АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Листя ортосифону тичинкового — Роїіа Огіояіркопіз віатіпеі Ортосифон тичинковий (нирковий чай) — Огіовіркоп віатіпею Вепік Родина ясноткові — Ьатіасеае

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Російські назви: ортосифон тичиночний, почечньш чай. Опис рослини. Тропічна рослина, акліматизована і введена в культуру (мал. 63). На батьківщині, в екваторіальній зоні Півден­
но-Східної Азії — багаторічний вічнозелений напівкущик до 1,5 м заввишки. У культурі — однорічна трав'яниста рослина до 80 см зав­вишки. Стебел декілька. Вони чотиригранні, го­лі, гіллясті, знизу — темно-фіолетові, зверху — зелені з фіолетовими вузлами. Листки супро­тивні, короткочерешкові, майже ромбоподібної форми, з клиноподібною основою та загостре­ною верхівкою; край — нерівномірно-велико- зубчастий. Квітки зібрані на верхівках стебел та гілок по три в пазухах листків і утворюють переривчасте китицеподібне суцвіття. Квітки двогубі, біля основи трубчасті, блідо-фіолетові. Тичинок чотири, вони лілові з темно- фіолетовими пиляками і виходять далеко із зіву віночка. Маточка має ниткоподібний стовпчик, довша за тичинки. Через те що ти­чинки та маточка Набагато довші за віночок, рослину ще назива­ють "котячі вуса". Плід — чотиригорішок (у культурі дозріває рідко).

Поширення та місцезростання. Тропічна зона Південно-Східної Азії та Австралії, Індонезія. Культивується у тропічних і субтропіч­них країнах, на Кавказі. Росте на помірно вологих, родючих, удоб­рених ґрунтах.

Правила заготівлі. Сушіння. Зберігання. Листки та флеші (вер­хівки пагонів) збирають протягом усього періоду вегетації, Зібрані флеші поміщають у затінок для прив'ялювання та ферментації протягом 24—36 год. Сушать швидко в сушарнях за температури 30—35 °С. Можна сушити на сонці. Закінчення сушіння визнача­ють за ламкістю стебла. Упаковують нещільно. Зберігають у сухо­му місці, оскільки сировина легко відволожується і стає непри­датною для використання. Термін зберігання — 4 роки.

Опис сировини. Шматки листків, стебел та верхівки пагонів (флеші). Листки поламані, рідше цільні, частково скручені, корот­кочерешкові. Листкова пластинка ромбоподібно-еліптична або довгасто-яйцеподібна, на верхівці загострена, основа клиноподіб­на, у верхній частині краї великопилчасті, біля основи цілокраї, зверху гола, знизу вздовж жилок має рідкі волоски. По всій плас­тинці листка зустрічаються залозки (під лупою). Стебла чотири­гранні, завтовшки до 2,5 мм, завдовжки до 120 мм. Верхівки па­гонів із супротивними листками.

Колір листків зелений, сірувато-зелений або фіолетово-бурий; стебел — зеленувато-коричневий або фіолетово-коричневий, на
зламі — жовтувато-білий. Запах слабкий. Смак слабко-гіркуватий, трохи в'яжучий.

Хімічний склад сировини. Сировина містить тритерпенові сапо­ніни (похідні а-амірину), урсолову кислоту, флавоноїди, ефірну олію, органічні кислоти, дубильні речовини, жирну олію, гіркий глікозид ортосифонін, сліди алкалоїдів, мінеральні речовини (знач­на кількість калієвих солей).

Фармакологічна дія та застосування. Настій має сечогінні вла­стивості; цей ефект супроводжується виведенням із організму ра­зом із сечею хлоридів, сечовини і сечової кислоти. Галенові препа­рати діють спазмолітично на органи з непосмугованими м'язами і підвищують секреторну активність слизової оболонки шлунка. Ортосифон використовують при гострих та хронічних захворю­ваннях нирок, що супроводжуються набряками та утворенням сечо­вих каменів; при циститах і уретритах, подагрі, цукровому діабеті, жовчнокам'яній хворобі і холециститах, при різних захворюван­нях серцево-судинної системи, які супроводжуються набряками.

Лікарські форми. Настій; сировина, розфасована в коробки, бри­кети.

Корені солодки — КшІісе8 Сіусуггкігае

Солодка гола — Сіусуггкіга §ІаЬга Ь.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)