НеОртодоксальні школи філософії стародавньої індії

Буддизм - одна з найдавніших філософсько-релігійних концепцій. Його назва походить від засновника Сідхартхи Гаутами - Будди ("просвітлений", "прояснений"). Будда Шакьямуні (мудрець із племені шакья) жив в Індії в VI - V ст. до н.е.Буддизм вчить, що сутність людини незмінна. Під впливом вчинків змінюється не сама людина, а лише її буття і сприйняття світу. Вчинивши погано, людина пожинає хвороби, бідність, приниження. Вчинивши добре - вкушає радість і умиротворення. Не визнаючи безсмертя душі, не вважаючи її вічною і незмінною, буддизм не бачить сенсу в прагненні до вічного життя на небесах. Згідно із Законом карми (моральної відплати), що визначає долю людини і у цьому житті, і в майбутніх перевтіленнях - це і є вічне життя.Цей закон складає механізм сансари, коло буття, "колесо життя" - бхавачакра складається із 12 нидан (ланок).Цикл існування у світі сансари: кожна думка, кожне слово і справа залишають зміст карми, що приводить людину до наступного втілення. Мета буддиста - жити так, щоб залишати якнайменше кармінних слідів, поведінка не повинна залежати від бажань і прихильності до об'єктів бажань.Вищу мету життя людини буддизм бачить у звільненні від карми і виході з кола сансари та досягненні нірвани (спокій, мудрість і блаженство, угасання життєвого вогню, а разом із ним і значної частини емоцій, бажань, пристрастей - усього того, що складає життя звичайної людини). І все-таки це не смерть, а життя, але тільки в іншій якості, життя само сформованого, вільного духу.

Локаята (чарвака) - це єдине матеріалістичне вчення давньоіндійської філософії. Воно заперечує існування поза чуттєвих субстанцій і потойбічного життя, інших світів, крім феноменального. Віра в подібні явища вважається лише результатом фантазії. Неможливе логічне осмислення стосовно невиявлених об'єктів, а звідси умовивід не може бути достовірним. Локаята розглядає свідомість як результат взаємодії елементів, що складають людину, подібно тому, як сп'яніння - властивість алкогольного напою, і є результатом ферментації певних компонентів.

Існувало кілька напрямів локаяти. Один з них розглядав "Его" як сукупність матеріальних компонентів, що поглинаються під час їжі (співзвучно висловлюванню "ви стаєте таким, як ваша їжа"), інше акцентувало увагу на чуттєвому сприйнятті, третє ототожнювало свідомість з життєвими силами. Ще один напрям цієї школи визнає існування в людині розумного начала, хоча останнє вважається таким само смертним, як і фізичне тіло.Етичні норми вчення ґрунтуються на конечності земного існування: людина повинна одержати максимум задоволення від життя, а найбільшою насолодою є володіння прекрасною жінкою. Жертовність і вивчення "Вед" вважаються безглуздим заняттям дурнів та імпотентів. З іншого боку, послідовники локаяти вчать тому, що особисте задоволення не повинне заподіювати страждань іншим людям. У цьому сенсі жертвоприношення тварин і агресивні дії вважаються неприйнятними.Загалом давньоіндійська філософія - це солідний пласт не тільки східної філософської думки, а й загальновизнаний внесок у філософську скарбницю та загально-цивілізаційну спадщину культури людства.

Поиск по сайту: