АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 2. Буття як фундаментальна категорія філософії. Екзистенційні виміри людського буття

Читайте также:
  1. Буття без морального буття — прокляття». Ф.Бекон (16 ст.)
  2. Буття Бога у філософській інтерпретації
  3. Віра, надія, любов як духовно-практичні виміри людини
  4. Власність як економічна категорія. Сутність власності, її економічний та правовий зміст
  5. Гідність як категорія моральної свідомості
  6. Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА
  7. Глава 6. Фундаментальная ошибка атрибуции
  8. Глава 6. Фундаментальная ошибка атрибуции
  9. Діяльність як основа соціального буття людини.
  10. Екзистенція як особливий спосіб буття
  11. Естетичне як універсальна категорія естетики
  12. Естетичні виміри

 

1. Категорія буття у філософії. Специфіка людського буття.

2. Буденне буття людини та його категорії. Воля до самозбереження і продовження роду як основа буденного буття.

3. Воля до влади та воля до творчості і пізнання як основи граничного буття людини. Граничне буття, гранична ситуація та екзистенція.

4. Метаграничне буття людини. Воля до любові і толерантності як його підгрунтя. Поняття трансценденції.

 

Тема 3. Особистість у вимірах філософського аналізу.

Поняття особистості. Особистість та індивідуальність. Особистість як єдність духовного та душевного начал людського буття.

2. Особистість та стать. Філософія статі. Чоловіче та жіноче у різних вимірах людського буття. Гендерні дослідження.

3. Особистість та проблема самотності. Самотнiсть як відкритість та замкненiсть людського буття. Вiдкритiсть людського буття у самотностi: створення простору особистості i простору комунiкацiї.

4. Особистість та любов. Концепцiї любовi у захiднiй фiлософiї. Любов до себе та любов до iншого.

5. Любов, кохання, закоханiсть. Кохання як любов-пристрасть. Феномен любовi-дружби. Вище буття любовi: любов як творення вiдносин мiж людьми.

 

Тема 4. Сенс життя, смерть та безсмертя

як філософські проблеми.

 

1. Поняття сенсу життя. Проблема сенсу життя в історії філософії.

2. Сенс життя в екзистенційних вимірах людського буття.

3. Смерть та безсмертя у людському досвіді.

 

 

ЧАСТИНА 2.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

СХОДУ І ЗАХОДУ

 

Тема 5. Фiлософiя Давньої Індії та Китаю.

 

1. Особливості філософування в Давній Індії та Китаї.

2. Фiлософськi школи Стародавньої Iндiї. Індуїзм і його головні ідеї: карма і сансара. Буддизм як iнтегруюча релiгiйно-фiлософська система Сходу.

3. Давньокитайська фiлософiя. Даосизм і конфуцiанство.

 

Тема 6. Антична фiлософiя та її специфiка.

 

1. Рання антична філософія.

2. Класична антична фiлософiя.

3. Основні риси фiлософiї епохи еллінізму.

 

Тема 7. Фiлософiя європейського Середньовiччя.

 

1. Християнство як свiтоглядна основа середньовiчної фiлософiї.

2. Основні риси філософії Середньовіччя.

3. Патристика та схоластика як етапи розвитку середньовічної філософії.

 

Тема 8. Філософія епохи Вiдродження.

 

1. Вiдродження як феномен європейської iсторiї й культури. Специфіка романського та германського Вiдродження.

2. Основні риси філософії епохи Відродження.

3. Філософія романського та германського Вiдродження.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)