Аргентометрія

Аргентометрія– це метод осаджувального титрування, у якому в якості реагенту– осадника (титранта) використовують розчин нітрату срібла AgNO₃.

Найчастіше аргентометрія використовується для визначення вмісту іонів Cl⁻, Br⁻, I⁻, CN⁻, NCS^-

ізновиди аргентометрії. Залежно від способу проведення титрування і природи індикатора, який використовують, розрізняють 4 методи аргентометричноготитрування: метод Гей-Люссака, метод Фаянса, метод Фольгарда, метод Мора.

Ми розглянемо тільки метод Мора. Цей метод дозволяє визначати вміст іонів Cl⁻ і Br⁻ прямим титруванням розчином AgNO₃ у присутності в якості індикатора хромату калію(K2CrO4).

Робочими розчинами в аргентометрії є 0,1 М або 0,05 М розчини AgNO₃ Оскільки фактори еквівалентності AgNO3, NaCl, Cl− дорівнюють 1, ми не будемо вживати термін «0,1 н. розчин», яким користуються у всіх методиках.

Розчин AgNO₃ є нестійким при зберіганні тому, що нітрат срібла під дією світла може розкладатися, а іони срібла Ag + виявляти сильні окиснювальні властивості відносно органічних відновників. Отже, якщо робочий розчин AgNO3 неможливо приготувати з фіксаналу, то його готують за приблизною наважкою, а потім стандартизують за первинним стандартним розчином NaCl у присутності індикатора К2CrO4.

Для цього 20–25 мл розчину 0,1 М або 0,05 М розчину NaCl титрують приготованим розчином AgNO3 (приблизно 0,1 М або 0,01 М) у присутності 1 мл 5%-ногорозчину К2CrO4 як індикатора. При цьому має місце перебіг наступної реакції:

Титрування закінчується в той момент, коли жовто-цитринне забарвлення розчину з осадом змінюється на цеглисто-червоне.

Молярну концентрацію AgNO3 (моль/л) у розчині розраховують за формулою:

Відстандартизований розчин AgNO3 обов’язково зберігають у темних склянках, у темному місці.

У методі Мора використовується осаджувальний індикатор – хромат калію К2CrO4 (зазвичай 5%-ний водний розчин). Його використання ґрунтується на здатності хромат-іонів CrO4^{− 2} в точці кінця титрування утворювати з надлишком іонів срібла Ag + осад Ag2CrO4, який має цеглисто-червоне забарвлення. Важливим є те, що утворення цього осаду починається тільки після повного осадження іонів хлору чи брому іонами срібла. Це зумовлено більшою розчинністю хромату срібла, ніж хлориду (броміду) срібла.

Умови перебігу реакцій у методі Мора:

• титрування проводять тільки в нейтральному або слабко лужному середовищі (рН= 6,6–10), бо в кислому середовищі (рН< 6,5) осад Ag2CrO4 взагалі не утворюється, внаслідок протікання реакції:

а в сильно лужному середовищі (рН> 10) йде утворення бурого осаду Ag₂О реакцією:

• за наявністю іонів амонію визначення галоген-іонів необхідно проводити при рН= 6,7–7,5, бо при рН> 7,5 утворюються комплексні сполуки аміаку зі сріблом [Ag(NH₃)₂]⁺;

• метод Мора не може застосовуватися в присутності катіонів Ba⁺² Zn⁺², Ni⁺² Pb⁺² Co⁺², які з хромат-іоном утворюють осади;

• метод Мора не може застосовуватися в присутності аніонів S⁻², PO₄⁻³, С₂О₄^-2, які з іонами срібла утворюють осади.

Поиск по сайту: