Аналіз технічного рівня розвитку підприємства

Важливим фактором підвищення ефективності виробництва на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними фондами в необхідній кількості та асортименті й більш повне їх використання.

Задачі даного розділу аналізу – визначення забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів основними фондами і рівня їх використання, а також встановлення причин їх зміни; розрахунок впливу зміни основних фондів на обсяг виробництва продукції й інші показники; виявлення ступеня використання виробничої потужності підприємства й обладнання; виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів.

Джерелами даних для аналізу є форма №1 "Баланс", форма №11-ОЗ "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма №2 "Звіт про фінансові результати". Також джерелом інформації є інша звітність підприємства.

У процесі аналізу встановлюється обсяг основних фондів, їх динаміка та структура. Фонди підприємства поділяються на промислово-виробничі (ПВФ) і непромислові, а також фонди невиробничого призначення. Виробничу потужність визначають промислово-виробничі, в яких виділяється активна частина (машини та обладнання) та пасивна частина. Аналізується склад основних фондів за їх функціональним призначенням, тобто за їх роллю і участю у виробничому процесі та в процесі основної діяльності. Така деталізація потрібна для того, щоб виявити резерви підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації їх структури.

Дані для аналізу наведені в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Аналіз руху та структури основних фондів

За даними табл. 7.1 формулюється висновок про зміну вартості та структури основних фондів, вказуються причини такої зміни. Аналіз необхідно проводити за два останні роки.

Для аналізу руху і технічного стану основних виробничих фондів розраховуються наступні показники:

1. Коефіцієнт оновлення (К_он):

,

(7.1)

де ОФ_н – вартість основних фондів, що надійшли, тис. грн.;

ОФ^к.р – вартість основних фондів на кінець року, тис. грн.

2. Коефіцієнт вибуття (К_в):

,

(7.2)

де ОФ_в – вартість основних фондів, що вибули, тис. грн.;

ОФ^п.р. – вартість основних фондів на початок року, тис. грн.

3. Коефіцієнт приросту (К_пр):

,

(7.3)

де ОФ_пр – сума приросту основних виробничих фондів, тис. грн.

4. Коефіцієнт зносу (К_зн):

,

(7.4)

де ОФ_зн – сума зносу основних фондів, тис. грн.;

ОФ_перв – первісна вартість основних фондів на відповідну дату, тис. грн.

5. Коефіцієнт придатності (К_прид):

Ці показники розраховуються за два або три останні роки, потім проводиться їх порівняльний аналіз.

Для характеристики вікового складу та морального зносу основні фонди групуються за тривалістю експлуатації. Для вікової характеристики основних фондів використовується показник їх середнього віку, який визначається за формулою:

,

(7.6)

де – середній вік основних фондів, років;

– середина вікового інтервалу і-ої частини основних фондів, років;

– питома вага вартості і-ої частини основних фондів у загальній вартості всіх основних фондів.

Середина вікового інтервалу розраховується за формулою:

,

(7.7)

де , – відповідно верхня та нижня межі інтервалу і-ої частини основних фондів, років.

Технічний стан основних фондів характеризується їх зносом і строком їх експлуатації.

Узагальнюючим показником, який характеризує рівень забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність праці. Показник загальної фондоозброєності праці розраховується відношенням середньорічної вартості ПВФ до середньооблікової чисельності робочих. Для аналізу цього показника використовується методика порівняльного горизонтального і трендового аналізу.

Поиск по сайту: