АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

З’ясування вихідного рівня знань студентів

Читайте также:
  1. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  2. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  3. II. Засвоєння знань та вмінь
  4. II. Розвиток математичних знань.
  5. II. Розвиток математичних знань.
  6. II. Розвиток математичних знань.
  7. II. Розвиток математичних знань.
  8. II. Розвиток математичних знань.
  9. II. Розвиток математичних знань.
  10. II. Розвиток математичних знань.
  11. II. Розвиток математичних знань.
  12. III. Актуалiзацiя опорних знань учнiв.

1. На яке запитання дає відповідь описова епідеміологія?

А – хто?

В – де?

С – коли?

Д – чому?

Е – правильні відповіді А, В, С.

 

2. На яке запитання дає відповідь аналітична епідеміологія?

А – хто?

В – де?

С – коли?

Д – чому?

Е – правильні відповіді А, В, С.

 

3. У чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортним дослідженнями?

А – у правилах формування досліджуваної та контрольної груп;

В – в тривалості проведення спостереження;

С – у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;

Д – мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спа­лахів кишкових інфекцій;

Е – мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.

 

4. У чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та когортним дослідженнями?

А – у спрямованості дослідження;

В – в тривалості проведення спостереження;

С – у більшому практичному значенні одного з прийомів дослідження;

Д – мала придатність застосування одного з прийомів для визначення причин спа­лахів кишкових інфекцій;

Е – мала придатність одного з прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.

 

5. На якому етапі доводяться первинні (робочі) гіпотези про причини захворю­ваності?

А – експериментального дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – статистичної обробки первинних даних.

 

6. На якому етапі можна вже визначити проблеми профілактики хвороби?

А – аналітичного епідеміологічного дослідження;

В – збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;

С – дескриптивного епідеміологічного дослідження;

Д – епідеміологічного експерименту;

Е – математичного моделювання епідемічного процесу.

 

7. На якому етапі можна вже визначити напрямки профілактики хвороби?

А – аналітичного епідеміологічного дослідження;

В – збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;

С – дескриптивного епідеміологічного дослідження;

Д – епідеміологічного експерименту;

Е – математичного моделювання епідемічного процесу.

 

8. На якому етапі визначається фактична ефективність профілактичного засо­бу (заходу)?

А – експериментального неконтрольованого дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – експериментального контрольованого дослідження.

 

9. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про показники захворюваності серед експонованих та неекспонованих до дії можливого чинника ризику?

А – дескриптивне епідеміологічне дослідження;

В – когортне епідеміологічне дослідження;

С – епідеміологічне дослідження «випадок-контроль»;

Д – природний експеримент;

Е – неконтрольований епідеміологічний експеримент.

 

10. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити абсолютний ризик виникнення захворювання?

А – когортному;

В – дескриптивному;

С – «випадок-контроль»;

Д – неконтрольований експеримент;

Е – природний експеримент.

 

11. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити відносний ризик виникнення захворювання?

А – когортному;

В – дескриптивному;

С – «випадок-контроль»;

Д – неконтрольований експеримент;

Е – природний експеримент.

 

12. У якому епідеміологічному дослідженні можна визначити популяційний ризик виникнення захворювання?

А – «випадок-контроль»;

В – дескриптивному;

С – когортному;

Д – неконтрольований експеримент;

Е – природний експеримент.

 

13. Що є метою скринінгових досліджень?

А – корекція показників поширеності певного захворювання;

В – перевірка гіпотез про умови формування захворюваності;

С – визначення потенційної ефективності профілактичних засобів;

Д – визначення фактичної ефективності профілактичних заходів;

Е – виявлення всіх випадків певного захворювання.

 

14. Що є метою скринінгових досліджень?

А – корекція показників поширеності певного захворювання;

В – перевірка гіпотез про умови формування захворюваності;

С – визначення потенційної ефективності профілактичних засобів;

Д – визначення фактичної ефективності профілактичних заходів;

Е – визначення групи ризику щодо певного захворювання.

 

15. Що є метою описового прийому епідеміологічного методу?

А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;

В – визначення проблем профілактики;

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;

Е – перевірка гіпотез в природному експерименті.

 

16. Що є метою аналітичного прийому епідеміологічного методу?

А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;

В – визначення проблем профілактики;

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – перевірка гіпотез в контрольованому експерименті;

Е – перевірка гіпотез в природному експерименті.

 

17. Що є метою експериментального прийому епідеміологічного методу?

А – оцінювання гіпотез методом «випадок-контроль» або когортним дослідженням;

В – визначення проблем профілактики;

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – доведення гіпотез в експерименті;

Е – корекція показників поширеності певного захворювання.

 

18. На якому етапі доводяться первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності?

А – аналітичного дослідження;

В – експериментального дослідження;

С – дескриптивного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – статистичної обробки первинних даних.

 

19. На якому етапі визначається потенційна ефективність профілактичного за­собу (заходу)?

А – експериментального контрольованого дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – експериментального неконтрольованого дослідження.

 

20. На якому етапі визначається фактична ефективність профілактичного за­собу (заходу)?

А – експериментального контрольованого дослідження;

В – дескриптивного дослідження;

С – аналітичного дослідження;

Д – прогностичного дослідження;

Е – експериментального неконтрольованого дослідження.

 

21. Яке епідеміологічне дослідження ґрунтується на співставленні інформації про нараженість хворих і здорових осіб на дію чинника, вплив якого вивчається?

А – епідеміологічне дослідження «випадок-контроль»;

В – дескриптивне епідеміологічне дослідження;

С – когортне епідеміологічне дослідження;

Д – контрольований епідеміологічний експеримент;

Е – неконтрольований епідеміологічний експеримент.

 

22. Яке епідеміологічне дослідження доводить причинно-наслідкові зв'язки між дією чинників ризику та захворюваністю?

А – контрольований експеримент;

В – дослідження «випадок-контроль»;

С – неконтрольований експеримент;

Д – природний експеримент;

Е – ретроспективний аналіз.

 

23. У одному з епідеміологічних досліджень було показано, що серед чоловіків віком 35-44 роки, які палили, смертність від ішемічної хвороби серця була в 6 разів вища, ніж серед чоловіків, які не палили. До якого типу можна віднести дане епідеміологічне дослідження?

А – неконтрольований експеримент;

В – дескриптивне;

С – природний експеримент;

Д – аналітичне когортне;

Е – аналітичне «випадок-контроль».

 

24. До якого дослідження відноситься одномоментне обстеження групи насе­лення, що піддається впливу певного чинника ризику?

А – цілеспрямований скринінг;

В – дослідження типу «випадок-контроль»;

С – епідеміологічне обстеження осередку;

Д – статистичне спостереження;

Е – пошуковий скринінг.

 

25. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – аналітичні;

В – експериментальні;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

 

26. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – обсерваційні;

В – аналітичні;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

 

27. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою не­втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – експериментальні;

В – аналітичні;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – скринінгові.

 

28. Якими бувають епідеміологічні дослідження за ознакою не­втручання дослідника у досліджуваний процес?

А – експериментальні;

В – описові;

С – поперечні;

Д – прогностичні;

Е – скринінгові.

 

29. Якими бувають епідеміологічні дослідження за часом проведення?

А – поперечні;

В – обсерваційні;

С – аналітичні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

 

30. Якими бувають епідеміологічні дослідження за часом проведення?

А – поздовжні;

В – обсерваційні;

С – аналітичні;

Д – прогностичні;

Е – дескриптивні.

 

31. При яких дослідженнях оцінити ризик (захворюваність) під час дослідження неможливо:

А – «випадок-контроль» та скринінг;

В – скринінг;

С – когортне;

Д – «випадок-контроль»;

Е – когортне та «випадок-контроль».

 

32. У чому полягає перевага спостережного ретроспективного аналітичного до­слідження «випадок-контроль» на порівняння з спостережним проспективним когортним дослідженням?

А – потребує менше часу та ресурсів для свого проведення;

В – має більшу достовірність;

С – придатне для використання в практиці охорони здоров’я;

Д – забезпечує формулювання гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки;

Е – визначає напрямок профілактики.

 

33. Вкажіть, яке дослідження в сучасній медицині вважається «золотим стандар­том» доказовості:

А – рандомізоване контрольоване дослідження;

В – аналітичне дослідження «випадок-контроль»;

С – «природний» експеримент;

Д – аналітичне когортне дослідження;

Е – скринінгове дослідження.

 

34. Яким є підхід до формування контрольних груп при проведенні когортних досліджень?

А – відбираються спеціально та формуються природним шляхом під час дослі­дження;

В – відбираються спеціально на початку дослідження;

С – відбираються спеціально під час дослідження;

Д – формуються природним шляхом під час дослідження;

Е – не підбираються взагалі.

 

35. При яких дослідженнях заздалегідь не проводиться відбір випадків, що ана­лізуються, випадки встановлюють під час дослідження?

А – когортне та скринінг;

В – скринінг;

С – когортне;

Д – «випадок-контроль»;

Е – «випадок-контроль» та скринінг.

 

36. Хто в аналітичному дослідженні «випадок-контроль» є експонованими осо­бами?

А – всі задіяні в дослідженні особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

В – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

С – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

Е – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника.

 

37. Хто в аналітичному дослідженні «випадок-контроль» є неекспонованими особами?

А – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

В – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

С – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

Е – всі задіяні в дослідженні особи, які піддавались дії досліджуваного чинника.

 

38. Виключіть пункт, який не відноситься до правил формування досліджува­ної та контрольної груп у когортному дослідженні:

А – стандартизація процедур дослідження;

В – однакова кількість осіб у кожній групі;

С – рівноцінність обох груп за всіма ознаками, крім досліджуваного чинника;

Д – випадковий («сліпий») підбір осіб у кожну групу;

Е – забезпечення необізнаності учасників дослідження (кодування).

 

39. Вкажіть до якого дослідження відноситься одномоментне обстеження групи населення, що піддається впливу певного чинника ризику, без обліку ступеня ризику окремих його контингентів?

А – масовий скринінг;

В – селективний скринінг;

С – когортне дослідження;

Д – статистичне спостереження;

Е – пошуковий скринінг.

 

40. Яким методом епідеміології можна встановити зв’язок інфекційної захворюваності з якістю протиепідемічних заходів:

А – неконтрольований експеримент;

В – скринінг;

С – «випадок-контроль»;

Д – когортні дослідження;

Е – описові дослідження.

 

41. Виберіть визначення когорти:

А – група осіб, об’єднана певною загальною епідеміологічною ознакою;

В – тільки здорові особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

С – тільки хворі особи, які піддавались дії досліджуваного чинника;

Д – тільки здорові особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника;

Е – всі задіяні в дослідженні особи, які не піддавались дії досліджуваного чинника.

 

42. Фізичне моделювання це:

А – визначення проблем профілактики;

В – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах).

С – формулювання первинних гіпотез щодо чинників ризику;

Д – доведення гіпотез в експерименті;

Е – корекція показників поширеності певного захворювання.

 

43. Експериментальний прийом може передбачати проведення дослідів:

А – токсикологічне дослідження грунту;

В – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах);

С – на тваринах з метою перевірки нових профілактичних препаратів і лікувальних засобів;

Д – бактеріологічне дослідження змивів з об’єктів довкілля;

Е – щодо корекції показників поширеності певного захворювання.

 

44. Експериментальний прийом може передбачати проведення дослідів:

А – токсикологічне дослідження грунту;

В – перевірка ефективності нових дезінфекційних засобів;

С – штучне відтворення умов, які імітують ЕП у природних умовах (часто на тваринах);

Д – бактеріологічне дослідження змивів з об’єктів довкілля;

Е – щодо корекції показників поширеності певного захворювання.

 

45. Експериментальний метод включає:

А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;

В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – контрольований (випробувальний) експеримент.

 

46. Експериментальний метод включає:

А – не контрольований експеримент;

В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – формулювання гіпотези про епідемічний спалах.

 

47. Експериментальний метод включає:

А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;

В – природний епідеміологічний експеримент;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби.

 

48. Експериментальний метод включає:

А – формулювання гіпотези про епідемічний спалах;

В – обстеження об’єктів довкілля в осередку інфекційної хвороби;

С – оцінку показників щепленості дітей;

Д – оцінку достовірності показників;

Е – моделювання епідемічного процесу.

 

49. Які прийоми і методи застосовують для прогнозувапння проявів ЕП при різних умовах його розвитку?

А – порівняльно-історичний;

В – описово-оціночний;

С – аналітичний;

Д – демографічний;

Е – математичного моделювання.

 

50. Методами математичного моделювання є:

А – картографування та формальне математичне моделювання;

В – описовий та кількісне моделювання;

С – формальне математичне і кількісне моделювання;

Д – демографічний та формальне математичне моделювання;

Е – аналітичний та кількісне моделювання.

 

Еталони відповідей: 1. Е; 2. В; 3. А; 4. А; 5. С; 6. С; 7. А; 8. А; 9. В; 10. А; 11. А; 12. С; 13. Е; 14. Е; 15. С; 16. А; 17. Д; 18. В; 19. А; 20. Е; 21. А; 22 А; 23. Д; 24. А; 25. В; 26. А; 27. В; 28. В; 29. А; 30. А; 31. В; 32. А; 33. А; 34. Д; 35. С; 36. А; 37. А; 38. В; 39. А; 40. А; 41. А; 42. В; 43. С; 44. В; 45. Е; 46. А; 47. В; 48. Е; 49. Е; 50. С.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.024 сек.)