АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

НеОртодоксальні школи філософії стародавньої індії

Читайте также:
  1. Абсолютна ідея у філософії Г.В.Ф. Гегеля .
  2. Апочаткування позитивістської філософії у XIX ст. та її відношення до метафізики. Погляди О.Конта та Г.Спенсера.
  3. Виникнення філософії в Індії
  4. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
  5. Внесок харківської школи романтиків у розвиток української літературної критики. М. І. Костомаровяк критик
  6. Гегель про об’єкт і предмет філософії історії .
  7. Герменевтика як напрям сучасної філософії
  8. Герменевтика як напрям сучасної філософії
  9. Головні проблеми досліджень у філософії техніки
  10. Громадянське виховання – це виховна діяльність школи, сім’ї і громадськості спрямована на формування громадянської культури вихованців.
  11. Гуманізм філософії
  12. Деякі психологічні школи вивчення особистості

Буддизм - одна з найдавніших філософсько-релігійних концепцій. Його назва походить від засновника Сідхартхи Гаутами - Будди ("просвітлений", "прояснений"). Будда Шакьямуні (мудрець із племені шакья) жив в Індії в VI - V ст. до н.е.Буддизм вчить, що сутність людини незмінна. Під впливом вчинків змінюється не сама людина, а лише її буття і сприйняття світу. Вчинивши погано, людина пожинає хвороби, бідність, приниження. Вчинивши добре - вкушає радість і умиротворення. Не визнаючи безсмертя душі, не вважаючи її вічною і незмінною, буддизм не бачить сенсу в прагненні до вічного життя на небесах. Згідно із Законом карми (моральної відплати), що визначає долю людини і у цьому житті, і в майбутніх перевтіленнях - це і є вічне життя.Цей закон складає механізм сансари, коло буття, "колесо життя" - бхавачакра складається із 12 нидан (ланок).Цикл існування у світі сансари: кожна думка, кожне слово і справа залишають зміст карми, що приводить людину до наступного втілення. Мета буддиста - жити так, щоб залишати якнайменше кармінних слідів, поведінка не повинна залежати від бажань і прихильності до об'єктів бажань.Вищу мету життя людини буддизм бачить у звільненні від карми і виході з кола сансари та досягненні нірвани (спокій, мудрість і блаженство, угасання життєвого вогню, а разом із ним і значної частини емоцій, бажань, пристрастей - усього того, що складає життя звичайної людини). І все-таки це не смерть, а життя, але тільки в іншій якості, життя само сформованого, вільного духу.

Локаята (чарвака) - це єдине матеріалістичне вчення давньоіндійської філософії. Воно заперечує існування поза чуттєвих субстанцій і потойбічного життя, інших світів, крім феноменального. Віра в подібні явища вважається лише результатом фантазії. Неможливе логічне осмислення стосовно невиявлених об'єктів, а звідси умовивід не може бути достовірним. Локаята розглядає свідомість як результат взаємодії елементів, що складають людину, подібно тому, як сп'яніння - властивість алкогольного напою, і є результатом ферментації певних компонентів.

Існувало кілька напрямів локаяти. Один з них розглядав "Его" як сукупність матеріальних компонентів, що поглинаються під час їжі (співзвучно висловлюванню "ви стаєте таким, як ваша їжа"), інше акцентувало увагу на чуттєвому сприйнятті, третє ототожнювало свідомість з життєвими силами. Ще один напрям цієї школи визнає існування в людині розумного начала, хоча останнє вважається таким само смертним, як і фізичне тіло.Етичні норми вчення ґрунтуються на конечності земного існування: людина повинна одержати максимум задоволення від життя, а найбільшою насолодою є володіння прекрасною жінкою. Жертовність і вивчення "Вед" вважаються безглуздим заняттям дурнів та імпотентів. З іншого боку, послідовники локаяти вчать тому, що особисте задоволення не повинне заподіювати страждань іншим людям. У цьому сенсі жертвоприношення тварин і агресивні дії вважаються неприйнятними.Загалом давньоіндійська філософія - це солідний пласт не тільки східної філософської думки, а й загальновизнаний внесок у філософську скарбницю та загально-цивілізаційну спадщину культури людства.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)