АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Чарвака–локаята

До настики належить і філософія «чар­ваків–локаятів». Вона протистоїть не тільки ортодоксії, але й джайнізму та буддизму. Про походження та розвиток матеріалістичних поглядів у Індії існує

дуже мало свідоцтв, тому що більша частина з них була втрачена або знищена супротивниками чарваків. Ті погляди, що дійшли до нас, були

 


Частина І. Історія Стародавньої філософії'

частково перекручені, адже ми не маємо оригінальних творів з раннього матеріалізму, лише окремі згадки про нього можна знайти в інших напря­мах філософської думки Індії, наприклад, у буддизмі, джайнізмі, в епосі, у більш пізніх філософських творах.

Дослідженнями сучасних індійських філософів доведено, що виник­нення і розвиток матеріалістичних поглядів у Індії належить до найдавні­ших часів і історично передує багатьом ортодоксальним школам. Часом ви­никнення даршани називають VII–VI ст. до н.е. Відносно назви школи існує безліч думок. Іноді пишуть, що слово «чарв» означає «матеріаліст», іноді –що воно означає «чотири», а «вак» – «слово» («чотири слова» – чотири еле­менти світу: повітря, вогонь, земля та вода), іноді – що воно означає «насо­лода» (жувати, ковтати). З цим пов'язаний іронічний афоризм з боку орто­доксів – начебто чарваки «проковтнули такі категорії, як доброчинність, гріх, дхарма, бог». Слово «локаята» тлумачать як таке, що виникло від ко­реня «лок» – «світ», у значенні – люди, громада. Локаята – буквально озна­чає «поширений у цьому світі» (лока), тобто вчення, що визнає тільки цей світ. Серед засновників школи називають імена Бріхаспаті, Дхішана та ін.

Справді, чарваки–локаятики стверджують, що існує тільки цей світ, котрий сприймається людськими почуттями, і вважають, що відмова від видимого світу заради невидимого – дурість і безглуздя цього світу. Вони повністю заперечують існування бога, дхарми, карми та відплати за гріхи, їх критика в основному спрямована на критику Вед та брахманізму. Всі люди – і розумні, і дурні – перед смертю однакові. Іншого життя не буде. Звідси гаслом їх життя була теза: «Насолоджуйся життям, поки живий!»

Чарваки були стихійними борцями за кращі умови життя. Взагалі матеріалісти стародавньої Індії відображали погляди пригнічених верств суспільства. їх філософія має таку головну ідею: реальний світ треба роз­глядати як субстанцію, котра складається з чотирьох елементів. Ефір вони не визнавали, тому що не визнавали ніяких містичних засобів пізнання. З чотирьох елементів світу виникають всі предмети та явища природи, як матеріальні, так і духовні. Без тіла душі не існує. Свідомість виникла з несвідомих елементів як їхній тимчасовий зв'язок, причому в особливому вигляді і за певних умов. Аргументуючи це положення, вони наводили такий приклад. Якщо людина з'їсть порцію рису і порцію меляси (вид патоки з цукрового буряка), вона не сп'яніє. Однак, з суміші рису та меля­си виготовляється алкогольний напій. Свідомість, з їх точки зору, є не що інше, як результат особливого процесу комбінації матеріальних елемен­тів. Смерть людини означає одночасне руйнування свідомості та душі. Для підтвердження своєї антирелігійної позиції чарваки «побудували» свою «теорію» пізнання світу, метафізику та етику.




Історія філософії

Теорія пізнання чарваків охоплює проблеми виникнення і розвитку пізнання та його меж. Процес пізнання називається в індійській філософії прача, а джерело пізнання – прамана. Чарваки вважають, що сприйняття є єдиним прамана. Заради доказу цього положення вони критикують тих, хто визнає можливість існування інших джерел пізнання – таких, як логічний вивід та свідчення. Доведення хибності цих положень обґрунтовується від зворотного. Сприйняття розглядається ними як безпосереднє сприйняття реального світу, існуючих фактів і зв'язків між речами, що існують у дану мить, і що дані нашим органам відчуття. Звідси й виходить, що душі не іс­нує. Душа є нічим іншим, ніж живим тілом, що має властивості свідомості. Ми маємо прямий доказ зв'язку Я з тілом, коли вимовляємо судження типу: «Я товстий», «Я сліпий», тощо. Наше тіло безпосередньо пов'язане як зі стражданнями, так і з насолодою. Можна лише намагатися зробити так, щоб страждань за життя було якомога менше. Повне звільнення від страж­дань означає лише смерть. До цього не може прагнути жодна мисляча лю­дина Згідно з етичною нормою чарваків, поведінка людини має бути окре­слена добрими та поганими вчинками. Добрий вчинок – той, що несе з со­бою найбільші насолоди, поганий – той, що спричиняє іншому і собі стра­ждання. Мораль чарваків зводиться до пошуку насолод.

‡агрузка...

Індійські філософи ставляться до філософії «чарваків» як до скепси­су розуму, що є необхідним моментом у розвитку філософського знання.

Приблизно в такому стані можна було знайти філософію в Індії в се­редині І тисячоліття до н.е. до виникнення буддизму. Навряд чи можна на­звати такий стан плюралізмом думок. Свідомість мудреця була розірвана між суперечливими світоглядами, тим самим страждання людини підсилю­валося. Треба було шукати розв'язання суперечності. Ми навмисно не роз­глядали філософські ідеї ще двох даршан ортодоксального спрямування (міманса і веданта). їм належить особливе місце в історико–філософському процесі Індії, і їх пропозицію можна зрозуміти тільки після і разом з філо­софією буддизму.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.007 сек.)