АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Завдання контрольної роботи № 2

Читайте также:
  1. III. Домашнє завдання
  2. IV. Домашнє завдання
  3. J Додаткові завдання
  4. V. Домашнє завдання.
  5. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  6. Автоматизация и роботизация
  7. Алгоритм роботи командирiв щодо попередження та подолання конфлiктних ситуацiй
  8. Алгоритми роботи посадових осіб щодо профілактики суїцидальних проявів
  9. Аналіз ефективності роботи основних засобів та довгострокових інвестицій
  10. Аналіз роботи системи
  11. Аналіз та прогнозування обсягу роботи пожежно-рятувальних підрозділів.
  12. Б. Аварійний режим роботи трьохфазної мережі з ізольованою нейтраллю.

ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №2

Загальні вказівки до виконання контрольних робіт.

1. За час вивчення курсу фізики студент повинен виконати та здати на кафедру фізики чотири контрольних робти. Номери задач, які студент повинен включити в свою контрольну роботу, визначаються по таблицях варіантів лаборантами кафедри при отриманні завдання.

2. Контрольні роботи треба виконувати в шкільному зошиті, на обкладинці якого привести відомості за наступним зразком:

Контрольна робота № ___ з фізики

студента групи ПЦБ - 00 – 1 ск

Кисельова А.В.

3. Умови задач у контрольній роботі треба переписувати повністю. Рішення задач потрібно супроводити короткими, але вичерпними поясненнями. У тих випадках, коли це потрібно, обов’язково приводить креслення, що пояснюють розв’язування задачі.

4. Розв’язувати задачі треба в загальному вигляді, тобто виразити шукану величину в буквених позначеннях параметрів, що задані в умові задачі. Числові значення при підстановці їх в розрахункову формулу і отриману відповідь потрібно давати в одиницях системи СІ, за винятком випадків коли в умові задачі вказано інше. Обчислення треба проводити з дотриманням правил приблизних обчислень, до трьох значущих цифр. При запису відповіді, числові значення потрібно записувати як добуток десяткового дробу з однією значущою цифрою перед комою на відповідну міру десяти. Наприклад, замість 0,00129 треба записувати 1,29 10-3.

5. Розв’язування деяких задач потребує використовування даних про фізичні константи та властивості об’єктів, які в цих задачах згадуються. Ці дані треба брати з відповідних таблиць, що наведені у кінці цього підручника.

6. Кожна контрольна робота повинна завершуватися таблицею відповідей за наступним зразком:

  Відповідь на задачі  
Варіант            
  11 м/с 1,2 с; 6 Н; p, рад      
               

Таблиця варіантів контрольної роботи № 2.

Варіант Номери задач
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             
             

Завдання контрольної роботи № 2.

2.1. Визначити кількість речовини n і число N молекул кисню масою m = 0,5 кг.

2.2. Вода при температурі t = 4° С займає об'єм V=1 см3. Визначити кількість речовини n і число N молекул води.

2.3. Визначити концентрацію молекул кисню, що знаходиться в посудині місткістю V=2 л. Кількість кисню дорівнює n=0,2 моля.

2.4. Визначити кількість речовини водню, що заповнює посудину об'ємом V=3 л, якщо концентрація молекул газу в ній n=2 1018 м-3.

2.5. У балоні об’ємом V=3 л міститься кисень масою m=10 г. Визначити концентрацію n молекул газу.

2.6. У циліндр довжиною l=1,6 м, що заповнений повітрям при нормальному атмосферному тиску р0, почали повільно всувати поршень з площею основи S=200 см2. Визначити силу F, діючу на поршень, якщо його зупинити на відстані l1=10 см від дна циліндра.

2.7. У балоні знаходиться газ при температурі T1=400 К. До якої температури треба нагріти газ, щоб його тиск збільшився у 1,5 рази?

2.8. Балон місткістю 20 л заповнений азотом при температурі Т = 400 К. Коли частину газу витратили, тиск в балоні знизився на DР =200 кПа. Визначити масу m витраченого газу. Процес ізотермічний.

2.9. У балоні місткістю V=15 л знаходиться аргон під тиском р1 = 600 кПа і при температурі Т1 = 300 К. Коли з балона була взята деяка кількість газу, тиск в балоні знизився до p2 = 400 кПа, а температура встановилася T 2= 260 К. Визначити масу m аргону, взятого з балону.

2.10. Дві посудини однакового об'єму містять кисень. У одній посудині тиск p1=2 МПа і температура T1=800 К, в іншій р2=2,5 МПа, T2=200 К. Посудини з'єднали трубкою і охолодили кисень до температури Т = 200 К. Визначити встановлений у посудинах тиск р.

2.11. Обчислити густину азоту, що знаходиться в балоні під тиском р = 2 МПа і що має температуру Т = 400 К.

2.12. Визначити молярну масу газу, якщо при температурі Т = 154 К і тиску р = 2,8 МПа він має густину r = 6,1 кг/м3.

2.13. Знайти густину r азоту при температурі Т = 400 К і тиску р=2 МПа.

2.14. У посудині місткістю V=40 л знаходиться кисень при температурі Т = 300 К. Коли частину газу ізотермічно витратили, тиск в балоні знизився на DР =100 кПа. Визначити масу витраченого кисню.

2.15. Визначити густину водяної пари, що знаходиться під тиском р = 2,5 кПа і має температуру Т =250 К.

2.16. Визначити внутрішню енергію U водню, а також середню кінетичну енергію молекули цього газу при температурі Т = 300 К, якщо кількість речовини цього газу дорівнює 0,5 моль.

2.17. Визначити сумарну кінетичну енергію Ек поступального руху всіх молекул газу, що знаходяться в посудині місткістю V=3 л під тиском р = 540 кПа.

2.18. Кількість речовини гелію n =1,5 моль, температура Т = 120 К. Визначити сумарну кінетичну енергію Ек поступального руху всіх молекул цього газу.

2.19. Молярна внутрішня енергія Um деякого двоатомного газу дорівнює 6,02 кДж/моль. Визначити середню кінетичну енергію обертального руху однієї молекули цього газу. Газ вважати ідеальним.

2.20. Визначити середню квадратичну швидкість Vкв молекули газу, взятого в посудину місткістю V = 2 л під тиском р = 200 кПа. Маса газу m = 0,3 г.

2.21. Пів моля водню знаходиться при температурі Т = 300 К. Знайти середню кінетичну енергію обертального руху однієї молекули, а також сумарну кінетичну енергію Ек усіх молекул цього газу.

2.22. При якій температурі середня кінетична енергія поступального руху молекули газу дорівнює 4,14 10-21 Дж?

2.23. Визначити молярну масу двоатомного газу і його питому теплоємність, якщо відомо, що різниця ср - сv питомих теплоємностей цього газу дорівнює 260 Дж/кг К.

2.24. Визначити показник адіабати ідеального газу, який при температурі Т = 350 К і тиску р = 0,4 МПа займає об'єм V=300 л і має теплоємність Сv = 857 Дж/К.

2.25. У посудині місткістю V = 6 л знаходиться при нормальних умовах двоатомний газ. Визначити теплоємність Сv цього газу при постійному об'ємі.

2.26. Визначити молярну масу m газу, якщо різниця його питомих теплоємностей ср - сv = 2,08 кДж/кг К.

2.27. Визначити молярну теплоємність газу, якщо його питома теплоємність сv = 10,4 кДж/кг К і ср = 14,6 кДж/кг К.

2.28. Обчислити питому теплоємність газу, знаючи, що його молярна маса m=4 10-3 кг/моль і відношення теплоємкостей Ср/Сv = 1,67.

2.29. Трьохатомний газ під тиском р = 240 кПа і температурі t = 20° С займає об'єм V=10 л. Визначити теплоємність Ср цього газу при постійному тиску.

2.30. Одноатомний газ при нормальних умовах займає об'єм V = 5 л. Обчислити теплоємність Cv цього газу при постійному об'ємі.

2.31. Знайти середнє число зіткнень за час t = 1 с і довжину вільного пробігу молекули гелію, якщо газ знаходиться під тиском р = 2 кПа при температурі Т = 200 К.

2.32. Визначити середню довжину вільного пробігу молекули азоту в посудині місткістю V=5 л. Маса газу m=0,5 г.

2.33. При нормальних умовах довжина вільного пробігу молекули водню дорівнює 0,160 мкм. Визначити діаметр молекули водню.

2.34. Кисень знаходиться під тиском р = 133 нПа при температурі Т = 200 К. Обчислити середнє число зіткнень молекул кисню при цих умовах за одну секунду.

2.35. При якому тиску середня довжина вільного пробігу молекул азоту дорівнює 1 м, якщо температура газу t=10° С?

2.36. У посудині місткістю V = 5 л знаходиться водень масою m = 0,5 г. Визначити середню довжину вільного пробігу молекул водню.

2.37. Обчислити масу одного атома азоту.

2.38. Густина газу при тиску Р = 96 кПа і температурі t = 0°С дорівнює 1,35 г/л. Найти молярну масу газу.

2.39. Визначити тиск газу, що містить N = 109 молекул і має об'єм V = 1 см3, при температурах T1 = 3 K і T2 = 1000 K.

2.40. При температурі t =35°С і тиску р = 708 кПа густина газу становить r = 12,2 кг/м3. Визначити відносну молекулярну масу газу.

2.41. Який об'єм V займає суміш азоту масою m1 = 1 кг і гелію масою m2 = 1 кг при нормальних умовах?

2.42. У балоні місткістю V = 15 л знаходиться суміш, що містить m1 = 10 г водню, m2 = 54 г водяної пари і m3 = 60 г оксиду вуглецю. Температура суміші t = 27°С. Визначити тиск.

2.43. Знайти повну кінетичну енергію, а також кінетичну енергію обертального руху однієї молекули NH3 при температурі t = 27°С.

2.44. Визначити питомі теплоємності cv і ср газоподібного оксиду вуглецю СО.

2.45. Суміш газу складається з кисню О2 з масовою часткою w1 = 85 % і озону О3, з масовою часткою w2 = 15 %. Визначити питомі теплоємності cv і ср цієї газової суміші.

2.46. Газова суміш складається з азоту масою m1 = 3 кг і водяної пари масою m2 = 1 кг. Приймаючи ці гази за ідеальні, визначити питомі теплоємності cv і cp газової суміші.

2.47. Молекула газу складається з двох атомів. Різниця питомих теплоємностей газу дорівнює: ср - cv = 260 Дж/кг К. Знайти молярну масу газу і ці теплоємності cv і ср.

2.48. Знайти середню довжину вільного пробігу молекули водню при р = 133 мПа та t = - 173° С.

2.49. Водень займає об'єм V = 10 м3 при тиску p1 = 0,1 МПа. Його нагріли при постійному об'ємі до тиску р2 = 0,3 МПа. Визначити зміну внутрішньої енергії газу, роботу, що виконана ним, і теплоту Q, яка була доведена до газу.

2.50. Кисень при незмінному тиску р = 80 кПа нагрівається. Його об'єм збільшується від V1 = 1 м3 до V2 = 3 м3. Визначити зміну внутрішньої енергії кисню, роботу А, виконану ним при розширенні, а також теплоту Q, яка була доведена до газу.

2.51. У циліндрі під поршнем знаходиться азот, що має масу m = 0,6 кг і займає об'єм V1 = 1,2 м3, при температурі t1 = 560 К. Внаслідок нагрівання газ розширився і зайняв об'єм V2 = 4,2 м3, причому температура залишилася незмінною. Знайти зміну внутрішньої енергії газу, виконану ним роботу А і теплоту Q, яка була доведена до газу.

2.52. У автомобільному двигуні міра адіабатного стиснення горючої суміші дорівнює 6,2. Суміш подається в циліндр при температурі t1 = 15° С. Знайти температуру t2 горючої суміші в кінці такту стиснення. Горючу суміш розглядати як двоатомний ідеальний газ.

2.53. Газ здійснює цикл Карно. Температура при тепловіддачі в три рази вища за температуру теплоприймача. При тепловіддачі газу передано Q1 = 41,9 кДж теплоти. Яку роботу здійснив газ?

2.54. Визначити кількість теплоти Q, яку треба передати кисню об'ємом V = 50 л при його ізохорному нагріванні, щоб тиск газу підвищився на DР = 0,5 МПа.

2.55. При ізотермічному розширенні азоту при температурі Т = 280 К об'єм його збільшився в два рази. Визначити: 1) виконану при розширенні газу роботу; 2) зміну внутрішньої енергії; 3) кількість теплоти Q, що була отримана газом. Маса азоту m = 0,2 кг.

2.56. При адіабатному стисненні тиск повітря був збільшений від 50 кПа до 0,5 МПа. Потім при незмінному об'ємі температура повітря була знижена до початкової. Визначити тиск р3 газу в кінці процесу.

2.57. Кисень масою m = 200 г займає об'єм V1 = 100 л і знаходиться під тиском р1 = 200 кПа. При нагріванні газ розширився при постійному тиску до об'єму V2 = 300 л, а потім його тиск зріс до р3 = 500 кПа при незмінному об'ємі. Знайти зміну внутрішньої енергії газу, виконану газом роботу А і теплоту Q, що передана газу.

2.58. Об'єм водню при ізотермічному розширенні, за температури Т = 300 К, збільшився у три рази. Визначити роботу виконану газом і теплоту Q, отриману ним при цьому. Маса m водню дорівнює 200 г.

2.59. Азот масою m=0,1 кг був нагрітий від температури T1 =200 К до температури T2 =400 К при ізобарному процесі. Визначити роботу виконану газом, отриману ним теплоту Q і зміну внутрішньої енергії.

2.60. У скільки разів збільшиться об'єм 0,4 моля водню при ізотермічному розширенні, якщо при цьому газ отримає кількість теплоти Q = 800 Дж? Температура водню Т = 300 К.

2.61. Яка робота виконується при ізотермічному розширенні водню масою m=5 г, взятого при температурі Т = 290 К, якщо об'єм газу збільшується у три рази?

2.62. Яка частка кількості теплоти Q, що підводиться до двоатомного ідеального газу при ізобарному процесі, витрачається на збільшення внутрішньої енергії газу і яка частка на роботу розширення.

2.63. Визначити роботу А, яку здійснить азот, якщо йому при постійному тиску надати кількість теплоти Q=21 кДж. Знайти також зміну внутрішньої енергії газу.

2.64. Ідеальний газ здійснює цикл Карно при температурах теплоприймача T2 = 290 К і тепловіддавача Т1 = 400 К. У скільки разів збільшиться к.к.д. циклу, якщо температура тепловіддавача зросте до T1=600 К?

2.65. Ідеальний газ здійснює цикл Карно. Температура T1 тепловіддавача у чотири рази більша температури теплоприймача. Яку частку кількості теплоти, отриманої за один цикл від тепловіддавача, газ віддасть теплоприймачу?

2.66. Визначити роботу A2 ізотермічного стиснення газу, що здійснює цикл Карно, к.к.д. якого h=0,4 якщо робота ізотермічного розширення дорівнює А1 = 8 Дж.

2.67. Газ, що здійснює цикл Карно, віддав теплоприймачу теплоту Q2 = 14 кДж. Визначити температуру T1 тепловіддавача, якщо при температурі теплоприймача T2 = 280 К робота циклу складає А = 6 кДж.

2.68. Газ, будучи робочою речовиною у циклі Карно, отримав від тепловіддавача теплоту Q1=4,38 кДж і здійснив роботу А = 2,4 кДж. Визначити температуру тепловіддавача, якщо температура теплоприймача T2 = 273 К.

2.69. Газ, що здійснює цикл Карно, віддав теплоприймачу 67 % теплоти, отриманої від тепловіддавача. Визначити температуру Т2 теплоприймача, якщо температура тепловіддавача T1 = 430 К.

2.70. У скільки разів збільшиться коефіцієнт корисної дії циклу Карно при підвищенні температури тепловіддавача від T1 = 380 К до T1 = 560 К? Температура теплоприймача Т2 = 280 К.

2.71. Ідеальна теплова машина працює по циклу Карно. Температура тепловіддавача Т1 = 500 К, температура теплоприймача T2=250 К. Визначити термічний к.к.д. циклу, а також роботу А1 робочої речовини при ізотермічному розширенні, якщо при ізотермічному стисненні звершена робота A2 = 70 Дж.

2.72. Газ, що здійснює цикл Карно, отримує теплоту Q1 = 84 кДж. Визначити роботу газу, якщо температура Т1 тепловіддавача у три рази вища за температуру Т2 теплоприймача.

2.73. У циклі Карно газ отримав від тепловіддавача теплоту Q1 = 500 Дж і здійснив роботу А = 100 Дж. Температура тепловіддавача T1 = 400 К. Визначити температуру Т2 теплоприймача.

2.74. При ізотермічному (t = 23° С) розширенні азоту масою m = 10,5 г його тиск змінюється від p1 = 250 кПа до р2 = 100 кПа. Знайти роботу виконану газом при розширенні.

2.75. При ізотермічному розширенні 10 г азоту, що знаходиться при температурі t=17° С, була виконана робота А = 860 Дж. У скільки разів змінився тиск азоту при розширенні?

2.76. Робота ізотермічного розширення 10 г деякого газу від об'єму V1 до V2 = 2V1 виявилася рівною А = 575 Дж. Знайти середню квадратичну швидкість молекул газу при цій температурі.

2.77. Гелій, що знаходиться при нормальних умовах, ізотермічно розширяється від об'єму V1 = l л до об'єму V2 = 2 л. Знайти роботу виконану при цьому газом і кількість теплоти Q, що була надана газу.

2.78. При ізотермічному розширенні газу, що займав об'єм V=2 м3, тиск його міняється від Р1 = 0,5 МПа до Р2 = 0,4 МПа. Знайти роботу виконану при цьому.

2.79. До якої температури охолодиться повітря, що знаходиться при t = 0° С, якщо воно розширяється за законом адіабати від об'єму V1 до об’єму V2 = 2V1?

2.80. Об'єм V1 = 7,5 л кисню адіабатичним чином стискується до об'єму V2 = 1 л, причому у кінці стиснення встановився тиск Р2 = 1,6 МПа. Під яким тиском Р1 знаходився газ до стиснення?

2.81. За умови адіабатичного стиснення повітря в циліндрах двигуна внутрішнього згорання тиск змінюється від Р1 = 0,l МПа до Р2 = 3,5 МПа. Початкова температура повітря t0 = 40°С. Знайти температуру t повітря у кінці стиснення.

2.82. Газ розширяється за законом адіабати, причому об'єм його збільшується вдвічі, а термодинамічна температура падає у 1,32 рази. Яке число ступенів свободи мають молекули цього газу?

2.83. Двоатомний газ, що знаходиться під тиском Р0 = 2 МПа, з температурою t0 = 27°С, стискується за законом адіабати від об'єму V0 до V1 = 0,5V0. Знайти температуру t1 і тиск Р1 газу після стиснення.

2.84. У посудині під поршнем знаходиться гримучий газ, що займає при нормальних умовах об'єм V = 0,1 л. При швидкому стисненні газ запалюється. Знайти температуру Т запалення гримучого газу, якщо відомо, що робота стиснення А = 46,35 Дж.

2.85. У посудині під поршнем знаходиться газ при нормальних умовах. Відстань між дном посудини і дном поршня 25 см. Коли на поршень поклали вантаж масою 20 кг, поршень опустився на 13,4 см. Вважаючи стиснення адіабатичним, знайти для даного газу відношення сpv. Площа поперечного перетину поршня s=10 см2.

2.86. Двоатомний газ займає об'єм V = 0,5 л при тиску Р = 50 кПа. Газ стискується адіабатичним способом до деякого об'єму V2 та тиску Р2. Потім він охолоджується при V2 = const до початкової температури, причому його тиск стає рівним Р1 = 100 кПа. Знайти об'єм V2 і тиск Р2.

2.87. Газ розширяється за законом адіабати так, що його тиск падає від Р0 = 200 кПа до Р1 = 100 кПа. Потім він нагрівається при постійному об'ємі до початкової температури, причому його тиск стає рівним Р=122 кПа. Знайти відношення сpv. для цього газу.

2.88. Яку енергію треба затратити, щоб видути мильний пузир діаметром 12 см? Яким буде додатковий тиск всередині цього пузиря?

2.89. На нижньому кінці трубки діаметром d = 0,2 см, висить сферична крапля води. Знайти діаметр цієї краплі.

2.90. Гас витікає з вертикальної трубки діаметром 1,8 мм. Скільки крапель вийде з 1 грама гасу, якщо коефіцієнт поверхневого натягу гасу 24 10-3 Н/м, g = 10 м/с2?

2.91. У капілярній трубці радіусом 0,5 мм рідина піднялася на висоту 11 мм. Визначити густину цієї рідини, якщо її коефіцієнт поверхневого натягу s = 0,022 Н/м, g = 10 м/с2.

2.92. Визначить різницю рівнів спирту в двох сполучених капілярах діаметрами 0,5і 3 мм? Коефіцієнт поверхневого натягу спирту s = 0,021 Н/м, густина r =800 кг/м3, g =10 м/с2.

2.93. Знайти масу води, що ввійшла в скляну трубку з діаметром каналу d=0,8 мм, яка опущена у воду на малу глибину. Вважати змочування повним.

2.94. Яку роботу треба здійснити при ізотермічному видуванні мильної бульбашки, щоб збільшити його об'єм від 8 см3 до V2=16 см3?

2.95. У закритій судині об'ємом V=0,5 м3 знаходиться n=0,6 кмоль вуглекислого газу при тиску р = 3 МПа. Користуючись рівнянням Ван-дер-Ваальса знайти, у скільки разів треба збільшити температуру газу, щоб тиск збільшився вдвічі.

2.96. Яка енергія виділиться при злитті двох крапель ртуті діаметром d1 = 0,8 мм та d2 = 1,2 мм в одну краплю?

2.97.

 
Визначити тиск всередині повітряної бульбашки діаметром d=4 мм, що знаходиться у воді біля її поверхні.

2.98. Гліцерин піднявся в капілярній трубці діаметром каналу d=1 мм на висоту h = 20 мм. Визначити поверхневий натяг гліцерину. Вважати змочування повним.

2.99. У воду опущена на дуже малу глибину скляна трубка з діаметром каналу d= 1 мм. Визначити масу води, що ввійшла у трубку.

2.100. Знайти зміну ентропії при ізобарному розширенні 8 г гелію від об'єму V1 = 10 л до об'єму V2 = 25 л.

2.101. Повітряна бульбашка діаметром d=2,2 мкм знаходиться у воді біля її поверхні. Визначити густину повітря в бульбашці, якщо повітря над поверхнею води знаходиться при нормальних умовах.

2.102. На скільки градусів нагріється крапля ртуті, що з’явилась від злиття двох крапель радіусом R = 1 мм кожна?

2.103. Яку роботу треба здійснити, щоб розділити сферичну краплю ртуті радіусом R = 3 мм на дві однакові краплі?

2.104. Яку роботу проти сил поверхневого натягу треба здійснити, щоб збільшити вдвічі об'єм мильної бульбашки радіусом R=1 см? Поверхневий натяг мильного розчину s = 0,043 Н/м.

2.105. Яку роботу проти сил поверхневого натягу треба здійснити, щоб видути мильну бульбашку діаметром d = 4 см? Поверхневий натяг мильного розчину s = 0,043 Н/м.

2.106. Знайти тиск повітря у повітряній бульбашці діаметром d = 0,01 мм, що знаходиться на глибині h = 20 см під поверхнею води. Атмосферний тиск ро= 101,7 кПа.

2.107. Тиск повітря всередині мильної бульбашки на Dр = 133,3 Па більше атмосферного. Знайти її діаметр. Поверхневий натяг мильного розчину s = 0,043 Н/м.

2.108. Маса m = 10 г реального гелію займає об'єм V = 100 см3 при тиску р = 100 МПа. Знайти температуру Т газу.

2.109. Один кмоль вуглекислого газу знаходиться при температурі Т=100°С. Знайти тиск газу, вважаючи його реальним. Задачу розв’язати для об'ємів V1 = l м3 і V2 = 0,05 м3.

2.110. Знайти зміну ентропії при переході 8 г кисню від об'єму 10 л при температурі t1=80° С до об'єму 40 л при температурі t2 =300° С.

2.111. Знайти зміну ентропії при переході 6 г водню від об'єму V1 = 10 л під тиском P1 =150 кПа до об'єму V2=60 л під тиском P2=100 кПа.

2.112. Маса m=6,6 г водню ізобарно розширяється від об'єму V1 до об'єму V2=2V1. Знайти зміну ентропії при цьому розширенні.

2.113. На скільки тиск повітря всередині мильної бульбашки діаметром d = 5 мм більше нормального атмосферного тиску р0?

2.114. Знайти зміну ентропії при ізотермічному розширенні 6 г водню від тиску P1 = 100 кПа до тиску P2 = 50 кПа.

2.115. Маса m = 10,5 г азоту ізотермічно розширяється від об'єму V1 = 2 л до об'єму V2 = 5 л. Знайти зміну ентропії при цьому процесі.

2.116. Використовуючи закон Дюлонга і Пті знайдіть з якої речовини зроблена металева куля масою 0,025 кг, якщо для її нагрівання від 100 С до 300 с була витрачена теплота у кількості 117 Дж.

2.117. З закону Дюлонга і Пті знайдіть у скільки разів питома теплоємність алюмінію більша питомої теплоємності платини.

2.118. Свинцева куля, що рухалась з швидкістю V = 400 м/с, поцілила у стінку. Враховуючи, що 10 % кінетичної енергії кулі пішло на її нагрівання, знайти на скільки градусів нагрілася куля. Питому теплоємність свинцю знайти використовуючи закон Дюлонга і Пті.

2.119. Пластинки з міді (товщиною d1=9 мм) і заліза (товщиною d2=3 мм) складені разом. Зовнішня поверхня мідної пластинки має температуру t1 = 50°С, зовнішня поверхня залізної - t2 = 0°С. Знайти температуру t поверхні їх зіткнення.

2.120. Зовнішня поверхня стіни має температуру t1 = - 20°С, внутрішня температуру t2 = 20°С. Товщина стіни d = 40 см. Знайти теплопровідність l матеріалу стіни, якщо через одиницю її поверхні за одну години проходить кількість теплоти Q = 460,5 кДж/м2.

2.121. Один кінець залізного стержня підтримується при температурі t1 = 100°С, інший впирається в лід. Довжина стержня l = 14 см, площа поперечного перетину S = 2 см2. Знайти кількість теплоти Q, що протікає в одиницю часу вздовж стержня. Яка маса m льоду розтане за час t = 40 хв? Втратами тепла через стінки нехтувати.

2.122.

 
Площа перетину мідного стержня S=10 см2, довжина стержня l = 50 см. Різниця температур на кінцях стержня DТ=15 К. Яка кількість теплоти q проходить в одиницю часу через стержень?

2.123. Металева циліндрична посудина радіусом R = 9 см наповнена льодом при температурі t1 = 0°С. Посудина теплоізольована шаром корки товщиною d = l см. Через скільки годин весь лід, що знаходиться в посудині, розтане? Температура зовнішнього повітря t2 = 25°С? Вважати, що обмін тепла відбувається тільки через бокову поверхню посудини середнім радіусом r = 9,5 см.

2.124. До сталевого дроту радіусом 1 мм підвішений важок. Під дією цього важка дріт отримав таке ж подовження, як і при його нагрівання на 200С. Знайти масу важка.

2.125. Нагрітий до температури 1500С, мідний дріт пружно розтягнутий між двома стінками. Визначить при якій температурі дріт, охолоджуючись, порветься.

2.126. При нагріванні деякого металу від t = 00С до t = 5000С, його густина зменшилась у 1,027 разів. Знайти коефіцієнт лінійного розширення a цього металу.

2.127. На нагрів мідної болванки масою 1 кг, що мала температуру 00С, витрачено 138,2 кДж теплоти. У скільки разів збільшився об’єм болванки. Питому теплоємність міді знайти з закону Дюлонга і Пті.

2.128. Яку силу F треба прикласти до кінців стального стержня з площею поперечного перетину S = 10 см2, щоб не дати йому розширитися при нагріванні від t0 = 0°С до t = 30°С?

2.129. До стального дроту радіусом R=1 мм підвішений вантаж масою m=100 кг. На який найбільший кут можна відхилити дріт з вантажем, щоб вів не розірвався при проходженні положення рівноваги?

2.130. До залізного дроту довжиною l = 50 см і діаметром d = 1 мм прив'язана гиря масою m =1 кг. З якою частотою можна обертати у вертикальній площині такий дріт з вантажем, щоб він не розірвався?

2.131. Однорідний мідний стержень довжиною l = 1 м рівномірно обертається навколо вертикальної осі, що проходить через один з його кінців. При якій частоті обертання стержень розірветься?

2.132. Однорідний стержень обертається навколо вертикальної осі, що проходить через його середину. Стержень розривається, коли швидкість його кінця досягає v=380 м/с. Найти межу міцності sпр матеріалу стержня, якщо густина матеріалу стержня r = 7,9 103 кг/м3.

2.133. До стального дроту довжиною l = 1 м і радіусом r = 1 мм підвісили вантаж масою m=100 кг. Знайти роботу розтягнення дроту.

2.134. Маємо гумовий шланг довжиною l = 50 см і внутрішнім діаметром d = l см. Шланг розтягли так, що його довжина стала на Dl=10 см більше. Знайти внутрішній діаметр d0 розтягнутого шланга, якщо коефіцієнт Пуассона для гуми n = 0,5.

2.135. Визначити максимальну довжину мідного дроту, що підвішений вертикально, при якій він не почне рватись під дією сили ваги.

2.136. Розв’язати попередню задачу для свинцевого дроту.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.025 сек.)