Анатомія біляносових пазух

Пазухи являють собою повітряності порожнини, які з'єдну­ються за допомогою вузьких отворів з порожниною носа.

Біляносові пазухи розподіляються на передні і задні. До передніх відносять лобну, верхньощелепну, передні і середні клітини ґратчастої кістки, які відкриваються в середній носовий хід; до задніх - задні клі­тини ґратчастої кістки і основну пазухи, які з'єднуються з верхнім носовим ходом.

Задня стінка відповідає верхньощелепному бугру, звернена сво­єю поверхнею до крнлопіднебінної ямки.

Верхня (очноямкова) стінка утворена нижньою стінкою орбі­ти. Вона тонше всіх інших. У ній проходить нижньоочничиий канал, який містить однойменний нерв і судини, нерідко в ній (як і в стінці каналу) є дегісценціі.

Нижня стінка (дно) утворена альвеолярним відростком ниж­ньої щелепи. У більшості випадків вона лежить нижче дна порожни­ни носа. що обумовлює тісне прилягання чубів до пазухи, В окремих випадках верхівки коренів зубів можуть бути в прямому контакті з слизовою оболонкою пазухи. Ближче всього до дна пазухи знаходить­ся 2-й премоляр і 1 -й моляр.

Медіальна (внутрішня) стінка є одночасно зовнішньою стінкою порожнини носа. На ній розташовані 3 раковини носа і носові ходи.

Верхівка пазухи (латеральної стінки немає) відповідає виличному відростку верхньої щелепи.

Особливості будови гайморової пазухи новонароджених і ді­тей перших років життя (за Ю.Б.Ісхакі з співавт., 1985).

У новонароджених пазуха розташовується під нижньовнутрішнім краєм орбіти, частково над зубними зачатками.

2. Пазуха невеликих розмірів, круглої форми, передньозадній роз­мір перевищує розміри в ширину і висоту.

3. В ранньому дитячому віці пазуха закладена глибоко в тілі верх­ньощелепної кістки, передня її стінка більш товста, ніж у дорослих.

4. До кінця другого року життя дитини нижня стінка пазухи роз­ташовується вище прикріплення, нижньої раковини носа, до 7 років на рівні середини нижнього носового ходу, до 12-14 років-на одному рівні з дном носової порожнини.

Ґратчаста кістка складається з комірок і плас­тинок. У новонародженого комірки ґратчастого лабіринту дрібні, не­правильної форми, чітко виражені. Утворення нових комірок відбува­ється до 5-6-літнього віку. Число комірок непостійне (8-13) і залежить від віку. Розрізняють три групи комірок: передні і середні, які відкри­ваються в середній носовий хід, і задні, які відкриваються у верхній носовий хід.

Ґратчастий лабіринт межує з лобною, верхньощелепною, клино­подібною пазухами, медіальною стінкою орбіти, верхньою і серед­ньою раковинами носа, передньою черепною ямкою. Склепіння ґрат­частої кістки лежить вище і латеральніше ситовидної пластинки. При хірургічному втручанні на верхніх комірках (їхній руйнації) відхилення у медіальному напрямку дуже небезпечно.

В переважній більшості випадків ґратчастий лабіринт у нижньо­му своєму відділі вклинюється між очноямковою і носовою стінкою гайморової пазухи. Через кут між носовою І очноямковою стінками можна розкрити задні клітини ґратчастої кістки, а за допомогою зі­гнутої ложки - і передні.

Пластинки гратчастої кістки: перпендикулярна (складова час­тина перегородки носа), г оризонтальна (ситовидна), дві паперові, що утворюють значну частину медіальних стінок орбіт.

Лобна пазуха знаходиться в лусці лобної кістки. Середній об'єм її дорівнює 5 см3. У новонародженого вона відсутня, починає розвиватися з першого року життя і закінчує свій розвиток в 25 років.

Розрізняють 4 стінки лобної пазухи: передню, задню, нижню, медіальну. Передня стінка найбільш товста (до 8 мм). Задня (мозко­ва) найбільш тонка. Передня і зад­ня стінки вгорі і латеральніше сходяться, створюючи кути. Задня стінка ділиться на досить товсту носову і дуже тонку очноямкову частину. На нижній стінці на межі з перегородкою та ближче до задньої стінки е отвір лоб н о носового каналу, який відкривається в передній частині середнього носового ходу. Медіальною (загальною для обох пазух) стінкою є міжпазушна перегородка. Дуже рідко зустрічаються пере­городки, які утворюють подвійні або багатокамерні пазухи. Швидше за все останнє пов'язане з клітинами ґратчастої кістки, які вростають в пазуху.

Клиновидна пазуха - це задня клітина ґрат­частої кістки, яка відшнурувалась від тіла основної кістки. Вона розді­лена перегородкою на дві порожнини Можливі варіанти розвитку па­зух: багато камерність, поширення в потиличну кістку. За формою най­більше характерні два типи пазух; витягнуті по довжині і витягнуті по висоті.

Кожна клиновидна (основна) пазуха обмежена стінками: пе­редньою, задньою, верхньою, нижньою, латеральною, медіальною.

Верхня і бічна стінки виступають у середню черепну ямку. На верхній стійці знаходиться турецьке сідло, у заглибленні якого ле­жить гіпофіз, а спереду і зверху від нього - Шахта. До лате­ральної стінки прилягає печеристий синус, в якому проходять окорухові нерви (окоруховий, блоковий, відвідний) і пер­ша гілка трійчастого нерва, а в борозні цієї стінки знаходиться внутрішня сонна артерія.

Передня стінка пазухи утворює задній відділ верхньої стінки порожнини носа. На рівні верхнього носового ходу відкривається вивідний отвір. Він знаходиться вгорі на 1 -2 мм від міжпазушної перегородки і на 5-Ю мм нижче верхньої стінки по­рожнини носа.

Задня стінка прилягає до основи потиличної кістки.

Нижня стінка клиновидної пазухи утворює частково склепінне носоглотки, частково - верхню стінку порожнини носа.

Медіальна стінка (загальна для обох пазух) утворена міжпазушною перегородкою

Кровопостачання біляносових пазух носа. Верхньощелепна па­зуха постачається кров'ю гілками верхньощелепної артерії, лобна па­зуха - задньою носовою і очноямковими артеріями, ґратчасті пазухи • ґратчастими артеріями і судинами слизової оболонки носових рако­вин, клиновидна пазуха-гілками задньої носової артерії, крнлопідне бінної, артерією відієвого каналу,

Відтік венозної крові відбувається в очничнолицьову вену, кри­ловидне сплетіння. Вени біляносових пазух мають численні анастомози з венами очниці і порожнини черепа, завдяки чому Існує мож­ливість розвитку внутрішньоорбітальних і внутрішньочерепних уск­ладнень при наявності гнійно-запального процесу в навколо носових пазухах.

Лімфовідтік з навколо носових пазух здійснюється в основному через лімфатичну систему порожнини носа і спрямований у потилич­ні, підщелепні, глибокі шийні і заглоткові лімфовузли.

Іннервація біляносових пазух носа здійснюється гілками трій­частого нерва І крило піднебінного вузла.

Поиск по сайту: