АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Рівновага і стійкість організаційних систем

Читайте также:
  1. A) к любой экономической системе
  2. A) прогрессивная система налогообложения.
  3. C) Систематическими
  4. CASE-технология создания информационных систем
  5. ERP и CRM система OpenERP
  6. HMI/SCADA – создание графического интерфейса в SCADА-системе Trace Mode 6 (часть 1).
  7. I СИСТЕМА, ИСТОЧНИКИ, ИСТОРИЧЕСКАЯ ТРАДИЦИЯ РИМСКОГО ПРАВА
  8. I. Основні риси політичної системи України
  9. I. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ (ТЕРМИНЫ) ЭКОЛОГИИ. ЕЕ СИСТЕМНОСТЬ
  10. I. Суспільство як соціальна система.
  11. I. Формирование системы военной психологии в России.
  12. I.2. Система римского права

Відомо, що будь-яка цілеспрямована система повинна в процесі свого функціонування виконувати поставлені перед нею завдання.

Різноманіття природи, характеристик і особливостей керованих систем, умов їхнього функціонування, поряд з різноманіттям структур систем управління, визначає при обраних структурах і безліч різних законів управління. Однак у всіх випадках необхідно забезпечувати дві основні характеристики будь-якого управління — стійкість і якість системи управління.

З позицій підприємств стійкість можна розглядати як здатність системи зберігати свій працездатний стан з досягнення запланованих результатів при наявності різних впливів, що збурюють. Збурювання може викликати тимчасові відхилення координат стану системи в межах заздалегідь визначених допусків, але при припиненні впливів стійка система повинна повертатися у вихідне положення.

Стійкість підприємства повинна забезпечуватися в будь-яких умовах і ситуаціях, що виникають у системі й у навколишнім середовищі.

В економіці звичайно розглядається стійкість рівноваги і стійкість руху системи. Поняття рівноваги системи є фундаментальним. Система знаходиться в рівновазі, якщо її стан не змінюється при втручанні зовнішніх сил. Рівновага може бути стійкою, хиткою і байдужою в залежності від того, як поводиться система, виведена зі стану рівноваги.

Стійкою рівновага називається в тому випадку, коли система, виведена з рівноваги, повертається у вихідний стан. Рівновага хитка, коли, після того, як збурюючий вплив усунутий, система продовжує віддалятися від рівноваги в напрямку збурювання (доти, поки не досягне природних границь). І, нарешті, рівновага байдужа {нейтральна), коли стан системи, після того як збурюючий вплив усунутий, не змінюється (тобто система ніяк не реагує на збурювання).

Механічні моделі, що ілюструють рівновагу цих трьох типів, зображені на рис. 2.8

 

Кулька в нижній точці гладкої увігнутої поверхні знаходиться в стані стійкої рівноваги, кулька на вершині опуклої поверхні — полишена сама на себе і знаходиться в стані хиткої рівноваги, для виходу з якої досить "слабкого подуву вітерцю". Кулька, що знаходиться на горизонтальній поверхні перебуває в стані байдужої рівноваги, тобто залишається там, де вона виявилася після впливу на неї зовнішньої сили.

Рівновага всіх цих типів може реалізовуватися й у відношенні такої соціально-економічної системи, як організація, з деякими уточненнями.

Система, в особі якої виступає організація (чи її фактично показники), під впливом факторів зовнішнього середовища може відхилятися від існуючого положення усталеної роботи системи, пов'язаної з досягненням мети. Тому керуючі впливи, що направляються на внутрішні перемінні параметри, повинні протистояти зовнішнім збурюванням, адаптувати систему і відновлювати її стійкість, тобто повертати систему в колишній стан.

Виникаючі з різних причин відхилення початкових умов від їхніх розрахункових значень у літературі часто називають початковими збурюваннями чи перешкодами входу.

Вплив початкових збурювань на характеристики руху системи (траєкторії точок показників) може бути двояким. Якщо при досить малих початкових збурюваннях яка-небудь з малих характеристик увесь наступний час мало відрізняється від того значення, що вона повинна мати в незбуреному русі, то рух системи стосовно цієї характеристики називають стійким.

Якщо при наскільки завгодно малих, але не рівних нулю початкових збурюваннях дана характеристика згодом буде усе більш і більш відрізнятися від значення, що вона повинна мати в незбуреному русі системи, що рух системи стосовно цієї характеристики називають хитким.

Чудовою властивістю стійких систем є їхня здатність відновлювати вихідний (чи близький до нього) стан (режим) після зняття факторів, що збурюють, чи при внутрішній протидії керованих факторів. Інакше кажучи, керована система може чи пристосовуватися до шкідливих впливів, що збурюють, і йти до поставленої мети, чи успішно протидіяти їм.

Строго кажучи, параметри стану навіть щодо стійких систем не є абсолютно фіксованими. Часто вони випробують малі власні коливання (осциляції) чи флуктуації, що залежать від випадкових факторів, що добре визначаються методами статистики і теорії імовірностей. Найпростішою мірою флуктуацій служить їх дисперсія, тобто середньоквадратичне відхилення максимальної амплітуди коливань..Для більш детальної характеристики флуктуацій необхідно знати функцію розподілу їхніх імовірностей, що, у принципі, так чи інакше особливих труднощів не викликає.

Складність полягає в іншому. Дуже складно, приміром, визначити припустимі відхилення (амплітуди) цих коливань як для всієї системи, так і окремих її показників (параметрів), що для кожної організації суто індивідуальні. Хоча апріорі відомо, що може відбуватися з організацією, підданою впливам зовнішнього середовища.

При позитивному впливі (що буває дуже рідко) система може носити характер економічного росту, завдяки якому вона може перейти в новий сприятливий стан, що зажадає підвищеної витрати розташовуваних ресурсів, що, у свою чергу, знову ж не завжди сприятливе для організації, що мас обмежену їх кількість.

Крім того, існує ще дві причини, що можуть говорити про сумнівну вигоду такого становища. Це, по-перше, та обставина, що ріст продуктивності системи може привести до ринкового надлишку товару, тобто зниження ціни на нього, що не завжди вигідно підприємству, перевищення споживчого попиту чи затоварення складських приміщень готовим товаром.

По-друге, швидкий короткостроковий ріст, навіть при виключенні двох попередніх сценаріїв, — не завжди благо. Багато фірм, що надавали перевагу швидкому росту, одержували натомість довгострокове руйнування.

При негативному впливі зовнішнього середовища (чи перевищенні його сили над можливостями організації) відбувається падіння кривої виробничої функції (спад продуктивності), що змушує систему (організацію) мобілізувати внутрішні резерви на її повернення в запланований режим роботи (графік виробничої функції, наприклад), що спричиняє додаткові витрати часу і засобів.

Якщо в системи (організації) не вистачає ресурсів для достатньої протидії зовнішнім впливам (погрозам) чи останні різко зростають на якомусь етапі, то організація може зайняти якісно нове становище, відмінне від запланованого, але таке, що дозволяє фірмі в новому статусі втриматися "на плаву". У цьому випадку може бути кілька стандартних прийомів: "відсікання зайвого", реструктуризація, скорочення виробництва і (чи) персоналу і т.п., але в будь-якому випадку зміна статусу вимагає трансформації розроблених стандартів (планів), правил, тактики і політики фірми.

При подальшому наростанні загроз чи різкому настанні кризових ситуацій, коли в системі відбуваються значні деструктивні зміни, організація може виявитися у важкій і затяжній кризі, від масштабів якої залежить життя організації, що приводить найчастіше фірму до банкрутства. Криза в цьому випадку може бути переборена, як правило, тільки зовнішніми впливами: зменшенням негативного тиску чи санаційними заходами.

І, нарешті, може виникнути крайня ситуація, коли досить навіть невеликого збурювання зовнішнього середовища чи продовження часу перебування підприємства в попередній стадії, щоб система перестала існувати.

Звичайно, розглянуті процеси розвитку подій можуть відбуватися і за іншим сценарієм — швидше, повільніше, дискретно чи безупинно. Важливо не це. Важливі заходи протидії цим і подібним явищем, що будуть розглянуті трохи пізніше.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)