Учбова інструкція до визначення фізіологічних показників стомленості

та перевтоми у членів військових і цивільних формувань у польових умовах та під час війни.

1. Показники функції дихання.

1.1. Частота дихання (за 1 хв.) визначається з метою оцінки ступеню стомленості організму при виконанні фізичної роботи, її інтенсивності, важкості, тривалості, психоемоційних навантажень.

Без фізичного навантаження у дорослої людини частота дихання складає 16-20 за хвилину. При фізичних навантаженнях і при психоемоційних напруженнях частота дихання істотно зростає. У тренованих осіб у першу чергу зростає глибина дихання, тобто дихальний об’єм легень, який у стані спокою складає 0,4-0,6 л.

1.2. Інші показники функції дихання можна визначити за допомогою портативного спірометра з манометром. Крім дихального об’єму цим приладом можна визначити:

- резервний об’єм вдоху (у стані спокою дорівнює 1,5-2,0 л);

- резервний об’єм видоху (1,0-1,5 л);

- життєву ємкість легень (ЖЄЛ) – сума дихального об’єму, резервного об’єму вдоху та резервного об’єму видоху. У здорової, не стомленої людини, ЖЄЛ дорівнює біля 4,8 л.

1.3. Хвилинний об’єм дихання (ХОД) визначається множенням дихального об’єму на кількість вдихів за хвилину. У стані спокою дорівнює 6-10 л/хв, при роботі збільшується до 50-100 л/хв.

2. Показники функції серцево-судинної системи.

2.1. Частоту пульсу визначають на променевій артерії передпліччя. У стані спокою у дорослої людини частота пульсу (частота серцевих скорочень, ЧСС) знаходиться в межах 60-90 с/хв. При фізичних навантаженнях істотно збільшується, але у тренованих до таких навантажень осіб спочатку збільшується систолічний об’єм серця (СО), і лише у подальшому зростає частота серцевих скорочень.

2.2. За даними нормальної фізіології систолічний об’єм серця (СО, мл) в стані спокою знаходиться в межах 65-70 мл.

2.3. Хвилинний об’єм крові (ХОК) визначається множенням систолічного об’єму на частоту серцевих скорочень і в нормі, без фізичних навантажень, коливається у межах 2,5-5,0 л/хв. При мускульній роботі збільшується до 25-30 л/хв за рахунок збільшення СО (у тренованих осіб) та частоти серцевих скорочень у залежності від важкості та інтенсивності праці у часі.

Для визначення показників функцій серцево-судинної системи кров’яний тиск визначається портативним тонометром з стрілочним манометром.

2.4. Для практичного засвоєння навичок по визначенню показників дихальної і серцево-судинної систем з метою оцінки ступеню стомленості організму студенти один на одному визначають перераховані вище показники у стані спокою, а потім після 20 присідань з вантажем 10 кг – через 5, 10, 20 хвилин в період відновлення. Зіставляють отримані результати з вихідними.

2.5. На підставі визначених показників розраховують вегетативний індекс Керде та індекс Хільдебранта, які характеризують активність симпатичної, парасимпатичної вегетативної нервової системи у залежності від фізичних навантажень чи психоемоційного перенапруження.

2.5.1. Вегетативний індекс Керде розраховується за формулою (1):

(1)

де: ДАТ – діастолічний артеріальний тиск;

ЧСС – частота серцевих скорочень.

При відсутності втоми значення індексу знаходяться в межах 0 – 1 %. При стомленості він збільшується, а коли наближається до 20 % – можна говорити про перевтому.

2.5.2. Індекс Хільдебранта – відношення частоти серцевих скорочень (Р) до частоти дихальних рухів (R) за хвилину, формула (2):

(2)

В нормі у здорової людини цей індекс знаходиться в межах 2,8 – 4,9. При його зниженні можна говорити про розлад вегетативної регуляції у бік парасимпатикотонії, а при його збільшенні – у бік симпатикотонії, що свідчить про стомлення від фізичних навантажень.

3. При оцінці результатів досліджень враховують також суб’єктивне відчуття стомленості та перевтоми, наявність і ступінь випрівання (потовиділення).

Індивідуальні засоби захисту членів військових і цивільних формувань у польових умовах та під час війни.

1. Засоби захисту тіла:

- загальновійськовий захисний комплект (прогумований плащ з капюшоном, прогумовані бахіли, рукавиці);

- захисний комбінезон для роботи з ракетним пальним;

- захисний комбінезон бронетанкових військ;

- плівкові захисні комбінезони, бахіли, гумові чоботи, рукавиці та інше формувань цивільної оборони;

- захисний спецодяг та спецвзуття, призначені для використання в різних галузях промислового виробництва;

- захисні комплекти пожежників, рятувальних шахтних команд, аквалангістів.

При проведенні гігієнічного нагляду за використанням ізолюючих індивідуальних засобів захисту медична служба і керівники рятувальних та відповідних робіт повинні орієнтуватися на допустимі терміни перебування людини у ізолюючому захисному одязі (табл. 1).

Таблиця 1.

Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі.

2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.

До таких засобів відносять респіратори різних конструкцій, захисні окуляри, протигази.

Протигази поділяються на:

- ізолюючі, з запасом кисню у заплічних балонах типу аквалангів, дихальних апаратів гірничих рятівників, КІП-5, КІП-7, КІП-8, або з генерацією кисню хімічними реагентами (військові ізолюючі протигази типу ІП-4, ІП-5, ІП-46, ІП-46М);

- шлангові промислового призначення ПШ-1, ПШ-2-57, ДПА-5;

- фільтруючі: військові, цивільної оборони, розраховані на захист від бойових отруйних речовин (ГП-5, ГП-5М, ГП-7); промислові, розраховані на захист від окремих груп виробничих отрут (див. таблицю 1 до теми № 49).

Фармакологічні засоби для зняття психоемоційного напруження та підвищення працездатності у членів військових і цивільних формувань у польових умовах та під час війни (приймаються за призначенням лікаря)

І. Засоби, які регулюють функції центральної нервової системи:

1. Антипсихотичні засоби:

- аміназин;

- хлорпротиксен;

- галоперидол;

- сульпірид (еглоніл, догматил);

- тиоридазин (санопакс, мелерил);

- перициазин (неулептил).

2. Транквілізатори:

- хлозепід (еленіум);

- сибазон (диазепам, седуксен);

- феназепам;

- нозепам (тазепам);

- мезапам (рудотель) – денний транквілізатор;

- мебікар.

3. Седативні засоби:

- настоянка валеріани;

- настоянка піону;

- настоянка пустирнику;

- “Ново-Пассит”;

- корвалол;

- валокордин;

- корвалдин;

- кардіовален;

- “Персен”.

4. Антидепресанти:

- ніаламід;

- імізин;

- амітриптилін;

- азафен;

- мапротимін (людиоміл);

- тразадон (манеган).

5. Снотворні засоби:

- нітразепам (еуноктин, радедорм);

- фенобарбітал (люмінал);

- зопіклон (імован).

6. Спирт етиловий.

7. Психостимулятори:

- меридил;

- сиднокарб;

- кофеїн-натрію бензоат (кава, чай).

8. Адаптогени:

- препарати женьшеню, китайського лимоннику, заманихи;

- екстракти мідій, левзеї.

9. Ноотропи:

- пірацетам (ноотропіл);

- фенібут;

- енцефабол;

- аміналон.

ІІ. Серцево-судинні засоби:

1. Засоби, що поліпшують кровопостачання та метаболізм міокарду:

- валідол;

- нітрогліцерин;

- сустак;

- ізосорбід динітрат;

- ізосорбід мононітрат;

- карбокромен (інтенкордин);

- дипіридамол (курантил).

2. Засоби, що зменшують потребу міокарду у кисні:

- верапаміл;

- метопролол;

- атенолол.

3. Засоби, що поліпшують мозковий кровообіг:

- цінаризин (стугерон);

- кавінтон;

- пентоксифілін (трентал).

4. Антиоксиданти:

- кислота аскорбінова (вітамін С);

- кварцетин;

- токоферолу ацетат (вітамін Є);

- ретинолу ацетат (вітамін А).

ІІІ. Імуномодулятори:

- імунал (препарат ехінацеї пурпурової);

- есберитокс (препарат ехінацеї пурпурової та туї західної).

IV. Метаболічні засоби:

- Біовіталь – біостимулятор на базі глоду, пустинника, вітамінів С, групи В;

- мілдронат;

- карнітин;

- ретаболіл.

V. Протитравматичні засоби:

- протишокові;

- протиопікові;

- антисептики;

- засоби перев’язки, іммобілізації.

Граф логічної структури заняття:

Санітарний нагляд за умовами праці:

-визначення функціональної діяльності різних органів і систем організму

-виявлення залежності функції організму від впливу фізичних факторів

- виявлення залежності функції організму від впливу хімічних факторів

-корекція функцій організму організаційними методами

-корекція функцій організму медикаментозними методами

-рекомендації по усуненю несприятливої дії факторів на організм.

6. Матеріали методичного забезпечення заняття.

6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь /з наданням у кінці блоку завдань еталонів відповідей – задачі II рівня; тести різних типів також з еталонами відповідей/.

1. У танкиста 39 лет, появились внезапные жалобы на слабость, потерю аппетита, схваткообразные боли в животе без четкой локализации, тошноту. Объективно: кожные покровы серого цвета, на деснах серовато-лиловая полоска, живот мягкий резко болезненный. В крови - эритроциты с базофильной жернистостью, анемия. В прошлом перенес язвенную болезнь желудка. Случаются запои 3-4 дня. Какой наиболее вероятный предварительный диагноз?

A. *Сатурнизм (отравление свинцом)

B. Острый аппендицит

C. Перфорация язвы желудка

D. Острый холецистит

E. Хронический алкоголизм

2. Тепло, що продукується організмом в умовах високих температур і зниженої вологості, втрачається переважно випаровуванням, що може призвести до судомної хвороби. Який вид обміну є визначальним при цьому?

A. * Водно-сольовий.

B. Вуглеводний

C. Жировий

D. Білковий

E. Вітамінний

3. Солдат в умовах бойових дій раптово втратив свідомість. При його обстеженні виявлено: температура тіла - 39,6^0 шкіра суха і гаряча, пульс і дихання прискорені. Полковим лікарем встановлено діагноз: теплове ураження, важка форма. В результаті порушення якого механізму тепловіддачі виникає тепловий ударі

A. * Конвекція, кондукція, проведення та випаровування води

B. Конвекція та кондукція

C. Випаровування води

D. Проведення та кондукція

E. Конвекція

4. На одній із дільниць залізничної станції, де проводиться ліквідація наслідків бойових дій, при фізіолого-гігієнічному дослідженні характеру роботи вантажників, що вручну лопатою розбивають запечену масу і перевалюють її, встановлено, що їх праця відноситься до ІІІ ступеню важкості. За яким із перелічених критерієв могла бути проведена оцінка праці ліквідаторів?

A. * Максимальна маса вантажу, що переміщується.

B. Величина статичного навантаження за зміну.

C. Час активних дій.

D. Час пасивного спостереження.

E. Інтелектуальна напруженість.

5. Выполнение ремонтных работ в закрытом танковом боксе проводилось при работающем двигателе. Через 30-40 мин. у танкистов появилась сильная головная боль в области висков, шум в ушах, тошнота, рвота. Эти признаки характерны для острого отравления:

A. * Оксидом углерода

B. Парами бензина

C. Тетраэтилсвинцом

D. Оксидом азота

E. Масляным аэрозолем

6. Моряки бригади катерів берегової охорони працюють в умовах низьких температур оточуючого повітря - від –5С до –15С. Які із перелічених змін в організмі моряків є найбільш характерними і провідними при наведених впливах?

A. * Звуження судин шкіри і м'язів.

B. Збільшення споживання кисню.

C. Причащення дихання.

D. Зміни систолічного об'єму крові.

E. Зміни хвилинного об'єму крові.

7. Члени цивільних формувань підлягають впливу низьких температур оточуючого повітря від –5С до –15С. Захворювання яких органів і систем найбільш часто зустрічаються учленів формувань?

A. * Дихальної системи.

B. Серцево-судинної.

C. Крові.

D. Печінки.

E. Шлунково-кишкового тракту.

8. При проведенні періодичного медогляду солдата ремонтногопідрозділу (працює на пайці деталей припаюванням) скарг на стан здоров'я не було. При поглибленому дослідженні виявлено ознаки астено-вегетативного синдрому, в крові – еритроцити з базофільною зернистістю і дещо підвищена кількість ретикулоцитів, в сечі – підвищений вміст дельта-амінолевулінової кислоти. Комплекс симптомів свідчить про отруення:

A. * Свинцем.

B. Марганцем.

C. Ртуттю.

D. Оловом.

E. Етанолом.

9. При ремонті бойової техніки токар біля карусельного верстату піддається дії високих рівнів шуму. Через 6-8 років роботи за професією у нього може розвинутись сенсоневральна приглухуватість. Назвіть найбільш значущі профілактичні

A. * заходи технологічного характеру

B. планувальні заходи

C. заходи технічного характеру

D. заходи індивідуального захисту

E. заходи медичної профілактики

10. Корегувач бою скаржиться на головний біль, роздратованість, послаблення зору - він бачить оточуючі предмети ніби крізь сітку. Об'єктивно: гіперемія склери, потовщення рогівки, зниження прозорості зіниць, гострота зору лівого ока - 0,8, правого - 0,7. Індивідуальними захисними засобами робітник не користується. Який найбільш імовірний діагноз?

A. *Катаракта

B. Кон'юктивіт

C. Кератит

D. Блефароспазм

E. Прогресуюча міопія

11. Солдати в зоні боцових дій знаходяться в умовах високих рівнів запиленості. Для виникнення професійних пилових захворювань мають значення хімічні (вміст діоксиду кремнію) та фізичні властивості аерозолей пилу. Яка головна фізична властивість аерозолей пилу?

A. *Дисперсність

B. Намагнічування

C. Електрозарядженість

D. Розчинність

E. Іонізація

12. Умови праці члена цивільного будівельного формування характеризуються дією охолоджуючого мікроклімату, пилу з вмістом діоксиду кремнію, їдкого лугу (негашене вапно), шуму. Який лікар-спеціаліст повинен бути головним в комісії, що проводить періодичний медичний огляд вказаної категорії населення?

A. *Терапевт

B. Офтальмолог

C. Невропатолог

D. Дерматолог

E. Отоларинголог

13. Праця в умовах впливу електромагнітних хвиль на радіорелейній станції може викликати функціональні розлади певних систем організму. Які системи є найбільш вразливими при дії електромагнітних хвиль діапазону радіочастот?

A. *Нервова і серцево-судинна системи

B. Шлунково-кишковий тракт і дихальна система

C. Серцево-судинна і дихальна системи

D. Серцево-судинна система і водно-сольовий обмін

E. Нервова система і шлунково-кишковий тракт

14. При проведении восстановительніх работ после артобстрела концентрация угольной пыли в воздухе рабочей зоны составляет 450 мг/м3 (ПДК – 10 мг/м3). Развитие какого профессионального заболевания органов дыхания возможно у членов формирования?

A. *Антракоз

B. Аллергический ринофарингит

C. Биссиноз

D. Сидероз

E. Талькоз

15. С целью пылеподавления и газоудаления используются различные средства, однако их эффективность недостаточна. Чем необходимо руководствоваться при установлении периодичности контроля за состоянием условий труда?

A.* Состоянием систем и средств пылеподавления и газоудаления

B. Технологией производственного процесса

C. Механизмом пылеобразования

D. Классом опасности выделяющихся вредных веществ

E. Концентрацией пыли и химических веществ в воздухе

16. При аудіометрічному дослідженні слухової функції танкіста встановлено, що наприкінці бою тимчасовий зсув порогу слухової чутливості становив 17 дБ на обидва вуха Як можна оцінити функціональний стан слухового аналізатора робітника наприкінці робочого дня?

A. *Стомлення;

B. Адаптація;

C. Перевтома;

D. Тугоухість;

E. Утома.

6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти упідручниках: / надаються основні літературні джерела з позначенням сторінок/:

1. Основна:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов. / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 254-267, 329-346.

2. Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К., Здоров’я,1993. – С. 3-92.

3. Дубицький А.Є., Семенов І.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. Навчальний посібник, 2 видання. – Київ, „Курс”, 1999. – 383 с.

4. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М.: Медицина, 1988. – С. 10-26, 118-131.

5. Гігієна праці. / За ред. А.М. Шевченка. – К.:”Інфотекс”, 2000. –607с.

6.1.6. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда. / Под ред. А.М. Шевченко. – К.: Вища школа, 1986. – С. 5-54.

7. Матеріали лекцій.

2. Додаткова:

1. Руководство по медицинскому обеспечению СА и ВМФ. – М., 1971. – С. 43-59.

2. Гигиена военного труда. Учебное пособие. / Под ред. М.Ф.Кошелева. – Л., 1997. – С. 198.

3. Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент, 1978. – 438 с.

4. Киеня А.И., Бандажевский Ю.И. Здоровый человек. Основные показатели. Минск: И.П. «Экоперспектива», 1997. – С. 108.

5.. Медицина катастроф. Учебное пособие. / Под ред. В.М. Рябочкина, Г.И. Назаренко. – М. – «ИНИ Лтд»,1996. – С. 272.

6.3.Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми

заняття.

7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю

1. Перерахуйте методи і засоби гігієнічної оцінки важкості, інтенсивності, напруженості праці. Визначте, які фізіологічні та психофізіологічні методи можуть бути використані в умовах катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

2. У зруйнованих землетрусом житлових будинках із-за руйнування газових мереж, короткого замикання електромереж виникли пожежі, внаслідок чого запиленість, задимленість, загазованість повітря ускладнили рятувальні роботи. У будинках багато загиблих, травмованих, заблокованих завалами жителів.

Перерахуйте, які вимоги і рекомендації ви запропонуєте для учасників ліквідації наслідків цього лихоліття з метою забезпечення їх здоров’я і працездатності та допомоги жителям.

3. Із-за масової загибелі населення в районі вибуху на хімічному заводі (біля 15000 жертв) у багатьох учасників формувань, які прибули для ліквідації наслідків катастрофи виникли стрес, психоемоційні реакції, які різко знизили їх працездатність.

Ваші рекомендації для зняття стресу, відновлення (підвищення) працездатності особового складу прибулих формувань.

Б. Тести для самоконтролю з еталонами відповідей.(дивись вище)

В. Задачі для самоконтролю з відповідями.

8.Матеріали для аудиторної самостійної підготовки:

8.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного (лабораторного) заняття:

9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками:

9.1. Методика виконання роботи, етапи виконання.

10. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбаченими даною роботою.

10.1. Тести різних рівнів (або тести, які входять до складу банку для рек­торського контролю).(дивись вище)

11.Тема наступного заняття.

Гігіенічна характеристика інженерно – фортифікаційних споруджень.

1. Завдання для УДРС та НДРС з теми наступного заняття.

Поиск по сайту: