АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Типи міжпопуляційних взаємовідносин

Читайте также:
  1. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
  2. Взаємовідносини органів публічної влади із судовими органами
  3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
  4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
  5. Система спадкування і взаємовідносини поколінь
  6. ТЕМА 13 Психологія взаємовідносин серед військово-службовців

Характер взаємин між окремими видами і популяціями настільки різноманітний, що жодна з класифікацій цих взаємин на основі урахування конкретних біологічних їх механізмів не одержала загального визнання.

Досить вдалим виходом з цієї скрути виявилась запропонована П.Бекхордером (Burkholder, 1952) і розвинена далі Ю. Одумом (Odum,1953) класифікація біотичних взаємодій за кількісними ефектами. При цьому позитивний вплив позначається “+”, негативний “–” і відсутність впливу позначається через “0”. Взаємопоєднання цих трьох можливих варіантів і вичерпує всю гаму міжпопуляційних стосунків:

1 популяція 2 популяція Типи взаємин
+ + Мутуалізм, Протокооперація
+ _ Паразитизм, Хижацтво
+ Карпози, Коменсалізм
Нейтралізм
Аменсалізм
Конкуренція (інтерференцій- на і експлуатаційна)

 

Варто підкреслити, що автори пропонували проводити оцінку в термінах чисельності чи щільності популяцій, що взаємодіють і швидкостей їх зміни.

“+” – зростання чисельності одного викликає зростання чисельності іншого; “–“ – зростання чисельності одного викликає зменшення чисельності іншого; “0” – відсутність впливу. Слід зазначити, що ця класифікація досить проста на перший погляд, не зовсім однозначна при глибшому аналізі взаємодій. П.Абрамс (Abrams, 1987) грунтовно проаналізувавши принципи класифікації взаємодій популяцій дійшов висновку, що слід перевагу надавати класифікації за механізмами взаємодій. П.Абрамс підкреслив також необхідність урахування масштабу часу при вивченні та класифікації взаємодій, показавши, що висновок про позитивний чи негативний вплив тієї чи іншої взаємодії може змінюватися в залежності від тривалоситі періоду спостереження. З автором не можна не погодитись, але зі свого боку можемо зауважити, що для біолога механізми взаємодій дійсно є дуже цінною ознакою типів взаємин, проте для еколога, який вивчає і прогнозує результати цих взаємодій оцінка і класифікація їх на основі функції благополуччя є чи не єдиним виходом у даній ситуації, адже все таки не можна осягнути неосяжне, і тому це спрощення не лише корисне при екосистемних дослідженнях, а й, вочевидь, це єдиний можливий підхід до оцінки результатів цих взаємодій.



Використовуючи поняття функції благополуччя і поширюючи типи взаємодій не лише на види і популяції, а і на на угруповання (і навіть індивідуальні стосунки) будь-якого рівня (асамблеї, гільдії, геміпопуляції, консорції тощо), в основу класифікацій всіх біотичних взаємодій за кількісними ефектами їх наслідків також можна ефективно використовувати систему “+”, “–“, “0”.

Таким чином, поклавши в основу класифікацій міжпопуляційних взаємин функцію благополуччя популяції у відповідь на вплив на неї іншої популяції, отримуємо вищезгадані типи міжпопуляційних взаємин.

При цьому слід внести певні уточнення. Так, нейтралізм власне не є типом міжпопуляційних стосунків, оскільки він, за визначенням, не передбачає ніякого впливу однієї популяції на іншу.

Експлуатаційна конкуренція також не може бути коректно визнаним типом міжпопуляційних відносин, оскільки тут не передбачається прямого (безпосереднього) впливу. Варто згадати, що до екологічних факторів ми включаємо лише той чинник, який безпосередньо впливає на ту чи іншу систему ! Тому, хоч експлуатаційна конкуренція – загальтоприйнятий в екології термін, коректніше буде говорити не про ЕК, а про використання одних і тих же ресурсів різними популяціями. Тобто ми можемо розглядати лише взаємини “ресурси–користувачі”, а не взаємини між користувачами одних і тих же ресурсів, які безпосередньо між собою не взаємодіють.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.008 сек.)