Стратифікаційна структура

Найголовнішим структурним компонентом соціальної структури є соціально-класовий або стратифікаційний зріз, який має подвійний характер: виступаючи водночас і як елемент цілого (соціальної структури), і як «соціальна випуклість», наслідок «взаємодії» інших соціальних зрізів, детермінованих певними диференційованими ознаками (рис. 14. Основні соціальні зрізи суспільства та їх позиціювання).

Ці особливості диференціюються в кожному суспільстві по-різ­ному. Існують різні способи, критерії оцінки ролі ряду особливостей. Саме принцип та ознаки диференційованості (розрізнення в якісно-кіль­кіс­ному вимірі) служать умовою подальшого розрізнення людей, груп в ієрархіч­ній впорядкованій системі, статусно-рольовій системі – стратифікації.

Системний аналіз суспільства соціологічна наука проводить крізь призму соціальної диференціації (тобто поділення, розрізнення) суспільства, зокрема, за такими критеріями:

§ біологічні (стать, вік, раса);

§ інтелектуальні особливості (розумовий рівень, здатність);

§ соціальні особливості (освіта, матеріальний стан, спосіб життя);

§ функції, або соціальні ролі, статуси в рамках різних сфер діяльності суспільства.

Статус – це соціальне становище людини в суспільстві, узагальнена харак­теристика, яка охоплює професію, економічне становище, політичні можливості, демографічні характеристики людини. Він
являє собою і певну позицію людини в соціальній структурі певної спільноти або суспільства, пов’язану із іншими позиціями через систему можливостей, прав, обов’язків. 3. Соціально-професійна структура

Соціальна структура суспільства, особливо її соціально-класовий зріз, міцно пов’язані із професійною.

Однією із підсистем соціальної структури суспільства є Професійна структура – це сукупність існуючих у суспільстві професійних груп і відносин між ними. В її основі лежить поділ на окремі види професій, які потребують спеціальних знань та трудових навичок. Вона відображає технічні відносини щодо раціонального використання виробничих сил суспільства. Належність до тієї чи іншої професійної групи багато в чому зумовлена належністю до певного класу чи соціальному прошарку і, як правило, повністю визначає соціальне становище працівника. Посилюються розмаїття в професійній структурі робітничого класу, селянства, інтелігенції, працівників «вільних» професій, підприємців, безробітних та ін.

Професія - це рід трудової діяльності людини, що володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, які дають можливість здійснювати роботу в певній сфері суспільного виробництва з урахуванням різних форм власності чи господарювання.

Предметом вивчення в даній галузі знань є:

§ місце і роль професійного поділу в суспільному його поділі;

§ місце та рід занять як результат професійного поділу;

§ професійні групи та їх характеристики;

§ спосіб життя професійної групи;

§ особи та професії.

3. Етнічна структура

Соціологічне дослідження етнічної структури ставить метою вияв її соціальних характеристик, певних закономірних зв’язків елементів цієї структури з класовим складом, демографічними процесами. Основним елементом етнічної структури виступають нації – історично складені стійкі спільності людей, які утворилися на основі єдності виникнення, території, економічного життя, культури, мови, свідомості.

Термін «національність» вживається у двох значеннях – як визначення належності людини до тієї чи іншої нації, народності і як визначення етнокультурного утворення незалежно до території і загального економічного життя.

Етнологія вивчає національну різноманітність соціальних процесів і явищ, соціальну зумовленість (причинність) національних змін, етнокультурні явища в їх соціальній різнорідності – в різних соціальних групах, ситуаціях. В етносоціологічних дослідженнях розглядається соціальна структура у безпосередньо контактуючих народів (Україна – Росія). Виявляються тут не тільки соціально-класовий склад нації і його зміни, а й внутрішньокласова композиція, соціальні переміщення, схожість і різниця в соціальних групах, дається уявлення про соціальні інтереси, різного роду суспільну діяльність.

У структурі соціологічних знань існує галузева теорія – етносо-
ціологія, котра поглиблено вивчає етнонаціональну систему щодо
формування етноспільнот та етнічних процесів. Етносоціологія має за предмет дослідження: етноси і етносоціальні процеси, національно-регіональні особливості соціальної структури народів та ін. Вона досліджує соціально значущі явища в побуті та культурі людей різних національностей, зміни у національній культурі.

Значення етносоціальних знань посилилось з середини ХХ ст., коли набули могутнього піднесення національно-визвольні рухи. З того часу етноси займають особливе місце у вивченні соціальної структури суспільства. За різними науковими джерелами, людство успадкувало не менш як 3,5 тис. етнічних спільностей (націй, народностей, етнічних племен), які входять до всіх держав світу. Більшість становлять багатонаціональні держави. В Європі налічується близько 300 на­цій і народностей, на Американському Континенті – близько 600, а Азія, Африка та Австралія охоплює близько 2600 різних етнічних спільнот. Етнічний склад населення України також досить різноманіт­ний. У сучасних умовах тут проживає понад 127 національ­нос­тей та народностей.

Поиск по сайту: