Основний зміст матеріалів теми. І. Сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризують (показують) вартість виробництва продукції для підприємства (фірми)

І. Сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризують (показують) вартість виробництва продукції для підприємства (фірми), називають витратами виробництва (підприємства).

Структура витрат виробництва включає:

1.1. Собі вартість виробництва, або вартість затрат «самому собі» - включає вартість засобів виробництва і затрати на оплату праці найманим працівникам. У структурі вартості продукції (W) = С+V+m, це (С+V), а (m) – додаткова вартість, основа прибутку!

1.2. Змінені витрати, або віднесені на чийсь рахунок; вони поділяються на зовнішні, або явні витрати якими і є собі вартість, і внутрішні, або неявні, що пов’язані з чинниками, які знаходяться в розпорядку фірми. Такими чинниками є:

- грошові запаси, та їх ефективність використання;

- рівень технічного оснащення;

- рівень менеджменту;

- торгова марка (логотип);

- місце знаходження.

1.3. Економічні витрати - це сума явних і неявних витрат, а також «нормальний прибуток». Нормальний прибуток, від слова норма прибутку – винагорода менеджеру за талановиті рішення і власну інвестицію у розвиток фірми, він розраховується як: , де – норма прибутку, рентабельність продукції, – величина інвестицій, або внесок менеджера у грошовій оцінці.

1.4. Витрати у періоді виробництва, або «постійні» і «змінні» витрати.

Постійні – це витрати, що пов’язані з використанням ресурсів, які не змінюють своєї вартості від обсягів випуску продукції (обладнання, будівлі. Цінні папери тощо).

Змінні – це витрати що пов’язані з ресурсами. Які змінюють свою вартість в залежності від обсягів випуску продукції (енергія, матеріали, робоча сила тощо).

У тривалому періоді усі витрати визначають як змінні.

Розрізнення витрат на постійні і змінні стало вихідним пунктом для виведення закономірності відомої як Закон спадної віддачі (доходності). Його приписують Альфреду Маршелу.

1.5. Середні витрати – це витрати на виробництво одиниці продукції.

1.6. Граничні витрати – це витрати, що необхідно зробити для виробництва додаткового обсягу продукції. Якщо граничні витрати зростають, то граничний продукт знижується, і навпаки.

1.7. Повні, або валові витрати – це сукупні витрати виробництва.

ІІ. Витрати виробництва мають власну символіку і спеціальні способи розрахунків. Серед найбільш поширених такі:

Постійні валові – ТFC.

Змінні валові – ТVC.

Повні валові – ТС. = ТFC + ТVC.

Середні постійні – АFC. = ТFC/Q

Середні змінні - АVC. = ТVC/Q

Середні повні – АТС = ТС/Q (або AFC+AVC)

Граничні – МС = ТС/ Q.

Граничний доход (виручка) – МR = ТR/Q., коли граничні витрати (МС) зростають, то (МR) – знижуються, особливо у тривалому періоді.

Рис. 2. Динаміка середніх і граничних витрат у короткому періоді:

Точка 1 – починає дію закон спадної доходності, тут АVС мінімальні.

Точка 2 – точка беззбитковості. Тут АТС мінімальні, коли вони рівні ціні продукції, то прибутки рівні нулю.

Поиск по сайту: