АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Класифікація займенників за функцією

Читайте также:
  1. Аксіома про потенційну небезпеку. Класифікація небезпек
  2. Будова та класифікація білків
  3. Бюджет, його доходи і видатки. Бюджетна класифікація
  4. Види податків і податкових платежів та їх класифікація
  5. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними. Класифікація кредитного портфеля
  6. Використання займенників у наукових текстах
  7. Випадкові події. Класифікація подій
  8. Відмінювання займенників
  9. Відносні статистичні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, методика обчислення та одиниці вимірювання
  10. ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ
  11. Гігієнічна класифікація умов праці
  12. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини

Займенники виконують три основні функції – дейктичну (вказівну), анафоричну (зумовлену контекстом) і кванторну (кількісну).

Дейктична функція займенників. Вона не однорідна. В одних випадках вказівне значення займенникової лексеми може розкриватися з допомогою засобів позамовної дійсності, відображеної у висловлюванні. Наприклад, у реченні Я йду в кіно зміст займенника я можна розкрити лише через позамовну дійсність – у кіно йде мовець. Такі займенники вказують на учасників і умови мовлення: я – мовець, ти – співрозмовник (слухач), ваш – належний слухачам, цей – ближній до місця мовлення, той – дальній від місця мовлення. Це власне дейктична функція. Вона має парадигматичний характер і співвідноситься зі змістом усього речення чи висловлювання, напр.: – Чому ти не прийшов у музей? – Ви ж казали, що це не обов’язково.

До дейктичних належать займенники:

- особові (1-ша і 2-га особи однини і множини): я, ти, ми, ви;

- присвійні (1-ша і 2-га особи однини і множини): мій, твій, наш, ваш;

- вказівні: той, отой, цей, оцей, такий, отакий;

- локативні прислівникові: тут, отут, там, отам, туди, сюди, звідси, звідти;

- темпоральні прислівникові: тоді, отоді, тепер, зараз;

- причиновий прислівниковий тому;

- способу дії: так, отак;

- міри і ступеня: стільки, настільки.

Анафорична функція займенників. У мовленні трапляються випадки, коли вказівне значення займенника розкривається за допомогою мовних засобів висловлювання, якими є попередній контекст висловлювання (частіше) та наступний (рідше), без яких значення займенника незрозуміле, а саме висловлювання – семантично не завершене, напр.: Вона лежить на підлозі; пор. висловлювання з попереднім контекстом: Де моя ручка?Вона лежить на підлозі; пор. висловлювання з наступним контекстом: Всім зрозуміло одне – до екзамену треба готуватися; – Хто прийшов? – Студентка. Попередній контекст називається антецедентом (лат. antecedents – попередній), а частина контексту із займенником називається анафором, або анафоричним елементом, еквівалентом (стилістичний прийом, повторення тих самих слів, звуків або синтаксичних конструкцій на початку віршованих рядків, строф або речень у прозі). У реченні Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили (Т. Шевченко) анафором є займенник їм, а антецедентом – іменник брати. Ці два компоненти тексту співвідносяться із спільним об’єктом дійсності (денотатом), а між собою перебувають в анафоричних відношеннях. Отже, займенники, які розкривають свій зміст за допомогою попереднього або наступного контексту, виконують анафоричну функцію, напр.: А сестри, сестри, горе вам (Т. Шевченко); На горі край села стоїть кузня немала. А в ній – коси коваль клепле (І. Франко); Ми живемо в будинку, який стоїть на березі річки; такий – подібний або тотожний тому, про який говорили, інший – не такий, про який говорили.

До анафоричних належать займенники:

- особово-предметні (3-тя особа однини і множини): він, вона, воно, вони;

- присвійні (3-тя особа однини і множини): його, її, їхній;

- вказівні прикметникового типу (залежно від їх функції): той, цей, такий. Вони вживаються і з дейктичною, і з анафоричною функцією;

- зворотний себе;

- присвійний свій;

- відносні прикметникового типу який, котрий, чий у функції сполучних слів при підрядних реченнях;

- відносні іменникові: хто, що та ін.

Кванторна функція. Частина займенників виконує кванторну (лат. quantum – скільки) функцію, тобто вказує, повідомляє про предмет, ознаку за допомогою кількісного чинника. Вона притаманна таким займенникам:

- неозначеним, які вказують на предмет, ознаку, повністю невідомі авторові, а тому і повністю не означені, не ідентифіковані автором (якийсь, чийсь, хтось, щось, хтозна), до них прилягають напівнеозначені, або інтродуктивні – відомі мовцеві і невідомі слухачам (деякі, дехто, дещо), частково неозначені, тобто реальні, але частково неконкретизовані (екзистенціональні), з деякими невідомими слухачам властивостями (який-небудь, будь-який, будь-куди, будь-де, абиякий, що-небудь);

- означальні, які вказують на певну узагальнену, але невизначену, неконкретну ознаку чи предмет: весь, всякий, кожний, інший, діалект. всенький;

- заперечні, що вказують на повну хибність повідомлення стосовно всіх предметів, ознак: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, жодний, ніскільки, ніколи;

- питальні, які вказують на існування предметів, ознак, але мовець повністю або частково не може їх визначити, ідентифікувати: хто?, що?, який?, чий?, скільки?, куди?.

Чіткої межі між ними провести не можна, оскільки один і той самий займенник має здатність вживатися в тексті то в одній, то в іншій функції.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)