Типові задачі по операцыйному менеджменту

Задача 1

У таблиці відображенні (у тис. грн.) фінансові показники компанії за два роки.

(Тис.грн.)

Визначити й порівняти показники ефективності використання ресурсів, а також загальну продуктивність фірми.

Рішення

Висновок: Майже усі показники ефективності використання ресурсів зменшилися порівняно із минулим роком, окрім ефективності використання капіталу

Задача 2

Двоє приватних виробників запікають яблука для продажу в місцевому супермаркеті. Вони і троє їх службовців витрачають 50 годин на день, виготовляючи 150 порцій. Яка їх продуктивність? Після необхідного навчання можливо збільшити вихід порцій до 155 в день. Яка буде нова продуктивність? Який приріст продуктивності?

Рішення:

Продуктивність до навчання = 150/50 = 3 порції

Після навчання = 155/50 = 3,1порції

Приріст = (3,1-3)/3*100 = 3,3%

Висновок: продуктивність збільшиться на 3,3%

Задача 3

Розрахувати коефіцієнт ритмічності випуску товарної продукції за місяць, виходячи з виконання плану за декадами. Дані про випуск продукції наводяться в таблиці

Алгоритм розрахунку

1. Визначити загальний обсяг випуску продукції за місяць по плану і фактично.

2. Розрахувати обсяги випуску продукції за кожну декаду в % до місячного плану.

3. Визначити обсяги недовиконання плану за кожну декаду та в цілому за місяць в абсолютному виразі і в % до місячного плану. Якщо план не виконується, вказувати фактичні значення, якщо план виконаний або перевиконаний, вказувати планові значення.

4. Розрахувати коефіцієнт ритмічності за формулою:

Де А_пл – планові завдання на відповідний період, % (дорівнює 100%)

α_і – недовиконання плану,%

Рішення.

Для зручності розрахунки здійснюємо в наступній таблиці:

К_р = 81,9/100 = 0,82

Висновок: Підприємство працює не ритмічно. Для збільшення К_р до 1 необхідно в першій та другій декадах збільшити фактичний випуск продукції, а в третій декаді переглянути показник плану.

Задача 4

Визначити коефіцієнт закріплення операцій та тип виробництва на дільниці токарних верстатів механообробного цеху, якщо на ній виготовляється 15 найменувань деталей. Кожна з деталей у процесі обробки на дільниці в середньому обробляється на трьох операціях. На дільниці встановлено та працює 6 верстатів.

Рішення

Для розрахунку використовуємо формулу:

де п — кількість найменувань деталей, що обробляються на робочому місці, дільниці, у цеху;

m_i — кількість операцій, що проходить i -та деталь у процесі обробки на робочому місці, дільниці, у цеху;

РМm_j — кількість робочих місць на даній j- йоперації, дільниці, у цеху.

Оскільки на дільниці обробляється 15 деталей (n=15), і кожна деталь проходить три операції (m=3), то ∑m_i = 15*3 = 45

К_зо =(15*3)/6 = 7,5 операцій на одному робочому місці

Оскільки, 1 < К_зо < 10, то дільниця токарних вестатів належить до великосерійного типу виробництва. (значення К_зо відповідно до типу виробництва див. лекційний матеріал тема № 3 питання № 5)

Задача 5

На машинобудівному підприємстві склалася наступна організаційна структура:

Керівництво підприємства прийняло рішення про оптимізацію організаційної структури шляхом виведення друкарні і тарного цеху із складу підприємства, отримуючи їх продукцію по кооперації. Оцініть ефективність даного управлінського рішення на основі показника частки працівників основного і допоміжного виробництва в загальній кількості працюючих.

Рішення.

1. До основного виробництва відносяться: механообробний, збиральний, ливарний, ковальський цехи, цех пластмас, столярний цех.

До допоміжного: інструментальний, транспортний, енергоцех, ремонтно-механічний, друкарня, тарний цех.

2. Визначаємо частку працівників основного виробництва:

а) до прийняття рішення: (600 + 550 + 450 + 400 + 150 + 100) / 2800 = 0,804 = 80,4%

б) після прийняття рішення: (600 + 550 + 450 + 400 + 150 + 100) / (2800 – 80 – 20) ×100 = 83,3%

3. Визначаємо частку працівників допоміжного виробництва:

а) до прийняття рішення: (200 + 50 + 50 + 150 + 20 + 80) / 2800 × 100 = 19,6%

б) після прийняття рішення: (200 + 50 + 50 + 150) / (2800 – 80 – 20) × 100 = 16,7%

Висновок: в результаті реалізації даного управлінського рішення питома вага цехів основного виробництва зросте до 83,3%, а допоміжного знизиться до 16,7%.

Задача 6

Підприємство планує прийняти рішення про поставки по бартеру 95 тонн металу. Затрати на 1 тонну з урахуванням транспорту та інших витрат складають 1 тис. грн. В обмін на метал підприємство планує отримати 34 персональних комп’ютера. Ціна одного комп’ютера на внутрішньому ринку – 2 тис. грн.

Визначте показники ефективності цієї бартерної операції (економічний ефект та показник економічної ефективності).

Виходячи з отриманих результатів, дайте відповідь на питання, чи є ефективною така бартерна операція для підприємства – виробника металу. Чому повинен дорівнювати показник економічної ефективності, щоб дана операція була мінімально ефективною?

Рішення:

Економічний ефект від бартерної операції становитиме:

Показник економічної ефективності бартерної операції: .

Щоб така операція була мінімально ефективною, показник економічної ефективності повинен дорівнювати 1 (100%). Таким чином, можна зробити висновок про ефективність або неефективність експортно-імпортної операції. В нашому випадку експортно-імпортну операцію не можна назвати ефективною. Про це свідчить і відхилення показника економічної ефективності від мінімально можливого на 28%, і від’ємне значення показника економічного ефекту.

Задача 7

Визначити економічну ефективність системи управління по показнику абсолютної економічної ефективності управління на підставі наступних даних:

Рішення.

Еу.п.= (Цр.-С)/К;

С – собівартість продукції

Ц_р – ринкова ціна

К – капітальні витрати

1. Визначаємо виручку від реалізації продукції (ринкову ціну): 105 ×350000 = 36750000 грн.

2. Визначаємо собівартість продукції: 95 × 350000 = 33250000 грн.

Визначаємо Е_уп = (36750000 – 33250000) / 250000 = 14 грн.

Задача 8

Виробничий менеджер очікує, що ймовірність прибуткового ринку така ж, як і неприбуткового, тобто кожен стан природи має ймовірність 0,5. Якщо впровадити високопродуктивну лінію вартістю 180 тис. грн., то прибуток при сприятливому ринку очікується в межах 200 тис. грн. (збитки 180 тис. грн. при несприятливому ринку). При купівлі і запуску низькопродуктивної лінії вартістю 60 тис. грн. прибутки і збитки залежно від прибутковості ринку складуть відповідно 100 тис. грн. і 60 тис. грн. Побудувати дерево рішень і вибрати найкращий варіант.

Розв'язання

Найкраще рішення — це вибір варіанту, який принесе максимальний прибуток. Такий варіант визначається через очікувану грошову віддачу (ОГВ), тобто суму можливих поступок (віддач) варіанту, яка зважена на ймовірність появи віддачі.

ОГВ (Варіанти і) = (Віддача по 1-му стану природи) х (Ймовірність 1-го стану природи) + (Віддача по 2-му стану при­роди) х (Ймовірність 2-го стану природи) +... + (Віддача по n-му стану природи) х (Ймовірність n-го стану природи)

ОГВ1 = 0,5 * 200000 + 0,5 * (-180000) = 10000 тис. грн.

ОГВ2 = 0,5 * 100000 + 0,5 * (-60000) = 20000 тис. грн.

ОГВ3 = 0,5 * 0 + 0,5 * 0 = 0 тис. грн.

Відповідь: Максимальна ОГВ є у другому варіанті, тобто рішення слід приймати по запуску низькопродуктивної лінії.

Задача 9

Номенклатура і обсяги виробництва продукції трьох фірм представлені в таблиці.

Визначити та проаналізувати рівень спеціалізації виробництва

Розв'язок

Формула для розрахунку коефіцієнта спеціалізації:

К = Сг / C * 100%, де:

- Сг — вартість готової продукції профільного напрямку виробництва;

- С — вартість всієї готової продукції, що випускається підприємством

1. Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації для фірми А.

По станкам: 200/750*100 = 26,7%

По комп'ютерам: 300/750*100 = 40%

По побутовій техніці: 250/750*100 = 33,3%

2. Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації для фірми Б

По станкам: 200/250*100 = 80%

По комп'ютерам – не виготовляє

По побутовій техніці: 50/250*100 = 20%

3. Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації для фірми В

По станкам – не виготовляє

По комп'ютерам: 200/300*100 = 66,7%

По побутовій техніці: 100/300*100 = 33,3%

Висновок: Фірма А спеціалізується на комп'ютерах та побутовій техніці, вона в найбільшій мірі є диверсифікованою, фірма Б спеціалізується на станках. Фірма В спеціалізується на комп'ютерах.

Задача 10

Є три послідовно виконувані операції з нормами часу: t1 = 6 хв. / од.; t2 = 4 хв. / од.; t3 = 2 хв. / од. Кожна операція виконується на одному робочому місці.

Визначити годинну продуктивність цього ланцюга робочих місць.

Розв'язок

Визначимо годинну пропускну спроможність кожного робочого місця.

Перше робоче місце: 60 / 6 = 10 од. / год;

друге - 60/4 = 15 од. / год.

третє - 60/2 = 30 од./год.

Отже, "вузьким місцем" в технологічному процесі буде перше робоче місце і продуктивність усього ланцюга робочих місць складе 10 од./год. Принцип пропорційності в даному випадку не виконується. Друге і третє робоче місце будуть недовантажені і робітники, що виконують ці операції, будуть зайняті на:

(10 /15) ⋅100 % = 67 % – на другому робочому місці;

(10/30) ⋅ 100 % = 33 % – на третьому робочому місці.

Задача 11

Визначте тривалість технологічного циклу оброблення партії деталей із 20 штук за послідовного та паралельного поєднання операцій, якщо тривалість виконання операцій t_i має такі значення за часом, у хвилинах: t ₁ = 8; t ₂ = 4; t ₃ = 3; t ₄ = 10; t ₅ = 5; t ₆ = 4. У розрахунках узяти до уваги, що кількість робочих місць по операціях: першій і четвертій — по два; решті — по одному. У паралельному поєднанні операцій деталі обробляються транспортною партією по 5 штук.

Розв'язок

Формула розрахунку при послідовному поєднання операцій:

Де де n — кількість предметів у партії, що обробляється, шт.;

t — тривалість обробки одного предмета, год;

РM — кількість робочих місць, на яких виконується технологічна операція;

m — кількість операцій, які проходить предмет при обробці на певній групі робочих місць.

хв.

Формула розрахунку при паралельному поєднання операцій:

де — час найтривалішої (головної) операції.

Р – розмір транспортної партії.

За умовами задачі:

Р =5; = 25 (розраховано в попередній дії); t_imax = 10 хв (найтриваліша операція), РМ_і = 2 (ця найтриваліша операція виконується на двох робочих місцях)

Таким чином здійснюємо розрахунки:

Висновок: при послідовному поєднанні операцій тривалість операційного циклу дорівнює 500 хвилин, при паралельному – 200 хвилин.

Задача 12

Оцініть організаційно-технічний рівень підприємства, якщо його виробнича діяльність характеризується показниками, що наведені у таблиці:

Розв'язок

1. Із сукупності факторів, що визначають організаційно-технічний рівень виробництва (див. лекційний матеріал тема № 5 питання 7 та контрольну роботу) вибираємо окремо технічні та організаційні фактори.

2. Визначаємо вагу (значущість) кожного фактора. Сума вагів повинна дорівнювати 1

3. Будуємо таблицю:

4. Розраховуємо часткові показники ОТРВ за формулами:

де ()- фактичне значення i-го фактора, що впливає на узагальнюючий показник ОТРВ;

()- те ж, нормативне або планове.

Формулою (1) рекомендується користуватися в тому випадку, коли перевищення фактичного значення фактора над нормативним позитивно впливає на ОТРВ. Наприклад, рівень механізації й автоматизації виробництва, рівень прогресивності технологічних процесів, коефіцієнт пропорційності часткових процесів по потужності і т.д.

Формулою (2) рекомендується користуватися в протилежному випадку, тобто коли перевищення фактичного значення фактора над нормативним негативно впливає на ОТРВ. Наприклад, середній вік технологічного устаткування фірми, середній вік технологій, коефіцієнт частоти травматизму, показник плинності кадрів і ін.

Узагальнюючі показники для технічного і для організаційного рівня розраховуються шляхом суми добутків кожного часткового показника на вагу (значущість) фактора, по якому розраховується цей показник. Вага визначається експертним шляхом. Сума вагів по усім факторам повинна дорівнювати одиниці.

Знаходимо узагальнюючий показник технічного рівня виробництва:

К_тр = 0,4*0,7/0,8 + 0,2*0,8/0,75 + 0,4*0,6/0,8 = 0,8633

Знаходимо узагальнюючих показник організаційного рівня виробництва:

К_ор = 0,3*5/10 + 0,4*0,75/0,8 + 0,3*0,5/0,8 = 0,7125

5. Комплексний показник ОТРВ визначається за формулою:

К_ОТРВ = а ₁ *К_тр + а ₂ *К_ор

К_тр та К_ор – узагальнюючі показники технічного та організаційного рівня виробництва; а₁ та а₂ – вага показника (а₁ +а₂=1)

а₁ – рекомендується приймати в межах 0,5-0,7. З підвищенням рівня автоматизації значення а₁ підвищується

а₂ – рекомендується приймати в межах 0,3-0,5

К_ОТРВ = а ₁ *К_тр + а ₂ *К_ор = 0,6*0,8633 + 0,4*0,7125 = 0,803

Висновок: К_ОТРВ =0,803. Для збільшення К_ОТРВ до 1 необхідно:

- збільшити рівень механізації і автоматизації;

- збільшити рівень прогресивності технологій;

- зменшити плинність кадрів;

- збільшити коефіцієнт неперервності виробничих процесів.

Задача 13

Є чотири об'єкти A, B, C, D, що отримують товари. Місце їх розташування показано на рисунку (масштаб рисунку 1 клітинка = 5 км).

Обсяги товарів, що перевозяться представлені в таблиці

Визначити координати розподільчого центру методом центра ваги.

Методичні вказівки до розв'язання задачі

Розподільчий центр – це складський комплекс, який отримує товари від підприємств-виробників або від підприємств оптової торгівлі і розподіляє їх більш дрібними партіями замовникам (підприємствам дрібнооптової та роздрібної торгівель) через свою або їх товаропровідну мережу.

Метод центру ваги, застосовується для визначення місця розміщення проміжних складів зберігання продукції та центральних розподільних складів. Згідно з цим методом на координатну сітку наносять місця розміщення вже існуючих об’єктів. (підприємств-виробників та споживачів) Метою методу центру ваги є встановлення відстаней між місцями розміщення об’єктів.

Центр ваги знаходять за допомогою обчислення координат Х і У, що приводить до мінімізації транспортних витрат.

(1)

(2)

де C_x – координата Х центру ваги;

С_у – координата У центру ваги;

X_i – координата Х i -го місця розміщення;

Y_i – координата У i -го місця розміщення;

Q_i – обсяг товарів, що перевозяться в i або з i- го місця розміщення.

Розв'язок

С_х = (2*800+3*900+5*200+8*100) / (800+900+200+100) = 3,05

С_y = (2*800+5*900+4*200+5*100) / (800+900+200+100) = 3,7

Відповідь: розподільчий центр повинен мати координати (3,05; 3,7)

Задача 14

Два населених пункти (А и Б) з кількістю населення 3 й 1 тис. чол. розташовані на відстані 5 км один від одного. (див. рисунок). У кожному з них - по одному торговому центру. Визначити рівноймовірну (50:50) границю між зонами торгівельного обслуговування

Розв'язок

Розрахунок виконується за формулою:

де D- відстань між роздрібними системами, км

Ча, Чб - кількість населення в більшому й меншому населеному пункті, тис. чол.

Висновок: рівно імовірна границя між магазинами становить 1,8 км від торгового центра Б.

Задача 15

Продавець продуктів харчування має вибір, зайняти як місце свого розташування або ділянку А (у місті), або ділянку Б (у сільській місцевості). Дані про доходи та витрати наведені в таблиці (тис. грн.) Яке місце розміщення оптимальне?

Рішення:

Розрахуємо та порівняємо витрати та прибуток для обох варіантів розташування підприємства. Результати занесемо в таблицю:

Висновок: Ділянки А і Б майже однаково гарні, але перевагу все ж таки потрібно віддати варіанту А (розташування у місті).

Задача 16

Потужність підприємства на початок року склала 34 860 000 грн. Заплановане введення потужності на протязі року 8 255 000 грн. с 1 квітня, с 1 липня 2 470 000 грн. і вибуття з 1 лютого 3 050 000 грн. Фактичний обсяг випуску продукції за рік склав 30 250 000 грн.

Розрахувати величину середньорічної виробничої потужності і потужність на кінець року. Оцінити ефективність використання виробничої потужності.

Розв'язок:

Виробничу потужність на кінець року (Мвих) визначають за формулою:

де Мвх — вхідна потужність на початок року;

Мвв — потужність, введена протягом року внаслідок технічного переозброєння, розширення і реконструкції;

Морг — збільшення потужності шляхом організаційно-технічних заходів;

Мвб — потужність, ліквідована внаслідок усунення застарілого обладнання, аварій тощо

М_вих = 34 860 000+8 255 000+2 470 000-3 050 000 = 42 535 000 грн.

Середньорічна виробнича потужність визначається за формулою:

tn — кількість місяців від моменту введення або вибуття потужності до кінця року.

М_с = 34860000+(8255000*9/12)+(2470000*6/12)-(3050000*11/12) = 39490417

Ефективність використання виробничих потужностей розраховують за формулою:

К_вп – коефіцієнт використання виробничої потужності

Q – обсяг випуску продукції

К_вп = 30 250 000 / 39 490 417 = 0,77 = 77%

Відповідь: виробнича потужність підприємства на кінець року склала 42535000 грн, середньорічна потужність – 39490417 грн. Виробнича потужність використовується на 77%.

Задача 17

На основі даних, які наведені в таблиці, проаналізувати:

1) рівень оновлення, введення*, вибуття, та приросту основних фондів;

2) ефективність використання основних фондів (фондовіддача фондомісткість, фондоозброєність праці).

Зробити висновки.

Примітка: *Вважати, що всі ОФ, які надійшли протягом року, введені в дію.

Розв'язок

1) Визначається вартість основних виробничих фондів на кінець періоду:

ПВ_к = ПВ_п +∑ введення ОФ - ∑ вибуття ОФ; де:

ПВ_к і ПВ_п – первісна вартість ОФ на кінець і початок року

ПВ_к = 18145 + 1389 – 500 = 19034 (тис. грн.)

3) Визначається середньорічна вартість основних фондів:

ПВ_ср = (ПВ_п + ПВ_к) / 2 = (18145 + 19034) / 2 = 18590 (тис. грн.)

4) Визначається коефіцієнт введення основних фондів:

К_в = (∑ введення ОФ за рік / ПВ_к) × 100 = (1389 / 19034) × 100 = 7,3%

5) Визначається коефіцієнт оновлення основних фондів:

К_о = (∑ введення нових ОФ за рік / ПВ_к) × 100 = (350 / 19034) × 100 = 1,8%

6) Визначається коефіцієнт вибуття основних фондів:

К_виб = (∑ вибуття ОФ за рік / ПВ_п) × 100 = (500 / 18145) × 100 = 2,8%

7) Визначається коефіцієнт приросту основних фондів:

К_п = ((∑ введення ОФ за рік - ∑ вибуття ОФ за рік) / ПВ_п) × 100

К_п = ((1389 – 500)) / 18145 × 100 = 4,9%

Висновки: Введені в дію основні фонди у звітному році становлять 7,3% їх первісної вартості на кінець року, введені в дію нові основні фонди становлять 1,8% їх первісної вартості на кінець року. Це свідчить про дуже низький рівень оновлення основних фондів. Основні фонди, які вибули з підприємства становлять 2,8% первісної вартості основних фондів на початок року. Приріст основних фондів у звітному періоді склав 4,9%.

8) Визначається рівень фондовіддачі:

f = Q / ПВ_ср, де Q – обсяг реалізованої товарної продукції

f = 44664 / 18590 = 2,4 грн.

Висновок: у середньому на кожну гривню вартості основних фондів припадає 2,4 грн. товарної продукції.

9) Визначається рівень фондомісткості:

10) ФМ = 1 / f = 1 / 2,4 = 0,42 грн.

Висновок: у середньому на кожну гривню товарної продукції припадає 42 коп. вартості основних фондів підприємства.

11) Визначається рівень фондоозброєності праці:

ФО = ПВ_ср / Ч, де Ч – середньоспискова чисельність персоналу у звітному періоді.

ФО = 18590 / 4174 = 4,5 тис. грн.

Висновок: матеріально-технічне забезпечення одного робочого місця на підприємстві коштує в середньому 4,5 тис. грн.

Задача 18

На основі даних, наведених у таблиці, розрахувати коефіцієнти ексенсивного (К_е) та інтенсивного (К_інт) використання устаткування, а також коефіцієнт інтегрального навантаження (К_{інт нав})

Розв'язок

де Фв.ч. — фактично відпрацьований час упродовж року;

Фд — час можливого використання обладнання (режимний чи плановий фонд часу), рік;

К_е = 13490/14830 = 0,91

К_інт = СВ_ф / СВ_п

де СВ_ф – фактичний випуск продукції за одну машино-годину

СВ_п – плановий випуск продукції за одну машино-годину

К_інт = 1,9829/1,6908 = 1,17

К_{інт нав} = К_е*К_інт

К_{інт нав} = 1,17*0,91 = 1,064

Задача 19

Електронна фірма має змінні витрати 0,50 грн. на виріб і продажну ціну 1.00 грн.. Постійні витрати становлять 14000. Поточний обсяг випуску 30000 виробів. Фірма може істотно збільшити якість товару, додаючи нову частину обладнання з постійними витратами 6000 грн. Змінні витрати зростатимуть до 0,60 грн., але обсяг різко підскочить до 50000 виробів більш високої якості. Який ефект від купівлі нового обладнання матиме фірма?

Розв'язок

1. Розраховуємо витрати за першим варіантом:

0,5 грн * 30000шт + 14000 грн = 29 000грн.

2. Розраховуємо виручку від реалізації по першому варіанту:

1грн. *30000 шт = 30 000 грн.

3. Розраховуємо прибуток за першим варіантом: 30000-29000 = 1000 грн.

Аналогічно здійснюємо розрахунки за другим варіантом:

Витрати = 0,6 грн. * 50000 +(14000+6000) = 50 000 грн.

Виручка = 1 грн. * 50000 = 50000 грн.

Прибуток = 50000-50000 = 0

Висновок: фірма не матиме прибутку в разі купівлі нового обладнання.

Задача 20

На основі даних, наведених в таблиці розрахувати середній кваліфікаційний розряд робіт та робітників, виконуючих ці роботи. Встановити відповідність кваліфікаційного рівня робітників роботі, що вони виконують.

Для розрахунків використовуємо метод середньої арифметичної зваженої.

1) Середній тарифний розряд робочих:

Тр – середній тарифний розряд робітника; Тр_і – тарифний розряд і-го робітника; Rp_i– чисельність робітників і-го розряду; Rp – загальна чисельність робітників

Тр =(0*1+2*2+3*3+4*4+6*5+5*6)/20 = (4+9+16+30+30) / 20 = 4,45

2) Середній тарифний розряд робіт

Тр – середній тарифний розряд роботи; Тр_і – тарифний розряд і-ї роботи; V_i – обсяг і-ї роботи (нормо-годин); V – загальний обсяг робіт.

Т_р = (1*0+2*13100+3*16540+4*17100+5*20000+6*19000)/ (13100+16540+17100+20000+19000) = (26200+49620+68400+100000+114000)/ 85740 = 358220/85740=4,18

3) коефіцієнт співвідношення К = 4,45/4,18 = 1,06

Висновок: середній тарифний розряд робітників вище, ніж тарифний розряд робіт, що вони виконують. Працівникам потрібно доручати більш складну роботу.

Задача 21

Методом калькуляції ПОД (профілактика, оцінювання, дефекти) оцінити витрати підприємства на якість та проаналізувати їх структуру на основі наступних даних:

- витрати на метрологічне забезпечення виробництва (ПЗК) – 56 млн.. грн.

- витрати на випробування та сертифікацію (ОЗК) – 7 млн. грн.

- витрати, пов'язані з дефектами на виробництві (ДЗК) – 19 млн. грн.

- витрати, пов'язані з поверненням недоброякісної продукції (ЗКВш) – 12 млн. грн.

Рішення.

1. Розраховуємо загальну суму витрат на якість продукції

ЗК∑ = ЗКВу+ЗКВш

де ЗКВу – витрати на якість внутнішні

ЗКВУ = ПЗК + ДЗК + ОЗК

ЗКВу = 56 + 19 + 7 = 82 млн. грн.

ЗК∑ = 82 + 12 = 94 млн. грн.

2. Розраховуємо структуру витрат на якість.

Питома вага витрат невідповідності: (19+12)/ 94*100 = 33%.

Висновок: Підприємство третину витрат на якість несе для того, щоб усунути втрати, пов᾽язані з дефектами. Це невигідне вкладення засобів. Слід підвищити операційний контроль якості з метою виключення надходження неякісної продукції споживачу.

Поиск по сайту: