Словник економічних термінів

А

Адекватність моделі - її відповідність до об'єкта або процесу, що моделюється. Це деякою мірою умовне поняття, оскільки повної відповідності моделі реальному об'єкту бути не може: тоді б це була не модель, а сам об'єкт. При моделюванні мається на увазі не адекватність взагалі, а за тими властивостями моделі, які є важливими для дослідження.

Акція (від франц. action - цінний папір, від лат. aktio - розпорядження дозвіл, претензія) - вид цінного папера, який надає право власності на частку майна і прибутку акціонерного підприємства. Курс акцій визначається за формулою: Ца = Пд / Р, де Ца - ринковий курс акцій, Пд - дивіденд на акцію в грошових одиницях, Р - ставка дисконту.

Алгоритм - точне щодо послідовності дій (наприклад, машинних операцій), які перетворюють вихідні дані в шуканий результат. Процес розв'язування задач може бути записаний у вигляді системи послідовних вказівок, тобто алгоритму. Алгоритми часто зображають графічно — у вигляді блок-схеми, на якій видно всю послідовність вказаних дій. Алгоритм, записаний таким способом, що його може виконувати ЕОМ, називається програмою.

Амортизація (від лат. amortisatio - погашення, сплата боргів) — процес поступового перенесення вартості засобів праці в міру їх зношуваності на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для відтворення зношених засобів праці. Розрахунок норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів здійснюється за формулою Н_ав =(Ф-Л )/(А_п·Ф) х100, де Ф - балансова (початкова) вартість основних фондів, Л - ліквідна (залишкова) вартість основних фондів, А_п — амортизаційний період основних фондів. Амортизаційні відрахування включають до собівартості продукції, які після реалізації продукції нагромаджуються в амортизаційному фонді, який використовується для оновлення основних фондів.

Аналітична модель - формула, яка показує математичну залежність в економіці і показує, що результати перебувають у функціональній залежності від затрат. У загальному вигляді: U = f(x), де х — сукупність (вектор) витрат, U— сукупність (вектор) результатів, f - функція. В оптимізаційних моделях знаходять такий вектор змінних х_i (i - номер із числа векторів, що розглядаються), при якому критерій, що характеризує якість функціонування системи - звичайно, це скаляр, а не вектор, одержує найбільше чи найменше значення. Це записується так: U = f(x_i, у_і) → max, де y _i - змінні, що не піддаються управлінню, але впливають на U, а f - функція, яка задає відношення між усіма вказаними величинами. Якщо вона відома, то може бути знайдений аналітичний розв'язок заданого рівняння.

Аналог - такий же, схожий предмет, система. Модель можна розглядати як аналог системи, яка моделюється.

Асортимент - набір однойменної продукції підприємства за видами, сортами і марками.

Асортиментний набір - сукупність різноманітних благ (товарів), які розглядаються в економіко-математичних моделях як єдине ціле (використовується також термін «комплект»), існує клас задач лінійного програмування, в яких критерієм оптимальності є максимальна кількість асортиментних наборів, які включають різні види продукції в певних пропорціях. Математичний асортиментний набір описується вектором, компоненти якого - кількість благ кожного виду.

Асоціації - найпростіша форма договірного об'єднання підприємств для постійної координації господарської діяльності.

Б

Базисний розв'язок - термін лінійного програмування. Так називають один з допустимих розв'язків, які містяться у вершинах області допустимих розв'язків. При розв'язуванні задачі лінійного програмування діють так: знайти будь-який із розв'язків, що є у вершині многокутника розв'язків, не обов'язково оптимальний, і прийняти його для розрахунків. Якщо виявиться, що він оптимальний, то розрахунки припиняються, а якщо ні, то послідовно перевіряють на оптимальність розв'язки в усіх інших вершинах.

Баланс - підсумковий документ, в якому відображаються майно підприємства та джерела його утворення. Він має дві частини: актив, який показує напрями розміщення коштів (капіталу), і пасив, що характеризує їх джерела.

Банк - кредитно-фінансова установа, яка здійснює фінансове посередництво, залучаючи і нагромаджуючи вільні грошові кошти підприємств, організацій, населення.

Банківський кредит - тимчасове надання у борг грошових коштів фізичним і юридичним особам.

Банкноти - банківські білети, грошові знаки, які випускають в обіг центральні емісійні банки держав як засіб обігу платежу.

Біржа - організаційно оформлений, постійно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами й оптова торгівля товарами. Відповідно розрізняють фондову і товарну біржі.

Біржа праці — ринок, де здійснюється купівля-продаж товару робочої сили. Це — державні чи приватні агентства, які здійснюють посередництво між працею і капіталом. Разом з тим підприємець має право не прийняти на роботу працівника, який має скерування з біржі праці, а також право самостійного найму на роботу, не користуючись послугами біржі праці.

Біржа товарна - здійснює оптову торгівлю головним чином сировиною, матеріалами і продовольчими товарами. Товари продають за зразками або стандартами, які мають перелік основних характеристик. Біржа товарна створює і регулює біржовий товарний ринок, який діє відповідно до прийнятих норм і правил біржової торгівлі. Сама біржа не може виступати у ролі продавця чи покупця в оформлених нею угодах купівлі-продажу продукції і товарів. На товарній біржі укладають угоди з реальним товаром, цінними паперами й інші, згідно з рішенням біржової ради.

Біржа фондова - спеціалізована фінансова організація, яка зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню біржового курсу; створюється як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути торговці цінними паперами, котрі мають дозвіл на здійснення комерційної та комісійної діяльності за цінними паперами.

Бригадна організація праці - форма організації та стимулювання колективної праці, що базується на зацікавленості та відповідальності всіх членів колективу за кінцеві результати роботи.

Бюджет державний - основний фінансовий план країни, в якому відображено всі доходи і витрати держави. Через посередництво бюджету розподіляється і перерозподіляється більше половини національного доходу.

Бюджетна лінія - лінія можливостей споживання, або лінія цін. Якщо відкласти на осі абсцис кількість одиниць одного товару, який можна купити, а на осі ординат - це ж саме для іншого товару, то пряма лінія, яка об'єднує вказані точки, показує будь-яку комбінацію цих двох товарів, які можна придбати за певну суму грошей. Якщо g₁, g₂ - кількість товарів, відповідно, першого і другого видів, р₁, р₂ - їхні ціни, z - загальні витрати, то - бюджетна лінія для двох товарів.

Бюджетний дефіцит - перевищення видатків по державному бюджету над доходами, показник кризового стану державних фінансів, один з факторів розвитку інфляції.

В

Валова продукція - статистичний показник, який характеризує обсяг продукції народного господарства, сфер і галузей економіки, об'єднань і організацій в грошовому вираженні за певний період. Розраховується як сума добутку цін на обсяг продукції. Валова продукція, або валовий продукт - один з основних показників міжгалузевого балансу. Валова продукція - сума проміжного продукту і кінцевого продукту даної галузі. Якщо розглядати цей показник щодо витрат на виробництво продукції, то валова продукція утворює суму поточних матеріальних витрат, амортизації і чистої продукції. В сумі валові продукти всіх галузей дають один результат - загальний обсяг сукупного суспільного продукту.

Валовий дохід — частина вартості валової продукції підприємства, яка залишається після покриття всіх матеріальних витрат, або новостворена на підприємстві вартість як результат живої праці колективу підприємства.

Валовий національний продукт (ВНП) - показник, що характеризує результати економічної діяльності у сфері матеріального і нематеріального виробництва, ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених протягом року.

Валовий прибуток - уся сума прибутку підприємства до здійснення платежів і відрахувань, вартісний вираз загального фінансового результату діяльності підприємства.

Валютна криза — криза системи організації грошових відносин, яка виражається у неможливості обміну банкнот на золото, переходу від стійкої валюти до інфляційного паперово-грошового обігу й охоплює як сферу внутрішнього обороту країни, так і міжнародні розрахунки.

Вартісна матриця - матриця нормативних коефіцієнтів прямих витрат у вартісному вираженні (у міжгалузевому балансі).

Вартість - втілена й уречевлена в товарі суспільна праця: економічна категорія, виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці й обміном товарами та послугами.

Вартість виробництва - вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця , де Т_i - індивідуальний робочий час, затрачений на виготовлення одиниці продукції; N_i - кількість виробленої продукції робітником; п - кількість виробників.

Вимірювання економічних величин — ще не знайдений еталон, єдина міра, яка застосовувалася б до різних економічних величин і дозволяла вимірювати їх. Це - основна особливість економічних величин взагалі. Існують три основні системи виміру економічних величин: натуральні, трудові і грошові, хоч у принципі можливі й інші, наприклад: енергетичні. Кожна з цих систем має свої особливості, недоліки і застосовується в різних ситуаціях, що не дозволяє вважати будь-яку із них основною.

Виробнича функція - економіко-математичне рівняння, що пов'язує змінні величини витрат (ресурсів) з величинами продукції (випуску). Математичні виробничі функції (ВФ) можуть бути представлені в різних формах - від простих, як лінійна залежність результату виробництва від одного фактора, до складних систем рівнянь, що включають рекурентні співвідношення, якими пов'язується стан об'єкта, що вивчається в різні проміжки часу. ВФ застосовуються для аналізу впливу різних факторів на обсяг випуску у визначений момент часу і для аналізу, а також прогнозування відношення обсягів факторів і обсягів випуску в різні моменти часу. ВФ застосовується не лише в макроекономічних розрахунках народного господарства, а й на рівні підприємств. У загальному вигляді ця функція записується так: або ,, де коефіцієнт К - розмірність, він залежить від вибраної одиниці виміру витрат і випуску. Співмножники b_i - від першого до п -го можуть мати різний зміст залежно від того, які фактори впливають на загальний результат.

Виробничий процес - сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції.

Виробничий цикл — інтервал часу від початку до закінчення процесу виготовлення продукції.

Виробничі фонди - сукупність засобів і предметів праці, необхідних для ведення виробництва, виражена у грошовій формі. Вони поділяються на основні та оборотні.

Виторг від реалізації - грошові кошти, що надійшли підприємству за реалізовану продукцію, надані послуги, продане майно, цінні папери й т. ін.

Витрати - розповсюджене в економічній літературі поняття, яке не має загальноприйнятого визначення. Загалом — це ресурси, які знищуються в процесі виробництва, для одержання продуктів цього виробництва. В економіко-математичних моделях враховуються витрати живої праці, витрати матеріальні, витрати природних ресурсів у натуральних і грошових вимірниках. Вони виступають або як поточні витрати - собівартість продукції, або як капітальні витрати (капіталовкладення). Основна задача всіх економіко-математичних досліджень — пошук можливостей оптимального перетворення витрат у результати.

Витрати граничні - додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї (додаткової) одиниці продукції.

Витрати змінні - витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва: на сировину, паливо, електроенергію, транспортні послуги, зарплату виробничого персоналу та ін.

Витрати матеріалів - витрати на виробництво продукції (М_вв)підраховуються за формулою матеріалів: , де п – кількість найменувань виготовлюваної продукції; N_i - обсяг випуску продукції i-го найменування у натуральному вимірі; М_н. - норма витрат матеріалу на одиницю i-го виробу; М_нв - витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.

Витрати постійні - витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу виробництва: оплата зобов'язань за облігаційними позиками, рентні платежі, частина відрахувань на амортизацію обладнання, споруд, страхові внески, зарплата і стипендія.

Витрати середні загальні - сума постійних і змінних витрат у розрахунку на одиницю продукції. Отримують шляхом ділення суми загальних витрат на кількість виробленої продукції.

Витрати середні постійні - сума постійних витрат, поділена на кількість випущеної продукції.

Витрати фактичні - грошовий вираз понесених фірмою витрат: зарплата робітників і службовців, витрати на сировину, орендна плата та ін.

Відкрита модель - така, що враховує зовнішні впливи на об'єкт, що моделюється на противагу закритій, де такі впливи не беруться до уваги. Наприклад: у модель економіки вводять показники, що характеризують її експорт й імпорт. Що відкритіша модель, то більше можливих варіантів її поведінки, то ширша область допустимих розв'язків при плануванні.

Відрядна форма оплати праці - проводиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт.

Вклади - грошові кошти населення, підприємств і організацій, що зберігаються в банках.

Власні оборотні засоби - сформовані підприємством на правах власності або надані йому в постійне користування.

Власність - багатопланова соціологічна категорія, яка виражає сукупність суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних та інших), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і духовних благ через соціально-економічну форму суспільного способу виробництва.

Врожайність - кількість продуктів рослинництва з одиниці земельної площі. Врожайність обчислюється в центнерах з 1 га.

Вторинні матеріальні ресурси - залишки сировини і матеріалів, відходи виробництва і споживання, які можуть бути повторно використані для виготовлення продукції.

Г

Галузь - історично складена сукупність фірм або підприємств, які виготовляють однакову або схожу продукцію.

Господарський (комерційний) розрахунок - метод господарювання підприємств, об'єднань тощо, який застосовують у процесі продуктивного використання засобів виробництва і робочої сили, привласнення і використання отриманого доходу.

Готова продукція - повністю закінчені на даному підприємстві і в даному періоді готові вироби та напівфабрикати, що відпускають іншим організаціям.

Гранична витрата - кожна додаткова (нова) витрата виробництва, що приносить ще одну одиницю продукції; один з показників, з допомогою якого фірми формують свою виробничу стратегію.

Гранична витрата на ресурси — величина приросту витрат на придбання ресурсів, зумовлена кожною додатковою одиницею ресурсу.

Гранична маржа - обов'язковий попередній мінімальний внесок при купівлі акцій.

Граничний аналіз - застосування диференціальних обчислень в економічній науці. В економічній науці широко використовуються середні величини. Диференціальні обчислення у формі граничного аналізу застосовуються в економіці при розв'язуванні задач оптимального програмування, а також моделях економічного зростання.

Граничний ефект витрат - додатковий економічний ефект (дохід чи прибуток), зумовлений додатковою витратою одиниці ресурсу при незмінній величині інших. Це границя відношення приросту результату і витрат, тобто похідна результуючої функції по даному аргументу. Граничний ефект в оптимізаційних задачах застосовується для знаходження оптимального обсягу виробництва при заданих ресурсах, а також при знаходженні оптимального розподілу обмежених ресурсів за різними напрямами їх використання.

Граничний продукт - кожний доданий продукт (продукт виробництва) від застосування додаткової (ще однієї) одиниці певного ресурсу (фактора виробництва), тобто віддача кожної нової одиниці ресурсу, залученої у виробництво.

Граничні витрати - характеризують їх приріст на одиницю приросту обсягу виробництва: С_г = ∆ C/ ∆ N, де С_г - граничні витрати; ∆С – приріст загальних витрат; ∆ N - приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру.

Гроші - особливий товар, який є загальним еквівалентом (рівноцінністю) при обміні товарів, є для них формою вартості.

Д

Дані — відомості про стан будь-якого об'єкта - економічного чи не економічного, великої системи чи її елемента, які представлені у формальному вигляді і призначені для опрацювання чи аналізу (або вже опрацьовані). Дані не обов'язково повинні бути числовими. На будь-якому економічному об'єкті — підприємстві, в галузі — існує велика кількість даних. Дані - це величина, число чи відношення, які вводяться в процес опрацювання чи виводяться з нього, а інформація визначається як знання, отримане з цих даних. Економічні дані можна поділити на два класи: умовно-постійні та змінні. Умовно-постійні час від часу оновлюються - це нормативи, норми, дані про виробництво. Змінні дані після розрахунку повністю змінюються - дані про запаси на складі, про продуктивність працівників.

Девальвація - знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою чи міжнародними валютними одиницями. Виявляється вона в зниженні курсу національної валюти. Причиною девальвації є інфляція, коли вона розвивається в різних країнах різними темпами. Девальвація може відбуватися стихійно, а може проводитись цілеспрямовано як елемент грошово-кредитної політики держави з метою впливу на розвиток економіки.

Демографічний прогноз - прогноз майбутнього приросту населення країни в цілому і його окремих сукупностей, які мають значення для комплексного прогнозування соціально-економічних процесів у суспільстві, наприклад, чисельності населення у працездатному віці, чисельності дітей, пенсіонерів та інших категорій працюючих. У математичній демографії демографічні процеси описуються моделями, в яких важливу роль відіграє вікова структура населення. Інші його параметри розглядаються як функції цієї структури. Широко використовуються так звані демографічні таблиці (таблиці народжуваності, смертності та ін.).

Демографічний цикл - повний цикл виробництва трудових ресурсів. Застосовується у моделях перспективного планування і прогнозування.

Депресія - застійний стан господарства, який наступає слідом за економічною кризою перевиробництва. Період депресії характеризується призупиненням подальшого падіння рівня виробництва, торгівлі й т. д., але одночасно з цим і малим попитом на товари, масовим безробіттям, зниженням заробітної плати працівників.

Державний бюджет (англ. budget, дослівно - сумка) - фінансова програма діяльності уряду на певний строк (переважно на рік); склад майбутніх доходів і видатків держави; кошти, які концентруються в руках держави для виконання своїх функцій.

Джерела підвищення ефективності - зростання продуктивності праці (економія витрат живої праці), зниження фондомісткості (капіталомісткості) і матеріаломісткості продукції, поліпшення використання природних ресурсів.

Дисконтування - зведення економічних показників різних років до зіставленого за часом вигляду. При розв'язуванні задач прийнято використовувати коефіцієнт дисконтування, який заснований на формулі складних процентів.

Коефіцієнт дисконтування розраховується так: , Т - рік, до якого зводиться значення показника. Коли робиться зведення до початкового року, то застосовується коефіцієнт віддаленості, t — рік, що розглядається; Е_нп — норматив зведення витрат до єдиного часу.

Дискретність - перервність. Зміни економічних показників у часі завжди мають перервний характер, оскільки відбуваються стрибками - від одної дати (року, місяця і т. д.) до іншої. Поняття дискретності протиставляється поняттю неперервності.

Диференціація доходів населення - відмінність у рівні доходів на людину, викликана соціально-економічними, демографічними та іншими факторами.

Ділові ігри (інколи їх називають економічними іграми) — метод імітації прийняття управлінських рішень у різноманітних виробничих ситуаціях шляхом ігор за певними правилами групи людей чи особи, чи ЕОМ. Учасники цих ігор приймають рішення на основі даної їм інформації. Ділові ігри використовуються при навчанні керівників, при вивченні деяких сторін економічної поведінки людей.

Добробут - забезпечення населення країни необхідними для життя матеріальними і духовними благами, характеризується рівнем і динамікою доходів, споживанням матеріальних благ, забезпеченням житлом, комунальними, побутовими, транспортними та іншими послугами, охороною здоров'я, культурою обслуговування, тривалістю робочого та вільного часу. На рівень добробуту впливає розвиток продуктивних сил, інші економічні та соціальні фактори.

Додаткова заробітна плата — встановлюється переважно залежно від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Додатковий прибуток - прибуток, отриманий підприємством понад середньогалузевий рівень за рахунок зниження індивідуальних витрат виробництва.

Допустимий план - такий варіант плану, який задовольняє всі задані обмеження задачі, але не є обов'язково оптимальний. При розв'язуванні задач лінійного програмування симплекс-методом (чи іншими методами послідовного поліпшення плану) перший знайдений допустимий план, який міститься в одній з вершин області можливих (допустимих) розв'язків, розглядається як базисний. Оскільки план виражається у вигляді вектора, то часто замість терміна «допустимий план» говорять «допустимий вектор».

Дохід — це виторг від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат.

Доходи — грошові надходження за одиницю часу юридичних та фізичних осіб; показник господарської діяльності підприємств, установ, організацій.

Доходи населення - грошові та натуральні надходження громадян з різних джерел.

E

Евристика - розділ психології, що вивчає природу розумових операцій людини при розв'язуванні нею різноманітних задач, прийоми і методи пошуку розв'язку задач і виведення доведень, що базуються на врахуванні досвіду розв'язування подібних задач у минулому, накопиченні досвіду, врахуванні помилок, а також - інтуїції.

Економетрика (від гр. metron - міра) - наука, яка вивчає кількісні характеристики економічних явищ і процесів засобами математичного та статистичного аналізу.

Економетрія - вивчення кількісної сторони економічних явищ і процесів засобами математичного і статистичного аналізу. Сам термін «економетрія» походить від двох слів: економія і метрика, тобто вимірювання. Термін введений в науку норвезьким ученим Р. Фрішем. Економетрія - одна з віток комплексу наукових дисциплін, що об'єднані поняттям «економіко-математичні методи». її основним елементом є економіко-математична модель, завданням - перевірка економічних теорій на фактичному матеріалі за допомогою методів математичної статистики. Основними її розділами є теорія економічного зростання, теорія виробничих функцій, аналіз попиту й споживання і т. д.

Економіка (від гр. оікопотга - керування домашнім господарством) -найважливіша сфера суспільних відносин, виробництва, розподілу, обміну й споживання результатів людської діяльності, а також їх ефективного використання.

Економіко-математична модель - математичний опис економічного процесу чи об'єкта, що досліджується. Модель — умовний образ об'єкта дослідження, сконструйований для спрощення цього дослідження. За властивостями моделі можемо мати поняття не про всі властивості об'єкта, а лише про ті, які аналогічні і в моделі, і в об'єкті. Велике значення в економіці мають оптимізаційні, чи оптимальні, моделі, які виражаються системою рівнянь та, крім умов, включають також таке рівняння, що називається функціоналом, чи критерієм, оптимальность.

Економічний експеримент - активне втручання в хід економічного процесу (що проходить у штучно створених чи природних обставинах) і контроль за результатами, включаючи їх вимірювання, з метою перевірки наукових гіпотез і побудови наукової теорії процесу, що вивчається, а також для перевірки практичних рекомендацій у сфері управління економічними системами. Експеримент в економіці сприяє проникненню в суть тих явищ, що вивчаються. При аналізі ходу і результатів економічних експериментів застосовуються прийоми математичної статистики (частково), кореляційного аналізу в тому числі.

Економічний ефект - відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві.

Економічні функції - у системі національних розрахунків цим терміном об'єднують споріднені господарські операції. Основні функції цієї системи такі: виробництво, капіталовкладення, перерозподіл засобів.

Економічно-математичне моделювання - 1) опис економічних процесів і явищ у вигляді економіко-математичних моделей; 2) реалізація економіко-математичної моделі на ЕОМ; 3) машинне розв'язування економіко-математичної задачі.

Експорт (від лат. exportare — вивозити) — вивезення товарів, вироблених, добутих або вирощених у даній країні.

Еластичність попиту від доходів - коефіцієнт, який показує відносну зміну споживання (попиту) при зміні доходу на одиницю. Коефіцієнти еластичності різні для різних товарів. Від'ємні коефіцієнти для таких товарів, як хліб, продуктів низького сорту і т. д. Від'ємний коефіцієнт означає, що із збільшенням доходів споживання таких товарів не збільшується, а зменшується. Що більший коефіцієнт, то швидше збільшується споживання товарів при збільшенні доходів. Тоді говорять, що товар еластичний щодо доходу.

Еластичність попиту від цін - коефіцієнт, що показує відносну зміну попиту при зміні ціни на одиницю. Попит на товари чи блага, звичайно, прямо залежить від цін: вища ціна - нижчий попит, і - навпаки. Ступінь такої залежності вимірюють коефіцієнтом еластичності, який показує величину зміни попиту (в процентах) при зміні ціни на 1%. Якщо підвищення ціни на 1% відповідає зменшенню попиту більш як на 1%, і - навпаки, то попит еластичний (коефіцієнт еластичності більший одиниці). Якщо підвищення ціни на 1% призведе до зменшення попиту менш як на 1% - попит нееластичний (коефіцієнт менший одиниці, але більший нуля). Розрізняють товари еластичного та нееластичного попиту).

Ефективність - досягнення найбільших результатів при найменших затратах живої та уречевленої праці.

Ефективність виробництва - комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу. Узагальнюючий показник ефективності ресурсів Е_зр визначають за формулою: де Р - госпрозрахункова чиста продукція за зіставленими цінами (обсяг реалізованої у розрахунковому році продукції за вирахуванням матеріальних витрат, плати за ресурси, процента за кредит); П - чисельність працюючих на підприємстві; Ф_об -вартість оборотних фондів підприємства; К_пеп - коефіцієнт повних витрат праці (визначається відношенням чисельності працюючих у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного національного доходу; застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці у середньорічну кількість працівників).

Ж

Життєвий рівень населення - економічна категорія, яка характеризує забезпеченість населення матеріальними, духовними благами, ступінь задоволення особистих потреб людей, що виникають на певному етапі розвитку суспільства.

З

Завод - промислове підприємство з відповідним рівнем механізації виробничих процесів.

Загальна величина доходу - включає дохід від: 1) реалізації продукції, робіт, послуг; 2) реалізації матеріальних цінностей, майна; 3) позареалізаційних операцій (надання майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту).

Загальна величина прибутку підприємства - включає прибуток від: 1) реалізації продукції; 2) матеріальних цінностей, майна; 3) реалізаційних операцій.

Задача дієти (або задача про раціон) - задача лінійного програмування (ЗЛП), в якій необхідно визначити такий раціон, що задовольняв би потреби людини чи тварини у поживних речовинах при мінімальній загальній вартості продуктів, що використовуються. Модель задачі можна записати так:

знайти мінімум добових витрат на продукти харчування: де с- ціна, XJ — кількість продукту під номером j, n - кількість таких продуктів при умові: , тобто в раціоні повинно бути не менше b_iпоживної речовини з номером і, а _ji - - кількість i-ої речовини в одиниці j-го продукту, При умові .

Задача заміни - полягає в прогнозі витрат, пов'язаних з оновленням устаткування, і в продуктивності найбільш економічної стратегії проведення цієї роботи. В дослідженні операцій розроблено ряд методів, які дозволяють розв'язувати задачі двох типів: а) коли потужність устаткування зменшується в процесі експлуатації (внаслідок зношеності) і воно старіє морально в результаті появи сучасних, більш досконалих машин; б) коли обладнання не старіє, але в деякий момент виходить з ладу. У першому випадку порівнюються витрати на придбання нового обладнання із процентом зношеності діючого обладнання, знаходиться оптимальний момент заміни. Для розв'язування деяких задач застосовуються методи динамічного програмування. У другому випадку визначають, які саме одиниці необхідно замінити і як часто виконувати заміну, щоб мінімізувати загальні витрати, що пов'язані з купівлею нового обладнання. В цих задачах використовуються математично-статистичні методи.

Задача про призначення - вид ЗЛП, з допомогою якої вирішуються питання: як розподілити робочих за верстатами, щоб продуктивність була найвищою або витрати на заробітну плату найменшими. В цих задачах обсяги ресурсів для виконання кожної роботи дорівнюють одиниці, тобто a._j = b_i = 1 і всі х_ij = 1, якщо працівник і призначений на роботу j, чи дорівнюють нулю в решта випадках. Для виконання кожної роботи використовується лише один вид ресурсу, а кожен ресурс може бути використаний на одній роботі: ресурси неподільні між роботами, а роботи — між ресурсами. Кількість можливих варіантів призначень дорівнює факторіалу числа робіт і ресурсів, і є велика навіть у малій задачі. Тому для знаходження оптимального варіанта застосовуються спеціальні алгоритми.

Задача про розміщення складів - одна із задач дослідження операцій, розв'язується методом нелінійного програмування (може зводитися до звичайної транспортної ЗЛП). Полягає в мінімізації загальної суми транспортних і складських витрат при певних обмеженнях. По суті все зводиться до пошуку тричленних комбінацій: підприємство - склад — споживач, які в сукупності забезпечують мінімум витрат.

Закон попиту і пропозиції - особливий економічний закон, який виражає взаємозалежність між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або отримати споживач, та обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник.

Заощадження ~ частина доходів, яка не використовується на споживання. Заощадження прирівнюються до інвестицій і розпадаються на три частини: особисті заощадження, заощадження корпорацій, доходи уряду.

Заробітна плата - 1) грошовий вираз вартості й ціни робочої сили; 2) винагорода, яку виплачують власники або уповноважені органи працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги.

Засоби виробництва — сукупність засобів і предметів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ.

Змінний капітал - частина капіталу, яку в процесі виробництва витрачають підприємці на купівлю робочої сили.

І

Ізокоста - у теорії виробничих функцій - геометричне місце точок, для яких витрати виробництва постійні. У разі двох видів витрат ізокости можна зобразити паралельними лініями з нахилом, який дорівнює відношенню цін на витрати коленого виду (взяті з від'ємним знаком), що випливає з формули: С=p_i·х_і +р₂ ·x₂, де р₁, р₂Ціни; х ₁, х₂ - обсяги витрат кожного виду.

Ізофоризм - поняття математики і логіки, яке означає співвідношення між двома будь-якими об'єктами тогочасної структури. Між елементами ізоморфної структури існує взаємно однозначна відповідність: кожному елементу (і зв'язку між ними) одного об'єкта точно відповідає один елемент (і зв'язок) другого об'єкта, і — навпаки. Останнє означає, що при ізофоризмі одна система може бути моделлю іншої, але і ця друга може розглядатися як модель першої.

Імітаційна модель - числова економіко-математична модель системи, що вивчається, яка призначена для використання в процесі машинної імітації. По суті вона є програмою для ЕОМ, а експеримент над нею полягає у спостереженні за результатами розрахунків за цією програмою при різних заданих значеннях введених змінних.

Імпорт - ввезення іноземних товарів з-за кордону для продажу їх на внутрішньому ринку країни, в яку ввезли ці товари. Практикується також імпорт капіталу і різного виду послуг.

Інваріантність - незмінність. У системному аналізі так називають властивість будь-якого об'єкта, що не змінюється при зміні умов, у яких він існує.

Інвестиції - довгострокові вкладення капіталу в підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

Індекс — в економіці відносний показник, який характеризує динаміку зміни економічних явищ, зростання або зменшення стосовно рівня, прийнятого за основу. В економічній статистиці: індекс цін, заробітної плати і т. д.

Індекс цін - відносний економічний показник, який характеризує зміну ціна ринкового кошика у даному році сукупного рівня цін:

І.ц.=

Індексація вкладів — зміна рівня процентної ставки, яку виплачують вкладнику при зміні загального рівня цін у країні.

Індексація доходів - регулярні зміни номінальних доходів різних груп населення залежно від зміни рівня цін.

Індексні показники - «індекси» - величини, які отримують як співвідношення показників однакової розмірності при їх зіставленні (наприклад, за різні періоди часу). Тому вони безрозмірні величини. Індекси можуть бути індивідуальні, групові, загальні (агреговані). В економіко-математичних моделях застосовуються індекси цін, продуктивності праці, рівня життя і т. д.

Інноваційні процеси - мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, характеризуються сукупністю безперервно виникаючих у часі й просторі прогресивних, якісно нових змін.

Інтегральний критерій - 1) «сумарний» критерій, який показує результати економічного об'єкта не за показниками окремо взятого року, а за сумою років усього планового періоду. В економіко-математичних моделях інтегральний критерій застосовується не завжди; 2) критерій оптимальності - орієнтований на максимізацію середнього рівня задоволення потреб усіх членів суспільства, виражений як сума індивідуальних критеріїв. Такий підхід має недолік - максимум інтегрального критерію може бути досягнутий при невиправданих відмінностях у зростанні життєвого рівня тих чи інших соціальних груп.

Інтенсивний тип економічного зростання - економічне зростання, яке супроводжується підвищенням ефективності, тобто проходить за рахунок підвищення продуктивності праці або віддачі основних фондів, чи поліпшення використання сировини і матеріалів.

Інтенсивні капіталовкладення — такі, які пов'язані з введенням нової техніки і технології, на відміну від екстенсивних капіталовкладень, які лише збільшують виробничі потужності, не змінюючи суттєво ні технологію, ні організацію виробництва, ні продуктивність праці.

Інтенсивність - показник, яким вимірюються економічні процеси, що проходять у часі: річний випуск продукції заводу, оборот запасів на складі й т.д.

Інтенсивність праці (від лат. intensio - напруженість, посилення) - напруженість праці, яка визначається затратами робочої сили на одиницю часу.

Інтенсифікація виробництва (від фр. intensification - напруженість, посилення і лат. facie - роблю) - процес суспільного виробництва, що базується на застосуванні більш ефективних засобів, предметів праці, кваліфікованішої робочої сили, передових форм і методів організації праці, зростаючої інформованості тощо відповідно до найновіших досягнень науково-технічного прогресу.

Й

Ймовірна система - система, розв'язки якої випадковим чином, а не однозначно залежать від даних. Економіка — ймовірна система. Це означає, що принципово неможливо в даний момент отримати абсолютно точну інформацію про всі процеси, які відбуваються в цей момент.

К

Капітальні вкладення - сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів, що спрямовуються на розширене відтворення основних фондів усіх галузей господарства та приватних осіб. До складу капітальних вкладень включають витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, інвентаря, інші капітальні роботи та витрати (проектно-дослідницькі, бурові роботи й т. д.). Фінансування капітальних вкладень проводиться за рахунок асигнувань з державного бюджету, коштів підприємств, приватних осіб та кредиту.

Кваліфікація (від лат. qualis - якої якості та facio - роблю) - рівень знань та трудових навичок, необхідний для виконання робіт певної складності відповідної професії чи спеціальності.

Кваліфікована праця - праця, що потребує спеціальної підготовки робітників або службовців, знань, умінь і навичок для виконання певних робіт.

Квота - частка участі у виробництві та реалізації товарів, яка визначається для учасників монополістичних об'єднань. Квота встановлюється також при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, у деяких міждержавних угодах, у міждержавних організаціях.

Кінцева продукція галузі - показник міжгалузевого балансу, вся продукція галузі, що виходить із сфери виробництва і спрямовується в сферу кінцевого використання, тобто на нагромадження і споживання. Величина кінцевої продукції залежить від характеру і призначення продукту цієї галузі, від його місця в процесі виробництва.

Кінцевий продукт - узагальнюючий показник обсягу суспільного виробництва, який широко використовується в економіко-математичних розрахунках поряд з показником національного доходу (або замість нього). Кінцевий продукт включає продукцію галузей матеріального виробництва, що надходить для особистого і суспільного використання, на нагромадження основних і оборотних фондів, на заміщення основних фондів, що вибувають, а також різницю між експортом та імпортом. Кінцевий продукт включає всі ті показники, що входять у показник національного доходу плюс витрати на капітальний ремонт і амортизацію, експортно-імпортний залишок.

Кліринг - система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та надані послуги шляхом заліку взаємних вимог. Кліринг широко використовується на фондових і товарних біржах, у міжнародних розрахунках, де залік взаємних вимог учасників проводиться через клірингову палату або через особливу електронну систему. Розрізняють внутрішній - міжбанківський кліринг та міжнародний - валютний кліринг. Міжбанківський кліринг -систематичні розрахунки між банками шляхом заліку взаємних грошових вимог юридичних осіб даної країни. Валютний кліринг - система розрахунків у зовнішній торгівлі або інших формах економічних відносин між двома або кількома країнами. Здійснюється на підставі міжнародних платіжних угод.

Коефіцієнт віддаленості - частковий випадок коефіцієнта дисконтування. В деяких книгах коефіцієнт дисконтування і коефіцієнт віддаленості трактуються як рівнозначні. Коефіцієнт віддаленості застосовується тоді, коли економічні показники різних років зводяться до початкового року оптимізаційного розрахунку. К₀ — коефіцієнт віддаленості: К₀ = 1 /( 1 +E_Hm)^t, де t - порядковий номер року в тому періоді, що розглядається; Е_нт -норматив зведення витрат до єдиного часу.

Коефіцієнт економічної ефективності - обчислюють за формулами:

1) для окремих проектів або форм відтворення основних фондів діючих підприємств: E_p= ;

2) для споруджуваних підприємств (окремих цехів і виробничих об'єктів):

E_p=

Коефіцієнт оновлення основних фондів - питома вага нових засобів праці, які надходять протягом певного періоду.

Коефіцієнти повних матеріальних витрат - середні витрати i-го продукту на виробництво кінцевого продукту j. Вони складаються з прямих витрат кожної галузі на даний продукт і непрямих витрат. Розрахунок повних витрат досить складний, вимагає багато обчислень. Існує два способи розв'язку цієї задачі: перший - підрахунок непрямих витрат і їх залучення до прямих, другий — безпосереднє отримання коеф. повних витрат з матриці прямих витрат А за допомогою операції обернення матриці: В = (Е — А)^-1. Вираз у дужках означає різницю між одиничною матрицею Е і матрицею коефіцієнтів прямих витрат; (-1) — знак оберненої матриці. У багатьох випадках повні витрати перевищують прямі витрати: ступінь перевищення пов'язаний з характером виробництва того чи іншого продукту.

Коефіцієнти прямих затрат (технологічні коефіцієнти) - середні величини безпосередніх затрат продукції однієї галузі (як засоби виробництва) на випуск одиниці продукції іншої галузі. Вони можуть бути виражені в натуральній формі. Застосовуються також коефіцієнти прямих затрат основних фондів і трудових ресурсів. Вони характеризують фондомісткість і трудомісткість одиниці продукції галузі й обчислюються діленням середньорічної вартості основних фондів і середньорічної чисельності робітників галузі на обсяг її валової продукції.

Конкуренція - форма економічного змагання приватних товаровиробників. Мета конкуренції - боротьба за отримання більшого прибутку. Конкурентна боротьба ведеться всередині монополістичних об'єднань, між монополіями і немонополізованими підприємствами.

Консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети.

Контрольний пакет акцій - частка акцій, зосереджена в руках одного власника, що дає можливість здійснювати фактичний контроль над акціонерним товариством. Теоретично контрольний пакет акцій повинен становити понад 50% випущених акцій. На практиці він може бути меншим 50%, оскільки частина акцій взагалі не має права голосу. Володіння контрольним пакетом акцій може досягатися шляхом участі в дочірніх підприємствах.

Концерни - форма статутних об'єднань підприємств, що характеризується єдністю власності та контролю.

Корпорації - договірні об'єднання суб'єктів господарювання на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів.

Кредит - угода між партнерами про надання у власність майна або грошей іншій особі на умові відтермінування повернення такої ж вартості з виплатою процента.

Крива Лаффера - крива, що показує зв'язок між ставками оподаткування та податковими надходженнями в бюджет.

Криві попиту — криві, що показують залежність попиту на товар від його ціни. Якщо на осі абсцис відкладати можливі ціни продукту (товару), а на осі ординат -відповідні розміри попиту на цей продукт, то отримаємо криву, яка відображає загальновідоме правило: що вища ціна, то менший попит, і — навпаки (хоча є й винятки). Випуклість кривої показує ступінь залежності, вона називається еластичністю попиту щодо цін. Що крутіша крива, то вища еластичність.

Критерій — ознака, на основі якої проводиться оцінка, порівняння альтернатив, класифікація об'єктів і явищ. Частковим випадком критерію, особливо розповсюдженим в економічних задачах, є критерій оптимальності.

Критерій оптимальності - показник, що виражає граничну міру економічного ефекту прийнятого господарського рішення для порівняльної оцінки можливих альтернатив і вибору найкращої з них. Це може бути максимум прибутку, мінімум витрат праці. Критерій оптимальності - фундаментальне поняття теорії оптимального функціонування економіки, важливий компонент будь-якої економіко-математичної оптимальної моделі. В економіко-математичних задачах критерію оптимальності відповідає математична форма - цільова функція.

Курс акцій — фактична ціна продажу акцій на ринку цінних паперів (фондовій біржі): Курс акцій =

Л

Лімітовані ресурси - те ж саме, що дефіцитні, лімітовані ресурси. Мова йде про ті засоби виробництва, можливість ефективного застосування яких перевищує їх наявність. Тому й виникає задача найкращого розподілу.

Лінійне програмування - область математичного програмування, присвячена теорії і методам розв'язування екстремальних задач, які характеризують лімітну залежність між змінними. В загальному вигляді ЗЛП можна записати так. Дані обмеження вигляду: а) ; б) ; в) ; або в так званій канонічній формі, до якої можна звести всі три зазначені випадки: необхідно знайти невід'ємні числа х_j , які мінімізують чи максимізують лінійну формулу: де

Таким чином, це задача математичного програмування за умови, що обмеження і цільова функція є лінійними.

Лінія рівня — геометричне місце точок простору, для яких значення функції, що досліджується, є однакові. Це визначення можна записати так:

. Цей запис означає, що для деяких X, що належать простору Е^п, виконується умова: F(x) - стала величина. Різні константи породжують різні лінії рівня. Для випадку функції двох змінних - це можна показати на графіку у вигляді карти ліній рівня. Прикладами таких карт можуть бути горизонталі на географічних картах.

Ліцензія - 1) дозвіл, що видають компетентні державні органи на здійснення деяких видів господарської діяльності (торгівлі чи промислів), у т.ч. зовнішньоторговельних операцій (на ввезення, вивезення чи транзит, вільне ввезення товарів, вивезення чи транзит котрих не допускається). Комерційні банки отримують від Національного банку України ліцензію на проведення зовнішньоекономічних валютних, розрахункових та кредитних операцій, від Міністерства фінансів - на проведення операцій з цінними паперами; 2) дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.

М

Макроекономічна модель — це ж: макромодель, агрегатна модель, економіко-математична модель, що відображає функціонування народного господарства як єдиного цілого. За характером залежності макромоделі можуть бути детермінованими і ймовірними, за часовим фактором — статичні і динамічні.

Максимізація - знаходження найбільшого значення цільової функції (у задачах математичного програмування). Знаходиться глобальний максимум, і при аналізі розв'язку необхідно перевірити, чи знайдено максимум глобальний чи локальний. Іншими словами: чи дійсно знайдено шуканий розв'язок задачі. Множення цільової функції на від'ємний множник перетворює задачу максимізації в задачу мінімізації.

Максимум прибутку — один з можливих критеріїв оптимальності для галузевих та інших задач планування. Що більший прибуток галузі чи підприємства, то краще вони використовують ресурси.

Математичне моделювання економічних процесів — вираження мовою математики основних властивостей економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку і функціональній залежності.

Математичне програмування - область математики, яка об'єднує різноманітні математичні методи і дисципліни: лінійне програмування, нелінійне програмування, динамічне, випукле програмування та інші. Загальна задача математичного програмування полягає у знаходженні оптимального (мінімального чи максимального) значення цільової функції, причому значення повинні належати деякій області допустимих значень. У загальному вигляді ця задача записується так: U = f(x)→ max, х є М, де х = (x ₁,..., х_п); М -область допустимих значень змінних х ₁..... х_п; f(x) - цільова функція.

Матеріали - речові матеріали виробництва, які використовуються основним чином як предмети праці. Поділяються на основні й допоміжні. Основні матеріали - предмети праці, які утворюють основну матеріальну основу продукту, наприклад: залізна руда для виробництва чавуну, бавовна для отримання пряжі. Допоміжні матеріали — матеріали, які сприяють виробництву продукції. Сюди відносяться матеріали, які використовуються засобами праці, і матеріали, які приєднують до основного матеріалу. Потреба підприємства чи цеху в основних чи допоміжних матеріалах розраховується на основі виробничої програми підприємства і норм їх використання.

Матеріальна відповідальність — завдання робітником з його вини матеріальних збитків підприємству. Це - порушення трудової дисципліни, і винний може бути притягнений до матеріальної відповідальності. Це означає, що працівник повинен відшкодувати підприємству повністю або частково спричинені збитки.

Матричний аналіз — метод дослідження взаємозв'язків між економічними об'єктами за допомогою матричних моделей. Застосовується в математичній теорії матриць.

Матричні моделі - в економіці - моделі, побудовані у вигляді таблиць (матриць). Вони відображають співвідношення між витратами на виробництво і його результатами, нормативи витрат, виробничу та економічну структуру господарства. Широке розповсюдження матричних моделей пов'язане частково з тим, що запис даних у формі таблиці полегшує їх введення в ЕОМ. Матричні моделі застосовуються в теоретичних дослідженнях економіки.

Метод визначення ціни — за схемою «собівартість плюс прибуток». У ринковій економіці сфера його застосування обмежена: Ц = С + П, де С -собівартість продукції; П - величина прибутку в ціні.

Метод «забезпечення фіксованого обсягу прибутку» - , де С_зм - змінні витрати на одиницю продукції; С_пост - постійні витрати на дану продукцію за певний період; П₃ - загальна сума прибутку, яку належить отримати від продажу продукції за той же період; N - обсяг продажу продукції в натуральному вимірі.

Мінімум витрат - критерій оптимальності, що застосовується в економіко-математичних моделях. Означає, що в умовах задачі фіксується обмежений обсяг продукції, а розрахунок проводиться таким чином, щоб отримати заданий обсяг при найменших повних заданих витратах. Цим методом розв'язують багато задач оптимального планування розміщення і розвитку виробництва.

Модернізація — надання сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог. Наприклад, модернізація обладнання дозволяє підвищити його технічний рівень, краще використовувати виробничі можливості тих чи інших машин, підвищити продуктивність праці.

Монополія — об'єднання, яке має практично виключне право на виробництво і реалізацію певної категорії товарів. Мета об'єднання - отримання монопольно високих прибутків. Переваги монополій перед дрібними виробниками у тому, що є можливість забезпечити високий рівень концентрації виробництва й капіталу, диктувати ціни, утримувати їх на високому рівні і т. д.

Мотивація - процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що спрямована на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації (підприємства).

Мультиплікатор - число, на яке потрібно помножити зміни в інвестиціях, щоб визначити зміни в сукупному обсязі виробництва. Наприклад, якщо при зростанні інвестицій на 100 млрд. дол. ВНП зросте на 300 млрд. дол., то мультиплікатор =3. Мультипл.= ∆ - приріст.

Н

Науково-технічний прогрес — це постійний процес створення нових і удосконалення технологій та засобів виробництва, що застосовувались, й кінцевої продукції з використанням досягнень науки (еволюція, поступовий розвиток науки і техніки).

Національне багатство (народне багатство) - загальна вартість усіх виробничих і невиробничих фондів у народному господарстві, різних запасів і резервів, особистого майна. Для правильної оцінки національного багатства необхідно також оцінювати природні ресурси, водні ресурси.

Національний дохід - частина вартості сукупного суспільного продукту, що залишається після відшкодування матеріальних витрат: предметів праці й засобів праці протягом року. Національний дохід - новостворена вартість у сфері матеріального виробництва товарів та послуг. НД є основним джерелом економічного розвитку країни. Один із найважливіших макроекономічних показників - його зростання залежить від двох факторів: темпів зростання продуктивності праці і темпів приросту чисельності населення, зайнятого в матеріальному виробництві.

Нееластичний попит - попит, який під впливом незначної зміни ціни на певний товар чи послугу майже не змінюється.

Нематеріальні ресурси - це складова потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні відсутність матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

Непрямі витрати - 1) у міжгалузевому балансі - витрати, які входять у даний продукт не безпосередньо (як прямі витрати), а через витрати суміжних галузей; 2) у теорії оптимальних оцінок (витрати зворотного зв'язку) означають збільшення витрат праці, обумовлене тим, що зростання виробництва будь-якого продукту зменшує можливість застосування деяких засобів праці на ділянках народного господарства і призводить до використання на цих ділянках менш досконалої техніки і гірших природних ресурсів.

Норма виробітку - кількість одиниць продукції (роботи), які повинні бути виготовлені (виконані) за одиницю часу (годину, робочу зміну, місяць) у певних організаційно-технічних умовах одним або групою робітників відповідної кваліфікації.

Норма витрат (того чи іншого виду матеріальних ресурсів) - гранично допустима величина витрат на виготовлення продукції в умовах конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини найвищого гатунку. Для більшості матеріалів структура норми витрати: Н_в = R_r + Q + q, де R_r - корисна або чиста витрата матеріалу; Q - технологічні відходи і витрати; q - інші організаційно-технічні відходи і втрати, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо.

Норма обслуговування - застосовується для нормування праці допоміжних робітників.

Норма часу - витрати часу на виготовлення окремої деталі чи на здійснення окремої операції.

Ноу-хау - не захищені охоронними документами та не оприлюднені знання чи досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового характеру, що можуть бути практично використані в наукових дослідженнях, при виготовленні та реалізації продукції.

Нульові елементи матриці міжгалузевого балансу - у матриці міжгалузевих потоків [Х_ij] і в матриці коефіцієнтів прямих витрат [A_ij] міжгалузевого балансу вони означають, що між відповідними галузями, представленими в рядку і стовпчику, які перетинаються в даній клітинці, не існує безпосередніх господарських зв'язків, а в матриці коефіцієнтів повних витрат [В_ij] - означає, що немає ніяких зв'язків, тобто продукція галузі і не використовується в галузі j.

О

Область допустимих розв'язків - у математичному програмуванні. Інші назви -область можливих значень, допустима множина, множина можливостей, множина допустимих розв'язків. Це область, в межах якої здійснюється вибір розв'язків. Вона обмежена умовами задачі, наявними ресурсами.

Облігація - цінний папір, довгострокове боргове зобов'язання юридичної особи, що випускає і розміщує облігаційну позику, регулярно виплачувати кредиторові дохід у заздалегідь зафіксованій сумі чи вільному проценті вартості облігації, а через зазначений час і номінальну вартість облігації.

Облікова ставка - процентна скидка з номінальної вартості векселя, яку банк стягує на свою користь з пред'явника векселя при його обліку до настання строку платежу за ним.

Обмеженість ресурсів (дефіцит ресурсів) - фундаментальне поняття теорії оптимального функціонування економіки. Теоретично поняття обмеженості ресурсів говорить про об'єктивні умови виробництва, при яких кожного моменту можливості задоволення суспільних потреб обмежені. Наприклад, ресурси в суспільстві не дають можливості сьогодні ж задовольнити всі життєві потреби та ін.

Обмеження моделі — запис умов, при яких мають зміст розрахунки, що використовують цю модель. Це — система рівнянь чи. нерівностей, які в сукупності визначають область допустимих розв'язків. Поширені лінійні і нелінійні обмеження. Правильний вибір обмежень — важлива умова адекватності моделі.

Оборотні кошти - сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні фонди - частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму і переносять усю свою вартість на вироблену продукцію.

Оплата праці — будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оптимальна задача - економіко-математична задача, мета якої - знайти найкращий розподіл наявних ресурсів. Розв'язується за допомогою оптимальної моделі методами математичного програмування.

Оптимальний план — найкращий щодо обраного критерію варіант розвитку економіки в цілому чи окремого об'єкта господарювання. Оптимальний план відображається в економіко-математичних моделях вектором (точкою простору виробничих можливостей). Тому часто вживається термін «оптимальна точка».

Поиск по сайту: