Принципи, умови і методи бюджетування

Три основні умови бюджетного планування:

1. Прогнозування. Потрібно використовувати якомога точні прогнози основних чинників діяльності підприємства. Прогнозування може ґрунтуватися на історичній інформації з використанням математичного інструментарію (екстраполяція, моделювання) та експертних оцінок.
2. Вибір оптимального плану. Це дуже важливо, оскільки впливає на діяльність підприємства. Немає чітких моделей, які вирішують, яку альтернативу прийняти. Потрібно добро проаналізувати альтернативні плани, оцінити ризики, тенденції, можливості підприємства, дії конкурентів тощо.
3. Контроль виконання бюджету. Виконання бюджету – це обов’язок. Система мотивації на підприємстві повинна бути направлена на виконання бюджетів.

Існує три види діяльності – операційна, інвестиційна і фінансова. Вони створюють грошові надходження і виплати, доходи і витрати, а тому бюджетування має здійснюватися в розрізі цих видів діяльності.

Принципи бюджетування ґрунтуються на здоровому глузді і досить прості.

Основні принципи бюджетування наступні:

1. Принцип безперервності і порівняльності. Для співставлення показників і аналізу планування і облік мають бути безперервними і здійснюватися в однаковому розрізі періодів (рік, квартал, місяць, декада, тиждень) і статей.
2. Принцип статичного планування. Бюджет розробляється, затверджується і не змінюється його горизонт.
3. Принцип «ковзкого планування». Після закінчення першого планового періоду добавляється ще один.
4. Жорсткого планування – один варіант, який не змінюється (як правило при стабільних умовах)
5. Гнучкість бюджету. Гнучкий бюджет розробляється з використанням ситуаційного аналізу «якщо – то». Такий бюджет включає кілька жорстких бюджетів для різних варіантів розвитку подій.
6. Від індикативного планування до директивного. Індикативний – річний і квартальний. Директивний – на квартал, місяць, тиждень. Індикативний - періодично уточнюється.
7. Принцип єдиних стандартів – форми мають бути однаковими для всіх ЦФВ.
8. Принцип деталізації витрат – якомога детальніше розкриття планових витрат.
9. Принцип відповідності полягає в тому, що фінансування придбання необоротних активі потрібно здійснювати за рахунок довгострокових джерел.
10. Принцип постійної потреби в робочому капіталі (власних оборотних коштах) – сума оборотних коштів має перевищувати короткострокової заборгованості. Тобто планувати ліквідний баланс, що зменшує ризик дефіциту оборотних коштів. Особливо це важливо, якщо кредитоспроможність підприємства низька.
11. Принцип надлишку грошових коштів – на кінець кожного планового періоду має бути запланований певний залишок коштів, тобто не «обнуляти» залишок коштів.
12. Починати планування з маркетингу, ринку, прогнозу продажу. І виходити з цих цілей.

Методи бюджетного планування:

Статистичний аналіз.

Ситуаційний аналіз.

Сценарний аналіз.

Аналіз фінансової стійкості (міцності).

Фінансове моделювання.

Поиск по сайту: