Економічні наслідки монополії

Найсуттєвіші економічні на­слідки чистої монополії такі:

1. Монополіст вважає за доцільне продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник. див рис.Тому, з одного боку, суспільство перевитрачає певну кількість ресурсів, оскільки рівноважний обсяг виробництва не збігається з мінімальним рівнем сере­дніх витрат. Перерозподіл ресурсів на користь моно­полізованої галузі зменшив би середні витрати, що свідчило б про підвищення ефективності розподілу ресурсів. З іншого боку, споживачі змушені сплачу­вати свого роду монопольний податок, оскільки ціни на продукцію встановлюються вищі, ніж середні ви­трати на виробництво. Цей "податок" становить еко­номічний прибуток монополіста. Оскільки вступ у га­лузь нових виробників заблоковано, то механізм лік­відації економічного прибутку у довготерміновому пе­ріоді, властивий конкурентному ринку, тут не діє.

2. Середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми витратами конкурент­ної фірми. До цього часу про можливості такого не­збігу не йшлося. Середні витрати монополіста (АТСМ) можуть бути як нижчими, так і вищими, ніж у кон­курентної фірми (АТСК).

Оскільки монополіст — це, як правило, велике підприємство, то на розмірі середніх витрат може по­значитися ефект масштабу (рис. 8.6). Інколи нижчі середні витрати навіть з урахуванням економічного прибутку, який закладає у ціну монополіст, можуть трансформуватися у нижчі ринкові ціни на продукцію

монополіста порівняно з цінами конкурентної фірми. Однак така ситуація складається досить рідко.

Усі криві середніх витрат, які ми використовували раніше, грунтуються на припущенні, що виробник використовує залучені ресурси з максимальною ефек­тивністю. Проте щодо чистого монополіста це припу­щення досить часто необгрунтоване, оскільки у моно­поліста фактичні витрати фірми для будь-якого об­сягу виробництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі. Це явище називається Х-неефективністю.' Воно пояснюється такими причинами:

а) цілі менеджерів монополіста не збігаються з ме­тою мінімізації витрат. Вони можуть: реалізувати зав­дання зростання фірми, не рахуючись з витратами; ухилятися від надмірного ризику, погоджуючись на більші витрати; брати на роботу некомпетентних дру­зів та родичів, знижуючи загальну ефективність управління тощо;

б) монополіст, не відчуваючи "подиху в потилицю" конкурента, стає в'ялим, припиняє пошук нових тех­нологій, які мінімізують витрати;

в) монополія змушена нести додаткові витрати, пов'язані із збереженням свого монопольного стано­вища. Це можуть бути як офіційні (легальні) платежі за придбання патентів, ліцензій, так і неофіційні (не­легальні) витрати на підкуп посадових осіб, тиск на постачальників ресурсів тощо.

3. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення нау­кових досліджень та розробку нових технологій. Це, як правило, не під силу дрібним виробникам на конкурент­ному ринку. Більшість сучасних відкриттів, дійсно, зроб­лено за участю монополій. Однак у чистого монополіста немає постійних стимулів до науково-технічного прогре­су, тому він може дозволити собі бути неефективним.

4. Чистий монополіст має можливість прово­дити цінову дискримінацію. Вона відбувається тоді, коли певний продукт реалізується більше, ніж за од­нією ціною, і ці відмінності не пов'язані з відміннос тями у витратах. Продавець-монополіст може застосо вувати цінову дискримінацію за умови, що він ма змогу виділити різні групи покупців та якщо первин­ний покупець не може перепродувати товар чи послу­гу. Прикладів такої дискримінації досить багато, особ­ливо коли йдеться про природну монополію. Так, еле­ктропостачання населенню та підприємствам в Украї­ні відбувається за різними тарифами, заниження та­рифів на пасажирські перевезення перекриваються Укрзалізницею за рахунок підвищених тарифів на перевезення вантажів тощо.

Таким чином, монополізм має суперечливі еконо­мічні наслідки. Однак незаперечним є те, що він під­риває конкуренцію як основу ринкового саморегулю­вання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтрим­ка конкурентного середовища.

Поиск по сайту: