Міжнародна торгівля: поняття та основні форми

Міжнародна торгівля є центральною ланкою в складній системі світогосподарських зв'язків, опосередковуючи практично усі види міжнародного поділу праці і зв'язуючи всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему.. Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, а її обсяг підраховується шляхом підсумовування обсягів експорту.

Сучасна міжнародна торгівля - торгівля між країнами, що припускає ввезення (імпорт) і вивезення (експорт) товарів. У ній беруть участь різні юридичні особи-корпорації, їх об'єднання, держави та ін... Вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і, таким чином, збільшувати загальний обсяг виробництва.[2]

Діяльність, що має своєю метою посередництво між виробниками і споживачами при взаємному обміні економічними благами, носить з економічної точки зору назва торгівлі. Коли посередництво має місце між вітчизняними виробниками і іноземними споживачами, або навпаки, - торгівля стає зовнішньої (інакше - міжнародної). Торгівля ж з юридичної точки зору - сфера економічних відносин, до якої застосовується торгове право. А це відносини, засновані на капіталістичної організації господарства, що має своєю метою доставлення прибутку.

Будь-яка підприємницька, комерційна, банківська - торговельна діяльність - це діяльність, пов'язана з витяганням торгового прибутку, включаючи і виробництво, орієнтоване на торгівлю. В англійській, французькій, німецькій і інших мовах поняття торгівля (trade, commerce, der Kommerz) ширше, ніж зазвичай розуміється в російській мові, включає в себе, крім торгівлі у вузькому сенсі (купівля-продаж), також і заняття ремеслом, будь-який інший комерційного характеру діяльністю, в т.ч. і виробництво.

Торгівля в широкому сенсі складається з окремих її різновидів, і в кожній з них обов'язково знайдеться торгова, комерційна, "прибуткова" основа. Різниця полягає в предметі і у формах комерційних операцій, що лежать в основі економічних взаємовідносин сторін. Наприклад, в області обміну інтелектуальною власністю товаром можуть бути авторські, патентні та інші подібні права, а особливими угодами (ліцензійними тощо) може оформлятися поступка прав користування цим специфічним товаром, за комерційною суті свого роду оренда, прокат. Міжнародна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівля послугами клієнти та ті хто надають послуги є резиденти різних країн. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці. Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.[7]

Міжнародна торгівля - сфера міжнародних товарно-грошових відносин. Для національних господарств участь у міжнародній торгівлі представляється у вигляді зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля - торговельна діяльність однієї країни з іншими, яка складається з оплаченого вивезення (експорту) та оплаченого ввезення (імпорту). Зовнішня торгівля всіх країн формує міжнародну торгівлю.

Міжнародна торгівля як складна соціально-економічна категорія розглядається з позицій:

1) Операційної (процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами і міжнародними організаціями);

2) державної політики (особливий тип суспільних відносин, що виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національну зовнішньоторговельну політику).(табл. 1.1)

Таблиця 1.1 Підходи розуміння сутності міжнародної торгівлі

Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Однак поняття «міжнародна торгівля» вживається і в більш вузькому значенні. Він позначає, наприклад, сукупний товарообіг промислово розвинених країн, сукупний товарообіг країн, що розвиваються, сукупний товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн Східної Європи і т. п.

Світові ціни різняться в залежності від пори року, місця, умов реалізації товару, особливостей контракту. На практиці як світові ціни приймаються ціни великих, систематичних і стійких експортних або імпортних угод, укладених у певних центрах світової торгівлі відомими фірмами - експортерами або імпортерами відповідних видів товарів. На багато сировинних товарів (зернові, каучук, бавовна та ін) світові ціни встановлюються в процесі операцій на найбільших світових товарних біржах. [3]

Перед дилемою вибору зовнішньоторговельної національної політики рано або пізно стоять всі держави. Протягом двох століть на цю тему точаться запеклі дискусії.

В інтересах кожної країни спеціалізуватися на виробництві, в якому вона має найбільшу перевагу або найменшу слабкість і для якого відносна вигода є найбільшою.

На стійке та стабільне зростання зовнішньої торгівлі впливають деякі чинники:

- стабільність міждержавних відносин в умовах миру;

- розвиток МПТ, а так само капіталу;

- оновлення основного капіталу (НТР);

- діяльність корпорацій на міжнародній ринку;

- виникнення комерційної реальності;

- прийняття міжнародних, торгових угод;

- діяльність фінансово-економічних організацій;

- стабільність Світового Банку щодо міжнародної економіки;

- свобода зовнішньої торгівлі;

- отримання політичної незалежності, раніше колоніальними країнами

Таким чином, на операційному рівні міжнародна торгівля - процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами та міжнародними організаціями; на державному рівні міжнародна торгівля - особливий тип суспільних відносин, який виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національні зовнішньоторговельні політики.

Форми міжнародної торгівлі можна систематизувати за трьома напрямками. Критеріями визначення форм є регулювання, предмет торгівлі, взаємодія суб'єктів міжнародної торгівлі. (рис 1.1)

Рис 1.1 Форми міжнародної торгівлі

Торгівля в поєднанні з кооперацією передбачає укладення контрактів зв'язують виробничі процеси незалежних фірм. Залежно від ступеня інтеграції розрізняють виробничу, збутову, виробничо-збутову і торгівлю у складі консорціумів.

Популярною різновидом міжнародної торгівлі останнім часом стала компенсаційна торгівля у формі товарообмінної (бартерної торгівлі), зустрічної торгівлі у вигляді зворотної закупівлі продукції або компенсаційних угод. Останні можуть полягати у вигляді: власне, компенсаційних угод, зворотної закупівлі, угоди, які передбачають відшкодування.[3]

Говорячи про регулювання світового ринку сировини, необхідно відзначити, що воно відбувається двома методами це висновок міжнародних товарних угод з урахуванням програм розвитку, стабілізації, адміністративного управління і створення міжнародних галузевих організацій, як наприклад об'єднань країн експортерів нафти (ОПЕК).

Поиск по сайту: