АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Читайте также:
  1. III. Домашнє завдання
  2. IV. Домашнє завдання
  3. J Додаткові завдання
  4. V. Домашнє завдання.
  5. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  6. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
  7. Вибір теми курсової роботи.
  8. Вимоги до виконання практичного завдання в текстовому редакторі Microsoft Word
  9. Вимоги до оформлення курсової роботи.
  10. Вирішити тестові завдання
  11. Вікова фізіологія – це самостійна наука, завданням якої є вивчення закономірностей становлення і розвитку фізіологічних функцій організму в процесі онтогенезу.
  12. Вказівки до виконання завдання

1. Керуючись методичними вказівками викладача, студенти визначають цільові настанови уроків, а потім колективно їх обговорюють.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Болотова Е. Нормативно-правовая база современного урока // Народное образование. – 2009. – № 9. – С.118–123.

Гора П.В. Определение целей изучения больших и поурочных тем // ПИШ. – 1977. – № 2.

Кедун С. Один день афінського громадянина. 6 кл. // Історія України. – 2007. – №9. – С. 20–24.

Мисан В. Сучасний урок історії. – Київ, 2010.

О.Пометун, Г. Фрейман. Методика навчання історії в школі. – Київ: Генеза, 2005.

Определение образовательно-воспитательных задач темы и целевой установки урока / Под ред. Волобуева О.В. и др. Практикум по методике преподавания истории и обществоведения. – М., 1989. – С. 85 – 98.

Сорока Л. Методика складання і використання опорного конспекту на уроках історії // Освіта і управління. – 2003. – №1. – С. 107–109.

Федорець Н. Современный урок: проэктирование, реализация, аналіз // Управління школою. – 2010. – №16–18(червень). – С.21–31.

Харченко Л.Урок –творчий звіт: Повсякденне життя Західної Європи (8 кл.) // Історія в школі. – 2008. – №11–12. – С. 45–48.

Явтушенко С. Урок..?// Завуч. – 2009. – №14(травень). – С.4–6.

 

 

Заняття № 8

ПІДГОТОВКА УЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ ІСТОРІЇ

 

МЕТА: на конкретних прикладах показати особливості й сам процес підготовки і написання учителем поурочного конспекту, звернути увагу студентів на необхідність чіткої попередньої підготовки конспекту уроку як запоруки його успішного проведення; формування у студентів уміння чітко визначати мету уроку, його структуру, обирати найбільш доцільні методичні прийоми проведення уроку історії.

ПЛАН:

1. Підготовка конспекту уроку.

На основі програми, підручника й методичної літератури визначити на прикладі однієї теми:

а) тему окремого уроку;

б) освітньо-виховну і розвиваючу мету;

в) тип уроку;

г) обладнання;

д) структурні елементи уроку;

е) характер діяльності учителя й учнів;

є) домашнє завдання.

2. Запис конспекту уроку і його аналіз.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: дане заняття проходить у два етапи. Перший етап – написання конспекту уроку під керівництвом учителя. На другому етапі – за завданням учителя конспект уроку студенти виконують самостійно. У ході написання конспекту звернути увагу на зв’язок процесу викладання і вивчення історії. У конспекті має бути відображена їх взаємодія у залежності від чого й обирається відповідна форма запису конспекту.

Підготовка і написання конспекту уроку розпочинається з ознайомлення студентів з програмою й вивченням тексту конкретної теми в підручнику. Студенти здійснюють структурно-функціональний аналіз навчального матеріалу і визначають, що буде вивчатись описово, фактографічно, а що на теоретичному рівні. Потім відбирають найбільш ефективних засобів і прийомів навчання для обраної теми уроку. Завершальним етапом буде складання конспекту уроку за встановленою формою запису.

ЛІТЕРАТУРА:

Гора П.В. Подготовка учителя к уроку //ПИШ. – 1984. – № 3. – С. 58 – 64.

Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: підручник. – К., 2003. – С.157–159.

Купцов А.И. Конспект, план урока // ПИШ. – 1977. – № 6. – С. 79 – 88

Левітас Ф.Л. Методика викладання історії. – Х.,2006. – С.52–53.

Мисан В. Використання опорних конспектів на уроках історії // Історія в школах України. – 1997. – № 1.

Мисан В. Сучасний урок історії. – К., 2010. – С.27–36.

Мисан В. Урок історії: план-конспект // Історія в школах України. – 2008. – №4. –С.29–34.

Мойсеюк Н. Педагогіка. – К., 2007. – С.323–324.

Настільна книга молодого вчителя історії та правознавства / автори-укладачі І.П.Нікіткіна, О.В. Галегова,Ю.О. Нікітін. – Х.,2010.

Пінчук Т. Планування уроку. // Рідна школа. – 1998. – № 1. – С. 61–63.

Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. – К., 2009. – С.231–238.

Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2000. – С.184–195.

Шевчук М. Методичні дороговкази з Ірпінської гімназії: Підготовка вчителів до уроку // Директор школи. – 2004. – № 10. – С. 6–9.

Яковлев Н.М., Сохор А.И. Методика и техника урока в школе. – М., 1985. – С. 84 – 92.

 

 

Заняття № 9

РОЛЬОВА ГРА З МОДЕЛЮВАННЯ УРОКУ ІСТОРІЇ

МЕТА: на основі набутих теоретичних знань та сформованих практичних навичок підготувати конспекти уроку та його обладнання.

Заняття проходить як рольова гра.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: у ході підготовки до заняття студенти розробляють конспект уроку на тему: “Східний похід О. Македонського” (Історія стародавнього світу).

Всі студенти заздалегідь вивчають теоретичний матеріал, аналізують його висвітлення у шкільному підручнику, ознайомлюються з методичними рекомендаціями в методичних посібниках.

Крім конспекту уроку кожний студент готує і його обладнання. Перед початком заняття викладач визначає студента, який виконуватиме роль учителя, інші – будуть виконувати роль учнів. Друга половина заняття буде присвячена аналізу проведеного уроку. Особливу увагу варто звернути на:

1. Якість підготовки учителя до уроку, реалізація мети та завдань у ході уроку.

2. Структурна побудова уроку. Розподіл часу на кожний структурний елемент уроку. Раціональне його використання.

3. Використання методичних прийомів з метою активізації пізнавальної діяльності учнів:

- робота з текстом підручника;

- проблемні ситуації, логіко-пізнавальні завдання;

- використання ілюстративного матеріалу, робота з картою, картами-схемами;

- організація самостійної роботи учнів.

4. Робота по формуванню умінь учнів.

5. Якість викладу учителем навчального матеріалу (науковість, образність, емоційність, використання наочних засобів навчання).

6. Загальна оцінка діяльності учителя на уроці.

 

Заняття № 10

ПЕРЕВІРКА НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

 

МЕТА: з’ясувати завдання й функції перевірки навчальних досягнень учнів, формувати уміння у студентів визначати й використовувати найбільш доцільні форми й ефективні методичні прийоми перевірки; звернути увагу на типові помилки перевірки знань і вмінь учнів.

ПЛАН:

1. Завдання й функції перевірки навчальних досягнень учнів.

2. Закріплення знань:

а) мета первинного закріплення;

б) види закріплення, особливості проведення його на уроках історії.

3. Організація й методичні прийоми перевірки результатів навчальної діяльності учнів.

4. Типові помилки у ході перевірки знань і вмінь учнів.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: після з’ясування питань теоретичного характеру студенти готують завдання з перевірки навчальної діяльності учнів. Другу частину заняття можна провести у формі рольової гри відпрацьовуються фрагменти уроку, зокрема, перевірка знань та вмінь учнів. Необхідно звернути увагу на формулювання питань, вибір форм і прийомів перевірки, кількість часу витраченого для цього, а також на те, наскільки керувався учитель сучасними нормами оцінювання навчальних досягнень учнів.

ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:

1. На основі обраної вами теми уроку визначте диференційовані індивідуальні завдання для учнів.

2. По одній з тем уроків розробити перевірку знань учнів з використанням різних форм і методичних прийомів.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

Баханов К. Облік індивідуальних досягнень учнів у навчанні історії // Історія в школах України. – 1999. – № 2. – С. 25 – 27.

Вишневський О. Контроль і оцінювання досягнень учнів // Теоретичні проблеми української педагогіки. – Дрогобич, 2003. – С. 149–162.

Власов В. Час і течія річки не чекають людину(Перевірка хронологічних умінь у процесі тематичного контролю з історії в основній школі) // Історія в школах України. – 2007. – №1. – С.15 – 23.

Гісем Н. Тестові технології у процесі навчання історії в 7 класі // Історія в школах України. – 2011. - №2-3. – С. 23-29.; №4. – С. 25-34.

Зварич І. Психолого-педагогічні принципи контролю і оцінки знань // Рідна школа. – 2001. – №10. – С. 29–31.

Кононенко В. Діагностика та оцінювання навчальних досягнень учнів // Громадянська освіта: теорія і методика навчання. – К., 2008. – С. 141–147.

Левченко Л. Шляхи удосконалення педагогічної діяльності з проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів // Рідна школа. – 2003. – №11. – С. 17–19.

Методика преподавания истории в школе / под. ред. Ежовой С.А., Лебедевой И.М. и др. – М., 1986. – С. 236 – 244.

Осадчук Р. Сутність і види контролю і перевірки знань учнів // Історія в школі. – 2001. – № 2. – С. 2 – 6.

Пастушенко Р. Діагностування навчальних досягнень учнів з історії // Історія в школах України. – 2001. – № 2. – С. 32 – 35.

Савченко О. Дидактично-методичні вимоги до організації контрольно-оцінювальної діяльності вчителя // Початкова школа. – 2011. – №2. – С. 7–11.

Федоров С.П. Тести як засіб перевірки знань школярів // Історія та правознавство. – 2011. - №28. – С. 2-5.

Чередник Г. Проблема адекватного оцінювання у навчальному процесі // Директор школи. – 2007. – № 17. – С. 17–19.

 

 

Заняття № 11

ПОВТОРЮВАЛЬНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК

МЕТА: визначити роль і місце повторювально-узагальнюючого уроку в навчальній програмі, з’ясувати основні завдання й особливості його підготовки і проведення.

ПЛАН:

1. Завдання повторювально-узагальнюючого уроку.

2. Особливості підготовки уроків узагальнення.

3. Структура повторювально-узагальнюючого уроку.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: після з’ясування питань теоретичного характеру студенти переглядають, а потім аналізують відеозапис повторювально-узагальнюючого уроку. Під час перегляду й аналізу відеозапису уроку необхідно визначити його структуру, найбільш ефективні методичні прийоми, що використовував учитель на уроці.

З метою підготовки студентів до наступного заняття викладач повідомляє тему повторювально-узагальнюючого уроку з курсу історії середньовіччя. Всі студенти повинні підготувати конспект з визначеної теми уроку, один із них буде проводити цей урок, усі інші – виконуватимуть роль учнів.

ЛІТЕРАТУРА:

Власов В. Методика тематичного контролю навчальних досягнень учнів з історії в контексті компетентнісно-орієнтованого навчання (на прикладі курсу «Історія України») // Історія в школах України. – 2007. – №6.

Григорчук В.Д. Узагальнення знань з теми «Галицько-Волинська держава» (7 клас) // Історія та правознавство. – 2012. - №6. – С. 17-23.

Коляда І., Загребельна Н. Методика організації та проведення уроку узагальню вального повторення по темі: «Українські землі у складі Російської імперії (наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.) // Історія в школі. – 2011. - №11-12. – С. 26-33.

Мединська Н.В. Княжа Русь-Україна (Повторювально-узагальнюючий урок) // Історія та правознавство. – 2010. - №27. – С. 23-26.

Методика преподавания истории / под. ред. Ежовой С.А., Лебедевой И.М. и др. – М., 1986. – С. 230 – 232.

Нужа Ю.П. Узагальнюючий урок «Релігійне та культурне життя середньовічної Європи» // Історія та правознавство. – 2010. - №29. – С. 22-25.

Сверстюк Д. Повторювально-узагальнюючий урок з тем “Галицько-Волинська держава”... //Історія у школі. – 1999. – № 12. – С. 30 – 35.

Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2000. – С. 164 – 172.

 

 

Заняття № 12

АНАЛІЗ ВІДЕОЗАПИСУ УРОКУ ІСТОРІЇ

МЕТА: формувати у студентів цілісне сприйняття уроку, наочно продемонструвати використання різних методичних прийомів, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів у ході вивчення історичного матеріалу; звернути увагу студентів на використання різних методичних прийомів на уроці.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: кожний студент у ході перегляду відеозапису уроку повинен вести запис його ходу, хронометраж (діяльності учителя і учнів та зауваження до їх дій). На початку аналізу уроку потрібно відзначити позитивні сторони у діяльності учителя, а потім зробити зауваження та рекомендації щодо виправлення негативних моментів. Для загальної оцінки уроку варто звернути увагу на:

- методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, що були використані вчителем, підтвердіть прикладами;

- проблемні ситуації та логіко-пізнавальні завдання на уроці;

- реалізація індивідуального та диференційованого підходів у навчальному процесі;

- виділення у змісті навчального матеріалу основного, важливого;

- робота учителя з класною дошкою, використання педагогічного малюнка, схеми, ілюстрації, карти;

- робота з історичним часом;

- раціональність витрати часу;

- навчально-методичне забезпечення уроку (наочність, роздатковий матеріал, ТЗН, документи);

- реалізація поставлених завдань уроку;

- оцінка уроку.

 

 

Заняття № 13

НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ІСТОРІЇ

 

МЕТА: охарактеризувати нетрадиційні форми навчання історії, показати їх роль у підвищенні ефективності навчання школярів. Відзначити специфічні особливості підготовки й проведення таких занять.

ПЛАН:

1. Роль і значення нетрадиційних форм навчання історії у школі.

2. Особливості використання методики В.Ф. Шаталова на уроках історії.

3. Урок-гра: підготовка та особливості проведення.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: у ході підготовки до заняття студенти повинні опрацювати відповідну літературу, щоб могли відзначити певні переваги нетрадиційних підходів до вивчення історії, а також методику їх проведення. Особливу увагу потрібно звернути на проведення уроків історії за методикою В.Ф. Шаталова й підготовку та проведення уроку-гри.

 

ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:

  1. По одній з тем “Історія стародавнього світу” визначте опорні сигнали на основі яких буде з‘ясовуватись зміст теми.
  2. По одній з тем уроків складіть сценарій рольової гри.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

Ачкасов А.Є. Ігрові та дискусійні методи проведення уроків історії // Історія та правознавство. – 2010. - №15. – С. 6-12.

Баханов К. Модель навчання у грі // Історія в школі. – 2000. – № 10. – С. 12 – 16.

Борзова Л.П. Игры при изучении нового материала // ПИШ. – 2000. – № 3. – С. 46 – 49.

Буланов Ю.І. Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?» // Історія та правознавство. – 2012. - №4. – С. 30-32.

Дружиненко Т.Ф. Урок-брен-ринг за темою «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького» 8 клас // Історія та правознавство. – 2010. - №22-24. – С. 89-91.

Загребельна Н., Павлюченко В., Щипець Я. Методичні рекомендації до організації та проведення ігрового уроку – суду історії на тему: «Гетьманщина ІІ половини ХVІІІ ст.» (8 кл.) // Історія в школі. – 2012. - №1. – С. 34-37.

Клименко А.В., Румынина В.В. Уроки-суды в преподавании истории и права //ПИШ. – 1998. – № 3. – С. 58 – 65.

Колмаков А.И. Урок-игра, урок-соревнование // ПИШ. – 1998. – № 5. – С. 38 – 41.

Коляда І. Методика організації та проведення театралізованого уроку на тему «Найвизначніші пам’ятники правової культури України» // Історія в школі. – 2011. – №7–8. – С. 55.

Коляда І. Методика організації та проведення уроку – прес-конференції з теми «Радянська модернізація в Українській Радянській Соціалістичній Республіці» (історія України, 10 клас) // Історія в школі. – 2008. – №3. – С. 20–25.

Коляда І., Гудзь М., Федоренко А. Методика організації та проведення уроку-суду історії на тему: «Петро Дорошенко – мудрий державний діяч чи політичний авантюрист?» // Історія в школі. – 2009. – №10. – С. 33–36.

Коляда І., Милько В., Войцеховський Ю. Методичні рекомендації до організації та проведення уроку-історичного аукціону на тему «розвиток науки і техніки (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) // Історія в школі. – 2008. – №11–12. – С. 42–45.

Стельмах Л.І. Дидактичні ігри на уроках історії України. 8 клас // Історія та правознавство. – 2011. - №15. – С. 10-13.

 

 

Заняття № 14

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ІСТОРІЇ

МЕТА: з’ясувати завдання позакласної роботи з історії, визначити її зміст й основні форми проведення; познайомити студентів із різними видами організаційних форм позакласної роботи з історії.

ПЛАН:

1. Завдання і зміст позакласної роботи з історії.

2. Основні форми позакласної роботи.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: на початку заняття студенти з’ясовують питання теоретичного характеру, знайомляться з новою методичною літературою по даній проблемі. Потім під керівництвом викладача на прикладі курсу історії України розробляють методику організації й роботи історичного краєзнавчого гуртка, розробляють план його роботи.

 

ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:

1. Продумайте тематику занять та форми проведення історичного гуртка для учнів VII-IX класів. Підготуйте план його роботи.

2. Визначте основні напрямки підготовки і проведення читацької конференції.

ЛІТЕРАТУРА:

 

Гриценко Г.В. Тероризм – глобальна проблема людства (позакласний захід) // Історія та правознавство. – 2008. - №5. – С. 27-28.

Кадыкова О.М. Страницы истории // ПИШ. – 2000. – № 3. – С. 50 – 51.

Колотилова Н.Ф. Научно-практическая конференция учащихся как средство повышения интереса к предмету // Преподавание истории в школе. – 2001. - №7. – С. 65-67.

Корытова Н.К. Внеклассное мероприятие «Колесо истории» // ПИШ. – 2011. - №8.

Краснова М.А., Прохоров А.А. Олимпиады по истории: опыт и уроки // Преподавание истории в школе. – 2000. - №10. – С. 61-63.

Логвиновська В.Г. Проведення тематичних днів Європи. День Англії // Історія та правознавство. – 2010. - №13. – С. 29-31.

Мала Л. Історичні турніри як одна із форм позакласної роботи (Сценарій конкурсу-змагання «історик-ерудит») // Історія в школах України. – 2004. - №5. – С. 43-44.

Методика преподавания истории в средней школе / под. ред. Ежовой С.А., Лебедевой И.М. и др. – М., 1986. – С. 252 – 254, 257 – 263.

Михайличенко С. Музейна екскурсія в системі дослідницького навчання учнів історії // Історія в школах України. – 2009. - №12. – С. 24-28.

Моцак С. Організація позаурочної роботи з історії у профільній школі (на прикладі методичної розробки краєзнавчої екскурсії «Події Великої Вітчизняної і другої світових воєн на території Сумщини») // Історія в школі. – 2011. – №2.

Померанцева Н.Л. Предметная историческая неделя: Предметная историческая неделя по истории – одна из форм внеклассной работы // Преподавание истории в школе. – 1998. - №3. – С. 66-67.

Румынина В.В. Использование форм популярных телепередач по внеклассной работе // ПИШ. – 1998. – № 3. – С. 68 – 73.

Харченко Л. Урок – творчий звіт: повсякденне життя Західної Європи (8 кл.) // Історія в школі. – 2008. – №11–12. – С. 45–49.

Шрамченко О. Краєзнавство як складова змісту шкільної історичної освіти України // Історія в школі. – 2012. - №1. – С. 7-10.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.)