АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Література. Характерною особливістю літературного процесу в республиці в ті роки було виникнення й розпад багатьох літературних організацій (“Гарт”

Читайте также:
  1. IІІ. ЛІТЕРАТУРА
  2. Використана література
  3. Вопрос№15: Розвиток полемічна література та книгодрукування в XVI - першій половині XVII ст.
  4. Додаткова література
  5. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
  6. Додаткова література
  7. Додаткова література
  8. Додаткова література
  9. Додаткова література
  10. Додаткова література
  11. Додаткова література
  12. Додаткова література

 

Характерною особливістю літературного процесу в республиці в ті роки було виникнення й розпад багатьох літературних організацій (“Гарт”, “Плуг”, “Молодняк”, “Західна Україна”, “Авангард”, “Нова генерація”, “Ланка”, “Урбіно”, ВУСПП та ін.), перехід письменників з однієї творчої групи до іншої. Все це об’єктивно відбивало пошуки творчою інтелігенцією шляхів і методів участі у суспільному житті. Так, сформувалась яскрава революційно –романтична течія: П.Тичина, В.Елан Блакитний (Еланський), В.Чумак, В.Сосюра. Велику активність виявляли представники інших напрямків і творчих течій в літературі: М.Рильський, П.Філіпович, М.Драй-Хмара. Значним внеском у літературне життя республіки стали памфлети Х.Хвильового, В.Блакитного, сонети М.Зерова, новели і оповідання Г.Ковіньки, сатира й гумор Остапа Вишні.

Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об'єднання в Україні. Виникла у Харкові, існувала з січня 1926 до 28 січня 1928.

Організація стояла на засадах творення нової української літератури шляхом засвоєння найкращих здобутків західно-європейської культури. Фактичним лідером ВАПЛІТЕ був Микола Хвильовий.

 

Микола Хвильовий прийшов в українську літературу у 20-і роки бурхливого ХХ століття і відразу став лідером у жанрі художньої прози, зокрема психологічної новели.

Як і М. Коцюбинський, Микола Хвильовий у своїх новелах заглиблюється у внутрішній світ людини, показує героїв у різних життєвих ситуаціях. Наприклад, у новелі «Я (Романтика)» М. Хвильовий не тільки

говорить про роздвоєння особистості головного героя («Я — чекіст, але я і людина»), але й ніби заглядає у душі інших персонажів(Тагабата, дегенерата, Андрюші) і стверджує, що «все це різні кінці одного й того самого романтичного «Я», та деформація їхніх душ проходила по-різному. Главковерх комуни («Я»), поставлений перед вибором між синівським та революційним обов’язком, робить фатальну помилку,

вбивши рідну матір, тим самим повністю руйнує себе як особистість. Новела «Я (Романтика)» має присвяту «Цвіту яблуні». Це твір М. Коцюбинського, у якому автор також показує героя із роздвоєним

власним «я». Батько біля помираючої дитини і художник, який прагне цю мить перенести на полотно.

М.Хвильовий розпочав літературну дискусію на сторінках “Культури і побуту “ — додатку газети “Вісті ВУЦВК”,надрукувавши в ньому 30 квітня 1925р. пристрасний памфлет під “чудернацькою” назвою: “Про “сатану в бочці”, або про графоманів спекулянтів та інших “просвітян”, спрямованою проти плужанського масовізму та “червоної” халтури. Стаття справила величезне враження. Коли ж М.Хвильовий у гострій формі висловив думку про те, що задля подолання культурницького епігонства і окреслення власного шляху українській літературі треба орієнтуватися не на Москву (“центр всесоюзного міщанства”), а навчатися у “психологічної Європи”,дискусія з літературної площини перекинулася в політичну. Гасло «Геть від Москви!» було сприйняте як політиний заклик. Протистояли в літературній дискусії М.Хвильовому, і М.Зерову з одного боку А.Хвиля,С.Пилипенко з іншого

 

Видатним діячем українського театру був режисер Олесандр (Лесь) Степанович Курбас. У 1922 р він організував унікальний театральний колектив «Березіль». Грали талановиті актори П.Саксаганський, М.Заньковецька, М.Садовський Г.Юра. Я.Мар’яненко, О.Ватуля, Г.Борисоглібська, Б.Романицький, М.Крушельницький, А.Бучма, І.Паторжинський, Ю.Шумський, Н.Ужвій, О.Сердюк, Є.Пономаренко, В.Яременко.

 

Працювали художники І.Бойчук, І.Іжакевич,Ф.Кричевський, А.Самокіш та ін. На рубежі 20-30-х рр. у художньому житті вже виявили себе митці молодшого покоління – М.Дерегус, В.Костецький, А.Петрицький; скульптори – І.Іванов, М.Лисенко; графік В.Касьян

 

Чудові ж музичні композиції Миколи Леонтовича, Григорія Верьовки, Кирила Стеценко доповнювали загальне уявлення всебічного розвитку та безпосередньо культурного досягнення українського народу.На добу непу мав вплив Леонто́вич Мико́ла Дми́трович (1 грудня 1877, Монастирок — 23 січня 1921, Марківка) — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть». Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».

 

Вже в цей період з’явились такі відомі в той час кінофильми, як “Два дні” режисера Г.Стабового, “Нічний візник” Г.Тасіна. Вдалими були роботи режисера Н.І.Чардиніна – історичний фільм “Тарас Трясило” і художній – “Тарас Шевченко”. Останній фільм користувався успіхом не лише в нашй країні, а й за рубіжем. Переломний етап у розвитку українського кіномистецтва пов’язаний з творчістю О.П.Довженка. Відомий завдяки кінофільмам кінофільмам “Звенигора” (1928), “Арсенал” (1929), “Земля” (1930).

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)