АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕМА 1. ПІДПРИЄМСТВА КОРПОРАТИВНОГО ТИПУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Читайте также:
  1. IV. Результати інвестиційної, операційної та фінансової діяльності
  2. Адміністративний менеджмент в різних ділових культурах та цивілізаціях: вплив національних традицій, культури та менталітету
  3. Алкоголь і алкоголізм, їх шкідливий вплив
  4. Аналіз активів та пасивів підприємства
  5. Аналіз беззбитковості підприємства
  6. Аналіз валового прибутку підприємства
  7. Аналіз використання виробничої потужності підприємства
  8. Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства
  9. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами
  10. Аналіз платоспроможності підприємства
  11. Аналіз показників використання основних засобів підприємства
  12. Аналіз структури капіталу підприємства

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ В КОРПОРАЦІЯХ»

(для студентів п’ятого курсу спец. «Облік і аудит»)

Львів -2011

ТЕМА 1. ПІДПРИЄМСТВА КОРПОРАТИВНОГО ТИПУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ.

 

Структура об’єднання компаній залежить від того, чи об’єднання є злиттям чи консолідацією, а також чи компанія, яка купується, ліквідується чи продовжує існувати. Структура окремих об’єднань залежить від потреб і побажань компаній, що об’єднуються, які відображені в угоді про об’єднання. Закони про оподаткування прибутку мають важливий вплив на структуру об’єднання бізнесу. Крім того, на структуру впливають цілі керівництва компаній.

Об’єднання компаній здійснюється на забезпечення виконання законодавчих положень і до правил регулятивних органів. Коли об’єднання спричиняє ліквідацію однієї із заснованих корпорацій (злиття чи консолідації), таке об’єднання є об’єктом законодавчих положень і називається злиттям або статутною консолідацією. Загал законодавчих положень вимагають, щоб назва таких статутних об’єднань була затверджена радою директорів корпорацій, що об’єднуються. Акціонери компанії, що купується, повинні ратифікувати угоду про об’єднання, а інколи акціонери компанії-покупця повинні робити те саме.

За характером впливу організаційних форм на структуру об’єднань можна виокремити такі типи об’єднань:

1) юридичне об’єднання, яке є наслідком злиття, консолідації, корпоративної ліквідації та статутного злиття (консолідації), придбання (поглинання).

Згідно з юридичним об’єднанням підприємств:

a) або активи та зобов’язання одного підприємства передаються іншому підприємству, а перше підприємство ліквідується;

б) або активи та зобов’язання обох підприємств передаються новому підприємству, а обидва попередні підприємства ліквідуються.

2) економічне об’єднання, що є наслідком придбання (поглинання), за якого підприємства після об’єднання залишаються самостійними юридичними одиницями.

У результаті економічного об’єднання придбане підприємство набуває статусу дочірнього підприємства, а підприємство-покупець стає материнською компанією.

З облікової точки зору існують два методи обліку об’єднання компаній – придбаннята об’єднання інтересів. Об’єднання через придбання відмінне від об’єднання шляхом об’єднання інтересів. Облікові методи, які застосовуються до придбання і об’єднання інтересів, відрізняються між собою.



Об’єднання бізнесу визначається як придбання або об’єднання інтересів на підставі визначення їхніх операцій з посиланням на критерії, які диференційовані фінансовими обліковими стандартами. Теоретична відмінність між придбанням і об’єднанням інтересів полягає в тому, що акціонери компанії, яка купується, поступаються своєю часткою в чистих активах компанії, що купується при придбанні, а не при об’єднанні інтересів. Зокрема, якщо значна кількість колишніх акціонерів компанії, що купується, приймає грошові кошти за власні акції, вони передають свою частку в цій компанії і таке об’єднання розглядається як придбання. При об’єднанні інтересів лише поєднуються дві групи акціонерів і пов’язані з ними чисті активи. Так, якщо колишні акціонери компанії, що купується, просто обмінюють належні їм акції на акції компанії-покупця, вони не передають належних їм часток. Не враховуючи того, що об’єднання інтересів можливе, більшість об’єднань бізнесу є результатом передачі значних часток володіння в компанії, що купується, і розглядається як придбання.

Незважаючи на те, що відмінності між придбанням і об’єднаннями інтересів достатньо прозорі для формулювання, придбання і об’єднання інтересів деякою мірою складні для розпізнавання на практиці.

Результатом економічного об’єднання є утворення групи. Економічна сутність цієї категорії інтерпретується по-різному відповідно до законодавчих вимог різних країн, Євросоюзу та Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. В основі Сьомої Директиви ЄС від 13 червня 1983 р. №83/349/ЄС про консолідовану звітність лежить визначення групи компаній як звітної одиниці, що складається з материнського підприємства, його дочірніх підприємств, асоційованих компаній, часток у спільних підприємствах та часток у спільних угодах.

‡агрузка...

У міжнародній практиці існують три концепції пояснення групи з метою бухгалтерського обліку, дві з яких були визначені в 1973 р. Групою досліджень міжнародних бухгалтерів. Вони передбачають:

− концепцію материнської компанії;

− концепцію господарської одиниці;

– концепцію права власності.

Концепція материнської компанії виокремлює юридичний контроль і передбачає, що він є в капіталі для інвесторів (материнської компанії), які складають звіти групи і кому слід розкривати правдивий та справедливий огляд. Концепція не передбачає розкриття правдивого та справедливого огляду для будь-якої частки меншості акціонерів у дочірніх компаніях або інших сторін, що мають відсоток у капіталі. Згідно з цією концепцією до групи входить материнська компанія, яка домінує в численних дочірніх компаніях через існування повноваження прав голосу, якими наділені держателі простих акцій. Іншими словами, контроль, установлений наявністю повноважень до здійснення контролю, ніж дійсне здійснення контролю (рис. 1.1). Юридична форма переважає над прибутковою сутністю. Такий підхід не допускає щоб група була створена злиттям двох або більшої кількості компаній приблизно однакового розміру капіталу та не розглядає компанії, які перебувають під контролем більше однієї материнської компанії, або компанії, над якими інша компанія справді має суттєвий вплив, але не контроль.

SHAPE \* MERGEFORMAT

Материнське підприємство

 

Дочірнє підприємство

 

Дочірнє підприємство

 

Дочірнє підприємство

 

Дочірнє підприємство

 

100%

 

80%

 

51%

 

51%

Рис. 1.1. Модель концепції материнської компанії (юридичний контроль)

Концепція господарської одиниці виокремлює фактичний контроль і ґрунтується на економічній одиниці. Вона заснована на принципі, за яким група компаній складається з суб’єктів господарювання, об’єднаних єдиним управлінням, або дійсного існування контролю в економічних одиницях. Це однаково важливо для всіх акціонерів − і більшості, і меншості. Указаний підхід до визначення групи, ймовірно, найбільше відповідає таким користувачам, як працівники та менеджери. Група, що включає дві еквівалентні великі компанії, може розглядатися за цією концепцією як і „сімейна” групавласників, які володіють частками в двох та більше компаніях, між якими немає юридичного зв’язку, але яка по суті може розглядатися як економічна одиниця (рис.1.2). Ця концепція може охоплювати випадок єдиного управління (рис.1.3), коли є члени правління в об’єднаних компаніях, що діють в інтересах інших компаній, у яких вони є членами правління.

Компанія А

 

Компанія В

 

Батько Син Мати Тітка

 

Мати Дочка Дядько

 

Компанія С

 

Дідусь Тітка Син

 

Члени правління
 
   

 

 

Рис.1.2. Модель концепції господарської одиниці (фактичний контроль)

Компанія А

 

Компанія В

 

Компанія С

 

X, Y, S, Z, P

 

S, Z, N, M, X

 

M, X, O, G, S, Z

 

Члени правління

 

Рис. 1.3. Модель концепції господарської одиниці (фактичний контроль): єдине управління

Відповідно до концепції економічного контролю (також використовується термін концепція фактичного контролю), що практикується в Німеччині, контроль визначається на основі економічної дійсності відносин між сторонами. Отже, якщо управління юридично незалежними суб’єктами господарювання здійснюється за взаємно погодженою системою централізованого менеджменту, існування групи розуміють безвідносно до акціонерів.

Взаємовідносини материнське-дочірнє підприємство зумовлюють різні структури групи. На практиці група компаній може формуватися в складну мережу холдингів. Простий приклад альтернативних форм або структур групи:

− дочірнє підприємство, що перебуває під прямим контролем;

− дочірнє підприємство, що перебуває під непрямим контролем;

− змішана група.

Існує багато шляхів для материнської (холдингової) компанії придбати відсоток у дочірньому підприємстві. Прямий контроль виникає тоді, коли материнська компанія контролює дочірнє підприємство через власних акціонерів, а не інші дочірні підприємства.

Так, материнська компанія володіє більше, ніж 50% простих акцій капіталу дочірнього підприємства. Отже, це дочірнє підприємство є дочірнім під прямим контролем материнської компанії. У випадку, коли материнська компанія має більше, ніж одне дочірнє підприємство, які перебувають під прямим контролем, ці дочірні підприємства розглядаються як споріднені дочірні підприємства.

Характерною рисою консолідованої звітності є те, що активи, зобов’язання, доходи та витрати двох чи більше юридично самостійних одиниць об’єднуються в окрему систему фінансових звітів.

Підставою для складання консолідованих фінансових звітів у міжнародній практиці є наявність контролю. Консолідація фінансових звітів передбачає об’єднання окремих фінансових звітів двох компаній, в якому одна компанія контролює іншу. Фундаментальним концептуальним питанням є: чи у формі консолідованих звітів окреслюється право власності контролюючої компанії − економічної одиниці, чи активи і зобов’язання економічної одиниці відображаються як єдине ціле.

Беручи до уваги визнані теорії групи, можна диференціювати такі теорії консолідації фінансової звітності:

− теорію права власності;

− теорію господарської одиниці.

Згідно зтеорією господарської одиниці у звітностівиокремлюють активи і зобов’язання господарської одиниці, представляють підсумок взаємовідносин корпоративних одиниць і частку в капіталі меншості акціонерів, як складову капіталу власників. За теорією господарської одиниці у консолідованих фінансових звітах слід відображати всі сторони, які мають частки в господарській одиниці.

Теорія господарської одиниці лежить в основі концепції консолідації господарської одиниці. Відповідно до концепції консолідації господарської одиниці:

− до групи входять активи та зобов’язання материнської компанії, а також усі активи та зобов’язання дочірніх підприємств;

− частка меншості класифікується як капітал держателя (власника) або співвласника капіталу групи за тих самих можливостей, як і держателів капіталу материнської компанії.

Теорії консолідації фінансових звітів права власності та господарської одиниці є основою для окремих альтернативних концепцій консолідованих фінансових звітів. Найбільш наближеним до поточної облікової практики є «гібрид» концепцій права власності та господарської одиниці, який називають концепцією консолідації материнської компанії.

Відповідно до концепції консолідації материнської компаніїконсолідована звітність групи складається з активів та зобов’язань материнської компанії та всіх активів і зобов’язань дочірніх підприємств, а також частки меншості, що класифікується як зобов’язання.

При підготовці консолідованих звітів за концепцією консолідації материнської компанії коригування для операцій в межах групи охоплюють дві сторони (стосовно суми частки материнської компанії в дочірньому підприємстві) і за процедурою виключаються повністю.

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку обрала концепцію консолідації господарської одиниці для підготовки консолідованих звітів групи. Основні причини цього вибору, ймовірно, полягають у тому, що:

− консолідовані фінансові звіти включають всі активи і зобов’язання групи. Надання вибору контролю як критерію консолідації підтверджує, що всі консолідовані звіти включають усі активи, що перебувають під контролем материнської компанії;

− частка меншості не підпадає під визначення зобов’язання за Концептуальними основами МСФЗ. У групи не виникають зобов’язання щодо джерел асигнування на частку меншості. Частка меншості має такі самі вимоги на чисті активи дочірнього підприємства, як і материнська компанія. Частка меншості не має пріоритетної вимоги, що є у випадку з вимогами зобов’язання.

Таким чином, концептуальні основи складання консолідованих фінансових звітів групи ґрунтуються на взаємовідносинах материнського та його дочірніх підприємств, насамперед наявністю контролю. Існують різні концепції консолідації фінансових звітів групи, в основі яких лежать теорії права власності та господарської одиниці. Законодавчі вимоги різних країн прийняті на підставі розглянутих концепцій.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.025 сек.)