АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Будова ітопографія нирок

Читайте также:
  1. Архітектоніка (будова) виступу
  2. БІЛКИ. ЇХНЯ БУДОВА
  3. Будова зварного шва.
  4. БУДОВА І ЕВОЛЮЦІЯ.
  5. Будова і топографія гортані.
  6. Будова і топографія легень.
  7. Будова і топографія носової порожнини.
  8. БУДОВА Й ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НАПІВПРОВІДНИКІВ
  9. Будова молекул ВМС
  10. Будова полісахаридів, поширення у природі та значення
  11. Будова простого розширення числового поля. Звільнення від ірраціональності в знаменнику дробу.

Розділ. Система органів сечовиділення.

Тема: Органи сечовиділення.

Система органів сечовиділення призначена для виділення із сечею з організму тва­рини непотрібних і шкідливих для неї речовин, продуктів азотистого обмі­ну, зайвої води та солей. Так підтримується сталість складу крові, її кислотно-основна рівновага та осмотичний тиск.

До складу системи органів сечовиділення входять парні органи - нирки і сечоводи та непарні органи - сечовий міхур і сечівник, який у самців переходить у сечостатевий канал пеніса, а у самок — у сечостатевий синус присінка піхви (Мал.)

Будова ітопографія нирок.

Нирки (геп) - парні паренхіматозні органи буро-червоного кольору, частіше бобоподібної форми, розміщені в черевній порожнині під поперековими хребцями. У нирках відбуваються процеси утворення сечі, з якою потім сечовивідними орга­нами виводяться з організму назовні кінцеві продукти обміну речовин, надлишок води та солей.

Стромою нирок є сполучнотканинна капсула, яка зверху вкрита жиром, а знизу очеревиною. Паренхімою нирок є залозистий епітелій, з якого побудовані нефрони - основні структурні й функціональні одиниці нирок. Кількість нефронів у нирках корови становить 8 млн, у свиней і овець — понад 1 млн, у кроля — понад 600 тис, у людини — до 4 млн.

На внутрішньому краї нирок є заглибина — ворота, через які у нирки входять ниркова артерія і нерви, а виходять ниркова вена, лімфатичні судини й сечовід.

На поздовжньому розрізі нирки видно три шари: зовнішній - кірковий, або сечоутворювальний; середній, або пограничний; внутрішній - мозковий, або сечовідвідний. Кіркова зона знаходиться під капсулою, в ній містяться нефрони. У пограничній зоні знаходяться кровоносні судини. Мозкова зона складається з сечовивідних трубочок і частково нефронів. Ця зона формує ниркові піраміди з сосочками, на верхівці яких відкриваються сечовивідні трубочки.

За типом будови розрізняють нирки

борознисті багатососочкові (у ВРХ),

гладенькі багатососочкові (у свиней),

гладенькі однососочкові (у коней, овець, кіз, собак, кролів)

множинні (у водяних тварин і білих ведмедів).

У нирках коней ниркові сосочки зливаються в один великий, обернений у ниркову миску. У нирках свиней ниркові сосочки оточені нирковими чашечками, короткі ходи від яких ведуть у ниркову миску. У нирках ВРХ ниркові сосочки оточені чашечками, що відкриваються короткими стовбурцями в дві основні протоки, які, з'єднуючись, утворюють сечовід. Ліва нирка в них блукаюча і підвішена на брижі.

Мал. Система органів сечовиділення коня:

I - права нирка; 2 - ліва нирка; 3 - сечовід; 5 - права і ліва надниркові залози;

6 - аорта; 8 - ниркові артерії; 9 - пупкова артерія;

10,11, 12 - розтятий сечовий міхур (10 - верхівка, II- тіло, 12 - шийка);

13 - сечовідні валики; 14 - міхуровий трикутник; 15 - отвори сечоводів;

16 - сечовідна складка; 17 — сечовипускальна складка (гребінь)

Мал. Нирки:

А - ВРХ; Б - свині; В - коня;

1 - ниркова піраміда; 2 - ниркова часточка; 3 - сечовидільна і 4 - погранична зони;

5 - чашечка; 6 - вивідна зона; 7 - нирковий сосочок; 8 - стебельце; 9 - сечовід;

10 - ниркова миска; 11 - кінцеві ходи; 12 - ворота нирки

Сеча утворюється в нефронах паренхіми нирок (Мал.). Кожний нефрон складається з

- капсули Шумлянсьного Боумена

- судинний клубочок із сітки артеріальних капілярів

- звивистого ниркового канальця

У капіляри судинного клубочка кров надходить з черевної артерії, пройшовши спочатку ниркову артерію, міжчасточкові, дугові, радіальні артерії і приносну артеріолу. Із судинного клубочка кров відтікає по виносній артеріолі, яка потім вдруге розгалужується на капіляри, що обплітають густою сіткою звивистий нирковий каналець нефрона.

Кожний звивистий нирковий каналець має низхідне та висхідне коліна, з'єднані між собою петлею Генле. Звивисті ниркові канальці впадають у збірні канальці, які переходять у відвідні канальці. Останні відкриваються на сосочку ниркової піраміди безліччю отворів у чашечки (у великої рогатої худоби) або в ниркову миску (у коней, дрібних жуйних і м'ясоїдних). Стінка звивистого ниркового канальця побудована з одношарового кубічного епітелію.

Мал. Схема будови нефрона:

1 - судинний клубочок;

2 - проксимальна ниркова трубочка;

3 - пряма трубочка петлі;

4 - висхідна пряма трубочка петлі;

5 - дистальна трубочка; 6 - соскова протока;

7 - виносна артерія і капілярні судини

Капсула нефрона разом із судинним клубочком складають ниркове, або мальпігієве, тільце, де відбувається процес фільтрації плазми крові і утворення первинної сечі. Внутрішній листок капсули побудований відростковими плоскими епітеліальними клітинами — подоцитами, від яких відходять великі відростки - цитотрабекули і малі відростки - цитоподії. До відростків подоцитів тісно прилягають ендотеліальні клітини стінки капілярів судинного клубочка. У такий спосіб утворюється біологічний нирковий фільтр, якому властива напівпроникність і крізь який відбувається фільтрування плазми крові та утворення первинної сечі. Під час проход­ження первинної сечі по звивистому нирковому канальцю, стінка якого побудована з одношарового кубічного епітелію з наявністю мікроворсинок на апікальному полюсі, відбува­ється зворотне всмоктування з нього поживних речовин у кров, таким чином утворю­ється вторинна сеча, яка за об'ємом становить 1—2% первинної сечі і різко відрізняється від неї за хімічним складом.

Крім кіркових нефронів, де відбувається утворення сечі, у складі паренхіми нирок містяться ще так звані юкстамедулярні нефрони, навколо яких є ендокринні клітини, що синтезують гормони (ренін та ін.). З допомогою цих гормонів регулюється течія крові по нирках і утворення сечі.

Ниркова миска (peтs renalis) — це розширений початок сечовода, що лежить у воротах нирки. У порожнину миски виступають сосочки ниркових пірамід, слизова оболонка її вистелена багатошаровим перехідним епітелієм.


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)