АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Початкові відомості про оболонку Delphi

Читайте также:
  1. Азербайджанська Республіка: загальні відомості
  2. Використовування комп'ютерних технологій на уроках в початковій школі
  3. Використовування комп'ютерних технологій на уроках в початковій школі
  4. Виникнення і природа свідомості
  5. Виникнення і природа свідомості. Свідомість і мова.
  6. Виникнення свідомості
  7. Властивості наукової свідомості людини та систематизація науки
  8. Гідність як категорія моральної свідомості
  9. Деформації правосвідомості
  10. Деякі відомості з історії анатомічної термінології
  11. Загальні відомості
  12. Загальні відомості

Лінійні обчислювальні процеси

 

1 Мета роботи

 

Набуття навичок у записуванні арифметичних виразів, складанні програм з лiнійною структурою та розробці проекту в середовищі Delphi.

 

Основні теоретичні відомості

Початкові відомості про оболонку Delphi

Delphi - це технологія програмування, де автоматизовано її трудо-містку частину - створення інтерфейсних програм з діалоговими вікнами. Оболонка Delphi дає змогу замість повного самостійного написання програми вико-ристовувати великий набір готових візуальних об’єктів, так званих компонентів. Вони зберігаються в бібліотеці VCL (Visual Component Library), а їхні піктограми розміщено на відповідних вкладках палітри компонентів. Компоненти забезпечено набором певних властивостей (назва, колір, розмір тощо), методів (програмних кодів, готових до виконання) та шаблонів підпрограм-відгуків на обробку подій (підпрограм-оброблювачів). Ці події (натиснення клавіші миші, вибір пункту меню тощо) виникають під час виконання програми. Найбільш поширеною є подія OnClick - натиснення лівої кнопки миші на об’єкті.

Властивості компонентів обираються на сторінці Properties, а підпро-грами-оброблювачі - на сторінці Events у вікні Object Inspector. Наприклад, властивість AutoSize (Автомасштаб) має значення True (істина) без додаткових вказівок. Це означає, що розмір компонента підстроюється під розмір його вмісту. Але можна задати необхідний розмір за допомогою властивостей Width (довжина) і Height (висота), якщо при цьому змінити значення властивості AutoSize на False (хибність).

“Контейнером”, в якому на екрані розміщуються компоненти, слугує форма, яка сама є компонентом з назвою Form. Без додаткових вказівок заголовок компонента збігається з його назвою, до якої додається порядковий номер, починаючи з 1. Але назву можна змінити за допомогою властивості Caption. Базові компоненти, які найчастіше використовуються, містяться на вкладці Standard палітри компонент. Перелічимо деякі з них.

 

- надпис, який слугує для написання пояснювального тексту на формі з Label використанням властивостей Caption і Font;

 

 

- кнопка призначена для відгуку на подію;

Button

 

- однорядковий редактор, якій слугує для введення та виведення лише Edit одного рядка тексту; цей рядок зберігається у властивості Text.

Як тількі на формі з’являється компонент, Object Inspector відображає інформацію про неї.

Компоненти, їхні методи та підпрограми-оброблювачі розбиті на класи, які утворюють “дерево” класів. Ім’я класу збігається з ім’ям компоненти, на початку якого стоїть літера Т. Наприклад, компонент Form1 належить до класу ТForm1, який, в свою чергу, належить до класу TForm (описує порожнє вікно форми), а всі вони належать до класу TОbject, який є “прабатьком” усіх класів Delphi.

Будь-який компонент, його властивості та методи можуть бути власниками або власністю інших об’єктів. Тому ідентифікатори об’єктів в Delphi будуються за таким правилом: перед їхньою назвою через крапки пишуть назви власників з урахуванням відповідної ієрархії. Наприклад:

· ідентифікатор Form2.Label3.Color означає, що розглядається властивість Color (колір) компоненти Label3, яка міститься на формі Form2, тобто належить їй;

· ідентифікатор Form3.Memo2.Lines.Add(S) означає, що викорис-товується метод Add(S) (додає рядок S в кінець тексту), який належить властивості Lines, яка в свою чергу, належить компоненту Memo2, розміщеному на формі Form3.

Програмні коди в Delphi – це програми алгоритмічною мовою Object Pascal. Тому розпочнемо вивчати цю мову програмування.

 

2.2 Структура програми

 

Структуру програми мовою Паскаль у загальному вигляді наведено на рис. 1.1. Вона складається із заголовку, розділу опису і розділу операторів.

 

 
 
ЗАГОЛОВОК ПРОГРАМИ РОЗДІЛ ОПИСУ Uses список бібліотек; - розділ бібліотек; Label список міток; - розділ міток; Const список констант; - розділ констант; Type список типів; - розділ типів; Var список змінних; - розділ змінних; Procedure, Function; - розділ опису підпрограм; РОЗДІЛ ОПЕРАТОРІВ begin оператор 1;... оператор n; end.

 


Рисунок 1.1 - Структура програми

 

Заголовок містить необхідне службове слово Program та ім'я програми, задані користувачем-програмiстом. Службові слова мови Object Pascal – це назви стадартних функцій, операцій або слова, що входять до складу оператора. Ці слова не можна використовувати при складанні програм як імена змінних.

Розділ опису призначено для оголошення й опису всіх даних, які зустрічаються у програмі, і містить такі шість розділів: бiблiотеки, мітки, константи, типи, змінні, процедури й функції. Ці розділи повинні розташовуватися в строго названому порядку. Наявність у програмі всіх розділів не є обов’язковою. Оголошення процедур і функцій становлять один розділ.

Розділ операторів замикається в операторні дужки вигляду: begin (початок) і end (кінець), причому після end ставиться крапка. В цьому розділі записується послідовність виконуваних операторів. Будь-який розділ, окрім останнього, може бути відсутнім. Між розділами і операторами ставиться крапка з комою. В кінці програми повинна стояти крапка.

Програма на Object Pascal записується у довільній формі, оператори не прив'язані до певної позиції рядків. В одному рядку можна розташувати декілька описів чи операторів. Припускається перенесення з одного рядка на інший рядок описів чи операторів, але не можна розділяти слова, константи і складові символи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)