АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття та види цивільно-правових зобов'язань

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кре­дитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК).

Як і будь-яке цивільне правовідношення, зобов'язання має такі елементи: суб'єкт, об'єкт, зміст.

Суб'єктами в зобов'язанні виступають його учасники — кре­дитор і боржник. Це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Об'єкт зобов'язання — це те, на що спрямовані права та обов'язки суб'єктів, тобто певні дії щодо речей, грошей, послуг. Ці дії можуть полягати у:

а) передачі речей у власність чи користування; б) виконанні певної роботи; в) наданні певних послуг; г) сплаті грошей (від­шкодування збитків) тощо.

Зміст зобов'язання — це сукупність суб'єктивних прав та обов'язків його учасників. Оскільки зобов'язання є правовід­носинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб'єк­тивні права та обов'язки також майнового характеру.

За підставами виникнення розрізняють зобов'язання:

а) договірні; б) недоговірні; в) односторонньо-вольові, які виникають із односторонніх правочинів.

За співвідношенням прав і обов'язків зобов'язання поділя­ють на: а) односторонні; б) взаємні.

Виокремлюють також зобов'язання, де боржник повинен вчинити певні дії; зобов'язання, де за умови неможливості ви­конати певні дії боржник має право замінити їх виконанням інших визначених в договорі дій (факультативні зобов'язання), і альтернативні зобов'язання.


Альтернативне зобов'язання — це зобов'язання, змістом якого є право вимоги і відповідний йому обов'язок здійснити одну з кількох дій на вибір. Виконанням зобов'язання при цьому вва­жається здійснення однієї з кількох дій. Право вибору, якщо інше не випливає із закону чи тексту договору або із суті договору, належить боржнику.

Розрізняють також головні і додаткові (акцесорні) зо­бов'язання.

Додатковим є зобов'язання, мета якого — забезпечити вико­нання головного зобов'язання. Так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору — позики. Додаткові зобов'язан­ня тісно пов'язані з головним, припинення головного зобов'язан­ня відповідно припиняє і додаткове.

У більшості випадків особа боржника чи кредитора не впли­ває на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовід­носин. Але окремі зобов'язання настільки тісно пов'язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб'єк­тному складі неможливо. Такі зобов'язання називаються особистими. Так, смерть автора припиняє дію видавничого до­говору.

За економічними і юридичними ознаками зобов'язан­ня в літературі традиційно поділяють на:

1) зобов'язання з оплатної реалізації майна (купівля-про-
даж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання, поста­
чання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану
мережу);

2) зобов'язання з оплатної передачі майна в користування
(майновий найм, найм житлового приміщення, оренда, лізинг);

3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність
або користування (дарування, пожертва, позичка);

4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капіталь­
не будівництво, виконання науково-дослідних або дослідно-
конструкторських та технологічних робіт);

5) зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, збе­
рігання, охорона, експедиція);

 

6) зобов'язання з перевезень (залізничних, морських,
річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим
буксируванням);

7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банків­
ське кредитування, розрахунковий та поточний рахунок, роз­
рахункові правовідносини, чек, вексель);

8) зобов'язання страхування (майнове та особисте страхуван­
ня, страхування відповідальності);


 


9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність
громадян, спільна діяльність організацій);

10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомір­
них дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ
без доручення);

11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають
внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного
придбання або збереження майна без достатніх правових під­
став).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)