АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність і закономірності розвитку інфляції

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. I. Розділ Загальні основи суспільного виробництва та економічного розвитку
  3. I. Сутність і види соціальних змін.
  4. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  5. А 55. ЗАКОНОМІРНОСТІ ДІЇ КОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРІВ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ
  6. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і КАС). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
  7. Аналіз технічного рівня розвитку підприємства
  8. Б процес збільшення і розвитку приміської зони великих міст
  9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  10. В чому полягає соціальна сутність браку – 15 б.
  11. Ви никнення й розвитку виробничих відносин, виокремлення в способі
  12. Вибір стратегії соціально-економічного розвитку України

Лекція № 9

Тема лекції: Інфляція, її сутність, причини, види і типи.

 

План лекції

1. Сутність і закономірності розвитку інфляції.

2. Види інфляції.

3. Причини інфляції.

 

Література

 

Основна:

1. Канєєва, І. І. Гроші та кредит: курс лекцій для студ. ден. та заоч. форм навч. / І. І. Канєєва; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Каф. фінансів. ─ Донецьк: ДонНУЕТ, 2010.

2. Канєєва І. І. Гроші та кредит: струк.- логіч. схеми; І.І. Канєєва, Д.С. Гвасалія / Мін-во освіти і науки, молоді та спорту; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Каф. Фінансів. - Донецьк:, 2011. – 68с.

3.Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика: навч. посібник. 3-тє вид. доповн. та перероб. –К.: Центр учбової літератури, 2011. – 352 с.

 

Допоміжна:

1. http://zakon2.rada.gov.ua

 

 

Зміст лекції

Сутність і закономірності розвитку інфляції.

Інфляція - це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті.

При цьому стрімке зростання грошової маси може бути як абсолютним, так і відносним. Наприклад, збільшення маси грошей за місяць на 15% протягом двох-трьох років неминуче викличе інфляційне знецінення грошей, оскільки економіка жодної країни не в змозі забезпечити відповідне збільшення фізичних обсягів пропозиції на товарних ринках. Таким же буде результат, якщо грошова маса залишається незмінною або зростає трохи, наприклад на 5% на рік, проте фізичні обсяги виробництва товарів і послуг скорочуються щорічно на 10-15% протягом декількох років, тобто постійно грошова маса швидко зростатиме відносно спадаючих обсягів виробництва в натуральному виразі.

Інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово як тривалий процес, який можна розділити на декілька стадій. Відрізняються ці стадії співвідношенням темпів зростання пропозиції грошей і темпів їх знецінення.

На першій стадії темпи зростання пропозиції грошей випереджають знецінення грошей, причому це випередження поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання.

На другій стадії інфляції темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції. Це зумовлюється такими чинниками:

- прискорюється швидкість руху грошей в поточному обороті і збільшується платоспроможний попит порівняно з поточною емісією;

- зростає швидкість обороту всієї грошової маси;

- виникають і швидко розповсюджуються бартерні операції, звужуючи товарну основу грошової маси в обороті;

- знецінення грошей приводить до відтоку робочої сили з сфери виробництва в сферу спекулятивного обміну, який зумовлює падіння виробництва і товарообороту, через що зменшується попит на гроші.

Унаслідок дії вказаних чинників з'являються так звані інфляційні очікування, коли економічні суб'єкти починають усвідомлювати неминучість майбутнього підвищення цін. Щоб уникнути пов'язаних з ним майбутніх втрат, вони починають негайно купувати товари не тільки для поточного споживання, а і для майбутнього. Для цього на ринок «викидаються» не тільки всі поточні доходи, а і заощадження попередніх періодів. Неминучим слідством стає випереджаюче зростання рівня цін порівняно із зростанням грошової маси і падіння рівня монетизації валового внутрішнього продукту.

Точно виміряти відкриту цінову інфляцію можливо за допомогою індексу цін за певний період — рік, квартал, місяць. Для вимірювання інфляції найбільш часто застосовується три їх види:

— індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін);

— індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників);

— індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.

 

 

           
   
 
 
 
   

 


2. Види інфляції.

В літературі зустрічаються десятки різних формулювань видів інфляції. При цьому автори не завжди дотримуються певних критеріїв для визначення того чи іншого виду. Тому можуть вживатися такі поняття інфляції, як інфляція цін, імпортована інфляція, інфляція попиту, інфляція податкова, інфляція витрат і т.п. При такій класифікації інфляція втрачає будь-яку визначеність і змістовність, істотним чином ускладнюється розуміння її сутності.

Найкоректнішою є класифікація видів інфляції за трьома критеріями: формам прояву, темпам знецінення грошей, чинниками інфляції.

За формами прояву інфляції можна виділити:

- цінову інфляцію, яка виявляється у формі зростання цін;

- інфляцію заощаджень, якщо знецінення грошей виявляється в зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;

- девальвацію, при якій знецінення грошей виявляється в падінні їх курсу до іноземних валют.

Основним видом інфляції в розвинутій ринковій економіці є цінова інфляція, оскільки в умовах лібералізованого ринку, вимушені заощадження взагалі неможливі, а девальвація звичайно розглядається як відносно самостійне явище.

За темпами знецінення грошей звичайно виділяють:

§ повзучу, що характеризується прискореним зростанням маси грошей в обороті без помітного підвищення або з незначним зростанням цін — до 5% на рік;

§ стриману, відкриту, яка виявляється в прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін, яка коливається у межах 5-20% на рік. Така інфляція стає відчутною для економічних суб'єктів, і вони починають вживати адаптаційних заходів. Найбільше це вдається підприємствам монополізованих секторів економіки, особливо «природним монополістам». Зайняті тут підприємці починають прискорено підвищувати ціни на свої товари у відповідь на зростання попиту. Їх покупці починають нести додаткові витрати, а тому підвищують ціни на свої товари. Поступово інфляція розповсюджується на всі сектори економіки, піднімаючи рівновагу всього ринку;

§ галопуюча інфляція, якщо зростання цін 20-50%, а іноді 100% на рік. Для цього виду інфляції характерний стрибкоподібне, украй нерівномірне зростання цін, яке важко передбачити і яке не піддається регулюванню. Від такої інфляції важко захиститися, і вплив її на економіку різко негативний;

· гіперінфляція, яка характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін — більш як 100% на рік. На цій стадії гроші починають втрачати свої функції, купюри низьких номіналів і розмінна монета зникають з обороту, падає роль грошей в економіці, розповсюджується бартер. Підіймається кредитний механізм, посилюються стихійні процеси в економіці і т.п.

За чинниками, які служать причиною інфляційного процесу, можна виділити багато видів інфляції. Проте, на практиці всі ці чинники часто діють одночасно, накладаючись друг на друга. Тому чітко вичленувати такі види інфляції практично неможливо, і в літературі за цим критерію прийнято виділяти лише два види інфляції:

— інфляцію витрат;

— інфляцію попиту.

Ці два види інфляції, по суті, виділені залежно від того, з якої сторони здійснюється тиск на ціни — з боку пропозиції або з боку попиту.

Інфляція витрат викликана тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат:

- зростання заробітної платні

- зростання витрат на енергетичні і сировинні ресурси

- падіння продуктивності праці

- посилення монополізації виробництва і ринку

- зростання в структурі виробництва областей із сповільненими темпами зростання продуктивності праці (наприклад, послуг), з високою часткою витрат на заробітну платню і низьким питомим вагою виробництва предметів споживання і т.п.

У всіх цих випадках, щоб зберегти обсяги виробництва і пропозиції на рівні попереднього періоду, необхідно збільшувати грошові виплати, які приведуть до зростання попиту, а, отже, і цін. Якщо грошові виплати не збільшувати, то вказані чинники приведуть до скорочення виробництва і пропозиції, яка при попередньому попиті теж підштовхуватиме ціни вгору. Тут теж виникне «зайвий попит», який провокуватиме зростання цін.

Інфляція попиту викликається тиском на ціни з боку грошей унаслідок зростання їх пропозиції банківською системою і обумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на товарних ринках. Визначальним чинником цієї інфляції є зростання пропозиції грошей, тому її ще називають монетарною інфляцією. Саме зростання пропозиції грошей може бути викликано використовуванням сеньйоражу для покриття бюджетного дефіциту або переходом до ліберальної монетарної політики або обома чинниками одночасно.

 

 

 

         
   
 
 
 
 

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)