АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

З’ясування вихідного рівня знань студентів. 1. Епідеміологічний метод включає :

Читайте также:
  1. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  2. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  3. II. Засвоєння знань та вмінь
  4. II. Розвиток математичних знань.
  5. II. Розвиток математичних знань.
  6. II. Розвиток математичних знань.
  7. II. Розвиток математичних знань.
  8. II. Розвиток математичних знань.
  9. II. Розвиток математичних знань.
  10. II. Розвиток математичних знань.
  11. II. Розвиток математичних знань.
  12. III. Актуалiзацiя опорних знань учнiв.

 

1. Епідеміологічний метод включає:

А – епідеміологічне обстеження/спостереження та описово-оціночні прийоми;

В – методи епідеміологічного і лабораторного експерименту, математичного моделювання;

С – усі відповіді правильні;

Д – соціально-економічний та соціально-гігієнічний методи;

Е – екологічний та молекулярно-біологічний методи.

 

2. Використання епідметоду в практиці називається:

А – епідеміологічний нагляд;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – оперативний епіданаліз;

Е – ретроспективний епіданаліз.

 

3. До епідеміологічного методу не належить:

А порівняльно-історичний;

В метрологічний;

С аналітичний;

Д експериментальний;

Е математичного моделювання.

 

4. Зональність поширення інфекційної хвороби оцінюють за допомогою методу:

А молекулярно-біологічного;

В біохімічного;

С серологічного;

Д картографічного;

Е математичного моделювання.

 

5. Для прогнозування проявів епідемічного процесу при різних умовах його розвитку застосовують методичні прийоми:

А порівняльно-історичні;

В описово-оціночні;

С аналітичні;

Д експериментальні;

Е математичне моделювання.

 

6. Вкажіть поняття, що характеризує кількісні прояви епідемічного процесу:

А територія ризику;

В чинники ризику;

С інтенсивність епідемічного процесу;

Д професійні і вікові групи ризику;

Е кліматичні чинники.

 

7. До інтенсивних показників належать:

А смертність;

В летальність;

С питома вага захворюваності;

Д індекс сезонності;

Е показник осередковості.

 

8. Епідеміологічний нагляд - це:

А – вивчення якісних та кількісних особливостей ЕП з використанням епідеміологічного методу дослідження;

В – сукупність методичних прийомів, що базуються на аналізі особливостей розподілу захворювань в просторі та часі і призначений для виявлення проблем профілактики, причин, факторів ризику і механізмів формування захворюваності з метою обґрунтування заходів з профілактики захворювань та оцінки їх ефективності;

С – система динамічного і постійного стеження за ЕП конкретного інфекційного захворювання на певній території з метою раціоналізації і підвищення ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів;

Д – аналіз конкретної епідситуації на даній території, в даний час, що безпосередньо відбиває стан і тенденції розвитку ЕП;

Е – аналіз рівня, структури інфекційної захворюваності за певний проміжок часу в минулому і прогнозування захворюваності на майбутнє.

 

9. Система динамічного і постійного стеження за епідемічним процесом конкретного інфекційного захворювання на певній території називається:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

 

10. Розпізнавання проявів захворюваності та епідстану на основі епідеміологічних методів досліджень і наукових даних про причини, умови, механізми виникнення і поширення інфекційних хвороб називають:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

 

11. Метою оперативного епідеміологічного аналізу є отримання даних про:

А санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території;

В епідемічну обстановку за рік чи декілька років;

С соціально-економічний стан населення;

Д епідемічну обстановку в даний час;

Е природнокліматичні умови.

 

12. Для проведення оперативного епідеміологічного аналізу потрібні дані про:

А кількість хворих в епідемічному осередку;

В кількість осіб певних професійних груп, що перехворіли на інфекційну хворобу за минулі роки;

С кількість природних осередків, що були зареєстровані протягом декількох років;

Д сезонність;

Е періодичність.

 

13. При оперативному епіданалізі не аналізують результати:

А опитування хворого;

В опитування родини хворого;

С огляду довкілля в осередку;

Д сезонність;

Е лабораторного дослідження матеріалу від хворого.

 

14. Вивчення якісних та кількісних проявів епідпроцесу з використанням епідеміологічного методу дослідження називається:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

 

15. Аналіз конкретної епідситуації на даній території, в даний час, що безпосередньо відображає стан і тенденції розвитку епідпроцесу називається:

А – ретроспективний епідеміологічний аналіз;

В – оперативний епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічна діагностика;

Д – епідеміологічний аналіз;

Е – епідеміологічний нагляд.

 

16. Етапи епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання:

А – санітарний огляд осередку, опитування хворого, лабораторні дослідження;

В – власне епідеміологічне обстеження, спостереження за епідемічним осередком з проведенням протиепідемічних заходів, висновки після ліквідації осередку;

С – спостереження за осередком, лабораторні дослідження, висновки після ліквідації осередку;

Д – опитування хворого і контактних, лабораторні дослідження в осередку, проведення протиепідемічних заходів;

Е – клініко-лабораторні дослідження, вивчення медичної документації, ліквідація осередку.

 

17. Яка мета епідобстеження осередку інфекційної хвороби?

А – виявити джерело збудника, призначити лікування;

В – встановити межі епідемічного осередку і захворюваність в ньому;

С – виявити джерело збудника, встановити механізм передачі;

Д – встановити захворюваність в осередку і провести санацію носіїв;

Е – поставити епідеміологічний діагноз, визначити сезонність.

 

18. Основні групи протиепідемічних заходів в осередку:

А – дотримання правил особистої гігієни, дотримання технології приготування їжі, створення резистентності організму;

В – знешкодження джерела, розрив механізму передачі, підвищення резистентності організму;

С – звільнення осередку від переносників, ізоляція джерела, проведення дезінфекційних заходів;

Д – знезараження чинників і розрив шляхів розповсюдження інфекції, проведення санітарної обробки в осередку, створення несприйнятливості організму;

Е – проведення санітарно-гігієнічних заходів в осередку, підвищення резистентності організму осіб, що спілкувалися з хворим, інсектицидні заходи.

 

19. Методика проведення епідобстеження осередку інфекційного захворювання:

А – лабораторні дослідження, опитування хворого, постановка епіддіагнозу;

В – опитування хворого і осіб, що спілкувалися з ним, санітарний огляд осередку, лабораторні дослідження, епідспостереження;

С – опитування хворого і осіб, що спілкувалися з ним, санітарний огляд осередку;

Д – санітарний огляд осередку інфекційного захворювання і проведення протиепідемічних заходів;

Е – опитування хворого і осіб, що спілкувалися з ним, встановлення епідспостереження за осередком.

 

20. Які документи оформляються після проведеного епідобстеження осередку інфекційного захворювання;

А – журнал обліку інфекційних хворих, термінове повідомлення про інфекційне захворювання;

В – направлення на бактеріологічне дослідження змивів, наряд на евакуацію інфекційного хворого;

С – акт санітарно-епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання, акт перевірки дотримання санітарного законодавства;

Д – карта епідеміологічного обстеження осередку, акт санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкту;

Е – карта епідеміологічного обстеження осередку, журнал обліку інфекційних хворих.

 

21. Хто проводить спостереження за особами, що спілкувалися з хворим в осередку інфекційного захворювання?

А – лікар інфекційної лікарні;

В – районний епідеміолог;

С – дільничний терапевт;

Д – лікар терапевтичного відділення;

Е – всі перераховані.

 

22. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання проводиться з метою:

А – виявлення збудника захворювання;

В – виявлення джерела інфекції;

С – вірні відповіді В і Д;

Д - проведення протиепідемічних заходів;

Е – вірні відповіді А і Д.

 

23. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання включає наступні етапи:

А – виявлення джерела інфекції;

В – власне епідеміологічне обстеження;

С – вірні відповіді В і Д;

Д – виявлення чинників передачі інфекції;

Е – вірні відповіді А і Д.

 

24. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання включає наступні етапи:

А – виявлення джерела інфекції;

В – збір епідеміологічного анамнезу;

С – вірні відповіді В і Д;

Д - проведення комплексу протиепідемічних та профілактичних заходів;

Е – вірні відповіді А і Д.

 

25. Епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання включає наступні етапи:

А – виявлення джерела інфекції;

В – збір епідеміологічного анамнезу;

С – вірні відповіді В і Д;

Д – виявлення чинників передачі інфекції;

Е – оцінка ефективності проведених заходів.

 

26. Карта епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання облікується формою:

А – 058/О;

В – 030/О;

С – 063/О;

Д – 357/О;

Е – 060/О.

 

27. Сукупність відомостей, що збираються шляхом опитування хворого, осіб, які його оточують та родичів з метою з’ясування джерела інфекції, контактних осіб, механізму інфікування та умов, що сприяють його реалізації називають:

А – епідеміологічна діагностика;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічний анамнез;

Д – епідеміологічне спостереження;

Е – епідеміологічний нагляд.

 

28. Сукупність відомостей щодо житлово-комунальних, культурних умов проживання, навчання або праці, а також оцінка їх санітарного стану та утримання називають:

А – санiтарно-епiдемiологiчна розвідка;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічний анамнез;

Д – санітарне обстеження осередку;

Е – епідеміологічний огляд.

 

29. Медичне спостереження за особами, що проживають на території осередку з метою виявлення нових випадків інфекції називають:

А – епідеміологічна діагностика;

В – епідеміологічний аналіз;

С – епідеміологічний анамнез;

Д – епідеміологічне спостереження;

Е – епідеміологічний нагляд.

 

30. Ретроспективний епiдемiологiчний аналіз це:

А епiдемiологiчне обстеження осередків у зв’язку з виникненням групових захворювань;

В швидке встановлення причини виникнення епiдемiчного осередку;

С вивчення епiдемiчної обстановки за певний проміжок минулого часу i прогнозування захворюванoстi;

Д аналіз результатів лабораторних обстежень, проведених у епiдемiчному осередку (лабораторні обстеження матеріалу від хворого, осіб, якi його оточували, а також з об’єктів зовнішнього середовища) з одним чи декількома випадками iнфекцiйної хвороби;

Е санiтарно-епiдемiологiчна розвідка.

 

31. Який розділ аналізу не властивий для ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А аналіз захворюваності за чинниками ризику;

В аналіз річної динаміки захворюваності;

С аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

Д оцінка епідемічної обстановки в осередку захворювання;

Е аналіз структури і рівня захворюваності за нозологічними формами.

 

32. Мета ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його ліквідації;

В отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його локалізації;

С отримання даних про санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території, що обслуговує СЕС з метою недопущення поширення інфекції за межі епідемічного осередку;

Д оцінка епідемічної обстановки в даний момент часу;

Е отримання даних про епідемічну обстановку на певній території за декілька років з метою планування протиепідемічної роботи на декілька наступних років.

 

33. Мета ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його ліквідації;

В отримання даних про епідемічну обстановку за рік для планування протиепідемічної роботи на наступний рік;

С отримання даних про санітарно-гігієнічний стан об’єктів на території, що обслуговує СЕС з метою недопущення поширення інфекції за межі епідемічного осередку;

Д отримання даних про епідемічну ситуацію в осередку інфекційної хвороби з метою планування заходів щодо його локалізації;

Е оцінка епідемічної обстановки в даний момент часу.

 

34. Які з перерахованих завдань вирішуються за допомогою ретроспективного епідеміологічного аналізу:

А аналіз структури і рівня захворюваності, аналіз динаміки захворюваності;

В оцінка епідемічної обстановки;

С своєчасне з’ясування причин виникнення осередків;

Д розпізнання конкретних проявів епідемічного процесу і умов його розвитку;

Е ліквідація епідемічного осередку.

 

35. Яка інформація потрібна для проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу?

А дані про перебіг інфекційної хвороби у хворого, результати його лабораторного обстеження, дані про напруженість його імунітету;

В дані про інфекційну захворюваність за певний проміжок часу на конкретній території, демографічні дані та санітарно-гігієнічна характеристика району, матеріали про природні та соціальні умови території;

С результати епідеміологічного обстеження осередку інфекційної хвороби та дані про санітарно-гігієнічні умови на місці праці та вдома у захворілих;

Д дані про кількість випадків інфекційної хвороби в осередку та кількість осіб, що мали спілкування з хворими;

Е данісанiтарно-епiдемiологiчної розвідки.

 

36. Всі методи ретроспективного епідеміологічного аналізу служать створенню якості системи профілактики інфекційної захворюваності:

А ефективної;

В своєчасної;

С комплексної;

Д цілеспрямованої;

Е тієї, що легко здійснюється.

 

37. Ретроспективна епідеміологічна діагностика це:

А оцінка важкості перебігу у хворого інфекційного захворювання, інтенсивності виділення від нього збудників та ступеню напруженості у нього імунітету;

В оцінка небезпеки заразоносіїв, як джерел інфекції, що були виявлені в епідемічному осередку;

С оцінка епідемічної обстановки на конкретній території за минулий календарний рік;

Д оцінка епідемічної ситуації на певній території в даний час на основі отриманої оперативної інформації;

Е оцінка ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів.

 

38. Ретроспективна епідеміологічна діагностика це:

А оцінка важкості перебігу у хворого інфекційного захворювання, інтенсивності виділення від нього збудників та ступеню напруженості у нього імунітету;

В оцінка небезпеки заразоносіїв, як джерел інфекції, що були виявлені в епідемічному осередку;

С оцінка ефективності профілактичних і протиепідемічних заходів;

Д оцінка епідемічної ситуації на певній території в даний час на основі отриманої оперативної інформації;

Е оцінка епідемічної обстановки в даному районі за декілька минулих років.

 

39. Мета проведення ретроспективної епідеміологічної діагностики:

А удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів і прогнозування епідемічної ситуації на наступний календарний рік;

В повне вилікування людей від інфекційної хвороби в епідемічному осередку та припинення виділення збудників від заразоносіїв;

С прийняття оперативного рішення з управління епідемічним процесом;

Д – покращення демографічної ситуації на певній території;

Е локалізація і ліквідація епідемічного осередку.

 

40. Який розділ не властивий для ретроспективної епідеміологічної діагностики:

А діагностична техніка;

В діагностичне мислення;

С семіотика;

Д діагностична логіка;

Е обґрунтування та перевірка гіпотези про причини захворювання населення.

 

41. Підйом інфекційної захворюваності кожні 7-10 років в багаторічній динаміці захворюваності це:

А сезонність;

В спалахова захворюваність;

С циклічність;

Д пандемічна захворюваність;

Е екзотична захворюваність.

 

42. Територію ризику оцінюють в результаті дослідження:

А порівняльно-історичного;

В вірусологічного;

С аналітичного;

Д експериментального;

Е серологічного.

 

43. Ретроспективна епідеміологічна діагностика це оцінка:

А важкості перебігу у хворого інфекційного захворювання;

В епідемічної ситуації в країні в даний час;

С епідемічної ситуації за минулий час;

Д епідемічної ситуації в епідосередку в даний час;

Е тривалості заразоносійства.

 

44. Вираженість сезонного підйому оцінюють за допомогою:

А показника госпіталізації;

В показника осередковості;

С показника імунологічної ефективності;

Д коефіцієнта ефективності імунопрофілактики;

Е індексу сезонності.

 

45. Про який вид захворюваності свідчить індекс осередковості 10,2:

А спорадичну;

В спалахову;

С епідемічну;

Д ендемічну;

Е ензоотичну.

 

46. Перший етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – збір демографічних даних;

С – аналіз річної динаміки захворюваності;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

 

47. Другий етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – аналіз захворюваності за територією ризику;

С – аналіз річної динаміки захворюваності;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

 

48. Третій етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – аналіз захворюваності за територією ризику;

С – збір демографічних даних;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

 

49. Четвертий етап ретроспективного епідеміологічного аналізу включає:

А – збір даних про інфекційну захворюваність;

В – аналіз захворюваності за територією ризику;

С – збір демографічних даних;

Д – постановка ретроспективного епідеміологічного діагнозу;

Е – складання програми обстеження.

 

50. Відношення кількості захворілих в даному типі осередків до кількості осередків називають:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

 

51. Частка госпіталізованих осіб від усіх, хто звернувся за медичною допомогою – це:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

 

52. Відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань (%) – це:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

 

53. Відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до кількості захворювань, що виникли в місяці поза сезонним підвищенням кількості хвороб називають:

А – індекс осередковості;

В – індекс сезонності;

С – показник госпіталізації;

Д – коефіцієнт сезонності;

Е – показник захворюваності.

 

54. Профілактичні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – планові щеплення;

С – загальносанітарні заходи;

Д – періодичне обстеження на носійство осіб декретованих контингентів;

Е – профілактична дезінфекція.

 

55. Профілактичні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – епізоотологічне спостереження;

С – загальносанітарні заходи;

Д – планові щеплення;

Е – профілактична дезінфекція.

 

56. Профілактичні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – планові щеплення;

Е – профілактична дезінфекція.

 

57. Профілактичні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – комунальний благоустрій територій та житла;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – планові щеплення;

Е – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я.

 

58. Профілактичні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції:

А – комунальний благоустрій територій та житла;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – планові щеплення;

Е – санітарно-ветеринарні заходи.

 

59. Профілактичні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – епізоотологічне спостереження;

С – санітарна охорона морських, повітряних та сухопутних кордонів;

Д – комунальний благоустрій територій та житла;

Е – санітарно-ветеринарні заходи.

 

60. Протиепідемічні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – неспецифічні заходи зміцнення здоров’я;

В – планові щеплення;

С – заключна дезінфекція;

Д – ізоляція і санація заразоносіїв;

Е – профілактична дезінфекція.

 

61. Протиепідемічні заходи відносно джерел збудників інфекції:

А – дератизація;

В – планові щеплення;

С – заключна дезінфекція;

Д – активне виявлення хворих і носіїв, їх ізоляція;

Е – профілактична дезінфекція.

 

62. Протиепідемічні заходи відносно осіб, які спілкувались з хворими:

А – дератизація;

В – планові щеплення;

С – заключна дезінфекція;

Д – активне виявлення хворих і носіїв, їх ізоляція;

Е – профілактична дезінфекція.

 

63. Протиепідемічні заходи відносно осіб, які спілкувались з хворими:

А – профілактична дезінфекція;

В – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – заключна дезінфекція;

Е – дератизація.

 

64. Протиепідемічні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – профілактична дезінфекція;

В – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – заключна дезінфекція;

Е – дератизація.

 

65. Протиепідемічні заходи відносно розриву механізму передачі збудників інфекції:

А – профілактична дезінфекція;

В – посилення загальносанітарних заходів відповідно до особливостей вогнища інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

Е – дератизація.

 

66. Протиепідемічні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення:

А – профілактична дезінфекція;

В – щеплення за епідпоказами у вогнищі інфекції;

С – медичний нагляд, обсервація або карантин;

Д – заключна дезінфекція;

Е – дератизація.

 

67. Протиепідемічні заходи щодо підвищення несприйнятливості населення:

А – профілактична дезінфекція;

В – дератизація;

С – дезінсекція;

Д – заключна дезінфекція;

Е – термінова профілактика.

 

68. Винищення хворих тварин, які втратили господарську цінність належить до комплексу:

А – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

В – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПФЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Е – ПФЗ відносно джерел збудників інфекції.

 

69. Ізоляція та госпіталізація хворих належить до комплексу:

А – ПФЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

В – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ відносно джерел збудників інфекції.

 

70. Поточна дезінфекція належить до комплексу:

А – ПФЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

В – ПЕЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції.

 

71. Щеплення за епідпоказами при загрозі заносу, завозу інфекційних захворювань належить до комплексу:

А – ПЕЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

В – ПЕЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

С – ПЕЗ відносно осіб, які спілкувались з хворими;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції.

 

72. Контроль загальносанітарних заходів щодо системи водопостачання, харчування населення належить до комплексу:

А – ПЕЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції;

В – ПЕЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

С – ПФЗ відносно розриву механізму передачі збудників інфекції;

Д – ПЕЗ відносно джерел збудників інфекції;

Е – ПФЗ щодо підвищення несприйнятливості населення до збудників інфекції.

 

73. Заходи боротьби з інфекційними хворобами включають:

А – лікувальні заходи;

В – профілактичні заходи;

С – протиепідемічні заходи;

Д – правильні відповіді В і С;

Е – обмежувальні заходи.

 

74. Комплекс заходів, скерованих на укріплення здоров’я населення, забезпечення несприйнятливості до інфекційних хвороб, недопущення проникнення збудників інфекційних хвороб у колективи, підвищення рівня санітарної культури, тобто комплекс заходів щодо недопущення виникнення і поширення інфекційних хвороб серед населення це –

А – лікувальні заходи;

В – профілактичні заходи;

С – протиепідемічні заходи;

Д – правильні відповіді В і С;

Е – обмежувальні заходи.

 

75. Комплекс заходів, що скеровані на швидку і повну локалізацію і ліквідацію епідемічних ускладнень, у тому числі, епідемічних осередків, мінімізацію їх негативних впливів на суспільство це –

А – лікувальні заходи;

В – профілактичні заходи;

С – протиепідемічні заходи;

Д – правильні відповіді В і С;

Е – обмежувальні заходи.

 

76. Чинники епідеміологічного ризику це –

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

 

77. Час ризику -

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

 

78. Територія ризику –

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

 

79. Група ризику (контингент ризику) –

А – це закономірно виникаючі під дією чинників ризику інтервали часу (роки, місяці), що характеризуються найбільшою ймовірністю виникнення захворювань (на даній території, серед сукупного населення або окремих груп) на порівняння з іншими інтервалами;

В – просторова одиниця (географічна або територіально-адміністративна), що характеризується вищими на порівняння з іншими територіями показниками захворюваності населення на певну інфекційну хворобу, внаслідок наявності на цій території природних і/або соціальних чинників ризику;

С – обставини, що визначають (зумовлюють чи підвищують) ймовірність ускладнення епідситуації;

Д – частина населення, яка переважно піддається підвищеному ризику зараження збудником певної хвороби у зв’язку особливостями впливу певних природних і/або соціальних чинників;

Е – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підйому захворюваності до загальної кількості захворювань.

 

80. В основу профілактичної та протиепідемічної роботи покладено принципи:

А – комплексності;

В – впливу на провідну ланку;

С – розрахунок і блокування чинників ризику;

Д – правильні відповіді А, В, С;

Е – своєчасності реагування.

 

Еталони відповідей: 1. С; 2. С; 3. В; 4. Д; 5. Е; 6. С; 7. А; 8. С; 9. Е; 10. С; 11. Д; 12. А; 13. Д; 14. Д; 15. В; 16. В; 17. С; 18. В; 19. В; 20. Д; 21. С; 22. С; 23. В; 24. Д; 25. Е; 26. Д; 27. С; 28. Д; 29. Д; 30. С; 31. Д; 32. Е; 33. В; 34. А; 35. В; 36. С; 37. С; 38. Е; 39. А; 40. Е; 41. С; 42. С; 43. С; 44. Е; 45. С; 46. Е; 47. А; 48. В; 49. Д; 50. А; 60. Д; 61. А; 62. Д; 63. С; 64. Д; 65. В; 66. В; 67. Е; 68. А; 69. Д; 70. В; 71. Е; 72. С; 73. Д; 74. В; 75. С; 76. С; 77. А; 78. В; 79. Д; 80. Д.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.071 сек.)