АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття та види строків позовної давності

Читайте также:
  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  3. Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахунку
  4. Введення поняття комплексного числа
  5. Визначте поняття і структуру особистості в соціології
  6. Визначте поняття «соціалізація особистості – 15 б.
  7. Відношення між поняттями
  8. Відношення між поняттями
  9. Встановіть відношення між поняттями і зобразіть їх у вигляді колових схем.
  10. Встановіть відповідність між поняттями та їх визначеннями
  11. Вступ. Поняття трудового права України як галузі права.
  12. Гарантії законності: поняття та види.

Позовна давність це строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом своїх прав.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідно­син. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності в здійсненні належних їм прав, зміцнює дого­вірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Наявність чітко визначеного строку, протягом якого заінтере­сована сторона може звернутися за захистом в суд, змушує оперативно реагувати на порушення свого права, значно по­легшує розгляд спору. З плином часу докази втрачаються (свідки забувають чи плутають факти, змінюють місце проживання, помирають, документи втрачаються, знищуються) і встановити істину у справі стає дедалі важче.

Позовна давність поширюється на всі вимоги, за винятком випадків, прямо передбачених в законодавстві, а саме:

• на вимоги, що випливають з порушення особистих не-
майнових прав, крім випадків, встановлених законом;

• на вимоги вкладника про видачу вкладу;


 

• на вимоги про відшкодування школи, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю:

• на вимоги страхувальника (застрахованої особи) до страхо­
вика про виплату страхової суми та ін.

У цивільному праві застосовуються два види строків позовної давності: а) загальні; б) спеціальні.

Загальні строки позовної давності поширюються на всі ци­вільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності. Загальний строк позовної давності встановлений у три роки.

Спеціальні строки позовної давності встановлені для окремих вимог, визначених законом, і ці строки порівняно із загаль­ними можуть бути або скороченими, або подовженими.

Скорочені строки позовної давності тривалістю в один рік застосовуються зокрема до вимог:

— про стягнення неустойки, штрафу, пені;

— пов'язаних з недоліками проданого товару;

— про розірвання договору дарування;

— про спростування недостовірної інформації в засобах масо­
вої інформації;

Подовжені строки. Позовна давність у п'ять років застосову­ється до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину. За домовле­ністю сторін строк позовної давності може бути збільшений.

11.3. Початок перебігу строків позовної давності

Для обчислення строків позовної давності потрібно визна­чити їх початковий момент, оскільки від цього залежить не тільки правильне обчислення строку, а й можливість захисту порушеного матеріального права.

За загальним правилом перебіг строку позовної давності по­чинається з того моменту, коли у особи виникає право на позов. Право на позов виникає з часу, коли особа дізналась чи повинна була дізнатися про порушення свого права.

У зобов'язаннях, строк виконання яких не визначений або визначений моментом витребування, давність починають обчис­лювати з того часу, коли у кредитора виникає право вимагати виконання зобов'язання, а якщо при цьому боржникові нада­ється пільговий семиденний строк на виконання, то давність починають обчислювати по його закінченні.


У разі порушення прав неповнолітньої особи перебіг позовної давності починається від дня настання її повноліття.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)