Листя ортосифону тичинкового — Роїіа Огіояіркопіз віатіпеі Ортосифон тичинковий (нирковий чай) — Огіовіркоп віатіпею Вепік Родина ясноткові — Ьатіасеае

Російські назви: ортосифон тичиночний, почечньш чай. Опис рослини. Тропічна рослина, акліматизована і введена в культуру (мал. 63). На батьківщині, в екваторіальній зоні Півден­
но-Східної Азії — багаторічний вічнозелений напівкущик до 1,5 м заввишки. У культурі — однорічна трав'яниста рослина до 80 см зав­вишки. Стебел декілька. Вони чотиригранні, го­лі, гіллясті, знизу — темно-фіолетові, зверху — зелені з фіолетовими вузлами. Листки супро­тивні, короткочерешкові, майже ромбоподібної форми, з клиноподібною основою та загостре­ною верхівкою; край — нерівномірно-велико- зубчастий. Квітки зібрані на верхівках стебел та гілок по три в пазухах листків і утворюють переривчасте китицеподібне суцвіття. Квітки двогубі, біля основи трубчасті, блідо-фіолетові. Тичинок чотири, вони лілові з темно- фіолетовими пиляками і виходять далеко із зіву віночка. Маточка має ниткоподібний стовпчик, довша за тичинки. Через те що ти­чинки та маточка Набагато довші за віночок, рослину ще назива­ють "котячі вуса". Плід — чотиригорішок (у культурі дозріває рідко).

Поширення та місцезростання. Тропічна зона Південно-Східної Азії та Австралії, Індонезія. Культивується у тропічних і субтропіч­них країнах, на Кавказі. Росте на помірно вологих, родючих, удоб­рених ґрунтах.

Правила заготівлі. Сушіння. Зберігання. Листки та флеші (вер­хівки пагонів) збирають протягом усього періоду вегетації, Зібрані флеші поміщають у затінок для прив'ялювання та ферментації протягом 24—36 год. Сушать швидко в сушарнях за температури 30—35 °С. Можна сушити на сонці. Закінчення сушіння визнача­ють за ламкістю стебла. Упаковують нещільно. Зберігають у сухо­му місці, оскільки сировина легко відволожується і стає непри­датною для використання. Термін зберігання — 4 роки.

Опис сировини. Шматки листків, стебел та верхівки пагонів (флеші). Листки поламані, рідше цільні, частково скручені, корот­кочерешкові. Листкова пластинка ромбоподібно-еліптична або довгасто-яйцеподібна, на верхівці загострена, основа клиноподіб­на, у верхній частині краї великопилчасті, біля основи цілокраї, зверху гола, знизу вздовж жилок має рідкі волоски. По всій плас­тинці листка зустрічаються залозки (під лупою). Стебла чотири­гранні, завтовшки до 2,5 мм, завдовжки до 120 мм. Верхівки па­гонів із супротивними листками.

Колір листків зелений, сірувато-зелений або фіолетово-бурий; стебел — зеленувато-коричневий або фіолетово-коричневий, на
зламі — жовтувато-білий. Запах слабкий. Смак слабко-гіркуватий, трохи в'яжучий.

Хімічний склад сировини. Сировина містить тритерпенові сапо­ніни (похідні а-амірину), урсолову кислоту, флавоноїди, ефірну олію, органічні кислоти, дубильні речовини, жирну олію, гіркий глікозид ортосифонін, сліди алкалоїдів, мінеральні речовини (знач­на кількість калієвих солей).

Фармакологічна дія та застосування. Настій має сечогінні вла­стивості; цей ефект супроводжується виведенням із організму ра­зом із сечею хлоридів, сечовини і сечової кислоти. Галенові препа­рати діють спазмолітично на органи з непосмугованими м'язами і підвищують секреторну активність слизової оболонки шлунка. Ортосифон використовують при гострих та хронічних захворю­ваннях нирок, що супроводжуються набряками та утворенням сечо­вих каменів; при циститах і уретритах, подагрі, цукровому діабеті, жовчнокам'яній хворобі і холециститах, при різних захворюван­нях серцево-судинної системи, які супроводжуються набряками.

Лікарські форми. Настій; сировина, розфасована в коробки, бри­кети.

Корені солодки — КшІісе8 Сіусуггкігае