МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. МЕТА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є однією з найефективніших форм самостійної роботи студентів. Мета курсової роботи — допомогти студентові закріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті у процесі вивчення дисципліни «Фінанси».

Курсова робота як важлива форма навчального процесу покликана навчити майбутнього фахівця самостійному узагальненню й аналізу інформаційних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, публікацій періодичної преси тощо), статистичних і практичних матеріалів, що характеризують фінансові процеси на різних рівнях господарювання: у сфері фінансів суб’єктів господарської діяльності, державних фінансів, міжнародних фінансів, страхового й фінансового ринку.

Курсова робота свідчить, наскільки знання, здобуті студентами в процесі вивчення курсу «Фінанси», є глибокими і фундаментальними; характеризує вміння студентів самостійно дослідити поставлені питання обраної тем и.

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

У курсовій роботі студент має показати:

▪ знання і правильне розуміння закономірностей, що складаються у фінансовій сфері;

▪ уміння працювати з інформаційними джерелами, користуватись законодавчим та інструктивним матеріалом, викладати свою точку зору на проблемні питання та робити обґрунтовані висновки щодо поліпшення фінансових відносин і вдосконалення фінансової системи;

▪ здатність використовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та узагальнення цифрового матеріалу, застосовувати сучасну методику дослідження з використанням таблиць, графіків, схем, діаграм та інших графічних рисунків

У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми, показати розуміння конкретних форм організації фінансів у різних сферах суспільної діяльності. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики фінансових відносин. Якщо в економічній літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їх критичну оцінку та висловити свої міркування з даного приводу. Це допоможе більш глибокому засвоєнню матеріалу.

(3) ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконання курсової роботи охоплює кілька етапів:

ПЕРЕВІРЕНА КУРСОВА РОБОТА НЕ ПІДЛЯГАЄ ДООПРАЦЮВАННЮ! ВСІ ПИТАННЯ МАЮТЬ БУТИ ВИЯСНЕНІ СТУДЕНТОМ У ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ НА КОНСУЛЬТАЦІЯХ З ВИКЛАДАЧЕМ!

3.1. Підготовка до виконання курсової роботи

Підготовку до написання курсової роботи починають з вибору теми. Студентам надається право самостійно вибрати тему з проблематики, визначеної кафедрою фінансів, обліку і аудиту, а також запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. У такому випадку вибрана тема і план роботи повинні бути узгоджені з викладачем, який викладає дисципліну «Фінанси» (керівником курсової роботи).

Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали.

Літературні джерела студент підбирає самостійно. Роботу з літературою потрібно починати зі складання повного списку книг, статей, нормативних документів з обов’язковим посиланням на джерело.

Найбільша кількість публікацій з фінансових питань міститься в журналах «Фінанси України», «Економіка України», «Фінансова тема», «Економічний часопис», а також у газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Бізнес», «Галицькі контракти» та ін. Законодавчі акти публікуються у «Відомостях Верховної Ради України» та інших періодичних виданнях. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Державного комітету статистики України,Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України. 3 метою прискорення роботи доцільно користуватися повним переліком статей, який друкується на сайтах державних установ та ін..

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, статистичних збірників студент складає розгорнутий план курсової роботи (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з викладачем – науковим керівником курсової роботи.

План – це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. План повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного плану видно, наскільки студент розібрався в обраній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Після узгодження та затвердження плану студент приступає до написання курсової роботи. Під час написання роботи план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджується з науковим керівником.

3.2. Структура і зміст курсової роботи

Курсова робота повинна бути написана самостійно.

Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими частинами якої є вступ, основна частина та висновки.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значимість, визначити мету і завдання курсової роботи, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання курсової роботи, а також дати коротку характеристику структури роботи. Якщо аналізується практичний матеріал, то слід указати об’єкт аналізу.

При написанні основної частини необхідно відповідно до плану розкрити суть вибраної теми. При цьому проводиться аналіз теоретичних і практичних питань, виділяються проблемні і дискусійні аспекти дослідження. Обов’язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних. Джерелом їх можуть бути статистичні щорічники, спеціальні видання Міністерства фінансівчиМіністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, дані податкової адміністрації, а також фактичний матеріал, зібраний за місцем роботи. Цифровий матеріал має бути представлений у вигляді таблиць і рисунків (схем, діаграм, графіків), які повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень. На кожну таблицю та рисунок потрібно давати посилання на джерело інформації, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками. Всі наведені в тексті цитатитакож потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела.

Висновки курсової роботи повинні випливати з проведеного дослідження і мати зв’язок з його результатами. У висновках підводяться підсумки по всіх висвітлених питаннях, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду, так і шляхом узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.

3.3. Оформлення та обсяги курсової роботи

Загальні вимоги:

Текст курсової роботи має бути набраний на комп’ютері тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщений таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку — 15 мм, з правого — 10 мм, зверху — 20 мм, знизу — 15 мм. Шрифт — 14, Times New Roman, інтервал між рядками — 1,5.

Обсяг текстової частини роботи має бути не менше 40 сторінок стандартного формату А4 (210 х 297 мм.

Кожне питання, зазначене в плані курсової роботи, слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. Перед назвою питання проставляють його номер.

Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться.

Зміст роботи викладають на другій сторінці. В ньому послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається.

На останній сторінці студент ставить свій підпис і дату виконання роботи.

Робота подається на кафедру фінансів, обліку і аудиту, на перевірку у зшитому виді.

Оформлення таблиць, рисунків, цитат:

Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу — їх наочність.

Заголовки таблиць розміщують над ними і мають відображати основний її зміст та вказувати на об’єкт і період, до якого відносяться дані. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера питання та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.3. (третя таблиця другого питання).

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенос її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. При переносі таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...».

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у загол овок, якщо різні — вказують у боковику.

Таблицю розміщують по тексту після першого посилання на неї. Громіздкі таблиці допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки.

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття. Заголовки рисунків розміщують під ними. Знизу під графіком, схемою діаграмою тощо з великої літери пишуть слово «Рис.» і його порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер рисунку складається з номера питання та порядкового номера рисунку. Наприклад: Рис. 1.1. (перший рисунок першого питання).

Кожен рисунок розміщується по тексту після першого посилання на нього або на наступній сторінці, якщо рисунок завеликий. Рисунки допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки.

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера питання та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с.25].

Оформлення списку використаної літератури:

Список використаної літератури оформляють у такій послідовності:

▪ закони України,

▪ укази Президента,

▪ постанови і декрети уряду України,

▪ статистичні та інші збірники,

▪ інструктивні матеріали (у хронологічному порядку),

▪ спеціальна економічна література і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора,

▪ матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані при написанні роботи,

▪ інтернет-ресурси.

Всі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі: Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання. Міста Москва, Санкт-Петербург, Київ позначаються першими літерами (М., СПб, К.), а назви інших міст подаються повністю.

Приклад оформлення:

1. Бюджетний менеджмент: Підручник / В.Федосов, В.Опарін, Л.Сафонова та ін.; За заг. ред. В.Федосова. — К.: КНЕУ, 2004. – 864 с.

2. Романенко О. Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр Навчальної Літератури, 2003. – 312 с.

Список літератури повинен складати не менше 20 джерел (включаючи законодавчу та нормативну базу).

Оформлення додатків (при необхідності):

Додатки не включаються в загальний обсяг курсової роботи і можуть вміщувати в себе всі необхідні матеріали, на які по тексту є посилання. Наприклад, (див. додаток 1).

Після списку літератури на окремому аркуші вказується “ДОДАТКИ”. При оформленні кожного додатку у правому верхньому кутку пишеться слово “Додаток__”. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Нумерація додатків здійснюється послідовно в цифрах (1, 2, 3...) або буквах (А, Б, В...). Кожен додаток може включати як одну таблицю (рисунок), так і декілька. Нумерація таблиць і рисунків ведеться окремо по кожному додатку.

В якості додатків не можуть бути використані законодавчі та нормативні акти або витяги з них.

Оформлення таблиць та графічного матеріалу в додатках проводиться так, як було показано вище, крім нумерації таблиць і рисунків.

Строк подання роботи на кафедру на кафедру для перевірки визначає викладач згідно з графіком навчального процесу.

(3.4) Рецензія та захист курсової роботи

Курсову роботу перевіряє викладач — керівник курсової роботи на протязі 10 днів після її подання на кафедру. При перевірці курсової роботи вихідною кількістю балівза системою ECTS вважається 8. Такою кількістю балів може бути оцінена курсова робота, яка повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи, викладених у Додатку В. Виставлена за результатами перевірки оцінка є попередньою.

ДООПРАЦЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ! ВСІ ПИТАННЯ МАЮТЬ БУТИ ВИЯСНЕНІ СТУДЕНТОМ У ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ НА КОНСУЛЬТАЦІЯХ З ВИКЛАДАЧЕМ!

Остаточна оцінка за куросову роботу виставляється за результатами захисту. День і час захисту курсової роботи визначає викладач – керівник згідно з графіком навчального процесу.

Під час захисту студент повинен показати правильність розуміння теоретичних основ та тенденцій розвитку сучасних фінансових процесів макро- і мікрорівня, аргументувати власну точку зору тощо.

За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку за системою ECTS, яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Курсова робота оцінюється за 16-бальною шкалою з наступним переведенням даних 16-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ECTS у такому порядку:

ДОДАТОК А

ЗРАЗОК

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

Поиск по сайту: