Обговорення ситуації 1

Михайло Р. Головний герой ситуації використав дві стратегії для отримання контролю над натовпом. Спочатку натовп відчув себе все­могутнім і всесильним, який має право судити і карати.

Для нейтралізації наступального пориву спочатку треба було плив­ти за течією - тобто увійти в образ, який узгоджувався б із натовпом («Батьком»). Тому зрозуміло, що актор взяв образ слабкого - «Ди­тини».

Інстинктивно суспільна свідомість вирішила взяти під опіку не­сподівано виниклий об'єкт. Цьому сприяв також яскравий одяг - на­товп звернув увагу на старика до того, як «наштовхнувся» на нього.

Підкреслена слабкість настільки протирічила нахабній силі, що натовп зупинився.

У підсумку актор заволодів увагою натовпу. А під час виступу він уже взяв образ «Матері», а сам натовп перетворився на «Дитину».

Адже основним (і єдиним) станом натовпу є «ведучий» і «веде­ний».

Олена Р. Актор розумів, що юрба хоч і розгнівана, але якимось звертанням, обіцянкою її можна зупинити. Люди вже не в змозі були чекати. Одяг також зіграв велику роль, бо привернув до себе увагу.

Юрій Г. Герой ситуації був в образі «Дорослого». Він приборкав натовп та примусив його уважно слухати.

Олег Т. «Юпітер» виступив як «Дорослий». Його уміння розпіз­навати імпульсивність натовпу врятувало життя чотирьох вартових. «Юпітер» зумів заспокоїти розхвильовану юрбу.

Роман Г. «Юпітер» відразу зачарував людей. Приголомшений на­род миттєво з «Батька» перетворився на «Дитину». На мою думку, головний герой вибрав стратегію «Дорослої» людини - і ця страте­гія принесла успіх.

Олена К. «Герой» виступив в образі «Дорослої» людини, тому що поводив себе досить серйозно, але не авторитарно. Допомогли йому яскравий одяг (червоний - сигнальний колір «стоп») та страте­гія керування натовпом.

Поведінка «героя» видозмінювалася від серйозного повідомлен­ня до веселого запрошення на виставу.

Денис П. Актор мав не тільки розвинуті ораторські здібності, але, підкреслюю, вмів керувати натовпом. Ще раз підкреслюю, що та­кий тип поведінки (управління) можна охарактеризувати як «сфор­мований Дорослий».

Керівник: Зробимо коротке узагальнення всього, що ми тут сказали.

Недивлячись на те, що позиції ваші не завжди збігаються, скаже­мо так, що кожен із вас правий.

По ходу дискусії і я змінив свою початкову думку. В усякому разі на початку дискусії моя позиція була близькою до позиції Михайла Р.

Але давайте розкладемо за пунктами, що ж привело до успіху «ге­роя» нашої ситуації. Адже не секрет, що і в наш час такий розлюче­ний натовп можна заспокоїти хіба що пострілами вгору.

Перше: багатий царський одяг, який не міг не привернути уваги.

Друге: невідповідність невербальної поведінки власника одягу самому одягу.

Третє: «батьківський» голос за силою і «материнський» смисл сказаного - невідповідність сили і змісту сказаного.

Четверте: професійне уміння актора керувати натовпом. Адже він стільки разів грав «Юпітера», що на підсвідомому рівні уже «став ним». І юрба це відчула, як кінь відчуває вершника.

Отже, правильно відповіли всі: це справді була стратегія «Дорос­лої» людини, яка свідомо від образу «Дитини» перейшла до образу «Матері», маючи при цьому вигляд і голос «Батька».

Як сказав поет: «Геній - парадоксів друг». І в нашому, екстре­мальному випадку, до успіху головного героя привела його геніаль­но-парадоксальна поведінка та імідж.

Поиск по сайту: