Коротка характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапром " металургійної промисловості спеціалізується на наданні послуг з прийому, накопичення, зберігання, перевантаження, палетизації та контейнеризації експортних, імпортних та транзитних вантажів на власних складах та їх перевалці. ТОВ «Мегапром». Компанія також здійснює деякі супутні послуги, такі як попередній демонтаж і підготовка вантажу, пакування, страхування вантажу, процедури пов’язані з проходженням митниці тощо. Предметом діяльності є також технічне обслуговування транспортних засобів.

Компанія є одним з засновників (1994 р.) Асоціації міжнародних експедиторів України. ТОВ " Мегапром" успішно працює у сфері транспорно-экспедиторского, складського митного обслуговування з 1993 року. Співпраця з постійними партнерами, оперативне реагування і володіння усією необхідною інформацією дозволяє нам швидко, якісно і надійно задовольняти інтереси вантажовласника. Компанія працює на власній матеріально-технічній базі.

Транспортно-експедиторське обслуговування ТОВ «Мегапром»

- Перевалка експортних, імпортних і транзитних вантажів в Маріупольському морському порту з 1993 року;

- Відправка вантажів залізничним, автомобільним і морським транспортом;

- Оформлення товарно-транспортної і супровідної документації;

- Логістичне планування маршруту доставки вантажів.

Організаційна і управлінська структура підприємства обумовлюється особливостями і характером його діяльності та основними аспектами необхідного забезпечення діяльності підприємства.

ТОВ " Мегапром" є транспортно-експедиційним підприємством з великим парком спеціалізованого автотранспорту. Крім традиційно важливих для будь-якого підприємства юридичного відділу та бухгалтерії, ключовими для підприємства є логістичний та технічний елементи в організаційній структурі (рис.3.1). Саме вони і забезпечують реалізацію основної діяльності підприємства.

Рисунок 3.1 – Організаційно-управлінська структура ТОВ " Мегапром"

На 01 січня 2012 року загальний штат робітників підприємства становив 203 чоловік, з них: 76 водії, 8 механіків, 28 експедиторів.

Комерційний директор є відповідальним за відділ логістики і ремонтну зону. До компетенції менеджерів з міжнародних перевезень входить оформлення і координація виконання замовлень, організація супутніх послуг. Відповідно менеджери оперують на транспортних біржах. Експедитори відповідають за відправлення/доставку вантажу, завантаження, розвантаження, маркування, пакування тощо.

Ремонтна зона використовується для ремонту і технічного обслуговування транспорту. На ній працюють 8 механіків, за якими закріплено від чотири до десяти слюсарів, що виконують ремонтні роботи. Окремо 5 спеціалістів є механіками по випуску автомобіля на лінію. Вони (позмінно) знаходяться на контрольно-пропускному пункті підприємства і здійснюють контрольний технічний огляд транспорту перед поїздкою. Цей огляд є обов’язковим і проводиться досить ретельно, щоб уникнути технічних проблем на маршруті. Транспортні засоби підприємства, що не перебувають у рейсі, знаходяться або у ремонтній зоні або на території підприємства.

Організація праці на ТОВ " Мегапром" здійснюється шляхом злагодженої роботи всіх відділів і чіткій координації дій їхніми керівниками.

Також слід відмітити основні аспекти мотивації мотивації персоналу. На підприємстві виділяють такі елементи мотивації:

- матеріальне заохочення;

- нематеріальне стимулювання;

- мікроклімат;

- самомотивація;

- зворотній зв’язок.

Особливістю організації управління персоналом на даному підприємстві є те, що мотивування працівників здійснюється послідовним процесом побудови оптимальної системи мотивування. Так, с початку функціонування підприємства керівництвом було вибрано основні загальні напрями мотивації, які може застосувати підприємство. В рамках цих вибраних напрямів здійснюється поділ співробітників на групи за мотивацією. Для виділених груп, виходячи з кваліфікаційного, статевого та вікового складу, стажу роботи, характеру виконуваних обов’язків та інших факторів, обирається оптимальні напрями мотивування.

На підприємстві, в основному забезпечується постійна мотивація (а не разова). Планова (загальна мотивація) на підприємстві включає заохочувальну та розвивальну. Заохочувальна має на меті заохотити працівника працювати, якщо він втрачає інтерес до роботи. Розвивальна ж полягає у розкритті певних навичок та талантів, що можуть позитивно вплинути на якість роботи і на самопочуття працівника. За формою грошової винагороди на підприємстві використовують: преміальну мотивацію-нагорода за якісну і постійно своєчасно виконувану, бонусну – додаткова нагорода найкращих працівників за індивідуальні досягнення, підтримувальну – утримування працівників на роботі, запобігання плинності кадрів, підтримування вже досягнутого рівня роботи.

Отже, на ТОВ " Мегапром" організація функціонально-ієрархічного управління, обумовлене типом діяльності та організаційною структурою підприємства, доповнюється системою мотивації праці персоналу, що ефективно впливає на результати роботи.

3.3 Аналіз виконання плану з транспортного обслуговування на ТОВ " Мегапром ".

ТОВ " Мегапром" є транспортно-експедиційним підприємством, що вже сформувало свою специфіку логістичного сервісу і закріпило власні стандарти здійснення транспортно-логістчиного обслуговування. Основою транспортно-логістичних послуг є технічна база перевезень. ТОВ " Мегапром" є власником одного з найбільших парків спеціалізованої техніки на території України. Як вже зазначалося раніше, підприємство має ремонтну базу, де кваліфіковані технічні працівники здійснюють ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів.[22]

ТОВ " Мегапром" є досвідченим підприємством із власним підходом до транспортно-експедиційних послуг. На даний момент транспортне обслуговування на підприємства перетворилося на цілий комплекс повного експедирування вантажу і надання супутніх послуг. До них можемо віднести:

- перевезення консолідованих та збiрних вантажів;

- перевезення комплексних об’єктів;

- митне оформлення вантажів за кордоном;

- оформлення спецдозволів по Європі та країнам СНД;

- супровід вантажів.

Процес транспортного обслуговування вантажних перевезень із всім пакетом супутних послуг здійснюється за такою процедурою:

1. Виїзд спеціаліста на об’єкт для визначення параметрів вантажу, способу завантажувально-розвантажувальних робіт і засобів механізації (якщо це можливо, якщо ні – то це обумовлюється в усній формі і закріплюється в угоді);

2. Підбір видів транспорту раціональних по вантажопідйомності, вантажомісткості і вартості перевезення;

3. Підготовка схем кріплення і розміщення вантажів на транспортні засоби, розрахунки осьових навантажень;

4. Дослідження і визначення оптимального маршруту перевезення;

5. Розробка проектної документації по узгодженню маршруту руху транспортного засобу з негабаритним вантажем;

6. Підготовка і вироблення спеціальних і додаткових засобів для закріплення вантажу;

7. Оформлення спеціальних дозволів на перевезення великогабаритних і негабаритних, важковагових вантажів;

8. Узгодження перевезення з департаментом ДАІ МВС України і з «Укравтодор»;

9. Організація супроводу автомобілем покриття, патрульним автомобілем ДАІ і вишок контактно-кабельної мережі;

10..Організація і інженерний контроль завантажувально-розвантажувальних робіт, послуги ремонтної бази;

11..Страхування вантажів.

Організація інтегрованого транспортного обслуговування є результатом злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства. Таким чином, організаційний аспект є також невід’ємною частиною забезпечення якісного логістичного обслуговування. [27]

Існує безліч підходів до визначення критеріїв ефективності транспортного послуг. Використаємо найбільш універсальні підходи, що можуть бути застосовані для будь якого типу транспортного підприємств та розрахуємо всі можливі для нашого підприємства.

Визначимо видатки підприємства та розрахуємо собівартість перевезень. Для цього спочатку. Розрахуємо розмір транспортних видатків фірми, що припадають на одну тонну за формулою (3.3.1):

С = С₁ + С₂ + С₃ , (3.3.1)

де С – сумарний розмір витрат на доставку вантажу від замовника до отримувача на одну тонну;

С₁ – сума теперішніх витрат, пов’язаних з доставкою вантажу до магістрального транспорту (і вивезенням з нього) під’їзним шляхом або змінним видом транспорту; визначається за формулою (3.3.2):

С₁ = Свп * Lп, (3.3.2)

де Свп – витрати на перевезення вантажу під’їзним шляхом або іншим видом транспорту до пунктів відправлення і призначення за 1 т/км;

Lп – відстань підвезення вантажу до магістрального транспорті (або його вивезення), км;

С₂ – витрати на навантаження і розвантаження вантажу як на магістральному, так і на транспорті, котрий підвозить вантаж;

С₃ – сума витрат, що пов’язані з перевезенням магістральним транспортом розраховується за формулою (3.3.3):

С₃ = Спк + Ср * Lп, (3.3.3.)

де Спк – сума витрат початкових та кінцевих операцій, пов’язаних з магістральним видом транспорту на 1 тонну вантажу;

Ср – сума витрат на рух вантажу, що перевозиться в потягах (враховуючи витрати на перегонку порожніх вагонів та обслуговування вагонів на технічних станціях), на 1 т/км;

Lп – відстань перевезення вантажу на магістральному виді транспорту, км.

Необхідні дані по витратам за 2011-2012 роки, а також сумарні витрати, що припадають на одну тонну, представлені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Витрати підприємства поквартально за 2011 – І кв.2012 рр., грн./т

Відзначимо, що С₃ = Спк, оскільки підприємство не надає послуг перевезень вантажу в потягах, не враховуємо витрати на рух вантажу в потягах.

Слід відмітити, що розраховані вище витрати відображають лише суто транспортні витрати, а при розрахунку повної собівартості перевезень враховуємо будь-якого роду витрати, що пов’язані з обслуговуванням перевезень.

Тепер розрахуємо повну собівартість транспортних послуг для підприємства.

Повна собівартість перевезень розраховується за формулою (3.3.4):

∑ S_пов = S_пост + S_зм + S_з-р + S_дор . (3.3.4)

де S_пост – постійні витрати;

S_зм - змінні витрати;

S_з-р - витрати на завантажувально-розвантажувальні роботи;

S_дор - дорожні витрати.

Собівартість 1 т-км S_т-км розраховується шляхом ділення повної собівартості S_пов на загальну кількість виконаних тонна-кілометрів за певний період ∑ Р (3.3.5):

S_т-км = S_пов \ ∑ Р (3.3.5)

Дані про витрати і собівартість підприємства представлені у табл. 3

Таблиця 3.2 – Дані про витрати підприємства та повну собівартість перевезень за 2011 - І кв. 2012 рр., грн.

Виставимо оцінку критеріям якості транспортно-логістичного сервісу за методикою Окландера (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Оцінка параметрів якості транспортного обслуговування за критеріями Окландера (за п’ятибальною шкалою)

Висока оцінка якості логістичного сервісу визначається кількістю балів від 37 до 40, для ТОВ "Мегапром " загальна кількість балів за оцінками складає 38,2, що є дуже високим результатом.

Для визначення інтегрального показника рівня якості транспортно-логістичного обслуговування (к_і) необхідно враховувати не лише значення окремих його складових, але і їхню вагомість (ранг):

к_і = , (3.3.6)

де , , , - коефіцієнт відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень;

, , , - коефіцієнт вагомості відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень.

Отже, к_і = 23,55

Максимально можливий рівень інтегрального показника при заданому ранжуванні критеріїв може складати 24,2, тож отримане значення свідчить про достатньо високу оцінку параметрів якості ТОВ "Мегапром А"

Важливим критерієм, що дозволяє адекватно оцінити систему транспортно-логістичного обслуговування є рівень логістичного сервісу.

Розрахуємо даний показник за наступною формулою (3.3.7):

η = , (3.3.7)

де η - рівень логістичного сервісу;

M – кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичних послуг;

m – кількісна оцінка фактично наданого обсягу логістичних послуг.

Рівень виконання логістичного сервісу розраховується на основі даних про кількість замовлень (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Дані про виконання замовлень на ТОВ "Мегапром "

Даний показник свідчить про те, що для підприємства існують можливості для ще більшої активізації послуг. Можливим напрямком розширення спектру надаваних послуг може бути здійснення мультимодальних перевезень. Для реалізації комбінованих перевезень необхідно мати достатній експлуатаційний потенціал власного автопарку, що можна визначити за допомогою показника транспортного потенціалу.

Визначення показника транспортного потенціалу (ТП) дає можливість визначити обсяг транспортної активності, що може бути здійснений підприємством (транспортним підрозділом підприємства) при нормативному використанні транспортних активів за певний період, що визначається формулою (3.3.8):

ТП = , (3.3.8)

де - кількість транспортних засобів і-тої моделі;

- нормативна продуктивність транспортних засобів і-ї моделі (змінна, денна, річна і т.д.);

і=1, …, n – кількість моделей (марок) транспортних засобів.

Приймаємо за нормативну продуктивність транспортного засобу місячну норму. Для цього нам необхідно скористатися даними про транспортні активи підприємства, що були наведені вище, а також даними про нормативну продуктивність транспортних засобів. Норма продуктивності для транспортних засобів різного типу, що знаходяться в розпорядженні підприємства представлені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 – Норматив продуктивність транспортних засобів

Отже, для ТОВ «Мегапром» транспортний потенціал буде становити:

ТП = (82*1,9) + (70*1,9) + (35*1,6) + (24*1,3) + (5*1,9) + (3*1,5) + (2*1,4) + (58*1,1) = 155,80 + 133,00 + 56 + 31,20 + 9,5 + 4,5 + 2,8 + 63,80 = 456,60 – місячний транспортний потенціал автопарку підприємства.

Якщо нормативи продуктивності і автопарк залишаються незмінними, то на основі місячного потенціалу можемо виявити річний ТП:

ТП (річний) = 456,60*12 = 3805 – річний обсяг транспортної активності.

Результати розрахунків показали, що можливий обсяг транспортної активності за досліджуваний період (рік) може складати приблизно 3805 актів експлуатації транспортних активів, за умови їх нормативного використання. Якщо порівняти показник транспортного потенціалу із реально здійснюваним обсягом транспортної експлуатації для виконання замовлень (в середньому 1000 замовлень на місяць), то реально можливий ріст активності підприємства складає приблизно 28% на місяць. Але при збільшенні кількості виконаних замовлень слід підтримувати якість на належному рівні. Крім того, якщо підприємство спеціалізується на міжнародних перевезеннях в європейському напрямку, то для нарощування вантажообороту підприємству необхідно витримувати конкуренцію європейських компаній. Для цього менеджменту підприємства необхідно буде визначити сильні та слабкі місця в їх транспортному сервісі, усунути недоліки, якщо такі є, та розвити переваги для підвищення ефективності послуг.

Для оцінки якості транспортно-логістичного сервісу можна використати універсальний методичний підхід, що оснований на використанні GAP-моделі Зейтгамла або «моделі розходжень». Суть даної моделі становить у визначенні стратегій і процесів, які фірма може використати для досягнення переваг у обслуговуванні клієнтів. Центральним елементом моделі є «споживче розходження», що заключається у неспівпадінні споживчих очікувань і сприйняття послуги.

Таким чином, за допомогою цієї моделі менеджмент компанії може визначити причини незадоволеності клієнтів якістю логістичного сервісу і прийняти відповідні заходи щодо усунення такого невдоволення. Розглянемо можливі розриви між відповідними процесами транспортно-логістичної системи. Таким чином, виділяємо п’ять «розходжень»:

1. Gap 1 – розходження (розрив) між очікуваннями якості транспортно-логістичного сервісу у споживача і сприйняттям цих очікувань логістичним менеджментом компанії;

1. Gap 2 – розходження між сприйняттям очікувань клієнтів логістичним менеджментом компанії і специфікаціями, що визначають якість транспортно-логістичного сервісу;

2. Gap 3 – розходження між стандартами специфікації якості обслуговування та фактичною «доставкою» логістичних послуг;

3. Gap 4 – розрив між якістю наданих послуг та зовнішньою інформацією про цю якість, зазвичай через маркетингові комунікації;

4. Gap 5 – розрив між сформованими очікуваннями споживачів відносно якості сервісу та фактично отриманим сервісом і відповідно його сприйняттям.

Практично застосування даної моделі проводиться наступним чином.

Для визначення розриву в якості послуг проводиться опитування клієнтів і менеджерів підприємства. В розробленій анкеті було вибрано такі критерії оцінки якості транспортно-логістичних послуг:

1. Сучасність – сучасні проектні рішення споруд, будівель та транспорту, інфоратсруктури, підйомно-транспортного і технологічного обладнання і т.д.

2. Доступність – зручність роботи клієнта з логістичими менеджерам фірми ТОВ "Мегапром А".

3. Надійність – здатність менеджменту фірми доставляти обіцяне обслуговування вчасно, акуратно, в установлені строки; зберігати цілісними вантажі під час зберігання і вантажопереробки.

4. Комплексність – наявність широкого спектру супутніх послуг, що дозволить забезпечувати комплексу логістичну підтримку усіх параметрів і стадій вантажних перевезень.

5. Комунікабельність – бажання працювати з клієнтом у зручний для нього час, враховуючи його специфічні потреби.

6. Інформативність – надання клієнту всієї необхідної для оцінки якості послуг інформації.

Будемо проводити дослідження по спрощеній схемі, враховуючи розриви щодо безпосереднього рівня обслуговування, оціненого клієнтами і сприйняття менеджментом підприємства очікувань клієнтів. Для дослідження використовуємо спеціально розроблену нами анкету, що специфікує критерії сервісу в систему показників рівня кості транспортно-логістичних послуг. Частиною анкетного опитування були 6 пунктів, що характеризують важливість кожного критерію. Клієнтам і менеджерам фірми пропонувалось вказати бали, що характеризують важливість кожного з критеріїв, щоб у сумі вийшло 100 балів. Ця оцінка в подальшому використовувалася для визначення рангу кожного критерію.

Оцінка клієнтами рангу критерії представлена в табл.7. Найбільш важливим критерієм для клієнтів ТОВ "Мегапром " виявилися надійність, найменш важливим – доступність місцезнаходження. Таким чином, підприємству найбільшу увагу слід приділяти такому параметру, як збереження вантажу і узгодженість вантажопереробки, обслуговування чітко у відповідності із узгодженою технологією і, найбільш важливо, - в установлений час.

Найбільш важливим для клієнтів підприємства, з точки зору логістичних менеджерів фірми, є критерій «комплексність», найменш важливим – «доступність». Такі критерії як доступність і комунікабельність, з точки зору менеджерів, практично не потрібні клієнтам (табл. 3.7).

Таблиця 3.6 – Результати оцінки клієнтами рангу критеріїв

В свою чергу, 33% клієнтів заявили, що доступність для них – найбільш важливий критерій, а 17% назвали одним із найбільш важливих критеріїв комунікабельність.

Таблиця 3.7 – Результати опитування логістичних менеджерів ТОВ "Мегапром "

Виходячи з результатів дослідження транспортно-логістичного сервісу виявилося наступне:

1) ТОВ "Мегапром " надає логістчиний сервіс високої якості;

2) Підприємство володіє достатнім запасом транспортних та організаційних можливостей для нарощування обсягів вантажних перевезень;

3) Пріоритетними критеріями вдосконалення траснпортно-логістичного сервісу є комплексність послуг, доступність та надійність.

Враховуючи дані обставини, слід визначити такі напрямки вдосконалення механізму транспортно-логістичного сервісу при яких би висока якість сервісу і можливості до більших обсягів перевезень могли б трансформувати його у комплексу і доступну систему транспортно-логістичних послуг.

На мою думку, такими напрямками можуть бути: по-перше, розширення комплексу послуг за рахунок запровадження системи мультимодальних перевезень; по-друге, інтеграція ТОВ "Мегапром А" у систему логістичних центрів, що посприяє нарощенню обсягу перевезень за рахунок використання переваг інфраструктури центрів логістики для взаємодії із іноземними клієнтами.

Ефективність виробничої діяльності підприємства характеризується також продуктивністю праці і виражається в збільшенні кількості продукції в одиницю робочого часу або зменшенні кількості часу, витраченого на виробництво одиниці продукції. За своїм економічним змістом продуктивність праці належить до комплексного, узагальнюючого показника, в якому зосереджені підсумки діяльності працівників з виробництва продукції.

Продуктивність праці по ТЕП визначається формулою:

П т = D / N раб, (тис. грн./чол) (3.3.9.)

Де: D - річний дохід від реалізації, тис. грн.

N раб - чисельність працюючих, чол.

П т = 7758636,5/218 = 35508,6 (тис. грн./Чол)

Основними заходами щодо підвищення ефективності діяльності Транспортно-експедиційного ТОВ "Мегапром " є:

1. Підвищення продуктивності рухомого складу за рахунок поліпшення організації перевезень. Підвищення продуктивності рухомого складу може бути досягнуто за рахунок збільшення коефіцієнтів використання вантажопідйомності і пробігу. У цьому випадку майже не вимагається підвищення нормативів оборотних коштів, за винятком невеликого збільшення запасів автомобільного палива. При поліпшенні таких техніко-експлуатаційних показників, як технічна швидкість руху, час простою під навантаженням і розвантаженням, час роботи автомобіля на лінії на добу, коефіцієнт випуску автомобілів на лінію, підвищується продуктивність автомобільного парку. Величина техніко-експлуатаційних показників визначає рівень продуктивності рухомого складу, собівартість перевезень

2. Суворе дотримання режиму економії у витрачанні матеріальних і грошових коштів на основі впровадження прогресивних норм витрати паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, автомобільних шин, а також за рахунок ліквідації безгосподарного витрачання і втрат матеріальних цінностей.

3. Поліпшення організації матеріально-технічного постачання, нормування і планування. У цьому напрямку необхідно зживати практику представлення транспортним підприємством завищених заявок на матеріали, запасні частини, шини і паливо (завезення їх в явно завищених кількостях). Це призводить до заморожування коштів у зайвих і непотрібних матеріальних цінностях.

4. Своєчасне укладення договорів з клієнтурою на автомобільні перевезення та з організаціями на поставку матеріальних фондів, а також суворе дотримання встановленого порядку розрахунків за автомобільні перевезення та поставки матеріальних цінностей. Прискорення оформлення документації по розрахунках за виконану транспортну роботу, посилення контролю над термінами надходження платежів за перевезення, своєчасне пред'явлення претензій клієнтурі і постачальникам за порушення договірних умов з перевезень і поставкам - все це сприяє більш ефективній роботі всього автозаводу.

5. Зниження часу простою рухомого складу в ТО-2 та поточних ремонтах сприяє скороченню незавершеного виробництва, що в свою чергу також сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства.

6. Заходи по економії палива

Найважливішим завданням працівників є дотримання режиму економії у витрачанні матеріальних та грошових коштів. Нижче наведені заходи, приймаючи які можна домогтися економії палива:. Щоб автомобіль довгостроково рухався за інерцією, тобто мав хороший вибіг, необхідно ретельно регулювати гальмівні системи, підтримувати встановлене нормами тиск повітря в шинах, регулярно перевіряти і при необхідності регулювати сходження передніх коліс і кути їх установки, своєчасно і регулярно змащувати і регулювати підшипники ступить коліс, застосовувати мастильні матеріали.

В результаті здійснення перелічених заходів досягається більш ефективна діяльність транспортного і експедиційного обслуговування на ТОВ "Мегапром ".[25]

Висновки

На межі тисячоліть розвиток світової економіки залежить від міжнародних економічних відносин, реалізація яких проходить завдяки такому важливому інфраструктурному елементові - як транспорт. Домінуюче значення у розвитку транспорту у другій половині ХХ ст. відіграв швидкий технологічний прогрес в період НТР 60-70 років, за назвою транспортна революція. На основі НТП в останні десятиріччя суттєво покращилась міжнародна транспортна інфраструктура.[29]

Аналіз світових транспортних проблем дозволяє розкрити довгострокові тенденції глобального розвитку сучасної міжнародної виробничої інфраструктури. Темпи розвитку та якісні зміни в транспорті у ХХ ст. можна порівняти з тим, що було досягнуто за всю попередню історію. Це відноситься, перш за все, до нових транспортних галузей - автомобільного, авіаційного та трубопровідного транспорту, а також класичного, традиційного - морського. Загальний обсяг вантажів перевезених морським транспортом, за останнє сторіччя зріс у 50 разів [2]. Отже, якщо транспорт як складовий елемент міжнародної виробничої інфраструктури на ранніх етапах розвитку суспільства тільки опосередковував усі обмінні процеси, то в сучасних умовах, основною його функцією є поєднання виробничих ресурсів у наднаціональному відтворювальному процесі та реалізація товарів та послуг на світовому ринку. Тобто транспорт є тією ланкою, котра швидко поєднує продавців та покупців і скорочує часовий та просторовий розрив між виробництвом та споживанням.

Транспорт виступає одним з основних факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил. Виступаючи елементом як національної, так і міжнародної інфраструктури він забезпечує процес виробництва та можливість ефективного використання виробничих ресурсів. Без сумніву, що це можливо тільки за умови коли ціни (тарифи) на послуги транспорту є такими, що приносять доход при їх переміщенні у зовнішньому економічному просторі. Одночасно транспорт виступає ї фактором економічного зростання. Збільшення масштабів виробництва продукції залежить як від зростання її випуску, так і поглиблення спеціалізації, що в свою чергу вимагає більше сировини, більших розмірів ринку і відповідно більшого навантаження на транспорт. Тому останній є тим барометром, який показує на зниження чи підвищення темпів розвитку національних економік та світового господарства в цілому. [30]

Світова транспортна система характеризується досить неоднорідною інституціональною та соціальною структурою. Її стан в значній мірі визначається економічною потужністю національного капіталу та змінами у характері перевезень. Вона включає приватні, державні та змішані компанії. Держава у значній мірі курує розвиток національних транспортних систем, оскільки транспорт є матеріально- та енергомістким сектором економіки з довготривалим інвестиційним циклом та високим рівнем фізичного та морального зношення. У транспорті створюється біля 10 % ВНП (у с/г - 2,5%), у транспорт вкладається 20% усіх приватних капіталовкладень, транспортом споживається 15-18% усієї енергії, під об'єктами транспортної інфраструктури зайнято до 5% території світу.

Варто зазначити, що транспорт виконує різні функції у підсистемах світового господарства при реалізації зовнішньоторгових зв'язків. Тому всі види транспорту та усі ланки транспортного процесу в їх взаємодії на національному, міжнародному, міжконтинентальному та глобальному рівнях складають світову транспортну систему. Поряд з цим необхідно відмітити, що транспортна мережа, як зв'язок, енергопостачання на окремих континентах та регіонах має тенденцію до фрагментарності, оскільки раніше вона створювалася, в основному, для реалізації національних інтересів, тим самим залишивши, так звані, проміжки між окремими державами. Тому глобальна транспортна система сформувалась під впливом кількісного зростання пасажирських перевезень, які створили умови, стали фактором та засобом світових міграційних процесів. Транспортні системи світу можна аналізувати за двома ознаками: рівнем та зрілістю розвитку транспорту як елементу виробничої інфраструктури в національному, регіональному та міжнародному маштабах, а також за географічним місцерозташуванням - внутрішньоконтинентальні та міжконтинентальні транспортні системи.

У кожній державі транспортна система як складовий елемент виробничої інфраструктури має свої особливості, які обумовлені існуючим типом ведення господарства, рівнем розвитку продуктивних сил та економіко-географічними відмінностями. В окремих країнах використовуються традиційні об'єкти транспортної інфраструктури, інші держави потребують - найсучасніших.[10]

Таким чином, транспортні системи національного, регіонального, внутрішньоконтинентального та міжконтинентального рівнів виступають елементами, об'єктами глобальної виробничої інфраструктури і тим самим забезпечують подальше поглиблення інтеграції між національними народногосподарськими комплексами, створюють умови ефективного функціонування наднаціонального відтворювального процесу. Разом з тим, у розвитку транспортних систем світу виникають проблеми, пов'язані з домінуванням сучасних об'єктів транспортної інфраструктури та необхідності модернізації традиційних видів транспорту щодо вимог сучасних глобалізаційних процесів.

В даній роботі ми розглянули аналіз виконання плану з транспортного обслуговування на прикладі ТОВ «Мегапром» впродовж 2011-2012 рр.

ТОВ "Мегапром " є підприємством, що спеціалізується на транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажних автомобільних перевезеннях габаритних і негабаритних вантажів. Підприємство володіє одним із найбільших автопарків спеціалізованого вантажного транспорту в Україні, має сформовану організаційну структуру та ефективну систему управління персоналом.

Фінансово-господарський стан підприємства є позитивним. Керівництво регулярно вкладає кошти у розширення діяльності підприємства, контролює стан кредиторської і дебіторської заборгованості, оновлює транспортні засоби, розширює автопарк новітньою технікою, слідкує за інноваціями на транспортному логістичному ринку і прагне до впровадження найновіших розробок у свою діяльність.

Тісна співпраця підприємства з іноземними і вітчизняними партнерами дає компанії гарантії та можливості для майбутньої співпраці шляхом надання послуг перевезення для потреб розширення ділової активності своїх клієнтів.

Можливі напрямки вдосконалення механізму транспортно-логістичного сервісу, при яких би висока якість сервісу і можливості до більших обсягів перевезень могли б трансформувати його у комплексу і доступну систему транспортно-логістичних послуг, пропонуємо такі:

- по-перше, розширення комплексу послуг за рахунок запровадження системи мультимодальних перевезень;

- по-друге, інтеграція ТОВ "Мегапром " у систему логістичних центрів, що посприяє нарощенню обсягу перевезень за рахунок використання переваг інфраструктури центрів логістики для взаємодії із іноземними клієнтами.

Список використаної літератури

1. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства/Г.В. Савицька. - 4-е вид., перераб. і доп. - Мінськ: Нове знання, 2000. - 688 с.

2. НефАЗ. І знову в початку шляху. - Уфа: ГУП В«Уфімський поліграфкомбінатВ», 2002. - 96 с.: Іл.

3. Економіка підприємства (фірми): підручник/Под ред. О.І.Волкова, О.В.Девяткіна. - 3-е изд., перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 601 с. - (Вища освіта).

4. М. Шухгальтер В«Економіка фірмиВ», М: ИНФРА-М, 2002 р.

5. В.К. Скляренко В«Економіка підприємстваВ», М: ИНФРА-М, 2002.

Беляков А.Б. та ін Міжнародні автомобільні перевезення. - М., АСМАП, 2000 р.

6. П.А.Левітскій, В.Н.Мосін, А.І.Яковлев Економіка машинобудівної промисловості. - М.: Машинобудування, 1980. - 276 с.

7. Волков, Анісімов А.П., Юфін В.К. Економіка, організація і планування роботи автомобільного транспорту - Москва В«ТранспортВ» - 1980 р.

8. Ходош М.С. Вантажні автомобільні перевезення. - Москва В«ТранспортВ» 1980 р.

9. Голованенко С.Л. та ін Довідник інженера-економіста автомобільного транспорту. Москва В«ТранспортВ» - 1983р.в. Скляренко В«Економіка підприємства В», курс лекцій. М: ИНФРА-М, 2002 р.

10. Напольский Г.М. Технологічне проектування автотранспортних підприємств і станцій технічного обслуговування: Підручник для вузів. -2-ге вид., Перероб. І доп. - М.: Транспорт, 1993. - 271с.

11. Баліхін В.В, Гончаров В.С, Чернишов Г.А. Ремонт машин і обладнання лісозаготівельних підприємств: Навчальний посібник/ЛТА.Л., 1990. С. - 108с.

12. Алексєєв І.В., Мороз А.С., Романів Є.М. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – Львів. Бескіт Біт – 2003 – 152 – с.

13. Бабицький А.Ф. Методологія аналізу економічних процесів і управління. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. МАУП – 2003 – 128 – с.

14. Багров В.П., Багрова І.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник – К. ЦУЛ – 2006 – 160 – с.

15. Баронін А.С. Аналіз і прогноз у політиці та бізнесі. Курс лекцій – К. Паливода – 2005 – 128 – с.;

16. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбатюк М.І. / За ред. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз. Навчальний посібник (рек. МОН України). – 2-е вид. – К. КНЕУ – 2003 – 556 – с.;

17. Болюх М.А., Горбатюк М.І. Збірник задач з курсу «Економічний аналіз». Навчальний посібник (рек. МОН України) – К. КНЕУ – 2002 – 232 – с.;

18. Бутинець Ф.Ф., Шигун М.М. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті. Навчальний посібник – Житомир. Рута – 2004 – 352 – с.;

19. Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник (рек. МОН України) – Львів. Афіша – 2004 – 140 – с.;

20. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. Кондор – 2004 – 180 – с.;

21. Головко В.І., Мінченко А.В., Шарманська В.М. Фінансово-економічна діяльність підприємств: контроль, аналіз та безпека. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – К. ЦУЛ – 2006 – 448 – с.;

22. Гольдберг А.А., Шеремета М.М., Заболоцький М.В., Скасків О.Б. Комплексний аналіз. Підручник (рек. МОН України) – Львів. Афіша – 2002 – 203 – с.

23. Гриньова В.М. Функціонально-вартісний аналіз в інноваційній діяльності підприємства. Монографія – Х. ИНЖЭК – 2004 – 128 – с.;

24. Грін В. Економетричний аналіз. Підручник (пер. с англ.) – К. Основи – 2005–1198 – с.

25. Дайнека О.Г. Єдина транспортна система. – Харків: ХДЗТ – 2000 – 107 – с.

26. За ред. Бутинця Ф.Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) – Житомир. Рута – 2003 – 608 – с.

27. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник для ВНЗ. – 4-е вид. – К. Знання-Прес – 2004 – 190 – с.

28. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу. Навчальний посібник – К. МАУП – 2003 – 148 – с.

29. Іфтемічук В.С, Маниліч М.І., Шутак Г.В. / За ред. Башняніна Г.І., Іфтемчука В.С. Генеза ринкової економіки: політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, маркетинг, економіка підприємства, економічний аналіз, фінанси, банки, біржова діяльність. Навчальний економічний словник-довідник (3000 терм.) – Львів. Магнолія плюс – 2004 – 688 – с.

30. Могилевкин И. М. Транспорт. Мировая экономика. Глобальные тенденции за 100 лет // Под. ред. И. С. Королева. - М.: Экономистъ, 2003. - С. 332.

Поиск по сайту: