АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина ароїдні — Агасеае

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Народні назви: лепеха звичайна, гавяр, ірник, татарське зілля, татарник.

Російські назви: аир обьїкновенньїй, аир болотньш.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина з товстим горизонтальним повзучим ко- Мал. 40 реневищем до 1,5 м завдовжки. Кореневища розміщені майже на поверхні, до Грунту прикріплені довгими шну- роподібними коренями. Листки мечоподібні, завдовжки 50—120 см, зібрані пучками на кінцях розгалужень кореневища (мал. 40). Стеб­ло прямостояче, негалузисте, сплющене, з одного боку жолобкува­те, з іншого — ребристе. Суцвіття — циліндричний початок, квітки розміщені на м'ясистому стрижні, до якого прилягає довгий зеле­ний покривний листок. Квітки двостатеві, дрібні, зеленувато-жов­того кольору. Цвіте дуже рідко в червні—липні. В умовах України плодів не утворює, розмножується вегетативно..

Поширення та місцезростання. Зустрічається майже по всій території України (за винятком Карпат та південного степу). Рос­те по берегах річок, озер, ставків, по заболочених долинах.

Правила заготівлі. Заготовлюють влітку і восени (липень—жов­тень), коли підсихають болота і знижується рівень води у водой­мах. Кореневища викопують лопатою або вилами. Очищують (но­жем) від залишків листків, стебел та коренів. Миють у холодній воді, великі розрізають на шматки і розщеплюють уздовж..

Сушіння. Зберігання. Сушать за температури 30—35 °С,- розкла­даючи шаром у 4—5 см завтовшки.

Вихід сухої сировини — 22—24 %.

Зберігають у сухих, темних приміщеннях як ефіроолійну сиро­вину. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Шматки кореневищ циліндричні, злегка сплюс­нуті і зігнуті, іноді розгалужені, на верхівці широкі рубці від відмер­лих листків, на нижньому боці — численні дрібні кулясті сліди відрізаних коренів; злам нерівний, губчасто-пористий. Довжина шматків до ЗО см, товщина до 2 см. Колір зовні жовто-бурий або червоно-бурий, іноді зеленувато-бурий, рубці від листків темно- бурі; злам жовтуватий або рожевий, іноді зеленуватий. Запах силь­ний, ароматний. Смак пряно-гіркий.

Хімічний склад сировини. Кореневища містять до 5 % ефірної олії, у складі якої моно- і сесквітерпеноїди; а-пінен, а-камфен, камфору, борнеол, евгенол, акорон; гіркий глікозид акорин, фе­нольні сполуки, дубильні речовини, вітамін С.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати аїру покращу­ють травлення, підвищують апетит, мають тонізуючу, жовчогінну, бактерицидну, відхаркувальну, знеболювальну дію. Застосовують при розладах травлення, гіперацидних гастритах, виразковій хво­робі шлунка та дванадцятипалої кишки, захворюваннях жовчови­відних шляхів та сечового міхура. Зовнішньо використовують при стоматиті, неприємному запаху з рота, для промивання гнійних ран, спринцювання при гінекологічних хворобах.

Лікарські форми та засоби. Кореневища, порошок з кореневищ, відвар, збори (шлунковий, апетитний, грудний), ефірна олія (олі­метин); препарати поліфітол, вікалін, вікаїр, гербагастрин.

Квітки ромашки — РІоге$ СкатотіИае

Ромашка лікарська (обідрана) — Скатотіїїа гесиіііа (Ь.) Кашск

Ромашка без'язичкова (запашна) — Маігісагіа таігісагіоійез Рогіег.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)