління
  9. Ефективність менеджменту
  10. Закони і закономірності менеджменту, система принципів менеджменту
  11. Законодавчий моніторинг у сфері екологічного менеджменту
  12. Кількісні показники ефективності системи менеджменту організації

1. Сутність планування як функції управління

2. Зміст та етапи формування стратегічних планів

3. Напрями та види поточних планів

4. Концепція управління за цілями

Питання 1. Сутність планування як функції управління

Планування – це процес визначення цілей діяльності організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення.

Мета планування полягає в створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.

Класифікація планів

І. За критерієм широти охоплюваної сфери:

Стратегічні плани – плани, які визначають головні цілі організації, напрями використання ресурсів для досягнення цих цілей.

Оперативні плани – плани, у яких стратегія деталізується у розрахованних на короткий термін рішеннях щодо:

- конкретних завдань;

- виконавців;

- способів виконання робіт.

2. За критерієм часового горизонту:

Короткострокові плани – плани, які складаються на період до 1 року.

Довгострокові плани – плани, розраховані на перспективу 3-5 років. Ці плани мають враховувати зміни у зовнішньому середовищі організації та вчасно реагувати на них.

3. За ступенем конкретизації планів:

Завдання – плани, що мають чіткі, однозначні, конкретно визначені цілі.

Орієнтири – плани, що носять характер напрямку дій.

Форми організації системи планування в організації

Централізоване планування. При вищому керівництві формується центральна служба, яка підпорядковується безпосередньо президенту (голові правління тощо) і займається розробкою як перспективних, так і поточних планів для підприємства в цілому і для окремих підрозділів. Окремі підрозділи не займаються плануванням. Така система використовується в організаціях з невиликою кількістю підрозділів, або з підрозділами з однаковим, або близьким профілем.

Децентралізоване планування. Вищий менеджмент визначає лише загальну стратегію:

- напрями розвитку;

- напрями розміщення і структуру капіталовкладень;

- загальний обсяг виробництва і прибутку.

Центральна служба розробляє форму планів, терміни їх виконання і доводить до підрозділів ті обмеження, які визначаються загальними цілями організаціями.

Принципи планування:

1. Принцип єдністі – планування повинне носити системний характер, тобто бути пов'язане з єдиним напрямом розвитку всіх підрозділів як цілісної системи господарювання.



2. Принцип участі – кожний робітник повинен бути учасником планової діяльності, незалежно від посади та функцій, які він виконує.

3. Принцип безперервності– процес планування відбувається постійно, для того щоб враховувати невизначеність внутрішнього і зовнішнього середовища.

4. Принцип гнучкості– забезпечення можливості змінювати напрям розвитку у зв'язку з виникненням непоборних обставин.

5. Принцип точності – плани повинні бути конкретними і деталізованими.

6. Принцип «планування від майбутнього до сьогодення» –заплановані заходи визначаються майбутнимі цілями і станом, якого бажає досягти організація.

Питання 2. Зміст та етапи формування стратегічних планів

Стратегія – це генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу пріоритетів і ресурсів організації для досягнення її цілей.

Основними елементами, з яких складається стратегія, є:

Сфера стратегії.Сратегією мають бути визначені орієнтири розвитку, завдання, критерії, такі засоби взаємодії організації з її зовнішнім середовищем, які б враховували як сприятливі можливості середовища, так і загрози, які виходять з нього.

Розподіл ресурсів. Стратегією мають бути визначені підрозділи організації: куди спрямовуються ресурси (перспективні підрозділи), і підрозділи, звідки забираються ресурси (мало- або безперспективні підрозділи). Пропорції розподілу ресурсів визначаються вибором сфери стратегії.

Конкурентні переваги. Стратегія має містити відомості щодо сильних сторін організації, на які вона буде спиратися у своїй діяльності, а також інформацію про види продукції, які будуть запропоновані споживачам, або будуть і надалі розвиватися; види технологій, які будуть використовуватися.

Виділяють три основні рівні стратегій:

1. Загальнокорпоративна стратегія визначає:

· місію організації,

‡агрузка...

· види та ринки її діяльності,

· бажане зростання та рентабельність

2. Стратегія бізнесу є подальшою деталізацією загальнокорпоративної стратегії, але орієнтованою на конкретний структурний підрозділ організації;

3. Функціональна стратегія. Управління організацією здійснюється за функціями (виробництво, маркетинг, фінанси, облік тощо). Функціональні служби організації опрацьовують стратегії оптимального використання ресурсів організації в цілому за певними функціями, а не за окремими структурними підрозділами.

За цільовою спрямованістю стратегія буває:

Портфельна – пов’язана з придбанням цінних паперів підприємств у нових галузях з метою отримання додаткового прибутку.

Конкурентна – організація намагається отримати певні переваги на ринку відносно своїх конкурентів.

В залежності від намірів щодо подальшого розвитку конкурентна стратегія може бути представлена як:

Стратегія зростання передбачає збільшення обсягів виробництва, виробничих потужностей з темпами, які перевищюють темпи зростання ВВП та інфляції. Така стратегія може бути реалізована за рахунок: концетрації поточного виробництва; розвитку ринку; розвитку товару; регресійної вертикальної інтеграції; поступової вертикальної; горизонтальної інтеграції; концентричної диверсифікації виробництва; конгломератної диверсифікації.

Стратегія стабільності передбачає спрямованість на стійкє зростання прибутку з темпами, тотожними зростанню ВВП та інфляції. Основна увага приділяється зростанню доходів інвесторів (в т.ч. акціонерів).

Стратегія оборонипередбачає

· спрямованість на отримання максимального доходу в короткостроковій перспективі, скорочення витрат на закупівлю сировини, оплату робочої сили тощо - стратегія „збору врожаю”;

· визначення нових стратегічних напрямів на майбутнє - стратегія скорочення;

· отримання доходу за рахунок реалізації активів фірми на ринку - стратегія ліквідації.

Комбінована стратегія – поєднання різних стратегій для різних підрозділів корпорації.

Етапи розробки стратегії:

1. Визначення місії фірми.

2. Аналіз зовнішнього середовища.

3.Аналіз внутрішнього середовища.

4. Визначення цілей діяльності організації.

5. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії.

Питання 3. Напрями та види поточних планів

 

Стратегічне планування має сенс лише тоді, коли воно реалізується. На заключному етапі стратегічного планування організація втілює сформульовану стратегію у повсякденну діяльність шляхом розробки системи поточних планів, до яких відносяться:

1) тактичні плани;

2) одноразові плани;

3) стабільні плани (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Структура поточних планів

Типи планів Основні цілі планів Форми планів
Тактичні плани Охоплюють процеси, які повторюються в системі виробництва Функціональні
Одноразові плани Розробляються у зв’язку з впровадженням якогось проекту, виконують допоміжну роль при впровадженні загальної стратегії Програми Проекти Бюджети
Стабільні плани Визначення курсу дій, які звичайно повторюються через певні проміжки часу, практично не пов’язані із загальною стратегією. Конкретні вказівки щодо реалізації типових процесів Політика Стандартні інструкції Правила і рекомендації

Основні напрями поточного планування

1. Виробництво і реалізація продукції.

2. Технічний розвиток і організація виробництва.

3. Підвищення рівня економічної ефективності виробництва.

4. Норми і нормативи.

5. Капітальне будівництво.

6. Матеріально-технічне постачання.

7. Праця і кадри.

8. Фінанси.

9. Соціальний розвиток колективу.

10. Раціональне використання природних ресурсів.

Контрольні запитання

1. В чому полягає сутність функції планування? За якими принципами воно здійснюється?

2. Які ви знаєте форми організації системи планування в організації?

3. Які види планів розробляються в організації?

4. З яких основних елементів складається стратегія?

5. Дайте характеристику основних видів стратегії.

6. Назвіть основні етапи формування стратегії організації.

7. За якими напрямами розробляються поточні плани?

8. Які типи планів формують систему поточних планівна підприємтсві (в організації)?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.014 сек.)