ІІІ ГРАФІЧНА ЧАСТИНА

Сірководень 300 т

Масштаб 1:5

Напрям вітру: південно-західний. Г = 5,05 км

T повітря: +20^оС

НАКАЗ

Про проведення рятувальних і невідкладних аварійних робіт

На об’єкті у м. Київ стався викид сірководню. Зруйновано ємність обсягом 300 т.

За попередньою оцінкою глибина поширення хмари повітря, зараженого сірководнем складе 5,05 км. Зона можливого хімічного зараження складає 20,01 км², а площа фактичного зараження після аварії складе 2,95 км².

Орієнтовна кількість ураження серед робітників об’єкту ≈ 231 осіба. Тривалість вражаючої дії ≈ 1 доба. Орієнтований час підходу попереднього фронту хмари до м. Бровари ≈2 години.

З метою ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт.

НАКАЗУЮ:

4. Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені загони (команди, групи), команди (групи) знезараження, формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини, формування радіаційного і хімічного захисту, охорони громадського порядку та ін.

5. На підставі даних розвідки начальник ЦО об'єкта оцінює пожежну обстановку і ставить завдання перед формуванням на її ліквідацію. Командир формування отримавши завдання організовує висування свого підрозділу в район пожежі. З метою уточнення обстановки на маршруті та в районі пожежі він висилає розвідку із завданням:

- визначити характер та межі пожежі;

- визначити напрямок розповсюдження вогню та можливі місця улаштування загороджуючих сил;

- наявність і стан вододжерел, як до них під'їхати;

- шляхи виведення та способи рятування людей, які потрапили у зону пожежі.

6. Матеріальне забезпечення передбачає організацію і здійснення своєчасного та в повному обсязі постачання формувань технікою, засобами захисту, зв'язку, приладами радіаційної і хімічної розвідки та іншими засобами, необхідними для проведення РІНР і вирішення завдань ЦО.

Для матеріального забезпечення формувань залучаються державні та кооперативні органи торгівлі та харчування, матеріально-технічного постачання та збуту, об'єкти з наявними запасами матеріальних засобів, а також формування служб торгівлі та харчування і матеріально-технічного постачання. Повну відповідальність за матеріальне забезпечення несе командир формування.

Технічне забезпечення організовується для підтримування у справному стані і в постійній готовності до використання усіх видів автотранспортної, інженерної та іншої техніки. Завдання технічного забезпечення: організація евакуації та поточного ремонту техніки, постачання формувань запасними частинами і ремонтними матеріалами та технічне обслуговування машин.

Технічне забезпечення організовує командир формування. У своєму розпорядженні він вказує: терміни готовності техніки до виконання завдань; залучені сили та засоби для ремонту та евакуації техніки; порядок поповнення запасними частинами і ремонтними матеріалами; місця розгортання збірних пунктів пошкоджених машин; порядок управління та зв'язку.

Медичне забезпечення організовується та здійснюється для збереження здоров'я і працездатності особового складу формувань, своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуація, лікування та найшвидше повернення до лав діючих, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу формувань.

Медичне забезпечення передбачає: лікувально-профілактичні; санітарно-гігієнічні; протиепідемічні і лікувально-евакуаційні заходи. Ці заходи проводяться медичною службою.Цивільної оборони об'єкта на усіх етапах дій формувань.

7. Командир формування при організації захисту вказує:

- як організувати і вести розвідку;

- сигнали оповіщення;

- обсяг та терміни інженерного улаштування районів розташування;

- порядок проведення контролю на зараженість;

- міри безпеки, обсяг робіт, сили та засоби, що необхідні для ліквідації наслідків НС;

- де і коли проводити спеціальну обробку.

Начальник штабу ЦО ____________ Ніконенко С.В.

ВИСНОВКИ

Для виникнення аварія з викидом СДОР є цілий ряд передумов: зростання складних виробництв із застосуванням нових технологій, які вимагають високу концентрацію енергії та небезпечних речовин; великі структурні зміни в економіці країни, що призвели до зупинки низки виробництв, порушення господарських зв'язків, а також відмову в технологічних ланцюжках; високий і все прогресуючий знос основних виробничих фондів, що досягають на ряді підприємств 80-100%; падіння технологічної та виробничої дисципліни, рівня кваліфікації технічного персоналу; накопичення відходів виробництва, небезпечних для навколишнього середовища; зниження вимогливості й ефективності роботи наглядових органів та ін

За розрахунками експертів витрати на попередження аварій у багато разів менше в порівнянні з рівнем збитків, до якого вони подають у разі виникнення. Тому в усьому світі питань безпеки хімічних виробництв надається дуже велике значення.

Зрозуміло, що абсолютно необхідно розробити і впровадити в практику нові підходи та принципи забезпечення безпеки хімічних виробництв. Головні вимоги - це виняток особливо небезпечних аварій, здатних призвести до загибелі, ураження людей, до значних матеріальних збитків, зробити істотний вплив на навколишнє середовище; забезпечення аналізованого, що розраховується і контрольованого рівня безпеки. Оскільки багато катастрофи та стихійні лиха запобігти не можна, то боротьба за зменшення збитків і втрат від них повинна бути важливим елементом державної політики країни, в основу якої покладені прогнозування і своєчасне попередження людей про загрожує лихо.

Важливим елементом сталого розвитку світової цивілізації є розробка і здійснення превентивних заходів, здатних зменшити і пом'якшити наслідки природних і техногенних аварій і катастроф.

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Кузьміна М. А. Цивільний захист: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів всіх факультетів ОКР: «спеціаліст», «магістр» / М. А. Кузьміна, Н. В. Григорова, В. А. Єщенко. – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – 37с.

2. Кучма М. М. Цивільна оборона: навч. Посібник / М. М. Кучма. – Львів: Магнолія, - 2006. – 360 с.

3. Александров В. Н. Отравляющие вещества / В. Н. Александров, В. И. Яблонский. – М. – 1990.

4. Положення «Про цивільну оборону України», постанова Кабінету Міністрів України.

5. Бойко В. П. Цивільний захист населення під час надзвичайних ситуацій: Метод. Вказівки та завдання з курсу «Безпека життєдіяльності» / В. П. Бойко, А. В. Усенко. – Д.: 2002. – 18 с.

6. Суровикин В.Ф. Тр. Межд. (4-го нац.) симп. «Адсорбция и хроматография макромолекул». М.: изд. ПАИМС, 1994.

7. Суровикин В.Ф., Суровикин Ю.В., Цеханович М.С. Сб. тез. докл. 3 Межд. конф. «Углерод: фундаментальные проблемы науки, материаловедение, технологии», 13-14 октября 2004.

8. Иванов К.А. Безопасность в чрезвычайных ситуациях: Учебное пособие для студентов втузов. – М., Графика М., 1999.

9. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.

10. Александров В.Н., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. - М.: Военное издательство,1990, с. 178.

11. Франке З. Химия отравляющих веществ. Т.1. Перевод с нем. М.: Химия,1973,с.438.

Поиск по сайту: