АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Науково-дослідницька діяльність студентів

Читайте также:
  1. Аналіз мережі охорони здоров’я: стан та розвиток, економічна (господарська) діяльність, ефективність та якість медичного обслуговування.
  2. Бюджет часу викладачів, учнів та студентів
  3. В) фірми, які здійснюють свою виробничо-господарську діяльність у
  4. Вимоги до знань та умінь студентів
  5. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
  6. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
  7. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
  8. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ
  9. Виробнича діяльність будівельної організації
  10. Вплив освітлення на виробничу діяльність.
  11. Господарська діяльність населення Європи
  12. Господарська діяльність як об’єкт моделювання, її властивості і особливості

Науково-дослідницька діяльність студентів (НДДС) вищих навчальних закладів України є одним із основних чинників під­готовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

 

Поняття "науково-дослідницька діяльність студентів" вклю­чає в себе два взаємопов'язаних елементи:

• навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

• наукові дослідження, що здійснюють студенти під керів­ництвом професорів і викладачів.

Для НДДС вищих навчальних закладів характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної ро­боти, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізуються в навчальному процесі та поза-навчальний час. Це забезпечує їхню участь у науковій діяль­ності протягом усього періоду навчання, тісно пов'язану як із науково-дослідницькою діяльністю, що проводиться підроз­ділами ВНЗ, так і з громадською діяльністю.

Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального про­цесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, нави­чок у процесі виконання ними наукової роботи. Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів за­безпечує вирішення таких основних завдань:

• формування наукового світогляду, оволодіння методо­логією і методами наукового дослідження;

• надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

• розвиток творчого мислення та індивідуальних здібно­стей студентів у вирішенні практичних завдань;

• прищеплення студентам навичок самостійної науко­во-дослідницької діяльності;

• розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення найздібніших

студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттє­ве значення для науки і практики;

• необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

• розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

• створення та розвиток наукових шкіл, творчих колек­тивів, виховання у стінах вищого навчального закладу резер­ву вчених, дослідників, викладачів.

Науково-дослідницька діяльність студентів — це систем­не утворення, яке має свою структуру, зміст і форми.

У вищих навчальних закладах склалася певна структу­ра НДДС: проректор з наукової роботи — рада НДДС інсти-ТуТу __ рада студентського науково-творчого товариства (СНТТ) факультету (факультетів), СНТТ кафедри (кафедр) (див. рис. 1.3).

Наукове керівництво СНТТ здійснюється науковим керів­ником, який обирається вченою радою вищого навчального закладу. Голова (з числа студентів) і члени ради СНТТ призна­чаються і затверджуються наказом ректора по інституту. Рада СНТТ вузу:

• створює факультетські ради СНТТ і керує ними. Органі­зовує разом з факультетськими СНТТ гуртки, творчі секції, бюро та ін.;

• інформує громадськість інституту про роботу СНТТ;

• щорічно організовує підсумкові студентські наукові конференції;

• організовує і проводить внутрівузівський конкурс сту­дентських наукових робіт, контролює діяльність гуртків, студій на кафедрах;

• організовує виставки і презентації кращих наукових праць студентів;

• забезпечує участь студентів у регіональних та всеукраїн­ських конкурсах, оглядах, конференціях, олімпіадах;

• сприяє широкому впровадженню результатів студент­ських робіт у практику, публікуванню статей, тез доповідей у наукових збірках;

• організовує взаємодію СНТТ інституту з іншими ВНЗ, закладами освіти, культури та ін.

• морально та матеріально заохочує студентів, які ефек­тивно здійснюють науково-дослідницьку діяльність.

Рада СНТТ інституту працює в тісному зв'язку з СНТТ факультетів і кафедр.

Залучення студентів до науково-дослідницької діяльності здійснюється через академічну групу. На початку навчаль­ного року на стаціонарі, під час настановної сесії на заочно­му відділенні в групах, на курсах і факультетах проводяться

бесіди про науково-дослідницьку діяльність, де висвітлюють­ся найзначніші досягнення студентів за минулі роки, подаєть­ся докладна інформація щодо запланованої наукової тема­тики інституту, факультетів, кафедр.

Зміст і форми НДДС відповідають основним напрямам науково-дослідницької діяльності вищого навчального за­кладу, базою її організації і проведення є кафедри. У керів­ництві НДДС беруть участь висококваліфіковані викладачі ВНЗ.

Зміст і характер НДДС визначаються:

а) проблематикою дослідницької і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, інституту;

б) тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці з закладами культури, освіти, з усіма про­фільними для ВНЗ установами та організаціями;

в) умовами дослідницької роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливістю отримання необхідних документів, наявністю комп'ютерної техніки, Іпіетеі та Іпігапеі; за­безпеченням НДДС науковим керівництвом та ін.

Науково-дослідницька діяльність студентів ВНЗ здійсню­ється за трьома основними напрямами:

• науково-дослідницька робота, що є невід'ємним еле­ментом навчального процесу і входить до календарно-тема­тичних та навчальних планів, навчальних програм як обо­в'язкова для всіх студентів;

• науково-дослідницька робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах СНТТ — у гуртках, проблем­них групах (лабораторіях), перекладацьких та інформацій­них студіях, фольклорних експедиціях та ін.;

• науково-організаційні заходи; конференції, конкурси та ін.

Науково-дослідницька робота студентів у межах на­вчального процесу є обов'язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

• написання рефератів наукової літератури з конкретної теми в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих, спеціаль­них дисциплін, курсів спеціалізацій та за вибором;

• виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елемен­ти проблемного пошуку;

• виконання нетипових завдань дослідницького харак­теру в період виробничої практики, на замовлення підпри­ємств, установ, організацій, закладів культури тощо;

• розробка методичних матеріалів з використанням до­слідницьких методів (глосаріїв, кросвордів, програм і мето­дик соціологічних досліджень тощо);

• підготовка і захист курсових та дипломних робіт, по­в'язаних з проблематикою наукових досліджень спеціаль­них кафедр.

Методика постановки і проведення НДДС у навчальному процесі визначається специфікою ВНЗ, його науковою і ма­теріально-технічною базою, набутими традиціями.

Для проведення цієї роботи студенти отримують робоче місце в лабораторії кафедри, комп'ютерному класі, бібліотеці.

У деяких вищих навчальних закладах навчально-дослід­ницькій роботі передує спеціальний курс з основ організації та методики проведення наукових досліджень, з організації бібліографічної та патентно-ліцензійної діяльності.

Чітка організація НДДС у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню студентами спеціальних навчаль­них дисциплін, дозволяє найповніше виявити свою індивіду­альність, сформувати власну думку щодо кожної дисциплі­ни. При цьому особлива увага приділяється залученню сту­дентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практично­го досвіду, проведення соціологічних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень.

Науково-дослідницька робота студентів поза навчаль­ним процесом є одним із найважливіших засобів формуван­ня висококваліфікованих фахівців. Нею передбачається:

• участь студентів у роботі наукових гуртків, проблем­них груп, творчих секцій, лабораторій та ін.;

• участь студентів у виконанні держбюджетних або госп­розрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у ме­жах творчої співпраці кафедр, факультетів, комп'ютерного центру із закладами культури, освіти тощо;

• робота в студентських інформаційно-аналітичних та культурологічних центрах, перекладацьких бюро;

• рекламна, лекторська діяльність та ін.;

• написання статей, тез доповідей, інших публікацій; най­поширенішою формою організації НДДС є наукові гуртки, секції, студії, бюро, центри. Кожний із них являє собою невеликий (10—15 осіб) творчий студентський колектив, який працює над однією або кількома суміжними науковими те­мами, за планами, що складаються на семестр або навчаль­ний рік. Науковим підрозділом керує викладач, помічником якого є студент.

НДДС диференціюється залежно від курсу навчання, спеці­альності та спеціалізації. Якщо напрям дослідження має міжкафедральний характер, здійснюється спільне керівниц­тво НДДС викладачами кількох кафедр.

Художньо-творча діяльність студентів здійснюється практично в усіх вищих навчальних закладах і особливо в музичних, театральних ВНЗ, на творчих факультетах інсти­тутів культури в таких формах:

• робота у творчих секціях і студіях (літературній, ком­позиції, режисури, живопису, скульптури та ін.);

• участь у концертах, конкурсах, виставках на рівні ВНЗ, регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях;

• виступи на радіо, на телебаченні, в пресі;

• розробка сценаріїв, постановчих матеріалів, підготовка і показ спектаклів, піоу-програм, тематичних вечорів та ін.

Цей напрям НДДС забезпечує тісний зв'язок з творчими організаціями, самодіяльними колективами, закладами дозвіл­ля, сприяє постійному вдосконаленню художньої майстерності і ефективному використанню творчого потенціалу студент­ської молоді.

Студенти, які досягли значних успіхів у науково-дослід­ницькій діяльності, можуть працювати за індивідуальним графіком виконання навчального плану в межах установле­ного терміну навчання. Студенти-науковці, випускники ВНЗ за рішенням ДЕК та СНТТ інституту можуть бути рекомен­довані до вступу в аспірантуру, на викладацьку роботу.

1.4. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів

В Україні велика увага приділяється підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів, котра має свої закономірності, принципи та специфічні ознаки.

З часу проголошення державного суверенітету України система підготовки й атестації наукових та науково-педаго­гічних кадрів зазнала кардинальних змін.

У 1991 році постановою Кабінету Міністрів України було створено Вищу атестаційну комісію України (ВАК Украї­ни), в складі якої затверджено Головну раду та президію ВАК України, які здійснюють атестацію наукових кадрів.

Підготовку та атестацію науково-педагогічних кадрів здійснює Атестаційна комісія Міністерства освіти і науки України, у складі якої функціонує Управління керівних і науково-педагогічних кадрів.

В Україні створено нормативно-правову базу підготовки нау­кових і науково-педагогічних кадрів, основними документами якої є "Положення про підготовку науково-педагогічних і нау­кових працівників", "Положення про порядок проведення кан­дидатських іспитів", "Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань", "Перелік спеціальностей наукових працівників" та ін. З 1997 р. ВАК України видає "Бюлетень Вищої атестаційної комісії", а з 1998 р. — журнал "Науковий світ".

Нині підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації здійснюється з 25 галузей наук за 600 науковими спеціальностями.

Основними формами такої підготовки є аспірантура й докторантура.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)