АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина жовтецеві — Капипсиїасеае

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Народна назва: шпина. Російські назви: морозник кавказский, мо­розник красноватьш.

Опис рослини. Обидва види — багаторічні вічнозелені трав'янисті рослини до ЗО см зав­вишки (мал. 62). У морозника кавказького ли­стки пальчасторозсічені на 5—11 ланцетоподі­бних сегментів. Квітки забарвлені в кармінно- червоний колір або всередині білі з червоними плямами, або зеленувато-жовто-коричневі. У морозника червонуватого листки пальчастороз­січені на 5—7 сегментів. Квітки всередині зеленувато-фіолетові, зовні бурувато-фіолетові з темними жилками. Плід — збірна лис­тянка. Рослина отруйна!

Поширення та місцезростання. Морозник кавказький росте на схилах гір, уздовж річок Західного Кавказу. Морозник червонува­тий — у листяних лісах Західної України.

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Викопують кореневища з коренями після висипання насіння. Очищують від землі, миють. Товсті кореневища розрізають ножем.

Первинне оброблення. Сушіння. Відокремлюють ножем залишки надземних частин, гнилі корені. Сушать за температури 45 °С, роз­кладаючи шаром у 5—7 см, періодично перегортаючи.

Опис сировини. Кореневища багатоголові з прямими ламкими коренями, завдовжки 3—8 см, завтовшки 8—12 мм. Корені ламкі, завдовжки до 20 см, завтовшки 1—2 мм. Колір зовні темно-бурий, на зламі рожевий з кільцем провідних пучків. Запах специфічний, неприємний. Смак не визначається. Рослина отруйна!

Хімічний склад сировини. Містить глікозиди кардіотонічної дії: корельборин-К, корельборин-П. Вони належать до буфадієнолідів.

Біологічна активність 1 г сировини — 280 ЖОД. Контролюється щорічно.

Фармакологічна дія та застосування. Призначають при хроніч­них серцевих захворюваннях. Має кумулятивний ефект.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)