АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Історія філософії

Читайте также:
  1. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  2. Абсолютна ідея у філософії Г.В.Ф. Гегеля .
  3. Апочаткування позитивістської філософії у XIX ст. та її відношення до метафізики. Погляди О.Конта та Г.Спенсера.
  4. Виникнення філософії в Індії
  5. Гегель про об’єкт і предмет філософії історії .
  6. Герменевтика як напрям сучасної філософії
  7. Герменевтика як напрям сучасної філософії
  8. Головні проблеми досліджень у філософії техніки
  9. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  10. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  11. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  12. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

західної філософії. Вона була висловлена Геґелем ще в XIX сторіччі: «Це вірно також відносно шляху на схід, котрий є також шлях на захід»1.

Специфічною для сприйняття є і досить своєрідна стародавня ін­дійська хронологія. Взагалі питання про хронологію стародавнього світу дуже складне, оскільки вона відрізняється від її сучасного розуміння. Так, наприклад, індійський образ часу – це час феноменальний, і за своєю фо­рмою він циклічний. Точний відлік часу підпорядкований тут іншим за­конам, і дуже важко сьогодні встановити не тільки дату народження ін­дійської філософії, але й дату життя окремих філософів. Крім того, у будь–якому індійському філософському трактаті можуть бути викладені ідеї, котрі виникли ще до його написання, у сиву давнину. Можливо, така хро­нологія є не стільки індійською справою, скільки даниною ведичному язич­ництву, адже циклічність часового виміру є характерною ознакою язичниц­тва, і це перейшло індійцям у спадщину. Іноді для індійців (на противагу звичній для європейця акуратності встановлення дат) визначення дати вза­галі не заслуговує уваги, бо вони переконані в тому, що людина приходить у світ не один раз, і не один раз висловлює геніальну ідею.

До специфіки сприйняття індійської філософії треба віднести і мо­вний бар'єр. Мова, на якій викладені філософські тексти, – стародавній санскрит, тому духовність Індії в середині XIX сторіччя відкривали не філософи, а філологи, котрі звертали свою увагу на порівняльний аналіз індо–арійських мов, а не на філософеми.

Спеціалісти–індологи радять починати знайомство з індійською фі­лософією через сприйняття специфічних і незвичних для західної мента­льності термінів–ідеологем, які складають доктринальний каркас системи:

1. Карма – закон універсальної причинності, що обумовлює людсь­ке існування. Вона означає «діло», «дію», що може дорівнювати «профе­сії». Причому «карма» означає дію взагалі і не тільки фізичну, а й верба­льну (словесну) і ментальну (психічний акт). Результат дії, висновок жит­тя, визначає параметри наступного життя живої істоти, котра мусить змі­нити життя, що скінчилося.

2. Сансара – безначальне і нескінченне чергування народжень та смертей, кругообіг живих істот під впливом закону карми, що регулюють етичні норми спілкування людей.

3. Майя («серпанкове покривало Майї») – загадковий процес, ілю­зорна примара реальності, котра лише видається реальністю, що поро­джує і підтримує вселенський лад і в такий спосіб здійснює «безконечний рух» колеса існування.

' Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. – Т. 1. – М., 1974. – С. 278. 10


Частина І. Історія Стародавньої філософії

4. Абсолют, яким би ім'ям його не назвали: Брахман, Атман, Необ­умовлене трансцендентне, Безсмертне, Непорушне, а також Нірвана.

5. Йога – спеціальний термін для позначення психотехніки; інакше її прирівнюють до медитативної практики звільнення. Термін «медитація» походить від латинського – meditatio, що означає роздуми. Між іншим, процедура медитації дуже далека від процесу роздумів, а деколи вона пе­редбачає вихід за межі дискурсивного мислення. Тому в даному контексті більш адекватним є слово «споглядання». Слово «йога» означає «зв'язок», «з'єднання». Скоріш за все, мається на увазі з'єднання думок та психічних факторів взагалі, їх зосередження на єдиному об'єкті споглядання. В ін­дійських текстах термін «йога» використовується у двох основних зна­ченнях: по–перше, йога означає психотехніку взагалі, практику «звіль­нення» (мокша, мукті, кайвалья, нірвана, тощо), яка використовується усіма релігійними традиціями – індуїстська йога, буддійська йога, джай­ністська йога і т.ін.; по–друге, йога означає даршану (філософську систе­му), створену мудрецем Патанджалі, яка й носить його ім'я – йога Патан–джалі. Є ще одне, другорядне, значення йоги – чаклунство, магія.

6. Мандала – образ світу. Буквально це слово означає «коло», іноді його перекладають як «центр», іноді, як те, що оточує. Це досить незви­чайна композиція, котра складається таким чином, що вказує на рівень розвитку свідомості індивіда. Вона може бути складена з одного наріжно­го кола і одного або декількох внутрішніх кіл, у котрі вписують квадрат, поділений на чотири трикутника. У центрі кожного трикутника і у центрі самої мандали також знаходяться кола із зображеннями божеств або їх символів. Таке зображення може мати безліч варіантів; деякі мандали на­гадують лабіринт, інші – палац з садами. Рослинний орнамент може співі­снувати з кристалографічними структурами, іноді у малюнку можна роз­гледіти діамант або квітку лотоса.

7. Мокша, мукті, кайвалья, нірвана – різні терміни в різних філо­софських школах означають одне й те саме – звільнення.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)