АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Листок мучниці звичайної

Читайте также:
  1. Заява. Види заяв. Особовий листок з обліку кадрів. Трудова книжка. Наказ щодо особового складу
  2. Контрольный листок
  3. Кора калини звичайної
  4. Користуючись додатком 59, визначити Ознаки, за якими можна відрізнити сировину брусниці звичайної від можливих домішок.
  5. Листок алое деревовидного
  6. Листок барвінку малого
  7. Листок гірчака перцевого
  8. Листок горицвіту весняного
  9. Листок материнки звичайної
  10. Листок мати-й-мачухи
  11. Листок наперстянки пурпурової

А — епідерміс верхньої сторони; В — епідерміс нижньої сторони;

В — волоски; -Г — поперечний зріз через серединну жилку: 1 кутикула; 2 — верхній епідерміс; З — палісадна паренхіма;

4 — товстостінна паренхіма з кристалами; 5 — ксилема; 6 — серцевинні промені; 7 — флоема; 8 — губчаста паренхіма;

9 — нижній епідерміс. Д ■ — діагностичні елементи порошку: 1 — верхній епідерміс; 2 — нижній епідерміс; 3 — волоски; 4 — кристалоносні клітини з прилеглими тканинами; 5 — судини спіральні; 6 — верхня сторона листка у поперечному розрізі; 7 — тканини нижньої сторони;: 8 — товстостінна паренхіма жилки


4.9. ПОХІДНІ АНТРАЦЕНУ

Антраценопохідні — це природні сполуки, в основі яких лежить антрацен різного ступеня окиснення. У більшості рос­лин зустрічаються антрахінони та їх відновлені форми, а та­кож димерні сполуки у вигляді глікозидів.

Фізико-хімічні властивості. Похідні антрацену — це кри­сталічні речовини, забарвлені в жовтий, оранжево-жовтий або червоний колір. Антраглікозиди добре розчиняються у воді, водно-спиртових розчинах, лугах. З основами утворюють інтен­сивне червоне забарвлення. Антраценопохідні не розчинні в органічних розчинниках (бензолі, ефірі, хлороформі) і погано розчинні в етанолі. Аглікони, навпаки, розчиняються в орга­нічних розчинниках і не розчиняються у воді. При нагріванні антраценопохідні сировини сублімуються.

Якісне визначення антраценопохідних викладено в главі «Фітохімічний аналіз».

Біологічні властивості. Антраценопохідні беруть участь в окисно-відновних процесах; справляють проносну, спазмо­літичну, бактерицидну дію. Конденсовані антрахінони вияв­ляють протипухлинну дію.

Актуалізація опорних знань

• Дайте визначення поняття «антраценопохідні» як групі біологічно активних речовин. Назвіть їх фізико-хімічні влас­тивості.

• Назвіть ЛРС, що містить антраценопохідні.

• Напишіть українською і латинською мовами назву ЛРС, ЛР і родини з теми.

• Дайте характеристику рослин, сировини та хімічного складу сировини, що містить антраценопохідні.

• Яку роль відіграють антраценопохідні для рослин?

• Охарактеризуйте особливості заготівлі, сушіння та збері­гання сировини, що містить антраценопохідні.

• Як класифікують антраценопохідні? Наведіть приклади.

• Чому на упаковці кори крушини зазначають дату за­готівлі?

• Чи можна визначити ідентичність кори крушини лам­кої без реактивів і мікроскопа та за якою ознакою?

• Назвіть можливі домішки в сировині крушини ламкої, жостеру проносного, звіробою звичайного. Як їх відрізняють від лікарських видів?

• Назвіть способи використання сировини, що містить ан- траценопохідні.

• У якому вигляді антраценопохідні знаходяться в росли­нах?

• Назвіть ознаки, що мають діагностичне значення при мікроскопії порошку кори крушини.

• Зробіть висновок про якість сировини «трава звіробою» на основі числових показників: вологи — 12 %; стебел (у тому числі йтих, які були відділені при аналізі) — 45 %; сторонніх домішок: органічних (частин інших неотруйних рослин) — 0,5 %; мінеральних (земля, пісок, камінці) — 0,8 %.

Організація практичної роботи студентів

Студент повинен знати: загальну характеристику антра- ценопохідних, характеристику рослин і ЛРС, що містить похідні антрацену; назву ЛРС, ЛР і родини українською та латинською мовами; методику проведення макроскопічного, мікроскопічного та товарознавчого аналізів.

Студент повинен уміти:

— визначати ідентичність ЛР на живих зразках, гербарі­ях, таблицях і відрізняти їх від морфологічно цодібних видів;

— визначати ідентичність ЛРС, що містить антрацено­похідні, за макроознаками;

— готувати тимчасові мікропрепарати і проводити мікро­скопічний аналіз на підтвердження ідентичності ЛРС;

— виявляти в ЛРС похідні антрацену за допомогою якіс­них реакцій;

— проводити відбір фасованої продукції.

Оснащення практичних занять:

— гербарії, таблиці, зразки ЛРС: крушини ламкої, жосте­ру проносного, звіробою звичайного, касії гостролистої, реве­ню тангутського, алое деревовидного; лікарські препарати;

— мікроскопи, лупи, пінцети, препарувальні голки, пред­метні й покривні скельця, колби або пробірки, чашки Петрі або вйпаровувальні чашки, серветки, смужки фільтрувально­го паперу; пробіркоутримувачі;

— реактиви: 3—5 % розчин натрію гідроксиду, розчин гліцерину, розчин залізоамонійних галунів, 10 % спиртовий розчин натрію гідроксиду, розведена хлоридна кислота, ефір;

зразки фасованої продукції.

Алгоритм дій Послідовність виконання
Вивчити зразки 1. Розглянути зразки гербаріїв ЛР; зразки
наочності з теми ЛРС крушини ламкої, жостеру проносного,
  звіробою звичайного, касії гостролистої,
  ревеню тангутського, алое деревовидного;
  таблиці, мікроплакати; лікарські препарати.
  2. Визначати ідентичність ЛР і ЛРС за макро­
  ознаками; знати дію ЛРС на організм людини.
Вивчити ознаки 1. Користуючись додатками 62—64, визначити
ЛР і подібних ознаки, за якими можна відрізнити сировину
зовні рослин крушини ламкої, жостеру проносного, звіро­
  бою звичайного від можливих домішок.
Провести 1. Користуючись алгоритмічними схемами і
макроскопічний відповідною АНД, провести макроаналіз
аналіз запропонованих зразків ЛРС.
  2. Описати сировину згідно зі схемою,
  порівняти її з вимогами АНД.
  3. Зробити висновок щодо ідентичності ЛРС.
Провести 1. Зробити поперечний зріз кори крушини і
мікроскопічний кореня ревеню або препарат з порошку.
аналіз Підготувати плоди жостеру, листки касії та
  алое.
  2. Приготувати тимчасові мікропрепарати.
  3. Вивчити препарати під мікроскопом
  спочатку при малому, а потім при великому
  збільшенні.
  4. Замалювати основні діагностичні ознаки
  (додатки 65-71).
Провести якісні 1. Порошок кореня ревеню або кори крушини
реакції на вміст помістити в суху пробірку і нагрівати над
похідних нагрівником. Похідні антрацену сублімуються
антрацену й осідають на холодних стінках пробірки у
  вигляді жовтих кристалів (реакція
  мікросублімації). Під час додавання 10 %
  спиртового розчину натрію гідроксиду
  утворюється криваво-червоний розчин

Послідовність виконання

2. 0,5 г порошку кореня ревеню або кори кру­шини слід кип'ятити з 10 мл 10 % спиртового розчину натрію гідроксиду і профільтрувати. Після охолодження фільтрат підкислити роз­веденою хлоридною кислотою до слабкокислої реакції і додати 10 мл ефіру; ефірний шар забарвлюється в жовтий колір. 5 мл ефірної витяжки збовтати з 5 мл розчину аміаку; останній забарвлюється у вишнево-червоний колір (емодини), ефірний шар залишається забарвленим у жовтий колір (хризофанол).

3. Нанести на внутрішню поверхню кори крушини краплю розчину натрію гідроксиду — спостерігається темно-червоне забарвлення (антраценопохідні); при змочуванні внутрішньої поверхні кори крушини краплею залізоамонійних галунів поступово з'являється бура пляма (відсутність дубильних речовин). Аналогічні реакції провести з можливими домішками кори крушини.

4. Записати результати якісних реакцій.

1. Користуючись алгоритмічними схемами та відповідною АНД:

а) розрахувати обсяг вибірки залежно від об'єму серії;

б) відібрати фасовані одиниці;

в) відібрані одиниці розкрити, їх вміст висипати і перемішати (утворити об'єднану пробу);

г) з об'єднаної проби методом квартування виділити середню пробу, маса якої відповідає АНД;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)